21.04.2025 Єдиний унікальний номер 205/3844/25
Єдиний унікальний номер 205/3844/25
Провадження № 2/205/2760/25
21 квітня 2025 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
18 лютого 2025 року ТОВ «Фінпром Маркет» через систему «Електронний суд» звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який зареєстровано судом 12 березня 2025 року.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2025 року вирішено питання про розгляд справи у заочному порядку.
Позивач у своєму позові посилався на те, що 23 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і відповідачем було укладено договір позики № 75235427 шляхом реєстрації відповідача на інтернет-сайті компанії і виконанням ним певних дій, які свідчать про укладення договору, згідно з умовами якого позикодавець надав позичальникові кредит у розмірі 11 000 грн. строком на 30 днів по 23 липня 2021 року зі сплатою відсоткової ставки у розмірі 1,99 % за користування кредитними коштами щоденно. 21 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» було укладено договір факторингу № 2112, відповідно до умов якого до останнього перейшло право вимоги за договором позики № 75235427 від 23 червня 2021 року. 31 березня 2023 року між ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» і ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу № 310323-ФК, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором позики № 75235427 від 23 червня 2021 року. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав у повному обсязі, чим порушив умови договору, внаслідок чого станом на 24 лютого 2025 року сума заборгованості становить 31 665 грн. 75 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 11 000 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 20 665 грн. 75 коп. Просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 31 665 грн. 75 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500 грн. Представник позивача просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 про дату та час судового засідання повідомлявся в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с. 125), у судове засідання не з'явився, про причини неявки судові не повідомив. На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і відповідачем було укладено договір позики № 75235427 шляхом реєстрації відповідача на інтернет-сайті компанії і виконанням ним певних дій, які свідчать про укладення договору, згідно з умовами якого позикодавець надав позичальникові кредит у розмірі 11 000 грн. строком на 30 днів по 23 липня 2021 року зі сплатою відсоткової ставки у розмірі 1,99 % за користування кредитними коштами щоденно. Договір було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на інтернет-сайті, виконанням певних дій, що свідчать про укладення договору (а.с. 8).
23 червня 2021 року на картковий рахунок НОМЕР_1 , зазначений позичальником у договорі позики, кредитором було перераховано кошти у розмірі 11 000 грн. (а.с. 19).
21 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» було укладено договір факторингу № 2112, відповідно до умов якого до останнього перейшло право вимоги за договором позики № 75235427 від 23 червня 2021 року (а.с. 43-51, 59-61).
31 березня 2023 року між ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» і ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу № 310323-ФК, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором позики № 75235427 від 23 червня 2021 року (а.с. 61-72, 81-83).
Відповідач умови кредитного договору не виконав, кредит не повернув, відсотки за користування кредитом не сплатив, внаслідок чого станом на 24 лютого 2025 року заборгованість ОСОБА_1 , як стверджує позивач, складає 31 665 грн. 75 коп. (а.с. 10-15).
Частиною 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 ЗУ «Про споживче кредитування» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про споживче кредитування» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом sDU6QPoVhl (а.с. 8, 9), який зазначений у тексті договору у розділі «Реквізити і підписи сторін».
Таким чином, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 було укладено договір позики на умовах фінансового кредиту.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як вбачається з наданих позивачем розрахунків розмір процентів за період з 23 червня 2021 року по 21 жовтня 2021 року, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, виходячи з суми поточної заборгованості у розмірі 11 000 грн., становить 20 665 грн. 75 коп. (а.с. 10-15). В обґрунтування вимог в цій частині позивач посилається на ту обставину, що умовами договору позики № 75235427 від 23 червня 2021 року визначено, що кошти надані у кредит строком на 30 днів, Правилами ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надання грошових коштів у позику передбачено можливість пролонгації або автопролонгації строку користування позикою на 90 днів.
Проте, суд не погоджується із вказаними твердженнями позивач та вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Договір між його сторонами було укладено на строк з 23 червня 2021 року по 23 липня 2021 року.
Таким чином, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку позики. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Оскільки зі спливом строку, на який був наданий кредит, припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитним договором, то після 23 липня 2021 року позивач не має законних підстав нараховувати відсотки, передбачені договором про надання позики № 75235427 від 23 червня 2021 року.
Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 390/1875/16-ц (провадження № 61-19255св18). Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на правила надання грошових коштів у позику кредитором, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що саме ці умови з правил розумів ОСОБА_1 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», правонаступником якого є позивач, а також те, що вказані документи на момент отримання ОСОБА_1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо можливості пролонгації та автопролонгації та можливості нарахування відсотків поза межами строку дії договору позики.
Роздруківка, долучена позивачем, належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (позикодавця), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
У зв'язку з тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов'язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, відповідач свої зобов'язання не виконує, то позов підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості за договором позики № 75235427 від 23 червня 2021 року у розмірі 17 567 грн., з яких 11 000 грн. - тіло кредиту, 6 567 грн. - відсотки за користування кредитними коштами (11 000 грн. / 1,99 % х 30 днів = 6 567 грн.). У задоволенні позовних вимог в іншій частині позивачеві слід відмовити.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача було надано договір надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 03 грудня 2024 року, витяг з акту № 6-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 27 січня 2025 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Ткаченко Ю.О. та платіжну інструкцію про сплату до акту № 6-П приймання наданої правничої допомоги.
Таким чином, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500 грн.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 343 грн. 86 коп. (17 567 грн. х 2 422 грн. 40 коп. : 31 665 грн. 75 коп. = 1 343 грн. 86 коп.).
Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет», складає 22 410 грн. 86 коп. (17 567 грн. + 3 500 грн. + 1 343 грн. 86 коп. = 22 410 грн. 86 коп.).
На підставі викладеного, керуючись п. 12 ч. 1 ст. 3, ст. 12, ч. 1 ст. 13 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», ст. ст. 525, 526, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1048, ст. 1077 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 223, ст. ст. 263-265, ч. 4 ст. 268, ч. 1 ст. 280, ст. ст. 281, 282 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ 43311346, юридична адреса: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд. 9-А, офіс 204) заборгованість за договором позики № 75235427 від 23 червня 2021 року у розмірі 17 567 (сімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят сім) гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) гривень та відсотків за користування кредитом за період з 23 червня 2021 року по 23 липня 2021 року у розмірі 6 567 (шість тисяч п'ятсот шістдесят сім) гривень, а також судові витрати у вигляді правничої допомоги у розмірі 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривень та судового збору у розмірі 1 343 (одна тисяча триста сорок три) гривень 86 коп., а всього 22 410 (двадцять дві тисячі чотириста десять) гривень 86 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: