Справа № 203/2916/25
Провадження № 1-кс/0203/1963/2025
19 травня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваної - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Дніпропетровська, громадянки України, маючої середню спеціальну медичну освіту та неповну вищу економічну освіту, офіційно непрацевлаштованої, заміжньої: чоловік - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючої на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №42024042030000181 від 05.12.2024 року,
15.05.2025 року до Центрального районного суду міста Дніпра звернувся слідчий Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_6 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №42024042030000181 від 05.12.2024 року, в якому слідчий просить суд:
- застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, терміном на 60 діб, з утриманням її у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» Управління державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області, з визначенням застави у розмірі 330 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладанням у разі внесення застави таких обов'язків: за першим викликом з'являтися до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати паспорт для виїзду за кордон до районного відділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області.
В обґрунтування вимог клопотання слідчий зазначив, що 27.02.2025 року ОСОБА_4 , відповідно до відведеної їй ролі, з відома ОСОБА_9 надала консультацію ОСОБА_10 та інформацію щодо точного місцезнаходження відповідного місця розпусти, класифікації інтимних послуг, які можуть бути надані, та вартість послуг у залежності від виду та бажання «клієнта», записавши його на послуги сексуального характеру «еротичний масаж».
Так, у вказаний період часу, діючи умисно, з метою отримання наживи, за попередньою змовою групою осіб у складі ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , створили та утримували місце розпусти, а також здійснювали звідництво для розпусти, з метою наживи за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: вели фінансову звітність незаконної діяльності з надання сексуальних послуг, вели облік щодо оплати оренди за приміщення та комунальних послуг, видавали заробітну плату особам, що надавали послуги сексуального характеру, контролювали вихід визначених осіб на роботу, доводили до відома таких осіб системи штрафів, складали графік виходу на роботу, забезпечували осіб засобами гігієни, контрацептивами та іншими засобами інтимного характеру, розповсюджували на інформаційних ресурсах в мережі Інтернет оголошення з надання послуг сексуального характеру за грошову винагороду.
За твердженнями слідчого, умисні дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 2 ст. 303 КК України як сутенерство, тобто дії особи по забезпеченню заняття проституцією іншою особою, вчинені щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, та 14.05.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру. Під час досудового розслідування органом досудового слідства встановлена наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків чи інших осіб у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
З огляду на наявність вказаних ризиків, слідчий вважає, що до підозрюваної слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, що є вимушеною мірою, а більш м'який запобіжний захід не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Тому слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.05.2025 року, судову справу №203/2916/25, провадження №1-кс/0203/1963/2025, було розподілено головуючому судді ОСОБА_1 та передано канцелярією суду, прийнято судом до провадження - 19.05.2025 року.
Судове засідання з розгляду клопотання було призначене судом на 19.05.2025 року 10:30 годину, в яке з'явились прокурор, підозрювана та її захисник.
Під час судового засідання прокурор підтримав вимоги клопотання слідчого та просив суд їх задовольнити, пояснив підстави звернення до суду з клопотанням таким чином, як про це вказано вище. Також прокурор вказав, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким та підозрюваній загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 (чотирьох) до 7 (семи) років позбавлення волі.
Підозрювана та її захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на те, що ризики є недоведеними, оскільки підозрювана не буде переховуватися від слідства та суду, самостійно з'явилась у судове засідання, органом досудового слідства вилучені всі докази. На думку сторони захисту підозрювана може уникнути спілкування із свідками під домашнім арештом, виховує малолітню дитину, планує шукати роботу, бажає офіційно працевлаштуватися. Тому сторона захисту просила суд застосувати до підозрюваної більш м'який запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваної, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що у провадженні СВ розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №42024042030000181 від 05.12.2024 року.
14.05.2025 року о 16:32 годині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, а саме про те, що вона підозрюється у сутенерстві, тобто в діях по забезпеченню заняття проституцією іншою особою, вчинені щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.
Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 25.12.2024 року, свідок, зокрема, пояснив, що в мережі Інтернет він дізнався про те, що у місті Дніпрі працюють заклади, в яких надають послуги інтимного характеру, зокрема, в салонах еротичного масажу «Glamour», «Ego-Studio», «Ейфорія», «Egoist», якими він користувався. Востаннє свідок був у салоні еротичного масажу «Egoist». Декілька разів свідок був у салонах «Egoist» та «Ейфорія», де його зустрічала ОСОБА_11 або інший адміністратор на ім'я ОСОБА_12 , яка також працює і повією.
Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 02.01.2025 року, зокрема, робота адміністраторів салонів ведеться віддалено.
Відповідно до протоколу за результатами провадження негласної слідчої дії- контролю у формі спеціального слідчого експерименту від 08.02.2025 року, зокрема, органом досудового розслідування було проведено негласну слідчу (розшукову) дію - аудіо-, відеоконтроль за вчиненням злочину ОСОБА_4 у формі спеціального слідчого експерименту із використанням технічних засобів, а саме: спеціальних технічних засобів аудіо-, відеопристроїв, відомості про які не підлягають розголошенню, що були надані ОСОБА_10 для здійснення аудіо-, відеоконтролю за ОСОБА_4 .
З метою проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з бюджету СБ України були виділені необхідні грошові кошти для використання під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій у рамках кримінального провадження; відкопійовано грошові кошти у сумі 6000 гривень купюрами номіналом 500 у кількості 4 шт., та номіналом 1000 у кількості 4 шт., з наступними серійними номерами: АЄ6687295, ЄТ4829708, АН 1901309, ГК2040055, АУ0196448, ЕЕ2588600, ЄТ4829709, ЄТ4829710, які вручено ОСОБА_10 для участі у проведенні контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА_4 .
Вказаним протоколом, зокрема, зафіксовано, що ОСОБА_10 передав ОСОБА_4 3000 гривень з тих 6000 гривень, які були вручені йому, а добровільно видав у присутності понятих 3000 гривень з наступними серійними номерами: АЄ6687295, ЄТ4829708, ЕЕ2588600, ЄТ4829709, ЄТ4829710.
Також у судовому засіданні були безпосередньо досліджені наступні письмові докази сторони обвинувачення: протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.12.2024 року, протокол огляду веб-сторінки від 19.12.2024 року за посиланням: http://ero-glamour.com.ua/info/index.htm, протокол огляду предмету від 02.01.2025 року, а саме мобільного телефону за участю свідка ОСОБА_13 , протокол додаткового допиту свідка від 28.02.2025 року, протоколи огляду громадян України ОСОБА_10 від 07.02.2025 року, 21.02.2025 року та від 27.02.2025 року, протокол огляду та помітки грошових купюр від 21.02.2025 року, протоколи проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 08.02.2025 року, протоколи про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 18.03.2025 року з відмітками «розсекречено», висновки експертів; письмові докази сторони захисту: свідоцтво про народження від 04.04.2012 року серія НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що відповідно до статей 131, 132, 176, частини 2 статті 177, частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), запобіжний захід, різновидом якого є тримання під вартою, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою кримінального правопорушення, а також за наявністю хоча б одного з ризиків вчинення особою дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.
Згідно з частиною 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За правилами, встановленими частиною 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до частин 2, 3, 4, 7 статті 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Відповідно до положень статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
При вирішенні клопотання слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень частини 5 статті 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя не має повноважень надавати оцінку доказам, наявним в матеріалах кримінального провадження з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Разом з тим, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених частиною 1 статті 194 КПК України, за якою прокурор зобов'язаний довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а й надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Аналіз викладеного вище та встановлених у ході судового розгляду обставин кримінального провадження, дає слідчому судді підстави для висновку про те, що надані стороною обвинувачення матеріали клопотання, безпосередньо досліджені у судовому засіданні, у своїй сукупності доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 Кримінального кодексу України, яке є тяжким, та за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до семи років.
Суд, вирішуючи клопотання слідчого, враховує особу підозрюваної, те, що вона має на утриманні малолітню дитину, заміжня, має міцні соціальні зв'язки, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого її підозрюють, вагомість доказів, отриманих у ході проведення слідчих (розшукових) дій, висновки експертів.
У ході судового розгляду клопотання суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведена наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнути кримінальної відповідальності в силу обізнаності підозрюваної про тяжкість покарання, яке їй загрожує, у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, після повідомлення їй про підозру, та впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Оскільки свідки, які були допитані в ході досудового розслідування, відомі підозрюваній. Своєю чергою, сторона обвинувачення довела суду належними та допустимими доказами те, що існує ризик того, що підозрювана може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків задля схиляння їх до зміни показань під час судового провадження.
