Справа № 212/1309/25
2/212/1623/25
05 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., секретаря судового засідання Яненко О.Ю., за участю представника позивача - адвоката Гавриленко Ю.Ю., представника відповідача Власкіної Т.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», третя особа: Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання протиправним та скасування наказу,-
У лютому 2025 року адвокат Гавриленко Юлія Юріївна в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання протиправним та скасування наказу, третя особа: Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», в обґрунтування якого зазначено, що 06 січня 2025 року Головою Правління Товариства Новаком Сергієм Борисовичем прийнятий наказ №34 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності за невиплату заробітної плати згідно наказу № 17 від 06.01.2025», яким позивачу оголошено догану за невиплату працівникам підприємства заробітної плати за грудень 2024 року у відповідності до наказу №17 від 06.01.2025.
Ухвалою від 14 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз'яснено учасникам справи щодо строків на подання письмових заяв по суті справи.
Позивач в обґрунтування позовних вимог стверджує, що вимоги наказу № 17 від 06.01.2025 «Про використання грошових коштів» він не порушував і його вина у невиплаті працівникам заробітної плати за грудень 2024 року відсутня. Він вжив належних від нього заходів з виплати заробітної плати, а тому вимоги статті 139 КЗпП України, пп. 2.1.1. правил внутрішнього трудового розпорядку Колективного договору АТ «Кривбасзалізрудком» на 2020-2022 роки, обов'язки директора фінансового, визначені п.32 Випуску 1 розділу 3 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.10.2007 року № 583 не допускав. Відповідно до положень Статуту Товариства Голова Правління розпоряджається грошовими коштами Товариства, документи щодо розпорядження грошовими коштами є чинними за наявності підпису Фінансового директора. Фінансовий директор має право другого підпису на платіжних документах.
Позивач зазначає, що виплата заробітної плати працівникам підприємства, інші платежі здійснюється у відповідності до Універсального договору банківського обслуговування клієнтів - юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». У заяві на укладання даного договору підприємство зазначає користувачів Системою «Клієнт-Банк», якими є в тому числі позивач, який має право другого підпису на платіжних документах та Голова правління, який має право першого підпису на платіжних документах. Розпорядження за Рахунками слід вважати дійсними в разі наявності на них одного першого і одного другого підписів. Позивач звертався до Голови правління із службовими записками про необхідність візування платежу
Позивач вказує, що ним 11.12.2024 та 07.01.2025 в системі «Клієнт-Банк» були завізовані платежі з виплати заробітної плати, відпускних, податків та зборів. На підтвердження позивач надав підтверджується скріншоти з клієнт-банку АТ «Банк Кредит Дніпро» за період 11.12.2024 року та 07.01.2025 року. Але Голова правління не підписав платежі в «Клієнт-Банку», що і призвело до невиплати заробітної плати. Позивач зазначає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності здійснено без урахування вимог контракту, де зазначено, що обов'язок з доведення обґрунтованості притягнення Фінансового директора до відповідальності, у тому числі про дострокове звільнення (відкликання) з посади, покладено на Вищий орган, яким є Загальні збори акціонерів.
Позивач вважає, що відповідач порушив порядок притягнення його дисциплінарної відповідальності за відсутності його вини та факту вчинення порушення трудової дисципліни. Просив визнати протиправним та скасувати наказ Голови Правління Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» Новака Сергія Борисовича №34 від 10.01.2025р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності за невиплату заробітної плати згідно наказу № 17 від 06.01.2025».
Від представника Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» надійшов відзив на позовну заяву, де відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що наказ № 34 від 10.01.2025р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності за невиплату заробітної плати згідно наказу № 17 від 06.01.2025» винесений в межах повноважень Голови правління на підставі встановлення всіх обставин та складових дисциплінарного правопорушення.
Відповідач зазначив, що позивач обіймає посаду Фінансового директора. На позивача як найманого працівника поширюються норми законодавства про працю, в тому числі Голові правління надано право притягувати працівників до дисциплінарної відповідальності.
Як зазначає відповідач, фінансовий директор здійснює контроль за станом, рухом та цільовим використанням фінансових коштів, безпосередньо планує і керує фінансово-господарською діяльністю комбінату в сферах економіки, бухгалтерського, податкового обліку і управління фінансами Товариства. керує діяльністю підлеглих йому фінансових підрозділів організації, зокрема фінансовим відділом, який у відповідності до Положення про фінансовий відділ забезпечує своєчасність виплати заробітної плати працівникам. Наказом №17 від 06.01.2025 року «Про використання грошових коштів» в межах повноважень фінансового директора останньому було наказано забезпечити в строк до 09.01.2025 року виплату працівникам заробітної плати за грудень 2024 у розмірі, визначеному наказом, виходячи із наявних грошових коштів на банківських рахунках підприємства. В строк до 09.01.2025 року заробітна плата за грудень 2024 року працівникам виплачена не була, що стало причиною притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Відповідач наголосив, що Наказ №17 від 06.01.2025 «Про використання грошових коштів» містив доручення фінансовому директору здійснити виплату заробітної плати з урахуванням кількості працівників, яким має бути виплачена заробітна плата, та кількості коштів на рахунках, а тому у позивача була фінансова можливість здійснити виплату заробітної плати. Відповідач заперечував вжиття позивачем заходів, спрямованих на виплату заробітної плати, зазначає, що позивач належних та допустимих доказів виконання ним Наказу № 17 від 06.01.2025 «Про використання грошових коштів» не надав. При цьому відповідач вказує на те, що докази створення платіжних інструкцій мають надаватися в електронному вигляді та забезпечувати можливість встановити дати створення платіжних інструкцій, суми грошових коштів, що перераховуються працівникам, факт візування їх позивачем та дати такого візування. На думку відповідача без встановлення зазначених обставин не можливо перевірити факт виконання позивачем покладених на нього обов'язків. Надані Позивачем Акти фіксації змісту Веб-сторінки, складені начальником та заступником начальника фінансового відділу Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», які не можуть об'єктивно свідчити про фактичні обставини, оскільки складені особами, що знаходяться у підпорядкуванні позивача. Тому на думку відповідача, позивач не довів виконання ним обов'язку виплатити працівникам заробітну плату за грудень 2024 порядку та на умовах, визначених Наказом № 17 від 06.01.2025 «Про використання грошових коштів». Також відповідач пояснив, що в наданому позивачем контракті не зазначено, що доведення обґрунтування притягнення до відповідальності Вищим органом має бути попереднім, тобто передувати виданню наказу.
26 березня 2025 року представником позивача надана відповідь на відзив, де представник зазначила, що надані роздруківки скріншотів з онлайн-сервісу банку, є достатніми доказами того, що платіжні доручення були сформовані, а його підпис на цих документах є підтвердженням його наміру виконати наказ. Надані ним листи, на адресу до Голови правління свідчать про його намір виконати наказ.
31 березня 2025 року від представника відповідача надійшли заперечення, де відповідач зазначає, що надані позивачем скріншоти не містять інформацію про обставини, що підлягають встановленню в частині належного оформлення платіжної інструкції.
04 квітня 2025 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення, де вона наполягала на задоволенні позовних вимог, зазначаючи про достатність та належність наданих доказів.
Від третьої особи Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» пояснення до суду не надходили.
У судовому засіданні 10 квітня 2025 року, 07 травня 2025 року вирішувалися заявлені клопотання сторін.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та подані до суду письмові заяви по суті справи, дослідивши докази, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 працює в АТ «Криворізький залізорудний комбінат» на посаді фінансового директора, відповідно до трудового контракту від 13.10.2021 року. Відповідно до укладеного контракту фінансовий директор підпорядковується Голові правління, Вищому органу Товариства та Наглядовій раді.
Суду не надані докази щодо посадової інструкції Фінансового директора, але надане Положення про фінансовий відділ, де відображено, що даним відділом керує фінансовий директор, на якого покладений обов'язок щодо оформлення фінансово - розрахункові та банківських операцій у встановлені строки, з урахуванням пред'явлення до банків платіжних доручень та інших розрахункових документів, отримання в виписок та рахунків.
Під час організації трудових відносин з працівниками підприємство керується та застосовує Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, положення Статуту, Положення про Правління АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» та трудові контракти.
10 січня 2025 року Головою Правління Товариства Новаком Сергієм Борисовичем на виконання своїх повноважень, як керівника підприємства, виданий наказ №34 «Про притягнення позивача як фінансового директора до дисциплінарної відповідальності за невиплату заробітної плати згідно наказу № 17 від 06.01.2025». Підставою для видачі цього наказу стало невиконання позивачем Наказу «Про використання грошових коштів» № 17 від 06.01.2025.
