Справа № 201/7677/23
Провадження № 2/201/183/2025
Іменем України
щодо вирішення питання про відвід
11 червня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Наумової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г.,
за участю представника позивача - адвоката Демарчук Н.О.,
представника відповідача - адвоката Трушева О.П.,
розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Трушева Олександра Петровича про відвід головуючому судді від розгляду справи за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У провадженні суду знаходить справа за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Через канцелярію суду 10.06.2025 (за день до судового засідання) від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Трушева О.П. надійшла заява про відвід головуючому судді Наумової О.С. від розгляду справи, на обґрунтування якої заявник вказав, що станом на 10.06.2025 у підсистемі «Електронний Суд» не з'явилися ані протокол судового засідання, ані ухвала, якою суддя необґрунтовано з пропуском процесуальних строків долучила докази до матеріалів справи.
Таким чином, до цього часу ОСОБА_1 позбавлений можливості належним чином обґрунтувати свою правову позицію в заяві про відвід судді.
02.10.2023 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська відкрито провадження по справі та призначено перше підготовче засідання на 02.11.2023 року о 12-00 годині. 20.05.2025 о 10-00 відбувалося підготовче судове засідання, на якому АТ «КБ «ПриватБанк» заявило клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки та подання уточненої позовної заяви та ознайомлення з матеріалами справи. Суд вислухав дане клопотання та задовольнив його. Наступну дату судового розгляду призначено на 02.06.2025 о 10-00.
19.05.2025 представник АТ «КБ «ПриватБанк» подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи. 02.06.2025 АТ «КБ «ПриватБанк» подано уточнену позовну заяву.
02.06.2025 в судовому засіданні о 10-00 встановлено, що АТ «КБ «ПриватБанк» не подавалося клопотання про долучення доказів, а саме, виписок по рахунку та меморіальні ордери. У зв'язку з викладеним, представником АТ «КБ «ПриватБанк» заявлено усне клопотання про відкладення справи для подання доказів, а саме, виписок по рахунку та меморіальні ордери.
Представник відповідача заперечував проти даного клопотання та звертав увагу суду на недотримання банком процесуальних строків щодо подання доказів, встановлених ст.ст. ео83, 175 ЦПК України. Суд погодився з даними доводами та відмовив в задоволенні клопотання про відкладення, проте роз'яснив банку право на подання клопотання про долучення доказів, в якому мають бути обґрунтовані підстави пропуску процесуальних строків, а тому призначив наступне судове засідання на 04.06.2025 о 11-00.
04.06.2025 в судовому засіданні о 11-00 представником АТ «КБ «ПриватБанк» заявлене клопотання про долучення доказів, а саме, виписок по рахунку та меморіальні ордери - на 1062 аркушах.
В обґрунтування пропуску процесуальних строків на подання доказів, АТ «КБ «ПриватБанк» зазначено, що, начебто, ще 14.08.2023 банк подавав клопотання про долучення цих самих долучення доказів на 1062 аркушах, судом сформовано реєстраційну картку документа, проте, дивним чином, ці докази були втрачені судом.
На підтвердження своєї позиції банк надав тільки для огляду клопотання про долучення доказів від 14.08.2023, на якому міститься штамп суду та підпис невідомої особи без зазначення ПІБ.
Після огляду цього клопотання суддя оголосила технічну перерву в судовому засіданні для уточнення в канцелярії суду інформації щодо поданого 14.08.2023 клопотання.
Після продовження судового засідання суддя повідомила учасників справи про те, що отримала у канцелярії суду інформацію про те, що в електронній системі міститься реєстраційна картка якогось документу за 14.08.2023 та в той день в канцелярії працювала дівчина (ПІБ не було названо суддею), яка на сьогоднішній день вже не працює в суді.
Представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання банка про долучення доказів з наступних підстав, оскільки взагалі невідомо, що за клопотання подавалося 14.08.2023, представник банку дивним чином ні в першому судовому засіданні, ні в наступних засіданнях не згадував про подання ним ще 14.08.2023 клопотання про долучення доказів, яке не було розглянуто судом, у порушення приписів ч. 9 ст. 83 ЦПК України копії доказів, що подані до суду, не надіслані відповідачу, наразі не проведено службове розслідування та не встановлена факту, чи дійсно мало місце втрата канцелярією суду клопотання Банку про долучення доказів від 14.08.2023 разом з доказами, не встановлено, що банк, подаючи 14.08.2023 клопотання про долучення доказів виконав вимоги щодо надіслання копій цих доказів відповідачу, та до цього клопотання було долучено всі докази, які зазначені в переліку.
Натомість, у судді не виникло жодних сумнівів щодо наведених банком обставин справи, та суддя, на підставі сумнівних доказів про подання 14.08.2023 клопотання про долучення доказів, прийшла до висновку про обґрунтованість клопотання банку та долучила докази до матеріалів справи.
Після цього, суддя повідомила, що звернеться з запитом до керівника апарату суд для проведення службового розслідування.
09.06.2025 представник відповідача вийшов в систему Електронний Суд та перевірив наявність реєстраційної картки щодо клопотання банку про долучення доказів від 14.08.2023 (додаток ). В Електронному Суді за 14.08.2023 міститься реєстраційна картка на «якийсь» документ, який саме - не можливо зрозуміти бо файли-додатки не прикріплені, а картка взагалі не містить жодної інформації про те, що банком подано клопотання про долучення доказів.
Таким чином, зрозуміти на підставі чого суддя зробила висновок про те, що банком у цей день подано саме клопотання про долучення доказів, а не заява про відкликання позову або про відмову від позову - не можливо.
Крім того, представник відповідача перевірив всі протоколи судових засідань, з яких вбачається, що 01.02.2024 , 27.02.2024, 15.04.2024, 28.06.2024 20.05.20255 представник банку на запитання суду щодо поданих заяв та клопотань, нічого не зазначив про подання клопотання про долучення доказів. З викладеного вбачається, що банк протягом тривалого розгляду справи жодного разу не згадував про те, що ним ще 14.08.2023 подане клопотання про долучення доказів разом з додатками на 1062 аркушах та суд з незрозумілих обставин жодного разу не згадав про надходження такого великого об'єму документів. З огляду на викладене, вбачається суперечлива поведінка з боку судді, яка спочатку долучила до матеріалів докази, які подані з пропуском процесуальних строків, а вже потім вирішує з'ясувати чи дійсно мала місце помилка канцелярії суду. Натомість об'єктивні дані, які містяться в матеріалах судової справи свідчать про те, що таке клопотання про долучення доказів взагалі не подавалося банком до суду 14.08.2023. За таких обставин, суддя толерантно відноситься до зловживань процесуальними правами, які вчиняє банк.
Таким чином, дії судді Наумової О.С. та процесуальні рішення свідчать про те, що суддя прямо чи побічно заінтересована в результатах розгляду справи на користь АТ «КБ «ПриватБанк», а тому підлягає відводу від розгляду зазначеної справи.
Представник відповідача - адвокат Трушев О.П. у судовому засідання заяву про відвід підтримав і просив задовольнити.
Представник позивача - адвокат Демарчук Н.О. у судовому засідання заяву проти заяви про відвід заперечувала, вказавши, що представником пропущений строк на заявлення відводу, а відвід є необгрунтованим.
Вивчивши заяву про відвід, заслухавши інших учасників справи, суд вважає заявлений відвід необґрунтованим з таких підстав.
Заява про відвід надійшла до суду 10.06.2025 - за день до судового засідання, яке призначене на 11.06.2025, а тому згідно із ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 1 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).
Розглянувши матеріали заяви про відвід судді у даній цивільній справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивними критеріями.
У Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року; далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (п. 1 ст. 6).
Водночас із прийняттям Європейським судом з прав людини нових рішень постійно поглиблюється тлумачення п. 1 ст. 6 Конвенції, з урахуванням проблем, пов'язаних з належним розумінням оціночних категорій «незалежний» і «безсторонній» суд у вітчизняному праві.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий, що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі.
Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Суд вважає заяву про відвід судді необґрунтованою, оскільки у ній не наведено правових підстав та конкретних правових і беззаперечних доказів, які б давали саме правові підстави для відводу (самовідводу) судді.
При вирішенні питання про відвід судді, не встановлено ні суб'єктивних, ні об'єктивних критеріїв, які б свідчили про упередженість та відсутність безсторонності судді при здійснені розгляду справи.
Стосовно доводів представника відповідача про те, що судом не постановлено ухвалу про долучення доказів до матеріалів справи 04.06.2025, то суд зазначає, що за правилами ч. 5 ст. 259 ЦПК України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
Відповідно до ч. 10 ст. 268 ЦПК України в ухвалі, яку суд постановляє в судовому засіданні без оформлення окремого документа, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
У протоколі судового засідання за 04.06.2025 міститься ухвала, постановлена судом без оформлення окремого документа, та яка містить висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 259 та ч. 10 ст. 268 ЦПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвали суду, які постановлені судом без оформлення окремого документа у порядку ч. 5 ст. 259 та ч. 10 ст. 268 ЦПК України можуть бути оскаржені учасником справи у відповідності до ч. 2 ст. 353 ЦПК України
Щодо підстав заявлення відводу після постановлення судом 04.06.2025 ухвали, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд наголошує на тому, що у разі незгоди з процесуальним рішенням суду сторона справи має можливість оскаржити його у встановленому законом порядку.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого представником відповідача відводу судді Наумовій О.С. з підстав, на які він посилається, які зводяться до незгоди із судовими рішеннями.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Заява про відвід подана представником відповідача 10.06.2025 щодо підстав, які мали місце 04.06.2025, тобто із пропуском строку, встановленого ч. 3 ст. 39 ЦПК України.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заявленого відводу суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40, 258-260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Трушева Олександра Петровича про відвід головуючому судді від розгляду справи за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписанні суддею.
Ухвала підписна суддею та її повний текст складений 11 червня 2025 року.
Суддя О.С. Наумова