11.06.2025 Єдиний унікальний номер 205/7975/25
Справа № 205/7975/25
Провадження № 2ві/205/8/25
11 червня 2025 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Федотова В.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Новокодацького районного суду міста Дніпра Приходченко О.С. у цивільній справі № 205/7975/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності та виділ в натурі частини домоволодіння та частини земельної ділянки,
В провадженні судді Новокодацького районного суду міста Дніпра Приходченко О.С. перебуває вищевказана цивільна справа.
02.06.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді у якій вона просила відвести суддю Приходченко О.С. від розгляду вказаної цивільної справи. В обґрунтування заяви зазначила, що суддею Приходченко О.С. 26.11.2024 року було ухвалено рішення по цивільній справі № 205/9788/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 « третя особа ОСОБА_3 про визнання частки нерухомого майна особистою приватною власністю, яке постановою Дніпровського апеляційного суду від 09.04.2025 року було скасоване. Зазначила, що скасування постановою Дніпровського апеляційного суду від 09.04.2025 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.11.2024 року викликає сумніви в об'єктивності та неупередженості судді у розгляді зазначеної справи, створюючи ризики порушення принципу об'єктивності та безсторонності судового розгляду.
Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра Приходченко О.С. від 04.06.2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді визнано необґрунтованою та передано до канцелярії Новокодацького районного суду міста Дніпра для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід, у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2025 року заяву розподілено в провадження судді Федотової В.М.
Суддя вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 36 ЦПК України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Згідно із ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Вказане випливає з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.
Відповідно до роз'яснень ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 року визначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у п. 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема, у п. 66 зазначено, що згідно з усталеною практикою Європейського суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюються особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, про це вказано у рішеннях ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії» та «Ветштайн проти Швейцарії»).
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки головуючого у справі судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44); та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07 серпня 1996 року, п. 58).
Із вказаної заяви про відвід вбачається, що відвід судді Приходченко О.С. пов'язується із незгодою з рішенням судді, постановленою у іншій цивільній справі.
Частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді, щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
На думку судді, процесуальні рішення судді не можуть бути підставою для задоволення відводу.
За умовами ч. 3, ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду вказаної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості чи об'єктивності при розгляді даної справи з матеріалів справи та доводів заяви позивача суддею не встановлено.
Більш того, оглядом Єдиного державного реєстру судових рішень суддею встановлено, що у провадженні судді Приходченко О.С. перебували цивільні справи за позовами ОСОБА_4 , а саме: № 205/1726/23 та № 205/1786/23, у яких позовні вимоги про розірвання шлюбу було задоволено, та частково задоволено вимоги про стягнення аліментів і позивач з такими рішеннями погодилася, що свідчить про її вибірковий підхід подання відомостей та необґрунтованість заявленого відводу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови № 8 від 13 червня 2007 р. «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
Враховуючи вищенаведене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, оскільки передбачені ст.ст. 36, 37 ЦПК України підстави для відводу судді відсутні, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому суддя не знаходить підстав для задоволення заяви про відвід судді.
Зазначене узгоджується із рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), 26.10.1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26, за яким має бути встановлений об'єктивний критерій сумніву у неупередженості судді, а саме існування певних фактів, які можуть служити підставою для сумніву в безсторонності судді, тобто позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36-40, 353 ЦПК України, суддя
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Новокодацького районного суду міста Дніпра Приходченко О.С. у цивільній справі № 205/7975/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності та виділ в натурі частини домоволодіння та частини земельної ділянки - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Федотова В.М.
.