Справа № 201/6377/24
Провадження 1-кс/201/2400/2024
29 травня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра у м. Дніпрі клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024130000000376 від 02.07.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України
У судовому засіданні брали участь:
власник майна ОСОБА_4 ,
слідчий ОСОБА_5
До Соборного районного суду міста Дніпра надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024130000000376 від 02.07.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, у якому представник заявника просить суд: скасувати накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Дніпропетровська від 25.04.2024 року (справа №201/4550/24, провадження № 1- 201/1536/2024) арешт на вилучені в ході обшуку 17.04.2024 р, автомобіля TOYOTA SEQUOIA, д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, грошові кошти - купюрами номіналом 100 доларів у кількості 41 шт. обмотано резинкою жовтого кольору, номіналом 100 доларів; кількості 100 шт. обмотані трьома резинками рожевого кольору, номіналом 100 доларів у кількості 100 шт. обмотані двома резинками зеленого та жовтого кольорів та номіналом 1000 гривень у кількості 100 шт. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022130000000667 від 11.11.2022 за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України; грошові кошти, які були вилучені у ОСОБА_4 під час обшуку 17.04.2024 року автомобіля Toyota Sequoia, д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску: номіналом 100 доларів у кількості 41 шт. обмотано резинкою жовтого кольору, номіналом 100 доларів у кількості 100 шт. обмотані трьома резинками рожевого кольору, номіналом 100 доларів у кількості 100 шт. обмотані двома резинками зеленого та жовтого кольорів; номіналом 1000 гривень у кількості 100 шт. - повернути власнику ОСОБА_4 ; повернути власнику ОСОБА_4 інше майно, на яке не було накладено арешт, що вилучено під час обшуку 17.04.2024 року автомобіля Toyota Sequoia, д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, а саме: телефон марки Iphone 15 РгоМАХ; сумку чорного кольору «Trust», в якій були грошові кошти; блокнот з чорновими записами.
В обґрунтування своїх вимог представник посилається на те, що в провадженні слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях знаходилося кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022130000000667 від 11.11.2022 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України.17.04.2024 р. на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2024 справа № 201/4271/24 слідчим ОСОБА_7 було проведено за адресою: АДРЕСА_1 , обшук автомобіля TOYOTA SEQUOIA, д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, яким володіє та користується ОСОБА_4 . Під час обшуку було виявлено та вилучено наступні речі та предмети: телефон марки Iphone 15 РгоМАХ; сумку чорного кольору «Trust», з грошовими коштами - купюрами номіналом 100 доларів у кількості 41 шт. обмотано резинкою жовтого кольору, номіналом 100 доларів у кількості 100 шт. обмотана трьома резинками рожевого кольору, номіналом 100 доларів у кількості 100 шт. обмотані двома резинками зеленого та жовтого кольорів та номіналом 1000 гривень у кількості 100 шт; блокнот з чорновими записами блокнот з чорновими записами світло-коричневого кольору. 19.04.2024 року постановою слідчого слідчого відділу 3 управління (з дислокацією м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_8 грошові кошти номіналом 100 доларів у кількості 41 шт. обмотаних резинкою жовтого кольору, номіналом 100 доларів у кількості 100 шт. обмотаних трьома резинками рожевого кольору, номіналом 100 доларів у кількості 100 шт. обмотані двома резинками зеленого та жовтого кольорів та номіналом 1000 гривень у кількості 100 шт., які мають ідентифікаційні серію та номер згідно з протоколом огляду від 19.04.2024; телефон марки Iphone 15 РгоМАХ; блокнот з чорновими записами блокнот з чорновими записами світло-коричневого кольору визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022130000000667 від 11.11.2022. Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.04.2024 року задоволено частково клопотання слідчого слідчого відділу З управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_8 , погоджене начальником відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про арешт майна у кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022130000000667 від 11.11.2022 за підозрою ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 111-2 КК України. Накладено арешт у кримінальному провадженні за № 22022130000000667 від 11.11.2022 на тимчасово вилучене 17.04.2024 під час обшуку автомобіля Toyota Sequoia, д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску майно, а саме: паперові купюри зовні схожі на грошові кошти номіналом 100 доларів у кількості 41 шт. обмотаних резинкою жовтого кольору, номіналом 100 доларів у кількості 100 шт. обмотаних трьома резинками рожевого кольору, номіналом 100 доларів у кількості 100 шт. обмотані двома резинками зеленого та ковтого кольорів та номіналом 1000 гривень у кількості 100 шт., які мають ідентифікаційні серію та номер згідно з протоколом огляду від 19.04.2024 року. У задоволенні іншої частини вимог - відмовлено. Постановою від 02.07.2024 р. прокурором у кримінальному провадженні виділено з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022130000000667 від 11.11.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, матеріали досудового розслідування за фактом провадження невстановленими особами-громадянами України за попередньою змовою господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора в окреме кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України згідно з додатками, 02.07.2024 р. в ЄРДР внесено кримінальне провадження за № 22024130000000376. Таким чином, представник вказує, що станом на день подання цього клопотання підстави для подальшого арешту вилученого у ОСОБА_4 вищезазначеного майна відсутні, з огляду на те, що досудове розслідування по кримінальному провадженню №22022130000000667 від 11.11.2022 року, за підозрою ОСОБА_10 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України, в рамках якого було проведено обшук та вилучено у ОСОБА_4 вищезазначене майно, було закінчено та обвинувальний акт стосовно ОСОБА_10 було направлено до суду. В межах кримінального провадження №22022130000000667 від 11.11.2022 року, особі, у якої вилучене майно, а саме ОСОБА_4 не повідомлялося про підозру, не вчинялися будь-які інші слідчі дії окрім одного допиту в якості свідка. Таким чином, однозначним є висновок, що усі слідчі дії у кримінальному провадженні №22022130000000667 від 11.11.2022 р. проведені і завершені, за результатами яких був складений обвинувальний акт і направлений до суду для розгляду.
Також представником зазначено, що по-перше, враховуючи, що матеріали по вилученню у ОСОБА_4 майна, зокрема і щодо визнання їх речовими доказами, виділені в окреме провадження, тому можна дійти однозначного висновку, що вилучене майно не є доказами вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, що в свою чергу скасовує висновки слідчого судді про можливу значимість цього майна в якості доказів. По-друге, відомості щодо кого конкретно виділено матеріали в окреме провадження у постанові відсутні, що також не можливо встановити і зі змісту постанови. Однак, в рамках кримінального провадження №22022130000000667 від 11.11.2022 року повідомлено про підозру було оголошено лише ОСОБА_10 , тобто інші підозрювані у кримінальному провадженні №22022130000000667 відсутні, як і відсутні інші причетні особи, що свідчить про відсутність у прокурора підстав для виділення матеріалів досудового розслідування із зазначеного кримінального провадження, що призвело до порушення ч. 3 ст. 217 КПК України. А відтак, власник майна, права якого грубо порушуються до теперішнього часу, переконаний, що у органу досудового розслідування відпала потреба у необхідності арешту його майна. Підтвердженням зазначеного є те, що до теперішнього часу в матеріалах виділеного кримінального провадження відсутні будь-які докази з прив'язкою вилученого майна до кримінального правопорушення. ОСОБА_4 жодного разу не викликали для проведення жодних слідчих або процесуальних дій. Також представник вважає, що у органу досудового розслідування було вже достатньо часу для доведення усіх необхідних слідчих та процесуальних дій. Таким чином, оскільки кримінальне провадження №22022130000000667 від 11.11.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_10 направлено до суду, ОСОБА_4 не оголошено підозрюваним в даному або іншому кримінальному провадженні, стосовно ОСОБА_4 відсутні жодні кримінальні провадження, тому вилучені кошти не є речовим доказом. Матеріали досудового розслідування не містять доказів необхідності подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту та обмеження в такий спосіб права ОСОБА_4 володіти та розпоряджатися належним йому майном. Відтак, подальша дія такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт призводить до незаконного та необґрунтованого обмеження права приватної власності ОСОБА_4 . За цей час, слідчий мав змогу перевірити зазначені обставини, та переконатися, що майно яке вилучено у ОСОБА_4 не є засобами вчинення злочину та предметами, які зберегли на собі сліди правопорушення, а також не одержані внаслідок вчинення зазначеного кримінального правопорушення, та не є доходами від нього, тобто не мають значення речових доказів саме у даному кримінальному провадженні. Підтвердженням чому є відсутність оголошення будь-якої підозри ОСОБА_4 . Слідчий мав змогу призначити експертне дослідження вилученого майна і отримати відповідний висновок.
Крім того, представником зазначено, що власник майна ОСОБА_4 є фізичною особою підприємцем, який має офіційно задекларовані доходи, які значно перевищують розмір коштів, які вилучені під час обшуку. Грошові кошти які були вилучені під час обшуку 17.04.2024 року автомобіля Toyota Sequoia, д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску: номіналом 100 доларів у кількості 41 шт. обмотано резинкою жовтого кольору, номіналом 100 доларів у кількості 100 шт. обмотано трьома резинками рожевого кольору, номіналом 100 доларів у кількості 100 шт. обмотані двома резинками зеленого та жовтого кольорів; номіналом 1000 гривень у кількості 100 шт. є власністю ОСОБА_4 , отримані під час здійснення підприємницької діяльності, і вкрай йому необхідні для продовження цієї діяльності, тому, арешт вилучених грошових коштів не виправдовує ступінь втручання у право власності ОСОБА_4 і грубо порушує баланс між інтересами власника майна і завданням кримінального провадження, а тому відсутні підстави для подальшого утримання вилученого майна, з огляду на практику Європейського суду з прав людини щодо втручання держави у право на мирне володіння майном. Окрім грошових коштів, слідчим безпідставно утримується і інше майно, належне ОСОБА_4 . Так, у слідчого було більш ніж достатньо часу для огляду записів у вилученому блокноті, у дослідженні вилученого телефону, та можливості проаналізувати всю цю інформацію, і як наслідок дійти висновку, що перелічене майно не має жодного відношення до вказано кримінального провадження. А відтак, представник зазначає, що відпала потреба у подальшому збереженні вилученого майна, власником якого є ОСОБА_4 .
У судовому засіданні заявник підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому, просив арешт скасувати та додав, що всі необхідні слідчі (розшукові) дії у даному кримінальному провадження були проведені.
У судовому засіданні слідчий проти задоволення клопотання не заперечував, просив винести рішення на розсуд суду.
Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників, вивчивши матеріали справи, виходить з такого.
Так, у судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024130000000376 від 02.07.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 квітня 2024 року у справі № 201/4550/24 (провадження № 1-кс/201/1536/2024) клопотання слідчого слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_8 , погоджене начальником відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про арешт майна у кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022130000000667 від 11.11.2022 за підозрою ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 111-2 КК України, - задоволено частково. Накладено арешт у кримінальному провадженні за № 22022130000000667 від 11.11.2022 на тимчасово вилучене 17.04.2024 під час обшуку автомобіля TOYOTA SEQUOIA, д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску майно, а саме: паперові купюри зовні схожі на грошові кошти номіналом 100 доларів у кількості 41 шт. обмотаних резинкою жовтого кольору, номіналом 100 доларів у кількості 100 шт. обмотаних трьома резинками рожевого кольору, номіналом 100 доларів у кількості 100 шт. обмотані двома резинками зеленого та жовтого кольорів та номіналом 1000 гривень у кількості 100 шт., які мають ідентифікаційні серію та номер згідно з протоколом огляду від 19.04.2024. У задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.
Постановою прокурора у кримінальному провадженні від 02.07.2024 р. виділено з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022130000000667 від 11.11.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, матеріали досудового розслідування за фактом провадження невстановленими особами-громадянами України за попередньою змовою господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора в окреме кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України згідно з додатками, відповідно до опису виділених матеріалів досудового розслідування в оригіналах без залишення у копіях, зокрема: клопотання на проведення обшуку від 12.04.2024; ухвала на проведення обшуку від 12.04.2024; протокол обшуку від 17.04.2024; постанова про визнання речовими доказами та документами від 19.04.2024 та ін.
Представником, як на підтвердження своїх доводів, було надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2023 року відносно фізичної особи-платника податків ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтею 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб'єктів указаного у ст. 170 КПК України.
