Справа №333/3038/25
Провадження №3/333/1392/25
Іменем України
11 червня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП, -
21.03.2025 року, о 09 год. 26 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet Аveo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Балка Поповка, буд.80 у м. Запоріжжі, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці; порушення мови; порушення координації рухів. На пропозицію інспектора поліції щодо проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі ОСОБА_2 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Правопорушення ОСОБА_1 вчинено після накладення двічі протягом року на останнього адміністративного стягнення за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2024 року та Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.10.2024 року).
Вказаної дати, тобто 21.03.2025 року, о 09 год. 26 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet Аveo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Балка Поповка, буд.80 у м. Запоріжжі, будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху (постанова державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16.10.2024 року ВП №67696014.
08.04.2025 року вказані справи стосовно ОСОБА_1 про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП, надійшли до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з Управління патрульної поліції в Запорізькій області.
11.06.2025 року вказані справи постановою судді були об'єднані в одне провадження.
У судові засідання, призначені на 12.05.2025 року та 11.06.2025 року, ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд направляв ОСОБА_1 повістки на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення ( АДРЕСА_1 ), рекомендовані повідомлення повернулися до суду з відмітками про невручення з причини «за закінченням терміну зберігання».
Крім того, судом на номер мобільного телефону, яким користується ОСОБА_1 (вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення) були направлені SMS-повідомлення, які доставлені абоненту.
Також, відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №277341 та ЕПР1 №277351 від 21.03.2025 року ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про складення відносно нього вказаного протоколу та попереджений про розгляд справи у Комунарському районному суді м. Запоріжжя.
Таким чином, ОСОБА_1 достеменно знав про наявність стосовно нього в суді справ про адміністративні правопорушення, але до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Оцінюючи вказані обставини, поведінку ОСОБА_1 , суддя дійшов до висновку, що останній зловживає своїми правами, а його неявки у судові засідання без поважних причин свідчать про затягування розгляду справи і впливають на розумні строки її розгляду, тому було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Під час прийняття вказаного рішення суддя також враховував положення ч.2 ст.268 КУпАП, відповідно до яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.ст.126, 130 КУпАП не є обов'язковою.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Враховуючи вказану позицію Європейського Суду, а також вид, розмір і строки стягнень, що можливо накласти на особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 та ч.3 ст.130 КУпАП (позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом строком на десять років, з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб, відповідно), суд вважає дане провадження «кримінальним обвинуваченням».
Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі Інструкція №1395); ЗУ «Про Національну поліцію».
Пунктом п.2.5 Правил Дорожнього руху України, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Згідно п.п.9, 12 Розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.п.2-4 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), а також: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п.13 Порядку лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Аналогічна норма міститься і у Розділі III «Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735.
Відповідно до вимог ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Розглянувши справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справ, суддя вважає, що винуватість останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.3 ст.126 КУпАП, доведена і підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:
- даними, встановленими протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №277341 та ЕПР1 №277351 від 21.03.2025 року, згідно яких встановлено дату та місце скоєння адміністративних правопорушень;
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.03.2025 року (час направлення: 09 год. 45 хв.), згідно з якими огляд не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від його проходження. Підставами для проведення огляду став факт встановлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння: поведінка, що не відповідає обстановці; порушення мови; порушення координації рухів;
- даними відеозаписів (відеофайли «ЕПР1 №277341» та «ЕПР1 №277351») з нагрудних камер поліцейських, згідно яких зафіксовано рух транспортного засобу «Chevrolet Аveo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який виїжджає на проїзну частину та, проїхавши кілька метрів, зупиняється. В автомобілі за кермом знаходиться, як встановлено поліцейськими, ОСОБА_1 .
На вимогу працівника поліції надати посвідчення водія, ОСОБА_1 повідомляє, що він не має посвідчення (час відеозапису: 0:03:33).
На попередження поліцейського щодо заборони керування транспортними засобами у зв'язку з встановленим тимчасовим обмеженням у такому праві, ОСОБА_1 відповідає, що він не керував транспортним засобом, а лише скотився, щоб не заважати іншим транспортним засобам, та чекає на водія, який зможе відвезти його матір на обстеження до лікарні.
У зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, поліцейським запропоновано останньому пройти огляд в медичному закладі з метою визначення стану сп'яніння. ОСОБА_1 погоджується пройти огляд після того, як викличе таксі для мами та відправить її на обстеження (час відеозапису: 0:10:07).
Поліцейський повідомив ОСОБА_1 про складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП, на що останній заперечень не висловлює.
В подальшому, поліцейський повторно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд з метою визначення стану наркотичного сп'яніння, на що останній відповів, що не має на це часу (час відеозапису: 0:22:26-0:22:40). Поліцейський попередив ОСОБА_2 про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у вигляді складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП.
Також відеозаписом зафіксовано спілкування пасажира автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , а саме його матері, яка поліцейським пояснює, що зазвичай за кермом їздить її чоловік, але на даний час він перебуває у лікарні, а їй необхідно їхати на важливе обстеження, у зв'язку з чим просить працівників поліції відпустити її сина, щоб він відвіз її до медичного закладу;
- копією постанови головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорошенко А.О. від 16.10.2024 року ВП №67696014 про встановлення стосовно ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
- копією постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу;
- копією постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.10.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.
Згідно довідки УПП в Запорізькій області ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_3 від 20.03.2003 року.
Зафіксовані відеозаписом пояснення ОСОБА_1 щодо не керування транспортним засобом, суд вважає необґрунтованими та сприймає їх критично, як спроба уникнути від адміністративної відповідальності, з огляду на сформовану практику Верховного Суду.
Так, визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п.27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.
Саме рух транспортного засобу, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 , і вбачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських.
Оцінюючи вказані докази, суддя дійшов висновку, що вони не суперечать один одному, а навпаки доповнюють та підтверджують обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.
При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростували наявність події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130 та ч.3 ст.126 КУпАП та непричетність до них ОСОБА_1 , суду не надано і не встановлено під час судового розгляду.
Враховуючи, що стосовно ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, тому в даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази є достатніми, допустимими та належними, підтверджуючи:
- порушення ОСОБА_1 вимог п.2.1а та п.2.5 Правил дорожнього руху України, а саме: водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану наркотичного сп'яніння;
- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130 та ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи конкретні обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, та відповідні санкції, суд вважає більш серйозним правопорушення, передбаченим ч.3 ст.130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, наявність фактів вчинення адміністративних правопорушень, зокрема за ст.130, ст.126 КУпАП (5 разів).
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.
Санкцією ч.3 ст.130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб.
В матеріалах справи стосовно ОСОБА_1 відсутні відомості щодо наявності у власності останнього транспортного засобу.
Автомобіль «Chevrolet aveo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , не належить останньому (власник - ОСОБА_3 ).
За вказаних обставин, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.3 ст.130 КУпАП України, а саме: штраф в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на десть років, але без конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 126, 130, 247, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130 та ч.3 ст.126 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення, в межах санкції, передбаченої ч.3 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень (отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. (Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
У разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до вимог ст.308 КУпАП з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод