Справа №463/6556/24
Провадження №2-п/463/19/25
про скасування заочного рішення
і призначення справи до розгляду
10 червня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,
представника позивача: Дільного Н.З.,
представника відповідача: Короїда Ю.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2025 року у цивільній справі №463/6556/24 за позовом Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
встановив:
позивач звернуся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» суми матеріальних збитків у розмірі 463688,65 гривень, а також судових витрат.
Матеріали позову були подані до Личаківського районного суду м. Львова 15 липня 2024 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.
Ухвалою суду від 16 липня 2024 року позовну заяву було залишено без руху.
Після усунення недоліків позову, ухвалою суду від 25 липня 2024 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розпочато підготовче провадження у такій та призначено підготовче засідання.
9 грудня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено таку до судового розгляду.
Заочним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2025 року задоволено позов КНП ЛОР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнуто з ОСОБА_1 в користь КНП ЛОР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» 463688 (чотириста шістдесят три тисячі шістсот вісімдесят вісім) гривень 65 (шістдесят п'ять) копійок, 6955 (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 33 (тридцять три) копійки судового збору.
Копію даного рішення 25 лютого 2025 року будо скеровано для відома відповідачу, 18 березня 2025 року вказане поштове відправлення повернулось до суду без вручення за закінченням терміну зберігання.
20 травня 2025 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, відповідно до якої просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2025 року у справі за позовом КНП ЛОР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди; задовольнити заяву про перегляд заочного рішення та переглянути та скасувати заочне рішення Личаківського районного суду м.Львова від 24 лютого 2025 року у справі за позовом КНП ЛОР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.
Подану заяву мотивує зокрема тим, що про вказане рішення суду від 24 лютого 2025 року йому не було відомо та копії такого він не отримував, 5 травня 2025 року через свого представника ознайомився з матеріалами справи та дізнався про наявність позовної заяви та винесеного рішення. Оскільки він не отримував повне заочне рішення, а ознайомився з ним тільки 5 травня 2025 року вважає, що має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд. Вказує, що не з'явився на судове засідання, на якому було ухвалено спірне судове рішення, та не повідомив про причини своєї неявки, оскільки не знав про існування судового процесу, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи відповідних розписок про вручення йому судових повісток. Стверджує, що з матеріалів справи вбачається, що всі повістки направлялись за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за адресою, за якою він не зареєстрований і не проживає. При цьому вказує, що неповідомлення у встановленому законом порядку про розгляд справи позбавило його можливості взяти участь у розгляді справи особисто чи через представника, внаслідок чого він не зміг скористатися своїми процесуальними правами, в тому числі не мав можливості викласти у відзиві на позовну заяву свої заперечення та надати докази по справі.
Також вказує, що не згідний з винесеним рішенням оскільки вважає, що розмір завданої матеріальної шкоди та судових витрат, заявлені позивачем є завищеними та не відповідають їх дійсному розміру, вважаю за необхідне проведення повторного експертного автотоварознавчого дослідження. Стверджує, що під час проведення експертного огляду пошкодженого автомобіля було виявлено складові автомобіля, що потребують заміни та ремонту, які не мають йодного відношення до складових, які пошкоджені в результаті ДТП за його участі. Також вважає, що вартість запчастин та вартість відновлювальних робіт також є завищеною. Окрім того звертає увагу на те, що 1 лютого 2024 року позивач звернувся до експерта із зверненням з проханням провести автотоварознавче дослідження, висновок експерта був сформований 10 лютого 2024 року. Вважає, що з врахуванням положень ст. 139 ЦПК України та правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 20 липня 2022 року у справі № 524/710/21, оскільки замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача до його звернення до суду з позовом, то підстави для відшкодування витрат на складення такого експертного висновку відсутні. Також звертає увагу на те, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 сг. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій, а тому стягнення з нього судового збору є безпідставним.
Оскільки рішення у даній справі постановлено суддею Стрепком Н.Л., автоматизованою системою документообігу суду 20 травня 2025 року заяву про перегляд заочного рішення у такій передано для розгляду раніше визначеному складу суду - головуючому судді Стрепку Н.Л., призначено таку до розгляду в судовому засіданні на 5 червня 2025 року.
2 червня 2025 року до суду надійшло заперечення на заяву про перегляд заочного рішення представника позивача в.о. Генерального директора Цюника С., в якому просить залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.
Звертає увагу на те, що в рішенні суду чітко зазначено, що відповідач в судові засідання 15 січня 2025 року та 24 лютого 2025 року не з?явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце їх проведення, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подав. Вказує, що з матеріалів справи також убачається, що ОСОБА_1 був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується «оголошеннями про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме» від 10 жовтня 2024 року та 16 січня 2025 року на судові засідання призначені на 15 січня 2025 року та 24 лютого 2025 року відповідно. Відтак вважає, що посилання відповідача на те, що він не був належним чином повідомлений про судове засідання не заслуговує на увагу, оскільки виклик останнього на судові засідання було здійснено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку визначеному ст. 128 ЦПК України, де визначено, що з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Щодо доводів заявника про необхідність проведення повторного експертного автотранспорного дослідження та порушення вимог ст. 139 ЦПК України звертає увагу на положення ст. 113 ЦПК України, наказу Міністерства юстиції України №53/5 від 8 жовтня 1998 року «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» та вказує, що оскільки відповідачем не зазначено конкретні висновки експертного дослідження, які ставляться ним під сумнів та з якими він не погоджується, в чому саме експертні дослідження є необгрунтованими та неправильними (не наведено порівняльний аналіз вартості запчастин та вартості відновлювальних робіт, які останній вважає завищеними), а відтак відсутні підстави вважати висновок експерта необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, а тому наведені відповідачем у заяві мотиви та підстави, для призначення повторної експертизи є необґрунтованими.
Також щодо посилання відповідача на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 20 липня 2022 року у справі №524/710/21, вказує, що даний висновок стосується правовідносин, що виникли з приводу виділу в натурі частки майна та визнання права власності, які є не релевантними до даних правовідносин. Також вказує, що даний висновок Верховного Суду не може бути застосований до даних правовідносин, оскільки такий стосується питання щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачем на проведення експертизи, а не порядку отримання висновку експерта та подання його до суду, як доказу по справі.
Зазначає, шо перед зверненням до суду з позовом про відшкодування шкоду завданої в результаті ДТП, позивачем було укладено із судовим експертом Галамай Я.Ї. договір №248 від 1 лютого 2024 року, відповідно до якого останній зобов'язався провести експертне дослідження вартості відновлюваного ремонт v пошкодженого в результаті ДТП автомобіля Peugeot Boxer, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу. На виконання умов договору судовим експертом надано висновок за результатами судової автотоварознавчо експертизи для подання до суду згідно ч.5 ст. 106 ЦПК України. Відповідно до висновку судового експерта №30 від 10 лютого 2024 року за результатами судової автотоварознавчої експертизи, складеного експертом Галамаєм Я.І., який був обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників вказаного автомобіля внаслідок його пошкодження у ДТП 23 жовтня 2023 року, з врахуванням результатів його обстеження 24 листопада 2023 року становила 613488,65 грн. Вказує, що замовлення позивачем експертизи до моменту звернення з позовом до суду відбулось у відповідності до вимог законодавства, а відтак доводи позивача не заслуговують на увагу.
На підставі наведеного вважає, що заявником не наведено поважних причин неповідомлення ним про причини своєї неявки в судове засідання та не наведено наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а тому заява про перегляд заочного рішення до задоволення не підлягає.
В судовому засіданні 5 червня 2025 року було оголошено перерву за клопотанням представника відповідача.
В судовому засіданні 10 червня 2025 року представник заявника - відповідача адвокат Короїд Ю.М., який діє на підставі ордеру серії СВ №1103022 від 1 травня 2025 року, подану заяву підтримав з мотивів, викладених у такій, просив її задовольнити, поновити строк та переглянути заочне рішення.
Представник позивача адвокат Дільний Н.З., який діє на підставі довіреності №8-10/1623 від 7 квітня 2025 року, заяву заперечив з мотивів, викладених в запереченні, в задоволенні такої просив відмовити.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені відповідачем підстави для скасування заочного рішення, суд приходить до наступного.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Як вже зазначалось судом, заочне рішення у даній справі ухвалено 24 лютого 2025 року та копію даного рішення було скеровано відповідачу. З заявою про перегляд вказаного заочного рішення відповідач звернувся до суду 20 травня 2025 року, тобто з пропуском визначних ч.ч. 2 та 3 ст. 284 ЦПК України строків для звернення з такою заявою про перегляд заочного рішення.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення з копією рішення, яке скеровувалось судом відповідачу, повернулось до суду без вручення за закінченням терміну зберігання, представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 5 травня 2025 року.
