Справа № 685/1217/24
Провадження № 1-кп/685/27/25
іменем України
10 червня 2025 року селище Теофіполь
Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
у ході судового розгляду у відкритому судовому засіданні в селищі Теофіполь кримінального провадження № 12024243200000409, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 09.10.2024, про обвинувачення
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Поляхова Теофіпольського району Хмельницької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, депутатом не обирався, тимчасово не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 КК , ч. 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_4 вчинив підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такий документ, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 358 КК України.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
ОСОБА_4 , не маючи права на керування сільськогосподарськими машинами, оскільки не пройшов відповідне навчання, передбачене законодавством, та не склав теоретичні і практичні іспити перед екзаменаційною комісією в територіальному органі Держпродспоживслужби, у зв?язку із придбанням у грудні 2023 року колісного трактора, вирішив вчинити підроблення посвідчення тракториста-машиніста та його подальше використання.
Здійснюючи свої злочинні наміри, ОСОБА_4 у лютому 2024 року, точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у с. Поляхова Хмельницького району Хмельницької області (Теофіпольської ТГ), зустрівся із невстановленою на цей час досудовим слідством особою, матеріали досудового розслідування відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, контактні дані якої попередньо йому не були відомі, щодо сприяння у виготовленні підроблених документів, та домовився із нею щодо спільного виготовлення підробленого посвідчення тракториста-машиніста.
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на підроблення офіційного документа, ОСОБА_4 діючи умисно, за попередньою змовою із вказаною невстановленою на цей час досудовим слідством особою, безпосередньо виконав частину об?єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов?язаного із підробленням офіційних документів, а саме надав (повідомив) невстановленій досудовим розслідуванням особі свої анкетні дані, які необхідно було внести при підробленні документа та надав свою фотокартку.
Після цього, невстановленою на цей час досудовим слідством особою, у невстановлений час та в невстановленому місці, виконано іншу частину об?єктивної сторони кримінально-караного діяння,
пов?язаного із підробленням офіційних документів, а саме: із використанням отриманої від ОСОБА_4 інформації, виготовлено (підроблено) бланк офіційного посвідчення тракториста-машиніста третього класу, в яке внесено завідомо неправдиві відомості щодо серії - ВУ № 181109, органу видачі Теофіпольський ПТУ-34, наявності у ОСОБА_4 права керування тракторами та комбайнами всім марок, а також анкетні дані та фотокартку, надані ОСОБА_4 .
Надалі, невстановлена на цей час слідством особа, у березні 2024 року, точний дата та час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у с. Поляхова Хмельницького району Хмельницької області (Теофіпольської ТГ) передала спільно виготовлений із ОСОБА_4 офіційний документ - посвідчення тракториста-машиніста третього класу останньому, який він отримав.
Зазначене діяння ОСОБА_4 кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 358 КК України як підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такий документ, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Окрім цього, ОСОБА_4 вчинив використання завідомо підробленого документа, тобто кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
09.10.2024, близько 11 год, поза межами с. Поляхова Хмельницької району Хмельницької області (Теофіпольської ТГ), ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом, а саме трактором колісним марки KENTAVR 404S із реєстраційним номером НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції і під час перевірки документів працівниками поліції, ОСОБА_4 , виконуючи їх законну вимогу щодо пред?явлення документів на транспортний засіб та посвідчення водія, діючи умисно, з метою уникнути адміністративної відповідальності у зв?язку із керуванням транспортним засобом без отримання відповідного посвідчення тракториста-машиніста, використав шляхом пред'явлення та надання для перевірки працівникам поліції, завідомо підроблений для нього офіційний документ-посвідчення тракториста-машиніста третього класу, в яке внесено завідомо неправдиві відомості щодо серії - НОМЕР_2 , органу видачі - Теофіпольський ПТУ-34, наявності у ОСОБА_4 права керування транспортними засобами, а саме тракторами та комбайнами всім марок із його анкетними даними та фотокарткою.
Зазначене діяння ОСОБА_4 кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомого підробленого документа.
Під час судового розгляду кримінального провадження 10.06.2025 до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена 10.06.2025 між прокурором Теофіпольського відділу Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності його захисника адвоката ОСОБА_5 відповідно до вимог статей 468, 469, 472 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
У зв'язку з поданням угоди про визнання винуватості, на вимогу ч. 3 ст. 474 КПК України, суд невідкладно зупинив проведення процесуальних дій та перейшов до розгляду угоди.
Згідно з поданою суду угодою про визнання винуватості, прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 в присутності захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 дійшли згоди, що кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, а також кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, обвинуваченим було вчинено за викладених в угоді та зазначених вище обставин.
У п. 4.1. угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, а саме: у підробленні посвідчення, виданого установою, яка має право видавати такі документи, що надає права, з метою його використання підроблювачем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, - у використанні завідомо підробленого документа, визнає фактичні обставини зазначених кримінальних правопорушень, викладені в пункті 2 Угоди про визнання винуватості, підтверджує обставини, істотні для даного кримінального провадження, викладені в пункті 3 Угоди про визнання винуватості.
