10 червня 2025 року ЛуцькСправа № 640/132/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» Лісничука Вадима Ярославовича, Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до начальника Державної установи «Академія патрульної поліції» Лісничука Вадима Ярославовича (далі також відповідач 1) про визнання протиправною бездіяльності, пов'язаної з порушенням права на доступ до публічної інформації та вираженої у ненаданні на запит від 25 жовтня 2020 року у встановлений статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» строк інформації про облік та використання демонтованого майна при проведенні у 2018-2020 роках капітальних ремонтів на об'єктах, розташованих за адресою: місто Київ, вулиця Народного ополчення, 9; зобов'язання Державну установу «Академія патрульної поліції» (далі - ДУ «Академія патрульної поліції», Академія) надати інформацію на запит від 25 жовтня 2020 року (а.с.17-18).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що звернувся до відповідача 1 з інформаційним запитом від 25 жовтня 2020 року щодо обліку та використання ДУ «Академія патрульної поліції» демонтованого майна (чорного та кольорових металів та сплавів, тощо) при проведенні у 2018-2020 роках капітальних ремонтів приміщень та будівель за адресою: місто Київ, вулиця Народного Ополчення, 9, які перебувають у державній власності та були надані у користування або передані на баланс Академії. Однак відповідач 1 не надав запитувану інформацію, чим допустив бездіяльність. Позивач вважає, що у цьому випадку має місце порушення приписів статей 3, 5, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», внаслідок чого порушене його право на вчасне отримання публічної інформації.
З цих мотивів і підстав просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позов (а.с.40-44) відповідач 1 позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити через необґрунтованість позовних вимог: на звернення/інформаційний запит ОСОБА_1 «Про надання інформації щодо проведених у 2018-2020 роках капітальних ремонтів» (вх. №Ч-37 від 26 жовтня 2020 року) відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» було надіслано лист (відповідь) від 13 листопада 2020 року №Ч-37/54/4-2020.
Станом на 15 грудня 2022 року - день набрання чинності Законом України від 13 грудня 2022 року №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) адміністративну справу Окружним адміністративним судом міста Києва розглянуто не було.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону №2825-ІХ (в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 липня 2024 року №3863-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ») адміністративну справу передано на розгляд та вирішення Волинського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року справу прийнято до провадження; залучено до участі у справі як другого відповідача ДУ «Академія патрульної поліції», найменування якої відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на цей час значиться як Державний заклад професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» (відповідач 2); розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.97-98).
У відзиві на позов відповідач 2 позовні вимоги теж заперечив, у задоволенні позову просив відмовити (а.с.101-105), оскільки за наслідком розгляду звернення/інформаційного запиту надано відповідь від 13 листопада 2020 року №Ч-37/54/4-2020, в якій з огляду на умови договору підряду за участі іноземної сторони, запропоновано звернутися з письмовим запитом до Корпорації «Еngility», так як надання запитуваної інформації без згоди іншої сторони неможливо. Відповідь позивачу на його зверненням було направлено на електронну адресу. Крім того, до відзиву від 06 квітня 2021 року також було долучено копію листа (відповіді) від 13 листопада 2020 року №Ч-37/54/4-2020.
Відповідач 2 стверджує, що позивач просить надати інформацію, яка потребує узагальнення, зокрема, шляхом аналізу актів, договорів та документів бухгалтерського обліку. Таке звернення не є запитом на інформацію в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації» (не передбачає надання уже відображеної та задокументованої інформації), а тому відповідь на звернення надано позивачу в межах строків, визначених у статті 20 Закону України «Про звернення громадян».
Інші заяви по суті справи не надходили, як і клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
З матеріалів справи слідує, що позивач ОСОБА_1 звернувся до начальника Державної установи «Академія патрульної поліції» Лісничука В.Я. із зверненням/інформаційним запитом «Про надання інформації щодо обліку демонтованих під час капремонтів ліквідних матеріалів» від 25 жовтня 2020 року (а.с.27-29).
Вказаний запит зареєстровано ДУ «Академія патрульної поліції» за вхідним номером Ч-35 від 26 жовтня 2020 року.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо розгляду запиту «Про надання інформації щодо обліку демонтованих під час капремонтів ліквідних матеріалів» від 25 жовтня 2020 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Статтею 34 Конституції України гарантовано право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Преамбулою Закону України від 02 жовтня 1992 року №2657-XII «Про інформацію» (далі - Закон №2657-XII) визначено, що цей Закон регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.
Частиною першою статті 5 Закону №2657-XII встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Варто зазначити, що Закон №2657-XII є більш загальним і визначає загальні правові засади інформаційної діяльності, види інформації, правові режими доступу до неї. Він є базовим, але для конкретних випадків доступу до інформації існують спеціальні закони.
Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939-VI).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №2939-VI).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з частиною першою статті 12 цього Закону суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Як установлено частинами першою, другою, п'ятою статті 19 Закону №2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Відповідно до вимог частин першої, четвертої статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Частиною першою статті 22 Закону №2939-VI установлено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Частина п'ята статті 6 Закону №2939-VI обумовлює, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Згідно зі статтею 23 Закону №2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Необхідно враховувати, що Закон №2939-VI гарантує не лише право особи на отримання публічної інформації, але і на отримання її протягом визначеного Законом строку.
Позивач вважає порушеним своє право на своєчасне отримання публічної інформації за результатами розгляду його запиту «Про надання інформації щодо обліку демонтованих під час капремонтів ліквідних матеріалів» від 25 жовтня 2020 року, адресованого начальнику Академії Лісничуку В.Я. (а.с.27-29).
Відповідачі стверджують, що за наслідком розгляду звернення/інформаційного запиту позивачу надано відповідь від 13 листопада 2020 року №Ч-37/54/4-2020 (а.с.47), яку було направлена на електронну адресу останнього.
Між тим з листа ДУ «Академія патрульної поліції» від 13 листопада 2020 року №Ч-37/54/4-2020 слідує, що такий був наданий у відповідь на інше звернення Чертова Д.Ю. - «Про надання інформації щодо проведення у 2018-2020 роках капітальних ремонтів» від 24 жовтня 2020 року (вх. №Ч-37 від 26 жовтня 2020 року) (а.с.46), а не на звернення «Про надання інформації щодо обліку демонтованих під час капремонтів ліквідних матеріалів» від 25 жовтня 2020 року (вх. №Ч-35 від 26 жовтня 2020 року).
Належних та допустимих доказів надання відповіді на запит позивача від 25 жовтня 2020 року (вх. №Ч-35 від 26 жовтня 2020 року), наданої у строки, встановлені Законом №2939-VI, матеріали справи не містять.
Суд зауважує, що ДУ «Академія патрульної поліції» як державна установа у розумінні частини першої статті 13 Закону №2939-VI є розпорядником запитуваної інформації (щодо обліку та використання демонтованих матеріалів, копій документів). Це прямо підпадає під визначення публічної інформації, адже запитувана інформація стосується використання бюджетних коштів та державного майна. Той факт, що запитувач є працівником Академії (на чому зауважено відповідачем 1 у відзиві на позов), не змінює статусу інформації як публічної.
За таких обставин суд констатує, що має місце бездіяльність щодо розгляду запиту ОСОБА_1 «Про надання інформації щодо обліку демонтованих під час капремонтів ліквідних матеріалів» від 25 жовтня 2020 року у встановленому порядку та визначений частиною першою статті 20 Закону №2939-VI строк, допущена відповідачем 2. Хоча запит і був адресований керівнику, така бездіяльність є порушенням обов'язків саме юридичної особи (керівник лише діє від імені та в інтересах цієї юридичної особи - розпорядника інформації).
Відповідач 2 також стверджував, що запитувана інформація ніде не відображена, тож її треба створити (провести узагальнення актів, договорів, документів бухгалтерського обліку), що не відповідає ознакам інформаційного запиту.
Право на звернення та право на доступ до публічної інформації дійсно тісно пов'язані між собою.
Статтею 1 Закону України від 20 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон №393/96-ВР) передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Особливістю Закону №2939-VI є те, що він не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі №9901/925/18 дійшла висновку, що розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов'язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він з огляду на свій правовий статус створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє.
У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №420/27593/21 зазначено, що запитувана інформація повинна бути готовою та доступною, міститися принаймні в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти.
Також Верховний Суд у постанові від 13 вересня 2023 року у справі №420/16094/21 зазначив, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовий, зафіксований на певному матеріальному носієві продукт, отриманий або створений суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. Законодавством визначено виключний перелік підстав, за наявності яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту та передбачено обов'язкові реквізити такої відмови, зокрема, у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено мотивовану підставу відмови.
Таким чином, суд зазначає, що виходячи зі змісту статті 1, пункту 1 частини першої статті 22 Закону №2939-VI, не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію. Винятком є той випадок, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти. Визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях (тобто відповідала критеріям «відображеності та задокументованості») і знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Ключовим у цій ситуації є те, що запит стосується інформації про облік та використання майна. Облік майна (демонтованого чи будь-якого іншого) є прямим обов'язком навчального закладу як юридичної особи, що володіє державним майном і веде бухгалтерський облік. Те, що ця інформація міститися в первинних бухгалтерських документах (актах, договорах і т.п.), документах бухгалтерського обліку, не означає, що її потрібно створювати; таку інформацію необхідно систематизувати та узагальнити із вже існуючих документів.
Частиною другою статті 77 КАС України установлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, які б спростовували доводи позову, суду не надано та не доведено правомірності бездіяльності відповідача 2 щодо належного розгляду у встановлений строк та надання відповіді на запит ОСОБА_1 «Про надання інформації щодо обліку демонтованих під час капремонтів ліквідних матеріалів» від 25 жовтня 2020 року (вх. №Ч-35 від 26 жовтня 2020 року).
На підставі досліджених у справі доказів, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача 2 щодо розгляду запиту ОСОБА_1 «Про надання інформації щодо обліку демонтованих під час капремонтів ліквідних матеріалів» від 25 жовтня 2020 року (вх. №Ч-35 від 26 жовтня 2020 року) у встановлений строк та зобов'язання відповідача 2 у встановленому законодавством порядку розглянути запит ОСОБА_1 «Про надання інформації щодо обліку демонтованих під час капремонтів ліквідних матеріалів» від 25 жовтня 2020 року (вх. №Ч-35 від 26 жовтня 2020 року) з наданням письмової відповіді, та про відмову у задоволенні позовних вимог до відповідача 1.
Як визначено частинами першою, третьою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 10 лютого 2021 року №0.0.2009360844.1 (а.с.16). Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять.
У зв'язку із частковим задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 судові витрати у сумі 454,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до начальника Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» Лісничука Вадима Ярославовича (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 9), Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 9, ідентифікаційний код юридичної особи 41521767) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» щодо розгляду запиту ОСОБА_1 «Про надання інформації щодо обліку демонтованих під час капремонтів ліквідних матеріалів» від 25 жовтня 2020 року (вх. №Ч-35 від 26 жовтня 2020 року) у встановлений строк.
Зобов'язати Державний заклад професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» розглянути запит ОСОБА_1 «Про надання інформації щодо обліку демонтованих під час капремонтів ліквідних матеріалів» від 25 жовтня 2020 року (вх. №Ч-35 від 26 жовтня 2020 року) з наданням письмової відповіді.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державний заклад професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» судові витрати у сумі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк