Справа № 201/3750/25
Провадження № 2-а/201/45/2025
10 червня 2025 року м. Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Демидова С.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 28 березня 2025 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому позивач просив суд:
-Скасувати постанову Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 32/8/112/вн від 20 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.
В обґрунтування доводів позову позивач посилається на те що 20 березня 2025 року на підставі протоколу № 84 від 20 березня 2025 року про адміністративне правопорушення, відповідачем винесено постанову № 32/8/112/вн про накладення штрафу на позивачу у розмірі 17 000 грн., дану постанову вважає не законною з наступних підстав.
Так, в жовтні 2022 року після отримання повістки з'явився в військомат, 12 жовтня 2022 року пройшов медичну комісію та оновив данні. В листопаді 2022 року після отримання висновку МСЕК про наявність у ОСОБА_3 інвалідності 1 групи з необхідністю догляду, яка є його матір'ю, а він є єдиним сином, написав заяву щодо надання відстрочки від призову через необхідність здійснювати догляд та надав необхідні документи.
В липні 2024 року в застосунку «Резерв+» оновив дані про себе.
На протязі літа не одноразово намагався відвідати ТЦК для оформлення відстрочки за новим законом, проте через великі черги не зміг це зробити.
В кінці лютого 2025 року при оновленні додатку «Резерв +» він побачив повідомлення «Виявленні порушення правил військового обліку» , проте жодних сповіщень щодо необхідності явки до ТЦК не отримував.
Так 20 березня 2025 року він з'явився до ТЦК Соборного району з метою отримання роз'яснень щодо свого статусу, а також для передачі пакета документів для отримання відстрочки, проте в той же день на нього було складено адміністративний протокол та виписано штраф.
Відповідно до постанови 04 грудня 2024 року було сформовано звернення Е 598814 до органів Національної поліції, а постанову винесено 20 березня 2025 року отже порушено трьох місячний строк до відповідальності, окрім того вказано що під час розгляду адміністративного матеріалу клопотань та документів від позивача не надходило, натомість позивачем було передано пакет документів стосовно отримання відстрочки.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 березня 2025 року указану позовну заяву передано для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.14)
Ухвалою судді Демидової С.О. від 01 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надану позивачу строк для усунення виявлених недоліків(а.с. 15-16).
Після усунення позивачем виявлених судом недоліків 07 квітня 2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення (а.с. 44-45).
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд вбачає можливим розглянути справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
25 травня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 надано відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити в її задоволенні за наступних підстав.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів Позивач на виконання вимог пункту першого частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від11.04.2024 № 3633-IX під час уточнення своїх облікових даних адресою місця проживання зазначив АДРЕСА_1 .
В день виявлення порушення посадовою особою, уповноваженою у 2025 році складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення правил військового обліку, на Позивача було складено протокол № 84 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення Позивачу було роз?яснено зміст статті 63 Конституції України, права та обов?язки, передбачені статтею 268 КУпАП, а також повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 20 березня 2025 о 15.00 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В протоколі з приводу інкримінованого порушення Позивач власноручно зазначив, що «доглядаю за мамою інвалідом 1А за адресою АДРЕСА_2 . За адресою АДРЕСА_1 тільки ночую, тому повістку не отримував. Іншими засобами мене не повідомили телефон, електронна пошта. Тому з накладенням штрафу не згоден». Будь-яких інших клопотань від позивача не надходило.
3а результатами розгляду адміністративного матеріалу рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене постановою № 32/8/112/вн від 20.03.2025, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Щодо тверджень Позивача про порушення терміну притягнення до відповідальності зазначили, що відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Стосовно незгоди позивача, «що під час розгляду адміністративного матеріалу клопотань, будь-яких інших документів не надходило», хоча «в той же день в ТЦК було передано пакет документів стосовно того, що з 2022 року рідна мати позивача, ОСОБА_3 , потребує постійного догляду і за віком, і за станом здоров?я, а отже було порушено ст. 34 КУпАП, про що позивачем було вказано з Протоколі № 84 від 20.03.2025»
Відповідач не заперечує, що 20 березня 2025 позивачем були подані документи до комісії для розгляду питань надання військовозобов?язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка створена розпорядженням начальника Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області від 24.05.2024 № 144/0/534- 24. Роботу комісії для розгляду питань надання військовозобов?язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 не слід ототожнювати з діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо тверджень позивача, що «Протокол та винесена за ним Постанова складені необгрунтовано, з порушенням мого права на захист» зазначили, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення позивачу було роз?яснено зміст статті 63 Конституції України, права та обов?язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що свідчить особистий підпис позивача (сторінка 2 протоколу). Позивач не заявляв клопотань щодо перенесення дати розгляду адміністративного матеріалу, оскільки бажає скористатися правничою допомогою..
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 20 березня 2025 року відносно ОСОБА_1 - відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим солдатом ОСОБА_5 складено Протокол № 84 про адміністративне правопорушення відповідно до якого 20 березня 2025 року о 11 годині громадянин ОСОБА_1 згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників , військовзобов'язаних та резервістів не прибув за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 № 0610207218238 від 14 листопада 2024 року у визначений строк. Про неможливість з'явитися не повідомив, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 04 грудня 2024 року шляхом взаємодії реєстрів до органу Національної поліції сформовано звернення Е598814, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Постановою №32/8/112/вн від 20 березня 2025 року накладено штраф на ОСОБА_1 в розмірі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відомостей про вручення ОСОБА_1 повістки/розпорядження/виклику матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинене в особливий період.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до ст. 235 КУпАП України, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку 14 листопада 2024 року за викликом до районного територіального центру копмлектурвання та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/викликом.
Згідно статті 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
За приписами частини 1 статті 268 КУпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Водночас, жодних доказів на підтвердження того, що Позивач в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик органу військового управління і не прибув у призначений час, суду не надано.
Так, матеріали справи не містять доказів того, що повістка з вимогою ОСОБА_1 прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/викликом була отримана позивачем особисто або останній відмовився від її отримання, про що зроблене відповідне застереження про відмову від її отримання.
Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов'язку позивач ухилився.
Суд звертає увагу, що положення ч. 2 ст. 77 КАС України перекладають обов'язок доказування правомірності оскаржуваного рішення на відповідача, однак у цій справі таких доказів відповідачем суду не надано.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне скасувати Постанову Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 32/8/112/вн від 20 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України - при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 28 травня 2015 року має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Таким чином, відповідно до п.п.12, 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду постановою у справі № 543/775/17 від 18 березня 2020 року зробила висновок про те, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 5 ст. 139 КАС України передбачено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тому, оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню сума судового збору в розмірі 605 гривень 60 копійок підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 6, 18, 77, 139 246, 262, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 32/8/112/вн від 20 березня 2025 року, прийняту Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП скасувати.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсотп'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.О. Демидова