Справа №676/1782/25
Номер провадження 2/676/1563/25
06 червня 2025 р. Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,
секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам'янець-Подільський справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа - акціонерне товариство «Сенс Банк», -
встановив:
ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» 13.03.2025 року звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою суду від 14.04.2025 р. було залучено в якості третьої особи акціонерне товариство «Сенс Банк». В обгрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 26.03.2019 року між АТ «АЛЬФА БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту 501125948 відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 39376,98 грн., строк кредиту 24 місяці на споживчі потреби з відсотковою ставкою 20,99 %. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами. АТ «АЛЬФА-БАНК» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 39376,98 грн., в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. 22.02.2021 року між АТ «АЛЬФА БАНК» та ТОВ «ФК ФОРТ» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ». В подальшому 23.02.2021 року між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшли до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС». Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 23.02.2021 р. загальний заборгованості відповідача становить 47038,82 грн., яка складалась з тіла кредиту в 27 209,89 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 18 771,40 грн. Позивач просить суд винести рішення яким стягнути з відповідача: заборгованість за кредитним договором у розмірі 47038,82 грн., сплачений судовий збір, а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9000,00 грн. Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи без його участі, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, подала суду відзив на позов в якому позов визнала частково в сумі 306,50 грн., питання судових витрати просить вирішити пропорційно до розміру задоволених вимог, зменшивши зазначену суму позивачем суму, просить розгляд справи провести без її участі. В обґрунтування заперечень на позов у відзиві відповідач вказала, що дійсно, 26.09.2019 р. між АТ «Альфа-Банк» та нею укладено договір про надання кредиту №501125948 відповідно до умов якого їй була надано кредит у розмірі 36095,00 грн., строком на 24 місяці, на споживчі потреби з відсотковою ставкою 20,99 %. Відповідно до укладеного договору їй були надані грошові кошти у сумі 36 095,00 грн. В зв'язку із умовами кредитного договору окрім повернення тіла кредиту, повинна була планувати нараховані відсотки за його користування у сумі - 9180,25 грн. Тобто, загалом - 45275,25 грн. При цьому 26.03.2019 року вона сплатила грошові кошти у розмірі 21094,00 грн., оскільки, як виявилося їй не було потреби у всій сумі, що підтверджується квитанцією № 35962. Даних грошових коштів позивач взагалі не врахував. Протягом іншого часу користування кредитними коштами сплачувала щомісячні платежі. В цілому доплатила по поданому кредиту в 2019 р. ще суму у розмірі 23 875,00 грн. Отже, її заборгованість перед позивачем складає по сплаті даного кредиту - 306,25 грн., які визнає. При цьому не погоджується із позицією позивача щодо нарахування їй в якості заборгованості комісії за обслуговування кредиту у розмірі 11 711,48 грн. оскільки здійснений розрахунок безпідставний та не передбачений умовами, укладеного між нею та банком договору; просить врахувати, що кредитні кошти отримувала з відсотковою ставкою 20,99 %, тобто щомісячний платіж відсотків за користування кредитом був розрахований у розмірі 688, 77 грн., зазначений позивачем щомісячний платіж як комісія за обслуговування кредиту розрахований у розмірі 787,54 грн. необгрунтований умовами укладеного договору; також не погоджується щодо стягнення з неї штрафних санкцій у розмірі 1057,53 грн., оскільки укладеним між нею та банком кредитним договором даний вид відповідальності не був передбачений; в частині вирішення стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, на підставі ст.137 ЦПК України прошу зменшити витрати на надання професійної правничої допомоги відповідно до об'єму та характеру надання правничої допомоги та розміру задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений судовими повістками. На виконання ухвали суду від 14.04.2025 р. в частині надання суду додаткових доказів надав суду довідку в якій вказав, що грошові кошти у сумі 21094,00 грн., які внесені 26.03.2019 через касу Банку з призначенням платежу: «Надходження готівки за ПК 5355-6977 (26202905895196) ОСОБА_2 » зараховано в погашення кредиту за кредитним договором №630957899 від 25.06.2018 р. у сумі 21093,16 грн. до якого і відкритий зазначений вище та у рішенні суду рахунок, із відповідачкою АТ «СЕНС БАНК», було укладено кредитний договір № 501125948 від 26.03.2019 р., на погашення угоди КД 501125948 від 26.03.2019 кошти у сумі 21094,00 грн. не надходили, а також надав виписки по кредитним рахункам.