Такими обставинами в угоді про визнання винуватості сторонами визнано: 1) ступінь та характер сприяння обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні щодо нього, а саме: надання ним правдивих показань, беззаперечне визнання ним своєї винуватості в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, його належна процесуальна поведінка, невчинення дій, які б перешкоджали кримінальному провадженню; 2) ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_6 ; 3) особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, характеризується позитивно, важкий стан його здоров?я; 4) наявність суспільного інтересу в швидкому судовому провадженні, яке забезпечить справедливе, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_4 за вчинені кримінальні правопорушення; 5) наявність суспільного інтересу в запобіганні повторного вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченим.
Обставинами, які пом?якшують покарання ОСОБА_4 , згідно зі ст. 66 КК України, сторони угоди про визнання винуватості узгодили: визнання вини, щире каяття, активне сприяння органу досудового розслідування, належна процесуальна поведінка у ході досудового розслідування та судового розгляду.
Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 , згідно зі ст. 67 КК України, у ході досудового розслідування, як зазначено в угоді про визнання винуватості, не встановлено.
Обвинувачений раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиро розкаюється у скоєному, критично оцінює свою злочинну поведінку, у тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, за місцем проживання характеризується позитивно.
Вказане, як узгоджено сторонами угоди, може бути враховано як обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Сторони угоди про визнання винуватості врахували характер і тяжкість вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема, належність кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України у вчиненні якого він обвинувачується, до нетяжкого злочину, належність кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, у вчиненні якого він обвинувачується, до кримінального проступку; наявність суспільного інтересу у швидкому судовому провадженні, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення.
У п. 5.1. Угоди про визнання винуватості сторони узгодили міру покарання ОСОБА_4 , а саме: за ч. 3 ст. 358 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України - штраф у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн; за ч. 4 ст. 358 КК України - штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п?ятдесят) грн.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання призначених покарань, сторони угоди узгодили остаточне покарання штраф у розмірі 1050 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 850 (сімнадцять тисяч вісімсот п?ятдесят) грн., у п. 5.2. угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_4 надав згоду на призначення судом вищевказаного узгодженого покарання.
У п. 6. угоди про визнання винуватості обвинувачений та прокурор зазначили, що обізнані з правовими наслідками укладення та затвердження угоди для відповідно обвинуваченого та прокурора, а також із зумовленими укладенням і затвердженням угоди обмеженнями права апеляційного та касаційного оскарження вироку суду, з правовими наслідками невиконання угоди про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 , якому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на призначення узгодженого покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 358 КК України та ч. 4 ст. 358 КК України, визнав повністю та беззастережно, пояснив, що щиро шкодує про скоєне, більше подібного не вчинить, на даний час готується отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії у встановленому законом порядку, згоду на застосування узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про визнання винуватості від 10.06.2025 просив затвердити, повідомив, що справді бажав укласти угоду про визнання винуватості, укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, повідомив про наявність у нього можливості понести узгоджене в угоді покарання в разі затвердження угоди судом.
Прокурор вважає, що угода відповідає встановленим вимогам закону, може бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання, укладення угоди є добровільним, зауважень до роз'яснення судом обвинуваченому правових наслідків укладення угоди не має.
Захисник адвокат ОСОБА_5 підтримав думку обвинуваченого, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, підтвердив добровільність укладення угоди його підзахисним, зауважень до роз'яснення судом обвинуваченому правових наслідків укладення угоди не має.
Суд, роз'яснивши обвинуваченому в ході розгляду справи суть обвинувачення та вид узгодженого покарання, його права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, та наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, з'ясувавши при цьому, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також із вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, а також роз'яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, прийшов до висновку, що сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого відносно визнання винуватості та укладенні відповідної угоди немає і це не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок.
Суд також враховує наступне.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, є нетяжким злочином, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України - проступком. За таких обставин, виходячи з положень статей 468, 469 КПК України, угоду про визнання винуватості може бути укладено.
Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст. 472 КПК України, а обвинувачення, з яким погоджується ОСОБА_4 , є обґрунтованим і свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, що підтверджуються наявними матеріалами та відповідає фактичним обставинам, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.
Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діяння обвинуваченого, яке полягало у підробленні посвідчення, виданого установою, яка має право видавати такі документи, що надає права, з метою його використання підроблювачем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, - за ч. 3 ст. 358 КК України, а діяння, яке полягало у використанні завідомо підробленого документа - за ч. 4 ст. 358 КК України.
Кваліфікація діяння ОСОБА_4 є правильною, ґрунтується на зазначених вище обставинах вчинення правопорушень, повідомлених обвинуваченим суду обставинами і відповідно до ст. 349 КПК України, при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.
