Справа № 465/2516/25
Провадження 2-а/465/162/25
Іменем України
06.06.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді Дзеньдзюри С.М.,
за участі секретаря судового засідання Балаболки В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції Годзінського Івана Івановича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, -
встановив :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до старшого сержанта поліції Годзінського Івана Івановича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він 22 березня 2025 року на вулиці Овочева в с-щі Добротвір, Львівської області керував транспортним засобом Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_1 та був зупинений безпідставно та в незаконний спосіб поліцейським відділу поліції №1 (м.Радехів) Шептицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Годзінським Іваном Івановичем. Під час зупинки транспортного засобу поліцейський на запитання позиивача яка мета зупинки та які підстави поліцейський зазначив, що він не увімкнув лівий поворот, з тих підстав на позивача буде накладено адміністративне стягнення, оскільки відеокамера зафіксувала його порушення у відповідь позивач зазначив, що рухався по головній дорозі та крім цього в нього був увімкнений лівий поворот тому ніяких правил дорожнього руху він не порушував. Після чого постановою серії ЕНА №4326102 від 22.03.2025 року позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності сержантом поліції Годзінським Іваном Івановичем, за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф у сумі 510 грн. у зв'язку з тим, що під час зміни напрямку руху не увімкнув лівий покажчик повороту.
Із зазначеною постановою позивач не згідний та наголошує. що докази, які зазначені в оскаржуваній постанові, не фіксують порушення правил дорожнього руху, а саме що він порушував п.9.2.б. ПДР України, а відтак не підтверджують факту вчинення ним зазначеного правопорушення. Таким чином оскаржувана постанова серії ЕНА № 4326102 від 22.03.2025 року підлягає скасуванню та закриттю провадження у справі.
Не погоджуючись з поданим позовом, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити повністю в задоволенні позову у зв'язку з безпідставністю такого.
Мотивує таке тим, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4326102 від 22.03.2025 року, винесеною поліцейським СРПП ВНП №1 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Годзінським Іваном Івановичем, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП (перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510.00 грн.
В ході надання пояснення, поліцейський СРПП ВНП №1 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старший сержант поліції Годзінський І.І. повідомив, що 22.03.2025 року перебував на службі спільно із поліцейським СРПП ВНП №1 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Рудиком Тарасом Володимировичем та здійснювали патрулювання селища Добротвір, Шептицького району, Львівської області. Під час здійснення нагляду за дорожнім рухом о 10:16 год. було виявлено автомобіль марки DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого керуючи автомобілем під час зміни напрямку руху не увімкнув лівий покажчик повороту. Після зупинки даного транспортного засобу було встановлено, що ним керував гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 . Водієві було роз'яснено причину його зупинки та в подальшому на водія ОСОБА_1 було винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері БДР за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.. Дана подія була зафіксована на нагрудну камеру згідно ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». Під час перегляду відеозапису з нагрудної камери поліцейського було встановлено, що відеозапис проводився безперервно з моменту зупинки і до завершення оформлення адміністративних матеріалів, також на нагрудній камері поліцейського зафіксовано факт порушення ПДР громадянином ОСОБА_1 .
Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності по ч.2 ст. 122 КУпАП за оскаржуваною постановою стало порушення правил дорожнього руху, а саме порушення правил користування попереджувальними сигналами, п. 9.2.б ПДР.
Згідно з пунктом 9.2 ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Статтею 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил Дорожнього руху.
У відповіді на відзив позивач вказує на те, що 19 травня 2025 року з ВнП. №1 Шептицького РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області, він отримав рекомендованого листа у який було вкладено, відзив на позовну заяву від 16.05.2025 №159172-2025, довіреність від 11.02.2025 №5, пояснення від 16.05.2025, диск із відеозаписом з нагрудної камери 01846-001846 2025/03/22 з 10:17:52 до 10:28:10 год. з тривалістю відеозапису 10 хвилин 17 секунд.
Вказує, що вимоги відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи, і ним не визнаються повністю з наступних підстав. Як, вбачається з відеозапису нагрудної камери поліцейського, буквально через секунду з появи подібного транспортного засобу поліцейський підняв предмет схожий на сигнальний диск з червоним сигналом, що вказав транспортному засобу подібному на Daewoo Lanos, або на Сенс на місце зупинки, через наступних три секунди даний транспорт зупинився. По даному відеозапису з нагрудної камери поліцейського протягом чотирьох секунд з початку відеозапису не можливо встановити, який транспортний засіб рухався, бо відеозапис поганої якості, на відеозапису неможливо встановити хто керував ним, та скільки було пасажирів, також неможливо встановити на транспортному засобі номерного знаку, також знаку, що транспортним засобом керує людина з інвалідністю. З даного відеозапису можна прийти до висновку, що поліцейський за короткий проміжок часу, а саме за секунду встановив, що транспортний засіб схожий на його порушив правила дорожнього руху.
