Іменем України
11 червня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/319/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк»,
вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070, код 14282829
до: Фізичної особи ОСОБА_1 ,
АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1
АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1
про стягнення 50869,04 грн.
без виклику сторін
03.04.2025 до Господарського суду Чернігівської області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 50869,04 грн, з яких: 45833,33 грн за сумою кредиту (тіло, включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 6944,45 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 38888,88 грн) та 5035,71 грн простроченої заборгованості за комісією.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Кредитного договору “Кредит “всеБІЗНЕС» від 24.06.2024, в частині своєчасного виконання грошового зобов'язання зі сплати кредиту та комісії.
Судом встановлено, що спір виник з виконання господарського договору - Кредитного договору “Кредит “всеБІЗНЕС» від 24.06.2024, укладеного між Акціонерним товариством “Перший Український міжнародний банк» та фізичною особою-підприємцем Пекуром Андрієм Олександровичем, який наразі припинив здійснення підприємницької діяльності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (дата запису 22.11.2024, номер запису 2010350060001232442), витяг з якого здійснено судом 04.04.2025.
Виходячи із суб?єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов?язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинилися, спір між позивачем та відповідачем належить до господарської юрисдикції.
За частиною 3 статті 11 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» суддя при здійсненні судочинства має доступ до інформації Реєстру в обсязі, необхідному для ідентифікації учасників судового процесу.
Відповідно до відповіді № 1263836 від 04.04.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, на запит суду, Пекур Андрій Олександрович, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.04.2025 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 927/319/25 без повідомлення сторін у справі; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 10.04.2025, 01:39, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа; направлена поштовою кореспонденцією та отримана ним 16.04.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ШКІ 0601133876506).
Ухвала суду від 07.04.2024, направлена відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією на адреси: пров. Фікселя, буд.13/1, м. Чернігів, 14000 та пров. Куренівський, буд.13, м. Чернігів, 14000, повернулися неврученими з відміткою поштового відділення “адресат відсутній за вказаною адресою».
Повторно направлена відповідачу 02.06.2025 рекомендованою поштовою кореспонденцією ухвала суду від 07.04.2024 на його адреси: пров. Фікселя, буд.13/1, м. Чернігів, 14000 та пров. Куренівський, буд.13, м. Чернігів, 14000, також повернулися неврученими з відміткою поштового відділення “адресат відсутній за вказаною адресою».
З'ясовуючи належність повідомлення відповідача про розгляд справи та можливість вирішення господарського спору, суд виходить з такого.
За приписами ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Заяв про зміну місцезнаходження під час розгляду справи від відповідача, згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, не надходило.
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв?язку “відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідач не позбавлений права та можливості ознайомитися з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Приймаючи до уваги викладене вище, факт надсилання судом ухвали про відкриття провадження у справі на адресу, зазначену у позовній заяві та адресу, зазначену у Єдиному державному демографічному реєстрі, та повернення ухвали з відміткою поштового відділення “адресат відсутній за вказаною адресою», суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про наявне позовне провадження у справі №927/319/25.
Відповідач правом на подання відзиву на позов в установлений судом строк не скористався, проти заявлених вимог не заперечив.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
24.06.2024, між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (далі - Банк, позивач) та фізичною особою-підприємцем Пекурем Андрієм Олександровичем (позичальник, відповідач) укладений кредитний договір “Кредит “всеБІЗНЕС» № 79808826314 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та Типовими умовами (а.с. 31-32).
Згідно з п. 1.1.8. кредитного договору термін Типові умови використовується в договорі з таким значенням: Типові умови кредитування в рамках кредитного договору “Кредит “всеБІЗНЕС», укладеного в системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", що розміщується на інтернет сайті Банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною договору (далі - Типові умови).
Кредитний договір складається з договору та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку (п. 5.1. кредитного договору).
Відповідно до п. 5.5. кредитного договору до підписання договору позичальник ознайомився з Типовими умовами завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення договору в Кабінеті Digital. Сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов позичальнику. Датою надання Типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до Типових умов є дата підписання договору позичальником. Після підписання договору зі свого боку Банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах договору.
Згідно з пунктами 1.1.1, 1.1.3, 1.1.4.2, 1.1.7 кредитного договору Банк надав відповідачу кредит в сумі 50000,00 грн на строк до 24.06.2027 включно; комісійна винагорода за обслуговування кредиту 2% за один місяць користування кредитом; цільове використання кредиту: на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та Договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п. 1.1.4.1. Договору (в разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно з п. 1.1.4.1. Договору.
Згідно із п. 1.4. кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в Договорі графіку платежів.
Згідно з вказаним графіком позичальник має, починаючи з 24.07.2024, щомісячно не пізніше 24 числа місяця до 24.06.2027 включно, сплачувати суму в розмірі 2388,89 грн, з яких погашення основної суми кредиту 1388,89 грн та погашення комісії 1000,00 грн щомісячно.
Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником у рахунок погашення кредиту складає 86000,00 грн, з яких 50000,00 грн - погашення основної суми кредиту та 36000,00 грн - погашення комісії.
