Справа №165/593/25
Провадження №2/442/897/2025
11 червня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючої-судді - Грицай М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", в інтересах якого діє представник Романенко Михайло Едуардович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №200513346 від 23.04.2016, у розмірі 55099,50 грн., яка складається з суми заборгованості 35303,38 грн., суми інфляційних втрат - 16615,91 грн., суми 3% річних 3180,21 грн., а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23.04.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем укладено угоду №200513346 щодо кредитування, далі кредитний договір. Відповідно до умов договору (на умовах повернення, платності, строковості) банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 13247,70 грн., з встановленим строком користування з 23.04.2016 по 23.10.2017, а відповідач зобов'язувався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20.07.2020 ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за згаданим кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 20.07.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору з зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості.
23.05.2016 згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов'язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Вимогами чинного законодавства України та умовами договору факторингу не передбачена передача програмного забезпечення, що здійснює нарахування заборгованості по сплаті тіла кредиту, нарахуванню відсотків та пені, а також його детального розрахунку з формулою її формування. Це пов'язано з тим, що в разі відступлення права вимоги вже за існуючою заборгованістю Фактор, відповідно до умов договору факторингу, не має право нарахувати відсотки, комісію, неустойку що передбачені умовами кредитного договору. Таким чином, банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк.
Зважаючи на вказане, просить суд задоволити позовні вимоги.
Відповідач подала відзив на позовну заяву, де заперечила щодо задоволення позовних вимог та просила у задоволенні позову відмовити за безпідставністю, оскільки борг нею сплачений у 2017 році правонаступнику ПАТ «Банк Михайлівський» - ТОВ ФК "Фагор", що підтверджується звітом Українського бюро кредитних історій станом на 07.05.2025.
Представник позивача подала додаткові пояснення у справі, де вказала, що відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання з повернення суми боргу за договором №200513346 від 23.04.2016, оскільки ТОВ «ФК «Фагор» не набув статусу нового кредитора за кредитним договором.
Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 23.04.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем укладено угоду №200513346 щодо кредитування, далі кредитний договір. Відповідно до умов кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 13247,70 грн., з встановленим строком користування з 23.04.2016 по 23.10.2017, а відповідач зобов'язувався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20.07.2020 ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський». Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 20.07.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості.
Як вбачається з постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі №910/11298/16 19.05.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» (далі ТОВ «ФК «Плеяда») був укладений договір факторингу №1905, за яким банк відступив ТОВ «ФК «Плеяда» за плату право вимоги за рядом кредитних договорів. 20.05.2016 між ТОВ «ФК «Плеяда» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» (далі ТОВ «ФК «Фагор») був укладений договір факторингу №1, згідно якого ТОВ «ФК «Плеяда» відступило ТОВ«ФК «Фагор» за плату раніше набуті ним від банку на підставі договору факторингу від 19.05.2016 №1905 права вимоги за кредитними договорами. На прилюдних торгах (аукціоні), що відбулися 5 червня 2020 року, ТОВ «Діджи Фінанс» придбало лот №GL16N618071, який включав кредитний портфель фізичних осіб, відчужений на користь ТОВ «ФК «Плеяда» (з подальшою переуступкою ТОВ «ФК «Фагор»), у зв'язку із застосуванням правових наслідків нікчемного правочину.
Згідно з платіжної інструкції від 09.07.2020 за №25 ТОВ «Діджи Фінанс» перерахувало ПАТ «Банк Михайлівський» вартість придбаного лоту у розмірі 5307308,39 грн.
20.07.2020 між ПАТ «Банк Михайлівський» і ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір №7_БМ про відступлення прав вимоги, за умовами якого банк відступив ТОВ «Діджи Фінанс» своє право грошової вимоги до позичальників за рядом кредитних договорів. До такого долучено витяг з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами (додаток №1 до договору №7_БМ від 20.07.2020).
Пунктом 2 договору №7_БМ від 20.07.2020 визначено, що ТОВ«Діджи Фінанс» набуває всі права кредитора за кредитними договорами в день настання відкладальної обставини відповідно до пункту 16-1 цього договору (зокрема, підписання договору сторонами), але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору.
Вищезгаданою постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі №910/11298/16 застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 за №1905, а саме: зобов'язано ТОВ «ФК «Плеяда» передати ТОВ«Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 №1 і №2. Визнано відсутніми у ТОВ «ФК «Плеяда» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 року №1905, реєстрах прав вимог від 19.05.2016 №1 та від 20.05.2016 №2 до цього договору та актах прийому-передачі від 20.05.2016 №1 і №2 до зазначеного договору факторингу. Визнано недійсним договір факторингу від 20.05.2016 року №1, укладений між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор». Зобов'язано ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19травня 2016 року №1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 №1 і №2. Визнано відсутніми у ТОВ «ФК «Фагор» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19 травня 2016 року №1905, реєстрах прав вимог до нього від 19.05.2016 №1 та від 20т.05.2016 №2, актах прийому-передачі від 20.05.2016 до зазначеного договору факторингу №1 і №2, та в договорі факторингу від 20 травня 2016 року №1 та додатках до нього.
Як вбачається з наданого ОСОБА_1 кредитного звіту Українського бюро кредитних історій станом на 07.05.2025 щодо кредитного договору (2011951) від 23.04.2016, сума заборгованості та обов'язкового платежу відсутня станом на лютий 2017 року, кредит закритий 31.01.2020 перед ТОВ ФК "Фагор".
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Як передбачено частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, а у разі прострочення виконання зобов'язання сплатити пеню, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
У разі прострочення боржником грошового зобов'язання настають наслідки такого прострочення у виді нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних від простроченої суми. Ці нарахування входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором.
Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 5 липня 2017 року (справа №6-459цс17), згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Відтак суди мають з'ясувати належним чином обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора та чи існували вони на момент їх переходу.".
На підставі договору №7_БМ від 20.07.2020 ПАТ «Банк Михайлівський» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Водночас, на момент переходу цього права відповідач повністю сплатила борг за кредитним договором, у зв'язку з чим право вимоги за цим договором було припиненим.
Дослідивши зміст звіту Українського бюро кредитних історій, який сформований станом на 07.05.2025 встановлено, що згідно запису під №4 міститься інформація про укладений кредитний договір із ТОВ «ФК «Фагор» за №2011951 від 23.04.2016 на суму кредиту 13247,70 грн, кредит наданий строком до 23.10.2017. Перевіривши кредитну історію ОСОБА_2 та встановивши, що в у 2016 році їй було надано лише один кредит, який у своїй сумі точно збігається із сумою наданого кредиту ПАТ «Банк Михайлівський», однак зазначений інший номер кредитного договору, суд приходить до висновку, що це один і той самий кредит, який є предметом спору. Згідно вищевказаного звіту Українського бюро кредитних історій, заборгованість за договором від 23.04.2016 на суму 13247,70 грн станом на лютий 2017 року відсутня, а договір закритий 31.01.2020.
Станом на здійснення погашення боржником кредитної заборгованості діяв укладений договір факторингу №1905 від 19.05.2016, за яким відповідно до ст. 512 ЦК України до ТОВ «ФК «Фагор» перейшло право вимоги, було сплачено товариству як новому кредитору заборгованість по кредитному договору.
Всі подальші обставини, в тому числі і судові справи, по'вязані з розглядом позову ПАТ «Банк Михайлівський» до ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор» про застосування наслідків нікчемності договорів факторингу, результатом яких стало рішення про зобов'язання ТОВ «ФК» Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи отримані від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договорів факторингу, не може вважатись правовою підставою для повторного покладення на відповідача обов'язку по сплаті кредитної заборгованості.
При цьому, станом на час виконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань ТОВ «Діджи Фінанс» ще не набуло прав вимоги за цим договором, а подальше визнання останнього єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», не може невілювати факт виконання відповідачем свого обов'язку як позичальника та слугувати підставою для повторного стягнення з неї кредитної заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, рішення не проголошується, а датою його ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Керуючись статтями 76-80, 89, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", в інтересах якого діє представник Романенко Михайло Едуардович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення виготовлено 11.06.2025.
Суддя М.М. Грицай