Справа № 309/1609/25
Провадження № 2/309/518/25
11 червня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Піцура Я.Я.
за участі секретаря судового засідання Гелетей Д.В.,
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю, -
У травні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю.
Ухвалою Хустського районного суду від 07.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 29.05.2025 року о 09 год. 30 хв.
У судове засідання від 29.05.2025 року позивач та його представник ОСОБА_3 не з'явилися, від представника позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із з участю в іншому судовому засіданні. У зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 11.06.2025 року на 10:00 год.
У судове засідання від 11.06.2025 року позивач та його представник ОСОБА_3 не з'явилися, від представника позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із з участю в іншому судовому засіданні.
При цьому щодо обох вказаних судових засідань представник позивача ОСОБА_3 належним чином повідомлявся через систему «Електронний суд».
З даного приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Відповідно до ч.5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Тобто, вручення повістки представнику позивача ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» з повідомленням його про час і місце судового розгляду, яке було призначено на 29.05.2025 року о 09 год. 30 хв та на 11.06.2025 року о 10:00 год., вважається і врученням такої повістки позивачу ОСОБА_2 .
Отже, вбачається, що належним чином повідомлений позивач та його представник повторно не з'являлися у підготовче судове засідання.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача чи його представника, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.
Суд констатує, що позивач та його представник ОСОБА_3 повторно не з'являються у судові засідання, зокрема від 29.05.2025 та 10.06.2025, тобто має місце повторна неявка.
Відтак, оскільки належним чином повідомлений позивач та його представник повторно не з'явилися в судове засідання, то відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України позов ОСОБА_2 слід залишити без розгляду.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 257, 260-261 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 11.06.2025 року.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.