При узгодженні покарання сторонами враховано як ст упінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого кримінальних правопорушень, так і особу обвинуваченого, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше, щиро розкаявся у вчиненні правопорушення, беззаперечно визнав свою винуватість в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, критично оцінює свою злочинну поведінку, у тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, за місцем проживання характеризується позитивно, що враховується судом за узгодженням сторін угоди про визнання винуватості як обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Обставинами, які пом?якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, є: визнання вини, щире каяття, активне сприяння органу досудового розслідування, належна процесуальна поведінка у ході досудового розслідування та судового розгляду.
Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
За змістом досудової доповіді, підготовленої провідним інспектором Хмельницького РС № 9 філії ДУ «Центр пробації» у Хмельницькій області, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній.
За змістом наданої стороною захисту медичної документації обвинуваченого, зокрема, виписки-епікризу медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_4 № 596, наданої КНП «Теофіпольська багатопрофільна лікарня» за період з 13.02.2025 по 19.02.2025, встановлено істотне погіршення стану здоров'я обвинуваченого, зокрема, наявність у ОСОБА_4 дисциркуляторної гіпертонічної енцефалопатії ІІ ст. з ураженням ВББ, вираженим вестибуло-атактичним та цефалгічним синдромом, когнітивні розлади, залишкові явища перенесеного лакунарного інфаркту в басейні ПМА по типу ішемії з лівобічним геміпарезом, лівобічну гемігіпестезію, наявність інших захворювань, що підлягає врахуванню як виняткова обставина, яка характеризує особу обвинуваченого.
За названих множинних обставин, що пом'якшують покарання, наявності узгоджених сторонами угоди про визнання винуватості обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням обставин, які характеризують особу винного та стан його здоров'я, відсутності передбачених законом перешкод для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_4 суд визнає можливим застосувати положення ст. 69 КК України та перейти до більш мякого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 358 КК України.
Відтак, визначаючись у призначенні покарання, із врахуванням вцілому позитивних даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутності обставин, що обтяжують покарання, у п. 5.1. угоди про визнання винуватості сторони обґрунтовано вважають за можливе за ч. 3 ст. 358 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн; за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п?ятдесят) грн, призначивши на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання призначених покарань, остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 1 050 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 850 (сімнадцять тисяч вісімсот п?ятдесят) грн.
Суд, визначаючись у питанні можливості затвердження угоди, враховує, що кваліфікація діянь обвинуваченого ОСОБА_4 є правильною, запропоноване угодою покарання відповідає положенням ст. 50 та ст. 65 КК України щодо тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відповідає наявним даним про особу обвинуваченого, конкретним обставинам справи, встановленим обставинам, що пом'якшують покарання, відсутнім обставинам, які би обтяжували покарання.
Суд при цьому також ураховує пояснення, надані обвинуваченим в судовому засіданні, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_4 обіцяє правопорушень надалі не вчиняти, та що на даний час стан його здоров'я істотно погіршився.
Із урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті що передбачені в угоді, відповідає фактичним обставинам правопорушення, не суперечить інтересам суспільства, не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.
Вирішуючи питання щодо речових доказів суд враховує, що речовим доказом у справі є посвідчення тракториста-машиніста третього класу на ім'я ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 , з реквізитами виданого 07.05.1986 Теофіпольським ПТУ-34, яке знаходиться у матеріалах кримінального провадження та на який ухвалою слідчого судді Волочиського районного суду Хмельницької області у справі № 671/1954/24 було накладено арешт. Подальшу долю зазначеного речового доказу слід вирішити відповідно до вимог п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, а саме після скасування арешту на зазначений речовий доказ, залишити його у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Цивільний позов не заявлявся, майнова шкода кримінальними правопорушеннями не заподіяна.
Відносно обвинуваченого запобіжний захід не обирався.
Витрати на проведення експертизи № СЕ-19/123-24/12478-ДД у кримінальному провадженні № 12024243200000409, які становлять відповідно до довідки від 25.10.2024, виданої Хмельницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, 1591,80 грн, підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 50, 65, 66, 67, 69, 358 КК України, ст. ст. 100, 370, 371, 373, 374, 394, 424, 468, 469, 470, 472, 473, 474, 475, 476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 10.06.2025 у кримінальному провадженні № 12024243200000409, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.10.2024, укладену між прокурором Теофіпольського відділу Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п?ятдесят) грн.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання призначених покарань, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1 050 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 850 (сімнадцять тисяч вісімсот п?ятдесят) грн.
Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 11.10.2024 у справі № 671/1954/24 (провадження № 1-кс/671/471/2024) на посвідчення тракториста-машиніста третього класу на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 , яке видане 07.05.1986 Теофіпольським ПТУ-34, після набрання вироком законної сили - скасувати.
Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню: посвідчення тракториста-машиніста третього класу на ім'я ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 , з реквізитами виданого 07.05.1986 Теофіпольським ПТУ-34, - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави за кодом класифікації «інші надходження» 1591 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто одну) гривню 80 копійок процесуальних витрат за проведення експертизи № СЕ-19/123-24/12478-ДД у кримінальному провадженні № 12024243200000409.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ст. 26 КВК України, засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Хмельницького апеляційного суду через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Головуюча суддя ОСОБА_7