Пунктом 1 наказу №17 від 06.01.2025 «Про використання грошових коштів» було доручено Фінансовому директору АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» Олександру БЕЗКРОВНОМУ до 09 січня 2025 року забезпечити виплату повної суми заробітної плати працівникам АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», для яких залишок (до виплати) заробітної плати за грудень 2024 року становить 7000 гривень і менше; 7000 гривень - для решти працівників АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ»; перерахувати до бюджету податки та збори, що сплачуються за рахунок роботодавця та утримуються із доходів у розмірі згідно законодавства; забезпечити виплату залишку нарахованої, але не виплаченої заробітної плати якнайшвидше для чого вжити невідкладних заходів погашення дебіторської заборгованості.
Згідно пункту 2 наказу №17 від 06.01.2025 року Фінансовому директору АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» ОСОБА_2 наказано забезпечити виплату залишку нарахованої, але не виплаченої заробітної плати якнайшвидше для чого вжити невідкладних заходів погашення дебіторської заборгованості.
На день видання Наказу фінансова ситуація в АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» характеризується наступними показниками: - розмір кредиторської заборгованості 5 848 407, тис. грн. (очікуваний на 1 січня 2025) - розмір дебіторської заборгованості 7 023 417,00 тис. грн. (очікуваний на 1 січня 2025 року).
У зв'язку з невиконанням Наказу «Про використання грошових коштів» № 17 від 06.01.2025, що виражалось у невиплаті працівникам заробітної плати за грудень 2024 в строк до 09.01.2025 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Факт невиплати працівника підприємства заробітної плати за грудень 2024 року у порядок та на умовах, визначених Наказом «Про використання грошових коштів» № 17 від 06.01.2025 року позивач не оспорює.
Судом встановлено, виконання даного Наказу належало до посадових обов'язків позивача як фінансового директора підприємства у відповідності до положень підпункту 32 Випуску 1 розділу 3 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників(Директор фінансовий), затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.10.2007 року №583, положень п.9.3.5. Статуту підприємства, умов Трудового контракту. А тому покладання на позивача обов'язку забезпечити в строк до 09.01.2025 року виплату працівникам заробітної плати за грудень 2024 у розмірі, визначеному наказом, виходячи із наявних грошових коштів на банківських рахунках підприємства є законним та має на меті дотримання прав працівників підприємства на своєчасне отримання заробітної плати. До того ж зі змісту Наказу №17 від 06.01.2025 вбачається, що його виконання було забезпечено грошовими коштами, наявними на банківськими рахунками підприємства. Представником позивача даний факт не був спростований.
Сторона позивача вказує, про те, що відсутня вина позивача у невиконанні Наказу, оскільки ОСОБА_1 намагався виконати виданий Наказ, сформував платіжні документи в електронному вигляді, підписав електронним підписом та направив на підпис голові правління Новак С.Б. Вказані платіжні документи мають бути підписані обома підписами і після цього приймаються банком до виконання. Наполягаю на тому, що відсутня вина позивача у невиконанні наказу, оскільки він виконання усі вимоги до формування та підписання платіжних документів в системі в системі Клієнт-Банку АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», але вони не були підписані головою правління.
На підтвердження того, що позивач виконав вимоги Наказу №17 від 06.01.2025 стороною позивача надані суду скріншоти з екранів монітора, на яких відображаються платіжні інструкції, підписані позивачем. Проте надані скріншоти не містять необхідного обсягу інформації, що саме ці платіжні інструкції формувалися на перерахування заробітної плати працівникам в розмірах, визначених даним наказом. Будь-яких інших доказів виконання позивачем вимог Наказу суду не надані.
Відповіддю повідомлення з АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» від 13.05.2025 судом встановлено, що 07.01.2025 в системі Клієнт-Банку відсутні платіжні інструкції на перерахування заробітної плати працівникам підприємства АТ «Криворізький залізорудний комбінат».
Аналізуючи надані суду докази, суд вказує про те, що система Клієнт-банк є системою, яка реалізує дистанційне електронне розрахункове обслуговування клієнтів банку. А тому докази виконання позивачем всіх необхідних дій для своєчасної виплати заробітної плати в системі Клієнт-банк в електронній формі та уразі формування електронного документу він відображається та залишається у системі. З відповіді АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» від 13.05.2025 видно, що 07.01.2025 в системі Клієнт-Банку відсутні платіжні інструкції на перерахування заробітної плати працівникам підприємства АТ «Криворізький залізорудний комбінат». Підсумовуючи, суд зазначає, що позивачем не доведено про формування та підписання в електронному вигляді платіжних інструкцій на перерахування заробітної плати працівникам підприємства, а тому доводи позивача в цій частині є необґрунтованими. Надані суду скріншотів з екрану монітору комп'ютера позивача не спростовують наведених вище доводів.
