Справа № 686/9880/25
Провадження № 3/686/3150/25
10.06.25
10 червня 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., з участю секретаря судового засідання Крюченкової Ю.В., прокурора Петреченка В.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Дзіся Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тернопіль, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, доцента кафедри загальновійськових дисциплін факультету безпеки державного кордону ІНФОРМАЦІЯ_2 , учасника бойових дій,
за ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 , будучи доцентом кафедри загальновійськових дисциплін факультету безпеки державного кордону Національної академії Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького (далі - НАДПС), являючись, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, в приватних інтересах, у порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» (згідно з яким зазначена особа зобов'язана повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника), не повідомив у встановленому законом випадку та порядку свого безпосереднього керівника (начальника кафедри загальновійськових дисциплін факультету безпеки державного кордону НАДПС ОСОБА_2 ) про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час здійснення 18.03.2024 перевірки виставлених оцінок за результатами проведення 10.02.2024 р. заняття з дисципліни «Загальна тактика» у 221 навчальній групі, у якій навчається ОСОБА_3 , котрий являється зятем ОСОБА_1 , тобто, відповідно до абз.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», є його близькою особою, а також, у супереч вимог пункту 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» (відповідно до якої суб'єкти, на яких поширюється дія цього Закону, зобов'язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів), прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, здійснивши 18.03.2024 р., за результатами проведення означеного заняття, оцінювання рівня знань свого зятя - курсанта НАДПС ОСОБА_3 , шляхом виставлення останньому оцінки «5» в електронному журналі успішності 221 навчальної групи.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у справі доказів.
Показаннями самого ОСОБА_1 у судовому засіданні про те, що дійсно він, будучи доцентом кафедри загальновійськових дисциплін факультету безпеки державного кордону НАДПС, після одруження у грудні 2023 року його доньки з ОСОБА_3 , які є курсантами НАДПС, нікому, у тому числі й своєму безпосередньому керівнику - начальнику кафедри загальновійськових дисциплін факультету безпеки державного кордону НАДПС ОСОБА_2 , не доповів про те, що його зять ОСОБА_3 навчається у НАДПС, зокрема у 221 навчальній групі, в якій, разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 10.02.2024 р. проводив заняття з дисципліни «Загальна тактика», за результатами проведення якого, останній, скориставшись своїм електронним ключем, 18.03.2024 р. виставив у електронному журналі оцінки, перенісши їх із паперової відомості, курсантам вказаної групи, у тому числі й своєму зятю ОСОБА_3 . На момент проведення згаданого заняття про те, що курсант ОСОБА_3 є його зятем, ОСОБА_1 знав, був завчасно (у січні 2024 р.) обізнаний із розкладами занять, однак заходів, спрямованих на уникнення конфлікту інтересів, він, до проведення службового розслідування, не вживав, своє керівництво про наявність у нього зятя ОСОБА_3 , курсанта НАДПС, ОСОБА_1 не повідомляв та відповідний рапорт не писав. Вимоги Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 знав, тому й писав відповідний рапорт начальнику кафедри про те, що у НАДПС навчається його донька, після одруження якої, ОСОБА_1 відповідний рапорт не писав, оскільки не придав уваги тій обставині, що зять є близькою особою.