На долученому представником відповідача відеозаписі з технічного пристрою, що був закріплений на форменому одязі поліцейського, про що містяться відомості у постанові, факту порушення ним пункту 9.2 «б» (не увімкнення світлового покажчику при повороті ліворуч), що як слідує із матеріалів справи, стало причиною зупинки автомобіля DAEWOO ланос реєстраційний номер НОМЕР_1 не зафіксовано. При цьому, із відеозапису не можливо встановити, який саме транспортний засіб рухається дорогою. Крім цього, після виявлення подібного автомобіля до зупинки транспортного засобу поліцейський підняв предмет схожий на сигнальний диск пройшла одна секунда проміжку часу, що унеможливлює встановити порушення правил дорожнього руху, а зона повороту головної дороги ліворуч в так званому місці є «сліпою», а тому увімкнений на транспортному засобі покажчик повороту ліворуч на відеозапису встановити неможливо.
Відтак, правопорушення, що інкриміноване позивачу зафіксоване відповідачем протиправно та в незаконний спосіб лише в оскаржуваній постанові серія ЕНА № 4326102 від 22.03.2025 року про накладення на мене адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не в автоматичному режимі за частиною 2 статтею 122 КУпАП у розмірі 510 грн. штрафу. Жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у зазначеній постанові, які б безумовно свідчили про порушення ним п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху та зазначеної статті КУпАП, матеріали справи не містять. Відеозапис з нагрудних камер поліцейського також не містить таких відомостей.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 29.04.2025 року відкрито провадження у справі та призначено дану справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 13.05.2025 року зупинено стягнення у виконавчому провадженні №77962353від 02.05.2025 року на підставі постанови Державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Левицького Андрія Олеговича від 02.05.2025 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу до набрання законної сили рішенням суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задоволити із підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач старший сержант поліції Годзінський І.І. в судове засідання не з'явився, хоча й належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення такого.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області в судове засідання не з'явився, однак у відзиві на позовну заяву просив проводити розгляд справи без їх участі.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 9 КУпАП під адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається із оскаржуваної постанови поліцейського відділення поліції №1 (м. Радехів) Шептицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській обл. старшого сержанта поліції Годзінського Івана Івановича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4326102 від 22.03.2025, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за те, що 22 березня 2025 року о 10 год. 16 хв. ОСОБА_1 селещі Добротвір, вул. Овочевій керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos з реєстраційним номером НОМЕР_1 , під час зміни напрямку не увімкнув лівий покажчик повороту, чим порушим п.9.2.б ПДР України.
Пунктом п.9.2.б ПДР України передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Крім того, згідно п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками (п. 8.1 ПДР України).
Частиною другою статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 510 грн.
Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_1 , що ним оспорюється факт вчинення вищевказаного адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, покликаючись на те, що позивач не вчиняв даного адміністративного правопорушення та докази, які зазначені в постанові не фіксують порушення правил дорожнього руху, а відтак не підтверджують факту вчинення ним правопорушення.
Проте, суд вважає наведені доводи позивача необгрунтованими, виходячи із матеріалів відеозапису події з бодікамер поліцейських, що були долучені представником відповідача до відзиву на позовну заяву, якими спростовуються вищевказані доводи сторони позивача, та з яких об'єктивно вбачається, що автомобіль Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 під час зміни напрямку руху не увімкнув лівий покажчик повороту.
Також, з відеозапису вбачається, що позивач не заперечує факт не включення лівого повороту, оскільки вважає, що при русі по головній дорозі такий вмикати не потрібно.
Крім того, долученим до справи відеозаписом події встановлено, що поліцейським Годзінським І.І. дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відтак, суд вважає, що доводи позивача зводяться до незгоди із оскаржуваною постановою відповідача та зазначеними у ній фактичними обставинами адміністративного правопорушення, оскільки позивачем не доведено протиправність оскаржуваної постанови відповідача, а доводи позивача об'єктивно спростовуються відеозаписом події з бодікамер поліцейських.
Разом із тим, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в справі №520/2261/19, викладений у постанові від 25.06.2020, де Судом зазначено, що доводи скаржниці про те, що суд першої інстанції всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України поклав обов'язок доказування на позивачку, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 в справі №760/2846/17; постанові Верховного Суду від 14.02.2018 в справі №536/583/17, де обов'язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
За наведених обставин, суд вважає, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є обґрунтованим, прийнятим на підставі, у межах повноважень та у визначений законом спосіб, а накладене відповідачем адміністративне стягнення обране у виді та розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 122 КУпАП,
Відтак, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі за їх необгрунтованістю.
Згідно з ч. 1 ст. 157 КАС України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 6ст. 157 КАС України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
З урахуванням того, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, тому вважає за необхідне також скасувати вжиті судом заходи забезпечення позову відповідно до ухвали Франківського районного суду м. Львова від 13.05.2025 року.
Враховуючи наведене і керуючись статтями 6, 8, 9, 10, 72-79, 90, 139, 140, 157, 229, 242-246, 259, 262, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції Годзінського Івана Івановича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 13.05.2025року щодо зупинення стягнення у виконавчому провадженні №77962353від 02.05.2025 року на підставі постанови №ЕНА №4326102 від 22.03.2025.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Старший сержант поліції Годзінський Іван Іванович, місцезнаходження: 80200, Львівська область, м.Радехів, вул.Львівська, буд.9.
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, ЄДРПОУ:40108833, місцезнаходження: 79007, м. Львів, площа Генерала Григоренка, буд.3.
Cуддя Дзеньдзюра С.М.