Справа № 203/1874/25
Провадження № 3/0203/933/2025
09 червня 2025 р. суддя Підберезний Г.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Дніпровської митниці про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України -
26.02.2025 до суду надійшла адміністративна справа стосовно ОСОБА_1 з поданням, згідно якого Дніпровською митницею було здійснено перевірку законності ввезення на митну територію України транспортного засобу у якості гуманітарної допомоги зі звільненням від сплати обов'язкових митних платежів, зокрема, автомобіля «Toyota Avensis Verso» з VIN № НОМЕР_1 та встановлено, що зазначений автомобіль ввезений на митну територію України 15.04.2022 ОСОБА_1 через пункт пропуску «Рава - Руська - Хребенне» митного поста «Рава - Руська» Львівської митниці, як гуманітарна допомога.
Декларування товарів здійснювалося громадянкою ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №174 (зі змінами) «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану, шляхом заповнення власноручно та подання декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою» від 15.04.2022, де в розділі 6 «Отримувач» вказано військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України, лист військової частини НОМЕР_2 , а в розділі 9 «Вид допомоги» - транспортний засіб: «Toyota Avensis Verso» з VIN № НОМЕР_1 .
Отже, ОСОБА_1 здійснила декларування вказаного транспортного засобу, як гуманітарної допомоги з власноручним заповненням, підписанням та подання митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 15.04.2024, тобто виступила у якості декларанта, чим фактично взяла на себе зобов'язання з доставки товару за цільовим призначенням, а саме для військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України.
За результатами проведених перевірочних заходів Дніпровською митницею був направлений лист до військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України з метою підтвердження отримання вказаної гуманітарної допомоги та використання його за цільовим призначенням.
29.10.2024 на адресу Дніпровської митниці надійшов лист від 29.10.2024 № 6944, в якому зазначено, що військова частина НОМЕР_2 не підтверджує фактичне отримання транспортного засобу марки «Toyota Avensis Verso» з VIN № НОМЕР_1 , який перетинав митний кордон України, в якості гуманітарної допомоги.
За результатами співставлення підпису командира в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_2 у акті прийому-передачі наданим ОСОБА_1 та попередньо отриманими листами командира вказаної військової частини встановлено явні ознаки підробки підпису За даним фактом Дніпровською митницею було направлено повідомлення пре ознаки злочинів, передбачених ч.ч. 1,4 ст. 358 КК України.
Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 не доставила автомобілі «Toyota Avensis Verso» з VIN № НОМЕР_1 , ввезений у якості гуманітарної допомоги до одержувача - військової частини НОМЕР_2 .
Так, на думку Дніпровської митниці, ОСОБА_1 перемістила через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товар «Toyota Avensis Verso» з VIN № НОМЕР_1 , шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення товарів документу, а саме, декларацію пре перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 15.04.2022, ще містить неправдиві відомості щодо одержувача, чим вчинила порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.
Згідно службової записки управління контролю та адміністрування митних платежів Дніпровської митниці від 28.01.2025 № 15/15-02/1222 вартість подібного транспортного засобу «Toyota Avensis Verso», 2004 року виготовлення станом на 15.04.2022 становить 800 Євро (що за курсом НБУ, на дату переміщення через митний кордон України, становить 25 436,56 грн.).
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що дійсно ввозила вказаний вище автомобіль та передала його у м. Львові військовим частини НОМЕР_2 та надала копію акту прийому-передачі транспортного засобу з підписом командира в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_2 . Просила закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення.
Представники митниці в судовому засіданні зазначили, що вважають викладені в протоколі обставини доведеними та просили накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 100 % вартості товару.
Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП, при розгляді справи підлягають з'ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порушення митних правил передбачене диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України, полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для " переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» встановлено, що на період дії воєнного стану пропуск, через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 (декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою) без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Такі товари визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.
Так, в судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які перебувають на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 та підтвердили, що автомобіль «Toyota Avensis Verso» з VIN № НОМЕР_1 дійсно переданий до військової частини НОМЕР_2 .
Також, матеріали справи не містять відомостей про те, що вказаний транспортний засіб був використаний в інший спосіб, в тому числі, що був проданий на території України.
Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у її вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч. 2 ст. 62 Основного Закону, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України(конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 №1-р/2019.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно з якою «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно з вказаною позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.
Враховуючи наведені вище обставини, приходжу до висновку, що митним органом не надано достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що ОСОБА_1 перемістила через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товар «Toyota Avensis Verso» з VIN № НОМЕР_1 , шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення товарів документу, а саме, декларацію пре перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 15.04.2022, ще містить неправдиві відомості щодо одержувача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з наведеним, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 49,50,51, 247,248,270, 279 МК України, суд
Адміністративну справу у відношенні ОСОБА_1 про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга, протест прокурора до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Г.А. Підберезний