Водночас суд вважає недоведеною наявність ризиків, передбачених п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Так, слідчий та прокурор безпідставно в обґрунтування наявності цих ризиків посилаються на те, що підозрювана може знищити документи, чорнові записи щодо сутенерства або втягнення особи в заняття проституцією, інші документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню, є схильною до вчинення кримінальних правопорушень, має низькі соціальні якості, та перебуваючи на свободі може вчинити нові умисні злочини. Оскільки сторона обвинувачення на момент судового розгляду клопотання не довела суду належними та допустимими доказами, які саме документи може знищити підозрювана, чи встановлена у ході досудового розслідування наявність у ОСОБА_4 чорнових записів щодо сутенерства або втягнення особи в заняття проституцією, які б вона могла знищити, не доведена можливість вчинення підозрюваною нових кримінальних правопорушень. Такі ризики є абстрактними та у розглядуваному випадку - недоведеними.
Крім того, суд бере до уваги те, що за поясненнями сторони захисту, підозрювана сприяє слідству, не перешкоджає проведенню досудового розслідування, не заперечує обґрунтованість повідомленої їй підозри. Також суд враховує особу підозрюваної, яка раніше не судима, має міцні соціальні зв'язку, заміжня, утримує та виховує малолітню дитину, має постійне зареєстроване та фактичне місце проживання у місті Дніпрі. У ході судового засідання підозрювана пояснила, що офіційно непрацевлаштована, однак, планує шукати роботу.
Жодним чином сторона обвинувачення не довела суду і доцільність застосування до підозрюваної альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 330 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 999240,00 грн.
Так, у ході досудового розслідування слідством були проведені негласні слідчі (розшукові) дії, зокрема, спеціальний слідчий експеримент для здійснення аудіо-, відеоконтролю за ОСОБА_4 , під час якого було встановлено, що з наданих свідку ОСОБА_10 грошових коштів у загальному розмірі 6000 гривень він передав ОСОБА_4 3000 гривень за послуги інтимного характеру. Інших доказів, які б вказували на розмір грошових коштів, отриманих підозрюваною злочинним шляхом в обґрунтування застосування застави у розмірі 330 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 999240,00 грн, матеріали клопотання не містять, та такі не були надані суду. Також недоведеними є і твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_4 вела фінансову звітність незаконної діяльності з надання сексуальних послуг, облік щодо оплати оренди за приміщення та комунальних послуг, видавала заробітну плату особам, що надавали послуги сексуального характеру.
Суд доходить висновку, що сторона обвинувачення не довела суду належними та допустимими доказами неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби з покладанням обов'язків, що з огляду на встановлені ризики, буде сприяти постійному контролю за підозрюваною за місцем її зареєстрованого місця проживання, та зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, її належну процесуальну поведінку, з урахуванням доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тому на підставі вимог частини 4 статті 194 КПК України, суд вважає за необхідне обмежитися застосуванням до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби за місцем її постійного проживання у місті Дніпрі.
За правилами, встановленими частинами 1, 2, 6 статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, з 24.02.2022 року на території держави було введено воєнний стан, строк дії якого було неодноразово продовжено.
Тому необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби в межах строку досудового розслідування строком на два місяці, тобто до 14.07.2025 року включно за адресою її зареєстрованого та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій у зв'язку з російською агресією проти України, які б унеможливили безпечне для життя та здоров'я перебування підозрюваного у житлі.
З огляду на викладене, застосовуючи до підозрюваної запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, слідчий суддя на підставі пунктів 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України вважає за необхідне покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває (місто Дніпро), без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, служби; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин вчинення інкримінованого злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання слідчого.
Керуючись статтями 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №42024042030000181 від 05.12.2024 року, - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у період часу з 22:00 години до 06:00 години, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, у зв'язку з російською агресією проти України, які б унеможливили безпечне для життя та здоров'я перебування підозрюваної у житлі, строком на два місяці у межах строку досудового розслідування, тобто до 14.07.2025 року включно, за адресою зареєстрованого та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 14.07.2025 року включно, такі обов'язки:
1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває (місто Дніпро), без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, служби;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин вчинення інкримінованого злочину;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зобов'язати уповноважений відділ поліції ГУНП в Дніпропетровській області за місцем зареєстрованого та фактичного проживання підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 ) поставити її на облік та забезпечити щоденний контроль за виконанням нею ухвали суду в межах строку досудового розслідування, тобто до 14.07.2025 року включно.
У задоволенні іншої частини вимог клопотання слідчого - відмовити.
Виконання та контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Строк дії ухвали визначити до 14.07.2025 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 26.05.2025 року о 17:00 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1