11 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2670/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Приватного підприємства "Титан-Агро" про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулось з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Титан-Агро» (далі - ПП «Титан-Агро», відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 34 340,00 грн в дохід бюджету.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення статей 16, 36, 38 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) що виник згідно податкових повідомлень-рішень №0053051808 від 23.09.2021, яким платнику донараховано штрафних санкцій на суму 1 020, 00 грн; №0069290408 від 08.12.2022 на суму 1 020,00 грн; №0069240408 від 08.12.2022 на суму 1 020,00 грн; №0058600408 від 21.11.2022 на суму 1 700,00 грн; №002410408 від 09.01.2023 на суму 1 020,00 грн; №0017620408 від 10.02.2023 на суму 1 020,00 грн; №0029110408 від 09.03.2023 на суму 1 020,00 грн; №0041500408 від 07.04.2023 на суму 1 020,00 грн; №0054660408 від 09.05.2023 на суму 1 020,00 грн; №0068300408 від 31.05.2023 на суму 1 020,00 грн; №0080760408 від 20.06.2023 на суму 1 020,00 грн; №0093720408 від 24.07.2023 на суму 1 020,00 грн; №00101430408 від 15.08.2023 на суму 1 020,00 грн; №00124640408 від 10.10.2023 на суму 1 020,00 грн; №00138410408 від 31.10.2023 на суму 1 020,00 грн; №00159180408 від 24.11.2023 на суму 1 020,00 грн; №0013440408 від 24.01.2024 на суму 1 020,00 грн; №0033350408 від 20.02.2024 на суму 1 020,00 грн; №0045670408 від 04.03.2024 на суму 1 020,00 грн; №00180950408 від 21.12.2023 на суму 1 020,00 грн; №0088580408 від 17.04.2024 на суму 1 020,00 грн; №00130760408 від 21.05.2024 на суму 1 020,00 грн; №00/19895/04-08 від 22.07.2024 на суму 1 020,00 грн; №00184180408 від 04.07.2024 на суму 1 020,00 грн; №00223380408 від 14.08.2024 на суму 1 020,00 грн; №00257260408 від 18.09.2024 на суму 1 020,00 грн; №00286540408 від 16.10.2024 на суму 1 020,00 грн; №00323400408 від 21.11.2024 на суму 1 020,00 грн; №00350810404 від 25.12.2024 на суму 1 020,00 грн; №0035530405 від 29.01.2025 на суму 1 020,00 грн; №0020850404 від 21.01.2025 на суму 1 020,00 грн.
Окрім того, згідно поданого самостійно за вересень 2021 року уточнюючого розрахунку №9380081672 від 13.12.2021, платником не забезпечено сплату податкових зобов'язань в сумі 2 040,00 грн.
Враховуючи наведене загальна сума, що підлягає стягненню становить 34 340,00 грн.
З метою погашення відповідачем податкового боргу була сформована та надіслана податкова вимога від 10.08.2021 №0021609-1304-0318, однак податковий борг не був погашений.
З огляду на зазначене, контролюючий орган просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі (арк. спр. 1-2).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 85).
Копія вказаної ухвали була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця реєстрації - Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 76, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення було повернуте на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку по причині повернення «за закінченням терміну зберігання» (арк. спр. 87).
Пунктом 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду 22.04.2021 у справі № 0840/3762/18, від 12.08.2020 у справі № 520/1066/2020.
Отже, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 16.12.2024 не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак у силу вимог пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином.
Проте, у встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що відповідач пред'явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Згідно довідки про наявність податкового боргу, за відповідачем станом на 07.03.2025 рахувалась заборгованість: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 34 340,00 грн (арк. спр. 3).
У відповідності до розрахунку сум податкового боргу (арк. спр. 4-5), за відповідачем наявний борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) згідно податкових повідомлень-рішень: №0053051808 від 23.09.2021 на суму 1 020, 00 грн; №0069290408 від 08.12.2022 на суму 1 020,00 грн; №0069240408 від 08.12.2022 на суму 1 020,00 грн; №0058600408 від 21.11.2022 на суму 1 700,00 грн; №002410408 від 09.01.2023 на суму 1 020,00 грн; №0017620408 від 10.02.2023 на суму 1 020,00 грн; №0029110408 від 09.03.2023 на суму 1 020,00 грн; №0041500408 від 07.04.2023 на суму 1 020,00 грн; №0054660408 від 09.05.2023 на суму 1 020,00 грн; №0068300408 від 31.05.2023 на суму 1 020,00 грн; №0080760408 від 20.06.2023 на суму 1 020,00 грн; №0093720408 від 24.07.2023 на суму 1 020,00 грн; №00101430408 від 15.08.2023 на суму 1 020,00 грн; №00124640408 від 10.10.2023 на суму 1 020,00 грн; №00138410408 від 31.10.2023 на суму 1 020,00 грн; №00159180408 від 24.11.2023 на суму 1 020,00 грн; №0013440408 від 24.01.2024 на суму 1 020,00 грн; №0033350408 від 20.02.2024 на суму 1 020,00 грн; №0045670408 від 04.03.2024 на суму 1 020,00 грн; №00180950408 від 21.12.2023 на суму 1 020,00 грн; №0088580408 від 17.04.2024 на суму 1 020,00 грн; №00130760408 від 21.05.2024 на суму 1 020,00 грн; №00/19895/04-08 від 22.07.2024 на суму 1 020,00 грн; №00184180408 від 04.07.2024 на суму 1 020,00 грн; №00223380408 від 14.08.2024 на суму 1 020,00 грн; №00257260408 від 18.09.2024 на суму 1 020,00 грн; №00286540408 від 16.10.2024 на суму 1 020,00 грн; №00323400408 від 21.11.2024 на суму 1 020,00 грн; №00350810404 від 25.12.2024 на суму 1 020,00 грн; №0035530405 від 29.01.2025 на суму 1 020,00 грн; №0020850404 від 21.01.2025 на суму 1 020,00 грн та подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 01.09.2021 №9380081672 (арк. спр. 7-69).
