1Справа № 335/4535/25 2-а/335/88/2025
06 червня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., розглянувши, у порядку спрощеного письмового провадження, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення №487 від 05.08.2024, -
14.05.2025 позивач ОСОБА_1 , в особі адвоката Рикуна А.В., через систему «Електронний суд», звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення №487 від 05.08.2024.
Позивач вважає, що притягнення до адміністративної відповідальності є протиправним, не згоден у повному обсязі із вказаною постановою, посилаючись на наступне: ОСОБА_1 заперечує взагалі факт отримання повістки 27.05.2024; викладені обставин у постанові від 05.08.2024 не відповідають дійсним обставинам та спотворені працівниками ТЦК та СП з метою умисного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки 02.08.2024 жодного розгляду справи за участі ОСОБА_1 не відбувалося, його не повідомляли про необхідність явки саме 02.08.2024; протокол №575 від 02.08.2024 ОСОБА_1 не підписувався та у цей день не складався; постанова розглянута у відношенні іншої особи, а саме ОСОБА_1 , а не ОСОБА_1 ; справа про адміністративне правопорушення була розглянута і накладено адміністративне стягнення посадовою особою, яке не мала на це повноважень. Означені обставини вважає порушенням процедури розгляду відповідної справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, які у свою чергу вказують на те, що відповідні процесуальні права позивача були знівельовані, що зумовлює протиправність винесення постанови. Крім того, зазначає, що на день подання позову ОСОБА_1 має статус військовослужбовця.
Просить скасувати постанову №487 за справою про адміністративне правопорушення від 05.08.2024 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити, та стягнути з відповідача сплачену суму судового збору.
Відповідно до письмового відзиву на позовну заяву, поданого представником відповідача Крамаренко А.А., через систему «Електронний суд», проти задоволення позову заперечує, посилаючись на наступне. 27.05.2024 групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 було вручено повістку про виклик на 08:00 год. 28.05.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (за адресою АДРЕСА_1 ) для визначення призначення на особливий період, вказану повістку ОСОБА_1 отримав, про що свідчить проставлений його особистий підпис в розписці від 27.05.2024. Проте, у визначений у повістці час, а саме 28.05.2024 ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився. Про причини неявки не повідомив. Уповноваженою особою у відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення від 02.08.2024 № 575, в якому сповіщено ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, а саме 05.08.2024 о 08:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 . В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від пояснень відмовився. Написав щось нецензурне. Належних та допустимих доказів щодо поважних причин неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 не надав. Отже, поважні причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного до ТЦК та СП відсутні. На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився. Про місце, дату та час розгляду справи попереджений належним чином, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення. Такими своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зокрема, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до ТЦК та СП для визначення їх призначення на особливий період. Із зазначеного вбачається, що громадянин ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, яке є триваючим правопорушенням. Заява, клопотань щодо переносу розгляду справи на іншу дату, залучення адвоката не надходило.
Щодо повноважень начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 розглядати справи про адміністративні правопорушення, з посиланням на ст.235 КУпАП, зазначено що до функціональних обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , затверджених начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 26.12.2023 прямо відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення, визначені ст. 235 КУпАП і накладати адміністративні стягнення.
Щодо того, що в постанові вказано по батькові ОСОБА_2 , замість ОСОБА_3 , зазначено, що це є опискою. Усі інші дані правопорушника: дата народження, РНОКПП: НОМЕР_1 , належать саме ОСОБА_1 .
Таким чином, можливо зробити висновок, що постанова № 487 від 05.08.2024 винесена з додержанням вимог чинного законодавства України, а тому у задоволенні позовної заяви просить відмовити.
Ухвалою судді від 16.05.2025, визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду та поновлено пропущений строк. Відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення №487 від 05.08.2024. Розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст.ст. 268-272, 286 КАС України. Судове засідання у справі провести 26 травня 2025 року, без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (постанова про адміністративне правопорушення №487 від 05.08.2024).
Ухвалою суду від 26.05.2025, відкладено розгляд справи за вказаним адміністративним позовом. Постановлено, провести судове засідання у справі 06 червня 2025 року без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано (повторно) з ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (постанова про адміністративне правопорушення №487 від 05.08.2024).
04.06.2025 до суду, через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доданими матеріалами справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
Суд, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши у сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Повісткою ОСОБА_1 викликано до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 28.05.2024 на 08.00 год., про що свідчить розписка підписана особисто ОСОБА_1 про отримання повістки 27.05.2024.
02.08.2024 інструктором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_5 старшим сержантом ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення № 575 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про те, що він як військовозобов'язаний 28.05.2024 не з'явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги ч.3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз.3 ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, були роз'ясненні його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 05.08.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблена відмітка і підпис особи у протоколі. У протоколі про адміністративне правопорушення особа, яка притягується до адміністративної відповідальності надав пояснення, однак їх зміст розібрати не є можливим.
05.08.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_5 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 встановив, що він вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме не з'явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про причини неявки не повідомив, про що винесена постанова №487 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500,00 грн.
Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України, яка містить спеціальні норми щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з притягнення до адміністративної відповідальності, передбачено, що за наслідками розгляду справи вказаної категорії місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст.245, 251, 279, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.210-1 КУпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
З аналізу вищезазначених норм вбачається обов'язок громадян з'явитися, зокрема, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Невиконання такого обов'язку в особливий період тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 210-1 КпАП України.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст.235 КУпАП).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вправі розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення через свого керівника. При цьому відповідними повноваженнями, як свідчить аналіз Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, наділені не лише територіальні центри комплектування та соціальної підтримки із статусом юридичної особи, а й їх відокремлені підрозділи попри відсутність у них статусу юридичної особи.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
З урахуванням наведеного, відсутність у ІНФОРМАЦІЯ_1 статусу юридичної особи не виключає його можливість бути відповідачем в адміністративному суді, де він виступає як суб'єкт владних повноважень, чиє рішення за правилами ст. 286 КАС України є предметом оскарження.
За правилами ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 КУпАП, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Приписами статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач в позовній заяві фактично заперечував факт отримання ним 27.05.2024 повістки про виклик на 08.00 год. 28.05.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення призначення на особливий період, однак, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, зокрема і з протоколу, 27.05.2024 групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 було вручено повістку про виклик на 08-00 год. 28.05.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення призначення на особливий період, яку ОСОБА_1 отримав, про що свідчить проставлений його особистий підпис у розписці від 27.05.2024, проте у визначений у повістці час до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, про причини неявки не повідомив як шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки, так і в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Уповноваженою особою у відповідності до ч.6 ст.258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення від 02.08.2024 №575, в якому сповіщено ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи. В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 проставив свій особистий підпис та надав пояснення, яке неможливо розібрати.
Будь-яких документів відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій, які б підтвердили поважність причин його неприбуття у строк, визначений у повістці, - 28.05.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ані до суду позивачем надано не було.
Також, судом встановлено, що у вищевказаних документах зазначено по батькові ОСОБА_1 , як « ОСОБА_2 » і « ОСОБА_3 », що розцінюється судом як помилкове написання по батькові, та з урахуванням інших даних позивача, які повністю співпадають, не свідчить про складення цих документів відносно іншої особи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 діяв правомірно, врахувавши всі обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 , отримавши повістку про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибув за викликом, чим порушив обов'язок громадян, встановлений Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, за наслідками чого виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у відповідності до вимог чинного законодавства.
При цьому, суд відхиляє доводи позивача про наявність істотних порушень процедури притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджені наявними матеріалами справи, що спростовує твердження позивача, викладені у позові. Факт того, що ОСОБА_1 з 29.03.2025 перебуває на військові службі по мобілізації, не звільняє його від відповідальності за події у 2024 році, які зазначені у судовому рішенні, та знайшли своє підтвердження.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оспорювана постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною, і підстав для її скасування не вбачає, обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджені наявними матеріалами справи.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення №487 від 05.08.2024 - залишити без задоволення.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №487 від 05.08.2024, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_5 , відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 25 500,00 грн. - залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 10 червня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 );
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Суддя І.А. Крамаренко