Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/4026/19
Провадження № 6/332/80/25
10 червня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Яцуна О.С.,
за участю секретаря судового засідання: Коваль В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя подання Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про примусовий привід боржника ОСОБА_1 ,
Головний державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гайдаш О.С. звернулась до суду з поданням про примусовий привід боржника ОСОБА_1 .
В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні в Лівобережному відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 60602193 з примусового виконання судового наказу № 332/4026/19, виданого 31.10.2019 Заводським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 18.10.2019 і до досягнення дитиною повноліття.
14.11.2019 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищезазначеним виконавчим документом, копія постанови про відкриття надіслана боржникові.
Державним виконавцем, керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», неодноразово направлявся боржнику виклик державного виконавця із зобов'язанням з'явитися у відділ з метою надати письмові пояснення з приводу невиконання рішення суду. Боржник у відділ не з'являється, рішення суду ним не виконано. Заборгованість зі сплати аліментів становить 186 387,77 грн.
Відповідно до повідомлення військової частини НОМЕР_1 , в якій ОСОБА_1 проходив військову службу, останній 09.02.2024 самовільно залишив військову частину та станом на 28.10.2024 не повернувся, згідно відповіді ПФУ від 07.05.2025 та 19.05.2025 військова частина НОМЕР_1 є останнім місцем доходу боржника з лютого 2024 року.
У зв'язку з вищезазначеним державний виконавець просить суд задовольнити подання та здійснити примусовий привід боржника ОСОБА_1 .
Суд розглядає подання виконавця відповідно до положень ст. 438 ЦПК України.
Від ініціатора подання в матеріалах справи міститься заява про розгляд подання без її участі.
Боржник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про день, час та місце його проведення були повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Частиною 1 ст. 438 ЦПК України визначено, що розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Згідно п. 27 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює, зокрема, привід у виконавчому провадженні.
Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з'явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.
Аналіз вказаних положень дозволяє зробити висновок про можливість застосування примусового приводу до боржника лише в разі його належного повідомлення про необхідність явки до виконавчої служби та ухилення належним чином повідомленого боржника від явки.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений виконавчою службою про необхідність з'явитися до Відділу задля з'ясування обставин, що позбавляють його виконувати рішення суду зі сплати аліментів, за адресою його проживання були здійснені неодноразові виходи державного виконавця, окрім того, державним виконавцем були здійснені усі передбачені законодавством дії задля відшукання майна та/або доходів боржника.
Оцінивши обставини справи та наявні докази, суд вважає, що подання державного виконавця про примусовий привід боржника за наведених вище обставин підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 438 ЦПК України, суд
Подання Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про примусовий привід боржника ОСОБА_1 - задовольнити.
Здійснити примусовий привід боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для надання пояснень з приводу невиконання рішення суду.
Проведення примусового покласти на працівників ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області НПУ.
Ухвала, що постановлена в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч. 2 ст. 261 ЦПК України) та може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її складення з правом на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя О.С. Яцун