Відповідно до п. 5.1. Типових умов позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і в строки, зазначені в статті 1 Договору.
До позовної заяви позивачем додана платіжна інструкція № TR.81569627.48248.29514 від 24.06.2024, згідно якої ФОП Пекур А.О. (отримувач, відповідач у справі) отримав від надавача платіжних послуг платника - AT “ПУМБ» (позивача) кредитні кошти у сумі 49500,00 грн з призначенням платежу: “зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 79808826314 від 24.06.2024 за позикою фізична особа-підприємець Пекур Андрій Олександрович» та платіжна інструкція № TR.81569627.48247.29514 від 24.06.2024, згідно з якою зараховано 500,00 грн за призначенням платежу “оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором № 79808826314 від 24.06.2024 за позикою фізична особа-підприємець Пекур Андрій Олександрович» (а. с. 23).
У підтвердження виконання позивачем умов Договору останнім до матеріалів справи додано виписку/особовий рахунок відділення AT “ПУМБ» фізична особа-підприємець Пекур Андрій Олександрович з 24.0.2024 по 24.03.2025; типові умови кредитування в рамках кредитного договору “Кредит “всеБІЗНЕС», укладеного в системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк".
Згідно з п. 4.1. Типових умов кожна з перелічених нижче подій повинна тлумачитись як Несприятлива подія: (1) несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з Договором/Типовими умовами, в передбачений ними строк та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов'язків за Договором та/або за іншими договорами, укладеними між сторонами.
Відповідно до п. 4.2. Типових умов передбачено, що в випадку виникнення будь-якої Несприятливої події, Банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові Кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3., п. 1.4. Договору, п. 5.1.1. Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит у повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь Банку за Договором, у строк не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.
14.02.2025 позивач, у досудовому порядку надіслав на адресу відповідача вимогу № 28 від 13.02.2025 про погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором № 79808826314 від 24.06.2024 в сумі 50478,33 грн, що підтверджується описом вкладення в цінний лист, списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком від 14.02.2025 (а.с.18-21).
За доводами позивача відповідачем порушено умови повернення основної суми кредиту, наданої йому відповідно до умов Кредитного договору, внаслідок чого Банк набув права на захист своїх порушених прав у судовому порядку та право на дострокове стягнення всієї суми заборгованості, а саме 50869,04 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 6944,45 грн, строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 38888,88 грн та 5035,71 грн прострочена заборгованість за комісією.
Заперечень на позов відповідач в установлений судом строк не надав.
Надавши правову оцінку спірним правовідносинам, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
За статтею 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи зі змісту статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Судом встановлено факт укладення між сторонами Кредитного договору “Кредит “всеБІЗНЕС» № 79808826314 від 24.06.2024, за приписами п. 1.4. якого відповідач (позичальник) зобов'язався повернути суму позики в термін до 24.06.2027 включно.
Матеріалами справи підтверджені факт отримання відповідачем від Aкціонерного товариства “ПУМБ» кредит у розмірі 50000,00 грн; факт неналежного виконання ним зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, як наслідок, у відповідача утворилась прострочена заборгованість у розмірі 6944,45 грн (за п?ять місяць поспіль), що стало підставою для звернення позивача з вимогою про дострокове погашення кредиту.
Вказані обставини відповідачем у справі не спростовані.
Враховуючи наведене, позивач відповідно до п. 4.1., п. 4.2. Типових умов набув право на захист своїх порушених прав у судовому порядку шляхом дострокового стягнення всієї заборгованості за кредитним договором.
Загальна сума боргу становить 50869,04 грн, з яких: 6944,45 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 38888,88 грн строкової заборгованості за сумою кредиту та 5035,71 грн простроченої заборгованості за комісією станом на 24.02.2025 (включно) (а. с. 5).
Відповідач наведені обставини не спростував, докази на підтвердження погашення наявної заборгованості за кредитним договором, до суду не надав.
Судом встановлено, що у спірних відносинах з позивачем відповідач виступав як фізична особа-підприємець, кредит був наданий за кредитним договором “Кредит “всеБІЗНЕС» № 79808826314 від 24.06.2024, з цільовим призначенням: на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Пекур Андрій Олександрович припинив підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець (дата запису 22.11.2024, номер запису 2010350060001232442).
Згідно з ч.1 ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Таким чином, враховуючи суб?єктний склад та зміст правовідносин сторін, як таких, що виникли з господарського договору, зобов?язання за кредитним договором “Кредит “всеБІЗНЕС» № 79808826314 від 24.06.2024 у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинилися.
За наведених обставин суд доходить висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на належних, допустимих, достовірних доказах, у розумінні статей 76-78 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню судом в повному обсязі.
При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що судом позовні вимоги задоволені у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2422,40 грн підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 79, 86, 129, частиною 2 статті 178, ст. 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк» (вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070, код 14282829) 6944,45 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту; 38888,88 грн строкової заборгованості за сумою кредиту; 5035,71 грн простроченої заборгованості за комісією та 2422,40 грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
У зв?язку з відрядженням судді у період з 31.05.2025 по 07.06.2025 рішення складено та підписано 11.06.2025.
Суддя М.О. Демидова