Свідок ОСОБА_2 , який у 2024 р. обіймав посаду начальника кафедри загальновійськових дисциплін факультету безпеки державного кордону НАДПС та був безпосереднім керівником доцента цієї ж кафедри - ОСОБА_1 , дав показання про те, що останній повідомляв лише про те, що в академії навчається його донька, а про те, що зять ОСОБА_1 - ОСОБА_3 теж являється курсантом НАДПС, ОСОБА_2 дізнався лише після надходження відповідного повідомлення від представника правоохоронного органу про те, що ОСОБА_1 проводив заняття у групі, в якій навчається його зять. Оскільки про вказану обставину ОСОБА_2 не знав, тому він не вживав заходів щодо зміни розкладу занять, з метою не проведення відповідних занять ОСОБА_1 у родича (зятя). Крім цього, свідок ОСОБА_2 повідомив про те, що під час проведення практичних занять, з метою кращого засвоєння матеріалу, навчальна група ділиться на дві підгрупи, у кожній із яких заняття проводять два визначених викладача - основний викладач і другий викладач, який виконує вказівки основного. За результатами проведення занять, кожен з викладачів має оцінити курсантів у своїй підгрупі, як правило оцінки заносяться у паперові відомості, а після цього саме основний викладач, увійшовши в електронну систему оцінювання, за допомогою особистого логіну та паролю, проставляє оцінки у електронному журналі. Після ознайомлення з витягом із електронного журналу успішності, ОСОБА_2 пояснив, що під час проведення 10.02.2024 р. заняття з дисципліни «Загальна тактика» у 221 навчальній групі основним викладачем був ОСОБА_4 , який у вказаний день в електронному журналі здійснював відмітки щодо присутності курсантів на занятті, однак підсумкові оцінки, за результатом вказаного заняття, у електронному журналі були виставлені під логіном ОСОБА_1 .
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 , який є старшим викладачем та разом з ОСОБА_1 у 2024 році працював на кафедрі загальновійськових дисциплін НАДПС, підтвердив той факт, що разом з останнім 10.02.2024 р. він проводив заняття з дисципліни «Загальна тактика» у 221 навчальній групі, у якій, як свідку стало відомо пізніше, в ході відібрання у нього працівниками поліції пояснень, навчається зять ОСОБА_1 . У вказаний день саме ОСОБА_4 здійснював поділ курсантів вказаної групи на дві підгрупи, однак, хто був основним викладачем під час проведення означеного заняття, свідок не пригадав, проте пам'ятає, що саме останній був викладачем тієї підгрупи, в яку входив зять ОСОБА_1 (свідок не зміг назвати прізвище цього курсанта), якого ОСОБА_4 , серед інших курсантів, визначив командиром відділення та здійснював його оцінювання, виставивши оцінку у паперову відомість, а пізніше, у присутності свідка, ОСОБА_1 за допомогою свого службового комп'ютера переніс зазначену ОСОБА_4 оцінку знань вказаного курсанта в електронний журнал оцінювання.
Встановлені судом обставини та вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, окрім означених показань свідків та пояснень ОСОБА_1 підтверджуються також даними: протоколів про адміністративні правопорушення від 07.04.2025 р. - № 42-2025 (щодо фіксації порушення п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції») та № 43-2025 (щодо фіксації порушення п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції»); наказів ректора НАДПС №149-ос від 25.02.2022 р. (яким ОСОБА_1 призначено на посаду доцента кафедри загальновійськових дисциплін факультету безпеки державного кордону НАДПС), №786-ос від 03.08.2023 р. (який підтверджує, що ОСОБА_3 є курсантом 221 навчальної групи НАДПС), №969-АГ від 04.07.2024 р. та №1003-АГ від 09.07.2024 р. (які стосуються призначення та проведення службового розслідування); посадової інструкції доцента кафедри загальновійськових дисциплін факультету безпеки державного кордону НАДПС, яка затверджена наказом ректора НАДПС №204-аг від 26.02.2021 р. та з якою ОСОБА_1 був ознайомлений 01.11.2023 р. (згідно з п.1.2 якої доцент кафедри відповідає за: організацію та проведення занять; якість навчання та виховання здобувачів вищої освіти з навчальних дисциплін, які за ним закріплені; організацію та проведення наукової, винахідницької, раціоналізаторської, профорієнтаційної роботи на кафедрі; відповідно до п.2.17 цієї інструкції - доцент кафедри зобов'язаний проводити поточний і підсумковий контроль успішності здобувачів вищої освіти, вимагати від них якісного засвоєння навчального матеріалу; а згідно з п.2.43 - зобов'язаний під час виконання своїх службових повноважень неухильно додержуватись вимог антикорупційного законодавства та загальновизнаних етичних норм поведінки, поводити себе ввічливо у стосунках з керівниками, колегами і підлеглими); журналу реєстрації інструктажів з антикорупційних питань кафедри загальновійськових дисциплін (у якому зафіксовано, що 25.09.2023 та 15.12.2023 ОСОБА_1 проведено позаплановий антикорупційний інструктаж); повідомлення ректора НАДПС № 12/5944 від 04.07.2024 р. (у якому йдеться про те, що доцент кафедри загальновійськових дисциплін факультету безпеки державного кордону ОСОБА_5 проводив підсумкові контрольно-перевірочні заняття у курсанта 221 навчальної групи факультету безпеки державного кордону ОСОБА_6 , який являється близькою йому особою (зятем), поряд з тим, А.Білорусом будь-яких заходів з усунення обставин, що порушують вимоги ст.27 Закону України «Про запобігання корупції», не вжито, інформування керівництва НАДПС, у встановленому порядку, про виникнення таких обставин не здійснено); розподілу навчального навантаження серед науково-педагогічного складу кафедри на 2023/2024 навчальний рік (форма А 4.03), затвердженого на засіданні кафедри 29.05.2023 р. (згідно з яким, ОСОБА_1 був закріплений як другий викладач для проведення практичних та комплексно-практичних занять в навчальних групах №221, №222, № 224); розкладу навчальних занять з курсантами 221 навчальної групи, затвердженого 30.01.2024 р. (згідно з яким заняття з дисципліни «Загальна тактика» у вказаній групі 10.02.2024 р. мали проводити ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ); витягу із журналу успішності 221 навчальної групи факультету безпеки державного кордону НАДПС за 10.02.2024 р. (відповідно до якого навпроти прізвища ОСОБА_3 в колонці «бали» виставлена оцінка «5» та в колонці «змінив» значиться «18.03.2024 ОСОБА_1 »); висновку службового розслідування НАДПС № 03.1.1.1/50/24-Вн від 12.07.2024 р. (згідно з яким встановлено порушення ст.ст.27, 28 Закону України «Про запобігання корупції», в частині, що стосується обмеження щодо прямого підпорядкування близької особи (зятя - курсанта 221 навчальної групи ОСОБА_6 ), у зв'язку з виконанням службових обов'язків ОСОБА_1 , який не повідомив безпосереднього керівника про наявність реального конфлікту інтересів); повідомлення начальника головного відділу Внутрішньої та власної безпеки «Центр» ДПС України №16.1/42449-24 від 02.07.2024 р. (щодо виявлення передумов негативних явищ, пов'язаних з порушенням антикорупційного законодавства ОСОБА_1 ); листа ректора НАДПС №03.1.5/8442-24-Вих від 10.09.2024 р. (відповідно до якого, встановлено, що 10.02.2024 р. заняття в 221 навчальній групі проводили ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , проте оцінки за результатами вказаного заняття були виставлені 18.03.2024 р. в електронному журналі полковником ОСОБА_1 ); витягу з особової справи про склад сім'ї ОСОБА_1 від 11.07.2024 р. та свідоцтва про народження ОСОБА_8 від 08.08.2004 р. (з яких вбачається, що остання є донькою ОСОБА_1 ); свідоцтва про шлюб ОСОБА_8 та ОСОБА_3 №1807 від 12.12.2023 р. (яке, у сукупності з іншими документами, вказує на те, що останній є зятем ОСОБА_1 ).
Пояснення ОСОБА_1 про те, що він: усно, до 10.02.2024 р., повідомляв свого безпосереднього керівника про те, що його донька вийшла заміж за курсанта НАДПС; оцінки курсантам 221 навчальної групи, у тому числі й ОСОБА_3 , у електронному журналі 18.03.2024 р. не виставляв, бо це робив інший викладач, скориставшись робочим місцем та електронним ключем ОСОБА_1 , з урахуванням того, що останній, у подальшому від таких аргументів відмовився, суд до уваги не приймає, оскільки ці пояснення, як і твердження про те, що умислу на вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, ОСОБА_1 не мав, є суперечливими, непослідовними, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому розцінюються як намір останнього уникнути відповідальності за фактично скоєне.
Окрім того, відповідно до ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Окрім вищезгаданих законодавчих норм, у ч.7 ст.14 Закону України «Державну прикордонну службу України» передбачено те, що на військовослужбовців Державної прикордонної служби України, крім військовослужбовців строкової служби, курсантів військових навчальних закладів, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України "Про запобігання корупції". Згідно з ст.14-1 Закону України «Державну прикордонну службу України», військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України зобов'язані вживати заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст.172-7 КУпАП реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий чи немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов'язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.
Отже, приватний інтерес ОСОБА_1 , як викладача, полягав у перебуванні з ОСОБА_3 , як здобувачем освіти, у близьких родинних відносинах, а під час проведення заняття з дисципліни «Загальна тактика» в 221 навчальній групі, де навчається ОСОБА_3 , який являється близькою особою (зятем) ОСОБА_1 , в останнього виник приватний інтерес, що міг вплинути на об'єктивність прийняття ним рішення як викладачем. Тобто, перед виставленням оцінки, за результатами проведення вищеозначеного заняття, курсанту ОСОБА_3 , у ОСОБА_1 була наявна суперечність між приватним інтересом та його службовими повноваженнями, яка впливала на об'єктивність та неупередженість такого рішення, що в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» є реальним конфліктом інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.172-7 КУпАП відповідальність настає за неповідомлення безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів. У ч.2 ст.172-7 КУпАП передбачено настання відповідальності за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Дослідивши всі обставини справи та оцінивши докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень доведена і його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.172-7 КУпАП, як неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, та ч.2 ст.172-7 КУпАП, як вчинення дій та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Суд не вбачає наявності правових підстав для задоволення заявленого захисником ОСОБА_9 клопотання щодо закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки з дня вчинення (18.03.2024 р.) вищевказаних адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, не минуло двох років, окрім того, з дня виявлення (07.04.2025 р.) зазначених правопорушень не минуло шести місяців, тобто, на момент розгляду даної справи про адміністративні правопорушення, визначені у ч.4 ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення не закінчились.
У ч.6 ст.30 КУпАП передбачено можливість призначення судом також адміністративного стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від шести місяців до одного року, незалежно від того, чи передбачене воно в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, коли з урахуванням характеру адміністративного правопорушення, вчиненого за посадою, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за нею права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
З урахуванням суспільної небезпеки вчинених правопорушень, особи порушника, який є учасником бойових дій, позитивно характеризується та вперше притягається до адміністративної відповідальності, а також, враховуючи положення ст.36 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу, згідно з санкцією ч.2 ст.172-7 КУпАП, без застосування положень ч.6 ст. 30 цього Кодексу щодо призначення додаткового стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
На переконання суду саме таке стягнення у цьому випадку буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», що становить 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 27, 36, 401, 283, 284, 285, 294 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Після набрання постановою законної сили:
стягувачем штрафу є: Хмельницьке управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, місцезнаходження: м.Хмельницький, вул.Зарічанська, 7;
стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м.Київ, вул.Липська, 18/5;
боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Тернопіль, житель АДРЕСА_1 .
Реквізити для сплати штрафу: населений пункт: Хмельницький, отримувач: ГУК у Хмельницькій обл./Хмельницький район/21081100; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA418999980313070106000022490; код класифікації доходів бюджету 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції (протоколи про адміністративні правопорушення № 42-2025 та №43-2025 від 07.04.2025 р.).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5.
Суддя