Справа № 177/1128/25
Провадження № 2-о/177/54/25
Іменем України
11 червня 2025 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Суботіної С. А.
за участі:
секретаря судового засідання Авдєєвої В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Найдьонова Н.В., звернулася 06.05.2025 до суду з указаною заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба заявника ОСОБА_2 . З метою спадкування належного померлій майна, що складається із земельної ділянки з кадастровим номером 1221883500:07:001:0066 площею 0,9381 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новопільської (Красінської) сільської ради, та житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на який ОСОБА_2 не встигла оформити спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , заявник звернулася до державного нотаріуса Шостої криворізької державної нотаріальної контори, де отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском 6-місячного строку для подання заяви про прийняття спадщини та у зв'язку з відсутністю доказів проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Починаючи з квітня 2019 року ОСОБА_1 постійно проживала з нею, вела спільне господарство, ділила побут, доглядала за бабою, оскільки через похилий вік та стан здоров'я ОСОБА_2 не могла самостійно себе обслуговувати і забезпечувати. Після смерті ОСОБА_2 , заявник здійснила її поховання. Оскільки встановлення даного факту необхідно заявнику для реалізації її спадкових прав та неможливе у позасудовому порядку, ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з цією заявою.
Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 07.05.2025 відкрито провадження в справі в порядку окремого провадження, витребувано спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_2 .
Від Шостої криворізької державної нотаріальної контори 20.05.2025 надійшла копія спадкової справи № 124/2025, заведеної після смерті ОСОБА_2 (а.с.33-41).
Ухвалою суду від 27.05.2025 задоволено клопотання представника заявника про витребування доказів.
Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися.
Представник заявника ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи без її та заявника участі, просила задовольнити заяву з підстав, викладених у ній.
Від представника заінтересованої особи ОСОБА_5 надійшли витребувані судом документи та клопотання про розгляд справи за його відсутності, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Дослідивши письмові матеріали справи, матеріали спадкової справи, встановивши обставини, які мають значення для справи та визначившись з правовою нормою, яка підлягає застосуванню до вказаних правовідносин, суд вважає вимоги заявника такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть встановлюватися факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт (ч. 1 ст. 319 ЦПК України).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_6 , батьками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.11).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка після укладення шлюбу 03.06.2023 змінила прізвище на « ОСОБА_8 » (а.с.9, 10).
Таким чином, аналізом наданих документів встановлено, що заявник ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 .
На підставі договору купівлі-продажу від 09.03.1992, посвідченого державним нотаріусом Першої криворізької державної нотаріальної контори Рохман Л.А., реєстрація в реєстрі за № 252, за життя ОСОБА_3 належав житловий будинок із господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17).
За відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі розпорядження Криворізької районної державної адміністрації від 20.03.2003 № 225-р «Про надання земельних ділянок у приватну власність громадянам (у кількості 100 чоловік) на території Красінської сільської ради для ведення особистого селянського господарства», за життя ОСОБА_2 належала земельна ділянка загальною площею 0,9381 га, із кадастровим номером 1221883500:07:0001:0066, що розташована на території Красінської (нині Новопільської) сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а.с.15, 16).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що підтверджується свідоцтвами про смерть НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , відповідно (а.с.8, 12, 14).
Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Як вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, за життя ОСОБА_2 складено заповіти 07.04.2004 та 22.01.2016, які станом на 14.04.2025 є чинними (а.с 39).
На виконання ухвали від 27.05.2025 про витребування доказів, представником Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області надано заповіт від 07.04.2004, посвідчений секретарем Красінської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, зареєстровано в реєстрі за № 97, яким ОСОБА_2 усе належне їй майно та майнові права, обов'язки заповіла ОСОБА_6 ; заповіт від 22.01.2016, посвідчений секретарем виконкому Красінської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, зареєстровано в реєстрі за № 13, яким ОСОБА_2 земельну ділянку, розташовану на території Красінської сільської ради, площею 009381 га, заповіла ОСОБА_7 (а.с.57, 58).
Вивченням матеріалів спадкової справи № 124/2025 встановлено, що після смерті ОСОБА_2 до Шостої криворізької державної нотаріальної контори звернулася онука померлої - ОСОБА_1 , із заявою про прийняття спадщини за законом, на підставі чого відкрито спадкову справу № 124/2025, номер у Спадковому реєстрі 73938572 (а.с.34, 38 зворот).
Постановою від 18.04.2025 державним нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , у зв'язку з пропуском спадкоємцем 6-місячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини та через відсутність доказів постійного проживанні зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с.18, 41 зворот).
На підставі ч. ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Виконкомом Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області надано довідку від 15.04.2025, відповідно до якої, за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 (а.с.41).
За даними інформаційної системи Державної міграційної служби, місце проживання ОСОБА_1 із 11.05.2011 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.7).
Мешканцями с. Красівське Криворізького району Дніпропетровської області 01.05.2025 складено акт, що ОСОБА_1 фактично проживала з ОСОБА_2 із квітня 2019 року і до дня її смерті за адресою: АДРЕСА_1 , була пов'язана з нею спільним побутом, мала спільний бюджет, вела спільне господарство, доглядала за нею, підтримувала і допомагала у лікуванні, після смерті ОСОБА_2 здійснила її поховання (а.с.19).
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.»
Відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем (Постанова ВСУ від 10.01.2019 у справі №484/747/17).
За змістом п.п. 3.21. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Згідно роз'яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» від 30.05.2008 № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, після дослідження усієї сукупності доказів у справі, суд дійшов висновку про встановлення факту постійного проживання заявника ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, оскільки надані суду докази не викликають сумнівів в їх належності, достовірності та є достатніми для встановлення цього факту. Зазначені обставини ніким не оспорюються, будь-яких заперечень чи доказів на їх спростування суду не надано та під час судового розгляду не встановлено.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує ч. 7 ст. 294 ЦПК України, у зв'язку з чим, понесені заявницею судові витрати в справі відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 4-5, 13, 19, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 273, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ), постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: