Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 317/1592/24
Провадження №: 6/332/73/25
06 червня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючої судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря Карліної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06.03.2025 у справі №317/1592/24,-
09 травня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Дьякової Тетяни Вікторівни звернулася до Заводського районного суду м. Запоріжжя із заявою про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заяви зазначено, що 06.03.2025 Заводським районним судом м. Запоріжжя у справі № 317/1592/24 ухвалено рішення по справі за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 200082393 від 06.08.2014 року у сумі 43 897,83 грн, а також судовий збір у сумі 1 586,91 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Проте, через скрутне матеріальне становище, ОСОБА_1 позбавлена можливості виконати рішення суду, шляхом перерахування загальної суми 45 484,74 гривні, одним платежем.
ОСОБА_1 зазначає що, скрутне матеріальне становище утворилося через наступні обставини:
- на її утриманні знаходиться неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місцезнаходження батька дитини - ОСОБА_3 заявниці не відомо, зв'язок із ним відсутній, шлюбні відносини припинені з початку 2023 року. Через брак грошових коштів ОСОБА_1 не має можливості звернутися до суду із позовом про розірвання шлюбу;
- заявниця є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, на підтвердження чого надала копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 AAB № 397742 від 29.04.2021 року;
- з 2023 року у ОСОБА_1 відсутні будь-які доходи.
Таким чином, матеріальне становище заявниці змушує її клопотати перед судом про розстрочення рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя у цивільній справі № 317/1592/24 від 06.03.2025 року шляхом встановлення їй фіксованого розміру щомісячного платежу в сумі 3790,40 грн.
Заявниця та її представник у судове засідання не з'явилися, про дату час та місце повідомлена належним чином. Жодних заяв та клопотань на адресу суду не надходило.
Представник стягувача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, жодних заперечень та заяв до суду не надходило.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи.
Суд, дослідивши та проаналізувавши заяву та матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Рішенням Заводського районного суд м. Запоріжжя від 06.03.2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 200082393 від 06.08.2014 року у сумі 43 897,83 грн, а також судовий збір у сумі 1 586,91 грн. В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 07.04.2025 року.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Тобто, підставою для розстрочення виконання рішення суду можуть бути тяжке захворювання відповідача або членів його сім'ї, матеріальний стан або стихійне лихо чи надзвичайні події.
На підтвердження скрутного матеріального стану відповідача, останньою надано: копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво серії НОМЕР_1 від 22.04.2010 року, згідно якої встановлено що ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітню дитину (а.с. 171); Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України від 03.05.2025 року, згідно яких у ОСОБА_1 відсутні будь-які доходи з 2023 року (а.с.173); копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 AAB № 397742 від 29.04.2021 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи загального захворювання (а.с.172). Дата чергового переогляду акту МСЕК зазначено 01.04.2022 р., проте ОСОБА_1 , посилаючись на Постанову КМУ від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», зазначила що прийняті рішення та довідки, видані МСЕК до 31 грудня 2024 року, будуть чинними та залишатимуться підставами для продовження надання послуг, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, відстрочок тощо, якщо за якихось обставин особа не можете пройти обстеження для експертизи ЛКК в направлення на МСЕК, строк повторного огляду вважається продовженим на весь час дії воєнного стану та впродовж 6 місяців після його припинення/скасування.
Верховний Суд України у п.10 Постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року №14 вказує, що суду у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення усієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Згідно ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Враховуючи вище викладене, з огляду на те, що заявник знаходиться у скрутному матеріальному становищі, проте має намір виконати та сплатити заборгованість, суд вважає за можливе заяву про розстрочку виконання рішення суду слід задовольнити шляхом надання заявнику розстрочки виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06.03.2025 року протягом 12 місяців, тобто до 06.03.2025 року, щомісячними платежами в сумі 3790,40 грн.
Суд звертає увагу, що сплата боргу не відстрочується, а лише розстрочується на певний період, що в свою чергу забезпечить реальне виконання рішення суду у справі № 317/1592/24.
Керуючись ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 259-261, 353-354, 435 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення - задовольнити.
Розстрочити виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06.03.2025 у справі №317/1592/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на 12 (дванадцять) місяців починаючи стягнення з 06.03.2025 до 06.03.2026 шляхом встановлення їй фіксованого розміру щомісячного платежу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» в сумі 3790 (три тисячі сімсот дев'яносто) гривень 40 копійок.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Ю.І. Ретинська