Відповідно до цієї норми така заборона стосується підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Крім того, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.
Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013р. № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: визнання доводів особи, яка не була присутня при прийнятті рішення про накладення грошового стягнення, щодо безпідставності застосування такого заходу обґрунтованими. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає; надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.
Відповідно до численних рішень Європейського суду з прав людини, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна, разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов'язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.
Викладені обставини свідчать, про те, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в даному кримінальному провадженні, в межах якого було накладено арешт, на скасуванні якого наполягає представник, даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником належним йому майном, а також тривале обмеження власника майна у його правах щодо розпорядження власним майном, а саме: паперовими купюрами зовні схожими на грошові кошти номіналом 100 доларів у кількості 41 шт. обмотаних резинкою жовтого кольору, номіналом 100 доларів у кількості 100 шт. обмотаних трьома резинками рожевого кольору, номіналом 100 доларів у кількості 100 шт. обмотані двома резинками зеленого та жовтого кольорів та номіналом 1000 гривень у кількості 100 шт., що були вилучені 17.04.2024 під час обшуку автомобіля TOYOTA SEQUOIA, д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, тому, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, у зв'язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна в цій частині, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Водночас, у поданому клопотанні представник просить суд повернути власнику ОСОБА_4 грошові кошти, які були вилучені у ОСОБА_4 під час обшуку 17.04.2024 року автомобіля Toyota Sequoia, д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску: номіналом 100 доларів у кількості 41 шт. обмотано резинкою жовтого кольору, номіналом 100 доларів у кількості 100 шт. обмотані трьома резинками рожевого кольору, номіналом 100 доларів у кількості 100 шт. обмотані двома резинками зеленого та жовтого кольорів; номіналом 1000 гривень у кількості 100 шт., однак, положення ст. 174 КПК наділяють слідчого суддю повноваженнями виключно на скасування арешту, за наявності відповідних обставин. Питання процедури повернення арештованого майна чи зобов'язання уповноважених осіб вчинити певні дії, виходить за межі повноважень суду, визначених в ст. 174 КПК, тому, у цій частині клопотання задоволенню не підлягає.
Крім того, представник просить повернути власнику ОСОБА_4 інше майно, на яке не було складено арешт, що вилучено під час обшуку 17.04.2024 року автомобіля Toyota Sequoia, д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, а саме: телефон марки Iphone 15 РгоМАХ; сумку чорного кольору «Trust», в якій були грошові кошти; блокнот з чорновими записами.
У судовому засіданні встановлено, що арешт на вилучені під час обшуку 17.04.2024 року автомобіля Toyota Sequoia, д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску: телефон марки Iphone 15 РгоМАХ; сумку чорного кольору «Trust», в якій були грошові кошти; блокнот з чорновими записами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022130000000667 від 11.11.2022, не накладався, тому, згідно ч. 7 ст. 236 КПК України, воно є тимчасово вилученим майном.
Таким чином, що стосується вказаної вище вимоги представника заявника про повернення цього майна, то суд вважає, що заявнику при його бажанні слід звертатися до суду відповідно до положень КПК України, що регулюють порядок оскарження рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Відповідно до роз'яснень пункту 13 листа ВССУ №223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року, рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про арешт майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому (п.9 ч.1ст.309 КПК), оскарженню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024130000000376 від 02.07.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, - задовольнити частково.
Скасувати арешт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024130000000376 від 02.07.2024, накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022130000000667 від 11.11.2022, по справі № 201/4550/24 (провадження № 1-кс/201/1536/2024) на паперові купюри зовні схожі на грошові кошти номіналом 100 доларів у кількості 41 шт. обмотаних резинкою жовтого кольору, номіналом 100 доларів у кількості 100 шт. обмотаних трьома резинками рожевого кольору, номіналом 100 доларів у кількості 100 шт. обмотані двома резинками зеленого та жовтого кольорів та номіналом 1000 гривень у кількості 100 шт., що були вилучені 17.04.2024 під час обшуку автомобіля TOYOTA SEQUOIA, д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Згідно ч. 3 ст. 169 КПК України, слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено і проголошено о 16-20 годині 30.05.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1