Справа № 212/1731/25
2/212/1732/25
11 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., за участю секретаря судового засідання Яненко О.Ю., розглянувши у судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі сторін, які беруть участь у справі, та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В провадженні суду перебуває цивільна справа за вищевказаною позовною заявою.
Ухвалою суду від 28 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Ухвалою суд від 22 квітня 2025 року розгляд справи відкладений через неявку учасників справи.
Розгляд справи призначався на 22 квітня 2025 року, 10 червня 2025 року, однак позивач та його представник, будучи належним чином проінформованими у встановленому порядку про час та місце розгляду справи, не прибули до судового засідання.
За матеріалами справи підтверджено, що позивача своєчасно та належним чином сповіщено про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до ст.128 ЦПК України, зокрема, що підтверджується довідкою про доставку SMS (а. с. 18). Заяв про розгляд справи у відсутність позивача до суду не надходило, позивач не повідомляв про поважність причин неявки до суду.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтями 43 та 49 ЦПК України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, наділені широким колом цивільних прав, і лише обмеженим колом обов'язків, одним з яких є: добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати покладені на них процесуальні обов'язки.
За змістом статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 915/593/17, за яким, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.
Пунктами 10, 11 частини 2 статті 2 ЦПК України визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Повторна неявка позивача в судове засідання при відсутності заяви про розгляд справи у його відсутності, згідно ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України (незалежно від причини неявки), є підставою для залишення заяви без розгляду.
Правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання; повторної поспіль неявки позивача на судове засідання; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності; нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 та Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17).
При цьому причини повторної неявки процесуального правового значення не мають, оскільки це положення закону направлено на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду.
Аналогічного правового висновку дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 31 серпня 2015 року у справі № 6-24063ск15.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позивач, який належним чином повідомлений про розгляд справи у суді, недобросовісно користується своїми процесуальними правами, зловживає ними та не виконує покладені на нього процесуальні обов'язки.
Крім того, суд враховує, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження поважності причин неявки позивача у судові засідання.
Ураховуючи викладене, за відсутності визначеного процесуальним законом обов'язку суду вчергове відкладати судовий розгляд у справі, при цьому, заяви про розгляд справи у відсутності позивача до суду на даний час не надійшло і підстав для розгляду справи по суті у його відсутності немає, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу без розгляду з підстави повторної неявки сторони позивача у судове засідання.
Керуючись ст. ст. 128, 223, 257, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Роз'яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складений та підписаний відповідно до вимог ч.6 ст.259 ЦПК України 11 червня 2025 року.
Суддя Н. М. Ваврушак