Наявність наведеного боргу підтверджується також інтегрованою карткою платника податків за відповідним платежем (арк. спр. 73-80).
У зв'язку із виникненням податкового боргу у ПП «Титан-Агро», контролюючим органом винесено податкову вимогу від 10.08.2021 №0021609-1304-0318 (арк. спр. 6), яка була надіслана позивачем за адресою реєстрації відповідача, однак остання була повернута за закінченням терміну зберігання (зворот арк. спр. 6).
З метою стягнення наявної заборгованості, ГУ ДПС у Волинській області, керуючись підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, пунктом 95.3 статті 95 ПК України, звернулось із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України, законами з питань митної справи.
За приписами підпункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Так, як вище встановлено судом, податковий борг в результаті самостійного нарахованого платником податків грошового зобов'язання за податковою декларацією з податку на прибуток підприємств.
Щодо податкових повідомлень-рішень №0053051808 від 23.09.2021; №0069290408 від 08.12.2022; №0069240408 від 08.12.2022; №0058600408 від 21.11.2022; №002410408 від 09.01.2023; №0017620408 від 10.02.2023; №0029110408 від 09.03.2023; №0041500408 від 07.04.2023; №0054660408 від 09.05.2023; №0068300408 від 31.05.2023; №0080760408 від 20.06.2023; №0093720408 від 24.07.2023; №00101430408 від 15.08.2023; №00124640408 від 10.10.2023; №00138410408 від 31.10.2023; №00159180408 від 24.11.2023; №0013440408 від 24.01.2024; №0033350408 від 20.02.2024; №0045670408 від 04.03.2024; №00180950408 від 21.12.2023; №0088580408 від 17.04.2024; №00130760408 від 21.05.2024; №00/19895/04-08 від 22.07.2024; №00184180408 від 04.07.2024; №00223380408 від 14.08.2024; №00257260408 від 18.09.2024; №00286540408 від 16.10.2024; №00323400408 від 21.11.2024; №00350810404 від 25.12.2024; №0035530405 від 29.01.2025; №0020850404 від 21.01.2025 суд зауважує, що в судовому порядку такі, станом на день розгляду справи, відповідачем не оскаржувались. Доказів протилежного суду не надано.
Таким чином, грошове зобов'язання визначене таким податковим повідомленням-рішенням є узгодженим.
Згідно пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
З врахуванням викладеного несплачені у встановлені законодавством строки суми податкового зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків..
З метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у Волинській області сформувало податкову вимогу форми «Ю» від 10.08.2021 №0021609-1304-0318 на суму 4 930,00 грн, яка була надіслана у встановленому порядку за юридичною адресою відповідача та як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення, вона була повернута позивачу у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою та за закінченням терміну зберігання (арк. спр. 6).
Згідно пункту 42.2. статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 42.5 статті 42 ПК України передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95).
Пунктом 95.3. статті 95 ПК України визначено, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 ПК України», яким затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (далі - Порядок №1244).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1244 вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.5 статті 95 ПК України.
У випадках, передбачених пунктами 95.2 - 95.4 статті 95 ПК України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.
Також суд зауважує, що відповідач не заперечує щодо наявності податкового боргу та здійснює дії для його погашення.
Таким чином, за відповідачем обліковується податковий борг в загальній сумі 34 340,00 грн, доказів сплати даної суми відповідач суду не надав, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому адміністративний позов належить задовольнити шляхом прийняття рішення про стягнення в дохід Державного бюджету України з банківських рахунків та за рахунок готівки, що належить ПП «Титан-Агро» коштів для погашення вказаного податкового боргу.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 44106679) до Приватного підприємства «Титан-Агро» (43017, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 76, ідентифікаційний код юридичної особи 42976822) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути в дохід Державного бюджету України з банківських рахунків Приватного підприємства «Титан-Агро» податковий борг в сумі 34 340,00 грн (тридцять чотири тисячі триста сорок гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович