10 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/961/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши за правилами письмового провадження заяву представника позивача про винесення додаткового рішення щодо судових витрат в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВІСТ» до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у цій справі позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товару від 08.08.2024 №UA400000/2024/000179/2, від 08.08.2024 №UA400000/2024/000180/2, від 12.08.2024 №UA400030/2024/000007/2, від 13.08.2024 №UA400030/2024/000008/2, від 12.08.2024 №UA400030/2024/000005/2; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВІСТ» судові витрати у сумі 12 112,00 грн.
09.06.2025 до суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВІСТ» (далі - ТОВ «ЕКОВІСТ» , позивач) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25000,00 грн.
10.06.2025 представник відповідача подав заперечення на заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу, в яких просив у задоволенні такої заяви відмовити, оскільки у прохальній частині позовної заяви позивач просив стягнути на його користь виключно судовий збір, а вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу заявлено не було. В той же час, у позовній заяві позивач зазначив, що очікує понести витрати на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн, однак жодних доказів на підтвердження понесених таких витрат до позовної заяви не долучив, відтак вважає, що вказаний у позові орієнтовний попередній розрахунок очікуваних понесених судових витрат не може вважатись заявою, поданою в розумінні частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), як наслідок така заява підлягає залишенню без розгляду.
Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Позивач у позовній заяві повідомляв суд про подання доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв'язку із розглядом цієї справи протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
За приписами частини п'ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 у цій справі було ухвалено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, тому подану заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу розглянуто в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про розподіл та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з ухваленням додаткового рішення з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.202, від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21 та ін.
Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: копії договору про надання правової допомоги від 01.12.2023, укладеного між ТОВ «ЕКОВІСТ» з адвокатом Коберським А.П., ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВХ №1048717, який виданий на підставі вказаного договору адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально; додаткової угоди №2 від 01.12.2023 до договору про надання правової допомоги від 01.01.2025, акта приймання-передачі послуг до вказаного договору від 09.06.2025.
За змістом пункту 1.1 договору про надання правової допомоги від 01.12.2023 адвокат бере на себе зобов'язання відповідно до завдання клієнта надавати йому правові (адвокатські) послуги, які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Предметом надання правової допомоги є захист прав та інтересів клієнта.
Додатковою угодою №2 від 01.01.2025 до договору сторони визначили предмет цієї угоди, зокрема, адвокат надає правову допомогу клієнту у справі за позовом ТОВ «ЕКОВІСТ» до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів в судах першої та апеляційної інстанцій (пункт 1).
Відповідно до пунктів 2, 3 додаткової угоди на умовах пункту 4.1 договору сторони домовилися, що вартість послуг адвоката за ведення справи в суді першої інстанції складатиме 5000,00 грн за надання адвокатом для клієнта правової допомоги щодо підготовки та подання позову про визнання протиправними та скасування рішень Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів за оскарження 1 (одного) рішення про коригування митної вартості товарів.
Згідно з пунктом 4 додаткової угоди та пункту 4.2 договору клієнт здійснює оплату послуг впродовж п'яти календарних днів з дня підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі послуг.
Актом приймання-передачі послуг від 09.06.2025 стверджується, що на виконання умов договору від 01.12.2023 та додаткової угоди №2 від 01.01.2025 адвокатом Коберським А.П. для ТОВ «ЕКОВІСТ» надані послуги на суму 25000,00 грн (з розрахунку 5000,00 грн за оскарження 1 рішення про коригування митної вартості товарів): вивчення документів щодо правомірності прийняття Хмельницькою митницею рішень про коригування митної вартості товару товарів, аналіз чинного законодавства та судової практики, формування правової позиції у справі; підготовка позовної заяви до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування 5 (п'яти) рішень про коригування митної вартості товару товарів і додатків до неї (31.01.2025); підготовка та подання (на виконання вимог суду) офіційного перекладу документів, долучених до позовної заяви, що викладені іноземною мовою (134.02.2025); підготовка та подання відповіді на відзив (04.03.2025); складання клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу (09.06.2025).
Позивачем не подані докази фактичної оплати правничої допомоги в сумі 25000,00 грн, проте суд з урахуванням правового висновку у постановах Верховного Суду від 29.10.2020 (справа №686/5064/20), від 05.03.2021 (справа №200/10801/19-а), від 16.03.2021 (справа №520/12065/19), від 23.12.2021 (справа №280/1361/21) та ін. виходить з того, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову було 5 (п'ять) рішень про коригування митної вартості, які складені за наслідками митного декларування аналогічних партій товарів; спірні правовідносини регулюються нормами Митного кодексу України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню, не передбачають. Також варто зауважити, що такі послуги як вивчення документів у справі, аналіз чинного законодавства та судової практики по суті передбачають підготовку (оформлення) позовної заяви, тобто такі послуги дублюють одна одну.
З огляду на наведене та виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості їх складу та розумного розміру, справедливо буде відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, оскільки із заявою про стягнення судових витрат разом з відповідними доказами позивач звернувся до суду 05.05.2025, тобто з дотриманням п'ятиденного строку після ухвалення рішення суду, а рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу не було вирішено, тому у цій справі додатковим рішенням необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 КАС України, суд
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВІСТ» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці (29010, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Пілотська, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 43997560) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВІСТ» (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, 3/117, ідентифікаційний код юридичної особи 45348163) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ф.А. Волдінер