Ухвалою суду від 14.04.2025 р. було залучено третю особу по справі яку зобов'язано було надати суду додаткові докази які становлять банківську таємницю.
Фіксування судового процесу не здійснюється у відповідності до ч.2ст.247 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
26.03.2019 року між АТ «АЛЬФА БАНК», правонаступником якого є АТ «Сенс банк», та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту 501125948,обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії шляхом підписання відповідачем оферти на укладення вказаної угоди(а.с.5).
Відповідно до умов зазначеного договору АТ «АЛЬФА БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 39376,98 грн. строком на 24 місяці на споживчі потреби з відсотковою ставкою 20,99 % річних. Вказані обставини відповідач визнала, про що вказала у відзиві на позов.
АТ «АЛЬФА-БАНК» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 39376,98 грн. Вказані обставини відповідач також у відзиві на позов визнала.
Умовами укладеного договору(Додаток № 1 Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг)(а.с. 6) було передбачено сплату позичальником 24 щомісячних платежів(останній 26.03.2021 р.) в розмірі 2 810,76 грн.(останній 2810,71 грн.), в т.ч. по 787,54 грн. за розрахунково-касове обслуговування, частину кредиту та відсотки за користування кредитом.
Відповідач належним чином заборгованість по кредитному договору не сплатила, здійснила 8 платежів, з них останній 26.11.2019 р. в розмірі 2985,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості(а.с.41), а також випискою по кредитному рахунку наданому позивачем(а.с.24-41), випискою по кредитному рахунку наданим суду третьою особою по справі із змісту якої видно, що зазначений платіж банком було проведено 28.10.2019 р.
22.02.2021 року між АТ «АЛЬФА БАНК» та ТОВ «ФК ФОРТ» було укладено договір факторингу № 1, за умовами якого права вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ», що підтверджується копією договору факторингу(а.с.8-12), випискою з додатку до договору(Реєстр договорів, право вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами). Відповідно до вказаної виписки(а.с.18) ТОВ «ФК ФОРТ» набуло право вимоги до відповідача по вказаному кредитному договору в сумі 47 038,82 грн., з яких: 27 209,89 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 18 771,40 грн. - заборгованість по відсотках, 1 057,53 грн. - заборгованість за штрафними санкціями.
23.02.2021 року між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 1-23-02/21(а.с.13-17), за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС», що підтверджується копією договору факторингу(а.с.13-17), випискою з додатку до договору(Реєстр договорів, право вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами). Відповідно до вказаної виписки (а.с.19) ТОВ «Еліт Фінанс» набуло право вимоги до відповідача по вказаному кредитному договору в сумі 47 038,82 грн., з яких: 27 209,89 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 18 771,40 грн. - заборгованість по відсотках, 1 057,53 грн. - заборгованість за штрафними санкціями.
Згідно розрахунку позивача наданого в обгрунтування позовних вимог(а.с.41) розмір заборгованості відповідача по кредитному договору станом на 22.02.2021 р. складав 47038,82 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 27 209,89 грн., заборгованість по відсоткам - 7059,92 грн., заборгованість по комісії - 11 711,48 грн., заборгованість по штрафам 1 057,53 грн.
Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Ст. 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи, що відповідач визнала що кредитний договір 501125948 від 26.03.2019 р. було укладено між нею та АТ «АЛЬФА БАНК», їй було перераховано кредитні кошти в сумі 39376,98 грн., а тому ці обставини в порядку ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягають.
Суд критично оцінює заперечення відповідачки на позов в частині часткового нею погашення 26.09.2019 р. кредиту в сумі 21094,00 грн. згідно квитанції, копію якої вона надала до відзиву на позов в обгрунтування заперечень(а.с.62) в якій зазначено призначення: «надходження готівки за ПК 5355-6977 (26202905895196)» оскільки із змісту наданої суду довідки від АТ «Сенс Банк» від 22.05.2025 р. на виконання ухвали суду від 14.04.2025 р. вказано, що грошові кошти у сумі 21094,00 грн., які внесені 26.03.2019 через касу Банку з призначенням платежу: «Надходження готівки за ПК 5355-6977 (26202905895196) ОСОБА_2 » зараховано в погашення кредиту за кредитним договором №630957899 від 25.06.2018 р. у сумі 21093,16 грн. до якого і відкритий зазначений вище та у рішенні суду рахунок, із відповідачкою АТ «СЕНС БАНК», було укладено кредитний договір № 501125948 від 26.03.2019 р., на погашення угоди КД 501125948 від 26.03.2019 кошти у сумі 21094,00 грн. не надходили.
Твердження відповідачки, що вона здійснювала часткове погашення кредиту підтверджується також випискою по особовим рахункам наданим суду позивачем(а.с.24-40), випискою по кредитному рахунку наданому суду третьою особою, а також розрахунком заборгованості(а.с.42).
Суд погоджується із запереченнями відповідачки, що їй неправомірно було нараховано комісію по кредитному договору. При цьому суд враховує, що хоча в оферті на укладення угоди(п.1) в розділі «Умови споживчого кредиту» і вказано про комісію за обслуговування кредиту 2,00% від суми кредиту однак у вказаному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), не передбачено права позичальника на отримання відповідних послуг. Встановивши, що банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, суд дійшов висновку про те, що положення п. 1 договору від 26.03.2019 р. щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Позивачем на підтвердження позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією, в суд не було надано доказів щодо звернення позичальника до банку частіше одного разу на місяць, а заявлені позивачем банківські послуги було надано відповідачу. При цьому суд враховує правову позицію висловлену Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 року у справі №204/224/21: «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно здійснювати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».».
Крім цього суд критично оцінює наданий суду позивачем розрахунок заборгованості в розмірі 47038,82 грн., який виходячи із змісту позовної заяви складається із заборгованості по кредиту - 27 209,89 грн., заборгованості по відсотках 18 771,40 грн. оскільки додавання цих сум становить тільки 45 981,29 грн.
Відповідно до виписки до договору факторингу (а.с.19) ТОВ «Еліт Фінанс» набуло право вимоги до відповідача по вказаному кредитному договору в сумі 47 038,82 грн., з яких: 27 209,89 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 18 771,40 грн. - заборгованість по відсотках, 1 057,53 грн. - заборгованість за штрафними санкціями.
Позивачем вимог про стягнення з відповідача 1 057,53 грн. - заборгованість за штрафними санкціями не заявлялось, умовами укладеного кредитного договору(а.с.5) таких не передбачено.
За вказаних обставин на переконання суду сплачені відповідачкою кошти в сумі 6300, 32 грн. як і 642,47 грн. штрафів(за прострочку платежів), що відображено в розрахунку заборгованості(а.с.40) слід зарахувати в рахунок погашення заборгованості по відсотках. В зв'язку із цим розмір заборгованості який слід стягнути з відповідача складає: заборгованість по кредиту - 27 209,89 грн., заборгованість по процентам - 116,13 грн.(7059,92 грн.(заборгованість по процентах) - 6300,32 грн.(сплачена відповідачкою комісія) - 643,47 грн.(сплачені відповідною штрафи) = 116,13 грн.).
В зв'язку із цим позов підлягає до часткового задоволення в розмірі 27326,02 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 27 209,89 грн., заборгованість по процентам - 116,13 грн.
Згідно п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України з результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір сум, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої дороги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних виплат.
Відповідно до договору № 03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024 року(а.с.42-43), актом приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024 р.(а.с.43 на звороті), копією платіжної інструкції від 01.10.2024 р.(а.с.45) розмір витрат позивача на правничу допомогу адвоката становить - 92000,00 грн.
Відповідав у відзиві на позов просив про зменшення витрат на правову допомогу.
З врахуванням заперечень відповідача, з врахуванням наданого суду опису виконаних адвокатом позивача робіт(наданих послуг), види наданих послуг, суд вважає, що витрати на правову допомогу підлягають до зменшення.
При цьому суд також враховує, що Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При визначені суми витрат на правову допомогу які підлягають до стягнення суд враховує заперечення представника відповідача, враховує, що справа є малозначною, типовою, розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача участі в розгляді справи в суді не приймав, відомості зазначені в звіті про витрачений час є завищеними, враховуючи заперечення відповідача, а також виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, часткове задоволення позову, суд приходить до висновку до зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 2 500,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В зв'язку із цим з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача судовий збір в розмірі 1759,04 грн.(27 326,02 грн. х 3028,00 грн. : 47038,82 грн. = 1759,04 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 137,141, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 611, 634, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ 40340222; місцезнаходження: пл.Солом'янська, 2, м.Київ, 03035): заборгованість за кредитним договором № № 501125948 від 26.03.2019 р. в сумі 27326,02 грн., в т.ч.: заборгованість по кредиту - 27 209,89 грн., заборгованість по процентам - 116,13 грн.; 1759,04 грн. судового збору; 2500,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.
На рішення учасниками судового розгляду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 11.06.2025 р.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду Вдовичинський А.В.