Справа № 212/2752/25
3/212/971/25
11 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Колочко О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, працюючу КП «Міський тролейбус» водієм тролейбуса, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №259917 від 01 березня 2025 року, ОСОБА_1 01 березня 2025 року о 21:30 годині в м. Кривому Розі, Покровському районі, по вул. Миколи Світальського, 1г, керувала транспортним засобом «Джилі МК» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснені вимоги ст. 268 КУпАП й зміст ст. 63 Конституції України.
В судове засідання 11.06.2025 ОСОБА_1 не з'явилася, просила розглянути справу за її відсутності, врахувати подані нею письмові клопотання та пояснення, у яких зазначила, що вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнає, оскільки у зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення час вона не керувала транспортним засобом. Зазначила, що 01 березня 2025 року вона дійсно їздила на своєму автомобілі разом із своєю подругою на ім'я ОСОБА_2 , однак коли вона керувала транспортним засобом алкогольні напої не вживала. Зазначила, що 01.03.2025 приблизно о 22:12 коли вона перебувала у своєму автомобілі, разом із подругою біля буд. 1в по вул. Миколи Світальського до її автомобіля під'їхав якийсь автомобіль з ввімкнутими фарами з якого вийшло 2 чоловіка в темному одязі, які підбігли до її автомобіля, застосувавши значну фізичну силу, відкривши двері автомобіля почали витягувати її ( ОСОБА_3 ) з салону автомобіля, заламуючи руки та смикаючи в різні сторони, завдавши фізичного болю, після якого у неї виникло запаморочення та помутніння свідомості. Через деякий час вона ( ОСОБА_3 ) зрозуміла, що це працівники поліції, проте останні не представилися, не мали жетонів, та не повідомили на яких підставах вчиняють з нею неправомірні дії. Приблизно о 22:13 годині 01.03.2025 поліцейські нічого не пояснивши сіли у службовий автомобіль та уїхали. Після чого вона ( ОСОБА_3 ), перебувала біля свого автомобіля разом із подругою на ім'я ОСОБА_2 , пила коньяк який приніс знайомий на ім'я ОСОБА_4 , їхати більше нікуди не збиралася. Того ж дня приблизно о 22:22-22:23, коли вона ( ОСОБА_3 ) діставала речі зі свого автомобіля, до них під'їхав автомобіль світлого кольору з ввімкнутими фарами з якого вийшли 3 чоловіка у темному одязі, якими виявилися ті самі поліцейські, що вчиняли відносно неї протиправні дії. Поліцейські відразу підійшли до неї з подругою, побачили біля її ( ОСОБА_3 ) автомобіля порожні пляшки з під алкогольних напоїв, які невідомо хто залишив, та на думку ОСОБА_3 поліцейські також бачили як вона з подругою п'є коньяк, після чого, на думку ОСОБА_1 останні вирішили покращити свої показники в роботі, вийшовши за межі повноважень, знову почали застосовувати до неї фізичну силу, завдаючи фізичного болю, після чого в неї виникло запаморочення та помутніння свідомості. На запитання що вона порушила поліцейські відповіли, що діють на підставі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», за те, що вона порушила ПДР, здійснювала рух на автомобілі з ввімкнутими протитуманними фарами та габаритними вогнями на освітлюваній дорозі в темну пору доби, але повинна була ввімкнути фари ближнього світла, а також повідомили, що вона нібито не зупинилася на вимоги працівника поліції та продовжувала рух далі. Не надавши для ознайомлення ніяких фактичних доказів порушення ПДР та скоєння будь-якого іншого правопорушення поліцейські вимагали надати документи на транспортний засіб та посвідчення водія, які вона надала у додатку «Дія» на своєму смартфоні, і які сфотографував поліцейський на свій особистий смартфон, і в наступному лише запитали чи буде вона підписувати документи, на що скориставшись своїм правом, згідно ст. 63 Конституції України, вона відмовилася. Зазначила, що на відеозаписах відсутні докази того, що вона 01.03.2025 керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Зазначила, що відомості викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не підтверджені належними доказами, просила скасувати складений відносно неї протоколом про адміністративне правопорушення, закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч1 ст. 130 КУпАпП.
В судовому засіданні були досліджені матеріали справи, а саме:
протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №259917 від 01 березня 2025 року складений стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
рапорт інспектора ВРПП Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області Менегатті М. в якому він зазначає про зупинення 01 березня 2025 року о 22:30 годині по вул. Миколи Світальського, біля буд. 1г в Покровському районі м. Кривого Рогу транспортного засобу Джилі МК д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , в ході спілкування з якою виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини, порушення мови, порушення координації рухів. Вказано, що від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі ОСОБА_1 відмовилася під відеозапис на портативний відеореєстратор №795911;
відеозаписи технічного засобу відеозапису 795911;
направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, датоване 01.03.2025, в якому зазначено, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови;
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якому зазначено, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови;
відеозаписи надані ОСОБА_5 .
Суд, ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінюючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, приходжу до такого висновку.
Згідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи записів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність особи за ст. 130 ч.1 КУпАП передбачена, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до роз'яснень викладених у п.27 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року, роз'яснено судам, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Так, із доданих до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відеозаписів взагалі не вбачається факт руху транспортного засобу «Джилі МК» д.н.з. НОМЕР_1 01.03.2025 о 21:30 годині, та факт того, що ОСОБА_1 01 березня 2025 року о 21:30 годині керувала транспортним засобом. Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис починається з 22:22 години 01 березня 2025 року, і з даного відеозапису вбачається, що транспортний засіб знаходиться у статичному стані, ОСОБА_1 не перебуває за кермом вказаного транспортного засобу, та подальші дії працівників поліції зі складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
Суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
У відповідності до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В судовому засіданні встановлено, що в матеріалах справи відсутня сукупність належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а, враховуючи, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, це дає підстави дійти до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, а також обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне закрити провадження у вищевказаній справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Щодо інших доводів, викладених у клопотанні, письмових поясненнях ОСОБА_1 , суд виходить з того, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі наведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст. 130 ч.1, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП,
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: О. В. Колочко