Таким чином суд приходить до висновку про недоведеність позивачем факту підписання 07.01.2025 року платіжних інструкцій на перерахування працівникам підприємства заробітної плати за грудень 2024 року у порядку та розмірах, визначених Наказом «Про використання грошових коштів» № 17 від 06.01.2025.
Сторона позивача вказує, що відсутня вина ОСОБА_1 у невиплаті заробітної плати працівникам та доводить свої твердження копіює постанови Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 лютого 2025 року, відповідно до якої провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.41 КУпАП закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Досліджуючи даний доказ, суд вказує, що у наданій постанові суду відсутні будь які посилання на обставини невиплати заробітної плати працівникам АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» за грудень 2024 року, або ж невиконання Наказу «Про використання грошових коштів» № 17 від 06.01.2025. А тому, дана постанова суду не спростовую та не підтверджує обставини що є предметом розгляду поданого позову.
Інших доказів на підтвердження обставин виконання позивачем вимог Наказу «Про використання грошових коштів» № 17 від 06.01.2025 суду не надані.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції при вирішенні справи виносить рішення на підставі належних та допустимих доказів, досліджених в судовому засіданні відповідно до глави 5 ЦПК України. Роль суду зводиться до керування ходом судового процесу; роз'яснення у випадку необхідності учасникам судового процесу їхніх процесуальних прав та обов'язків, наслідків вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України (п. п. 1, 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України).
Стосовно дотримання порядку притягнення позивача до відповідальності суд доходить до висновку, що позивач є працівником підприємства. Функції власника або уповноваженого ним органу як роботодавця у трудових відносинах реалізує Голова правління. У відповідності до п. 9.3.5 Статуту АТ «Криворізький залізорудний комбінат» Голова правління або особа, яка виконує обов'язки Голови правління, здійснює функції покладені на нього як на керівника підприємства, в тому числі приймає на роботу та звільняє працівників. Умови укладеного з позивачем трудового контракту в частині доведення обґрунтованості притягнення фінансового директора до відповідальності, що покладається на Вищий орган, не встановлюють іншого порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності і не змінюють уповноважену на це особу, що підтверджується пунктом 5.4. даного контракту, відповідно до якого ухвали про притягнення Фінансового директора до відповідальності або про неналежне виконання ним своїх обов'язків приймаються згідно Статуту Товариства.
Суд погоджується з доводами відповідача, що покладений на позивача обов'язок забезпечити виплату працівникам підприємства заробітної плати за грудень 2024 року згідно з Наказом «Про використання грошових коштів» № 17 від 06.01.2025 входить до повноважень фінансового директора як особи, що керує фінансовим відділом підприємства, задачею якого є забезпечення своєчасності виплати заробітної плати працівникам. Судом перевірено наявність підстав для застосування заходів дисциплінарного стягнення, оскільки встановлено, що у визначений керівником підприємства строк позивач не виконав покладені на нього трудові обов'язки, чим вчинив протиправну бездіяльність, що мало наслідком порушення прав значної кількості працівників підприємства на своєчасне отримання оплати праці за виконану роботу.
Таким чином, суд доходить до висновку про дотримання відповідачем порядку та умов притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, а тому доводи сторони позивача судом спростовані наведеними вище обґрунтуваннями.
На суд покладається обов'язок розгляду цивільної справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих та дослідних доказів судом.
При цьому, доказів на спростування доводів сторони відповідача суду не надано та не заявлено про неналежність або ж недопустимість доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
За таких обставин суд дійшов висновку, що аргументи позивача про протиправність наказу відповідача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та не ґрунтуються на нормах законодавства, а тому вимоги не можуть бути задоволені.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову в позові, судові витрати слід віднести на рахунок позивача.
Керуючись ст.233, 234 КЗпП України, 3, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України суд -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», третя особа: Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання протиправним та скасування наказу.
Витрати у справі покласти на позивача.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», ЄДРПОУ 00191307, юридична адреса: 50029, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів, 1А.
Повний текст рішення суду виготовлений 10 червня 2025 року.
Суддя: Н. М. Ваврушак