З наведеного вбачається, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення було пропущено відповідачем з поважних причин, а тому суд приходить до висновку, що такий слід поновити на підставі ч. 4 ст. 284 ЦПК України та розглянути подану заяву по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Так відповідач посилається на те, що не отримував поштову кореспонденцію, оскільки судом здійснювався його виклик за адресою, де він не зареєстрований.
Частинами 1 та 3 ст. 128 ЦПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Відповідно до ч. 5 даної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
Зокрема згідно з ч. 5 вказаної статті судова повістка з копіями відповідних документів надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення адресу відповідного учасника справи, у випадку якщо у нього відсутня офіційна електронна адреса, за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Також відповідно до п. 2 ч. 7 даної статті у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
При цьому відповідно до п. 1 ч. 8 вказаної вище статті за загальним правилом при надісланні судової повістки засобами поштового зв'язку днем вручення такої є день вручення судової повістки під розписку.
Водночас п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки також є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З матеріалів справи вбачається, що судом скеровувались ОСОБА_1 судові повістки про його виклик у всі призначені підготовчі та судові засідання (а.с. 107, 113, 121, 129, 137, 148), а також розміщувались оголошення про його виклик (а.с. 130, 138, 149) та було додатково здійснено виклик шляхом скерування повістки в судове засідання, призначене на 24 лютого 2025 року СМС-повідомленням на номер телефону відповідача, повідомлений позивачем. Поштові відправлення, скеровані відповідачу повертались до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою та з врахуванням положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судом було взято такі до уваги як докази належного повідомлення особи про розгляд справи. Водночас, дійсно вбачається, що зазначені повістки скеровувались за місцем проживання відповідача, зазначеним позивачем в позовній заяві - АДРЕСА_1 , хоча при відкритті провадження у справі було встановлено зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_2 .
Відтак суд приймає до уваги посилання відповідача на те, що він не з'явився в судові засідання та не подав відзив на позовну заяву з поважних причин.
Окрім того відповідно до ч. 1-3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з поданої заяви про скасування заочного рішення, обґрунтування заявлених відповідачем вимог зводяться до незгоди з висновком експертного автотоварознавчого дослідження, на підставі якого судом було встановлено розмір шкоди, а також розміром судових витрат, що були стягнуті з нього.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судового збору суд звертає увагу на те, що таке було здійснено у відповідності до ст. 141 ЦПК України, оскільки станом на час розгляду справи судом були відсутні відомості щодо наявності підстав для звільнення відповідача від сплати такого, згідно з отриманими судом на його запити відповідями військової частини НОМЕР_3 та ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_1 під час мобілізації не призивався та в складі Збройних Сил України не перебував (а.с. 132, 144).
При ухваленні заочного рішення судом було взято до уваги висновок експерта №30 від 10 лютого 2024 року, наданий позивачем, та стягнуто з відповідача розмір шкоди, визначений таким, а також інші витрати, в тому числі вартість проведення вказаної експертизи на підставі ч. 1 ст. 1166 ЦК України. Водночас, в поданій заяві про перегляд заочного рішення відповідач вказує, що вважає за необхідне провести повторне експертне автотоварознавче дослідження, оскільки на його думку під час проведення такого були враховані пошкодження, не пов'язані з ДТП, учасником якого він був, вартість запчастин та вартість відновлювальних робіт була завищеною.
При ухваленні заочного рішення судом було взято до уваги вказаний висновок без надання детальної оцінки такого, оскільки будь-яких заперечень щодо такого станом на час розгляду справи судом відповідачем не було подано, водночас, як встановлено судом, відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, питання щодо призначення у справі повторного експертного автотоварознавчого дослідження не може бути вирішено судом поза межами судового розгляду під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення, при цьому таке дійсно може мати суттєве значення при вирішенні справи.
У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з урахуванням наведених відповідачем підстав для скасування заочного рішення, які можуть мати істотне значення для правильного вирішення спору, та враховуючи той факт, що обставини справи з'ясовуються судом на засадах змагальності, є підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження, а тому подана заява підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 81, 189, 260, 261, 284, 287, 288, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення - задовольнити.
Заочне рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2025 року у цивільній справі №463/6556/24 за позовом Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - скасувати.
Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
З метою виконання вимог ч. 1 ст. 189 ЦПК України розпочати підготовче провадження у справі.
Призначити підготовче засідання у приміщенні Личаківського районного суду м. Львова (м. Львів, вул. Б.Лепкого, 16 зал №4) на 4 липня 2024 року о 10:00 годині.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», місцезнаходження: 79059, м. Львів, вул. І. Миколайчука, 9, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34167494.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя: Стрепко Н.Л.