Справа № 444/5140/24
Провадження № 2/444/534/2025
10 червня 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Зеліско Р. Й.
секретар судового засідання Мамедова Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (якм проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Стоцко Тарас Львович (юридична адреса: АДРЕСА_3 ) про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Стоцко Тарас Львович про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування. Просить суд визнати його право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частки земельної ділянки площею 0,2179 га розташовану у АДРЕСА_4 кадастровий номер 4622785200:01:008:0020 , реєстрааційний номер майна 373157746227 в порядку спадкування за законом , після смерті дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вважає, що його право підлягає захисту в судовому порядку, та, просить задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обгрунтовує тим, що частину спадкових прав він оформив нотаріально шляхом відкриття спадкової справи , як спадкоємець першої черги по закону. Однак , нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку , оскільки у документах , що підтверджують право власності на нерухоме майно (земельну ділянку) не визначено частку кожного з учасників спільної сумісної власності. Так, дана земельна ділянка належала померлій ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності. Відповідач ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та є племінницею щодо ОСОБА_1 . Просить позов задоволити.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у його відсутності. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Стоцко Тарас Львович в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак надав на адресу суду заяву з проханням слухати справу у його відсутності. При вирішенні справи покладається на думку суду.
А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, відповідача та третьої особи, які не з'явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані позивачем та представником відповідача заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла дружина позивача - ОСОБА_3 , що стверджено копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 (актовий запис №4840) .
Те, що позивач ОСОБА_1 є чоловіком померлої ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і на земельну частку 1/2 частки земельної ділянки площею 0,2179 га розташовану у АДРЕСА_4 кадастровий номер 4622785200:01:008:0020 , реєстрааційний номер майна 373157746227.
Так, з свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.05.2014 року індексний номер 22356991 вбачається , що земельна ділянка площею 0,2179 га розташована у АДРЕСА_4 кадастровий номер 4622785200:01:008:0020 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Це ж саме вбачається, з витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності.
Заповіту ОСОБА_3 не складала, що підтверджується копією інформаційної довідки за № 75440062 від 16.01.2024 року .
Про спадкування позивач звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Стоцко Тарас Львович, де відкрито спадкову справу № 03/2024, що видно з її копії , однак йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частки земельної ділянки площею 0,2179 га розташовану у АДРЕСА_4 кадастровий номер 4622785200:01:008:0020 , реєстрааційний номер майна 373157746227 в порядку спадкування за законом , після смерті дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та роз'яснено про судовий порядок визнання права на земельну частку.
Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку пай в порядку спадкування.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Відповідно до ч. 3 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину , але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем , має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено і це вбачається з копії спадкової справи №03/2024 , що позивачем дані вимоги закону виконані.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття такого права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох і більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно) . Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності .
Положеннями ст.370 ЦК україни передбачено , що у разі виділду частки із майна , що є у спільній сумісній власності є рівними , якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Оскільки в суду немає жодних доказів віходу від рівності часток власників у спірному майні, то суд вважає, що кожному власнику належить по 1/2 частці в спірному майні, тобто частки є їх рівними.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Враховуючи встановлені обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку, що право позивача ОСОБА_1 на 1/2 земельну частку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись статтями 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,2179 га розташовану у АДРЕСА_4 кадастровий номер 4622785200:01:008:0020 , реєстрааційний номер майна 373157746227 в порядку спадкування за законом , після смерті дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10 червня 2025 року.
Суддя: Зеліско Р. Й.