Справа № 308/7265/25
11 червня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області, Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -
Адвокат Павленко Юрій Євгенійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Закарпатській області, Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою суду від 02.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
10.06.2025 представник позивача надав суду заяву про усунення недоліків та квитанцію про сплату судового збору на виконання ухвали суду про залишення позову без руху.
Дослідивши зміст поданої заяви з додатками, приходжу до наступного висновку.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Основними видами підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Відповідно до положень ЦПК України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Так, звертаючись до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із вказаним позовом позивач посилається на ст. 28 ЦПК України, оскільки одним із відповідачів є УПП в Закарпатській області та розташоване у м. Ужгороді.
Натомість, підсудність справ за вибором позивача (альтернативна підсудність), допускається виключно з підстав та у випадках передбаченихст.28 ЦПК України, і даний перелік справ є вичерпним.
В даному випадку, із змісту позовної заяви вбачається, що підставою для звернення із даним позовом, на думку позивача, стали неправомірні дії працівника поліції внаслідок неправомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Натомість, дана підстава для подання та предмет позову (категорія справ), статтею 28 ЦПК України, не охоплюється, а отже, до даного позову слід застосувати загальні правила підсудності визначені ст.27 ЦПК України.
У позовній заяві позивач зазначив адресу місця свого проживання: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься та підсудне Луцькому міськрайонному суду Волинської області.
Місцезнаходження відповідачів:
- Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції - м. Ужгород, вул. Кошового, 2;
- Департамент патрульної поліції України - м. Київ, вул. Ернста,3;
- Державна казначейська служба України - м. Київ, вул. Бастіонна, 6.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За змістом ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
У позовній заяви позивач одним із відповідачів зазначає Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, вказуючи номер у ЄДРПОУ 40108646, який належить саме Департаменту патрульної поліції.
Однак у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація про те, що Управління патрульної поліції в Закарпатській області зареєстроване як юридична особа.
При цьому суд зауважує, що в силу Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» такі органи мають повноваження створювати свої територіальні органи як зі створенням окремої юридичної особи, так і без такого.
У зв'язку з цим суд зауважує, що стороною в цивільному процесі може бути юридична особа, а не її структурний підрозділ (територіальний орган у випадку центрального органу виконавчої влади). У даному випадку юридичною особою є Департамент патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646), а не Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції. Останнє є лише структурним територіальним органом Департаменту патрульної поліції, а тому не може бути відповідачем у справі, оскільки не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.06.2021 у справі № 760/32455/19 (провадження № 61-16459сво20) викладений висновок, відповідно до якого з урахуванням цивільно-правового статусу філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила. Філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.
Хоча в зазначеному вище висновку Верховного Суду мова йшла про відокремлені підрозділи юридичної особи (філій або представництв), такий висновок цілком релевантний і до територіальних органів центральних органів виконавчої влади, утворених без реєстрації юридичної особи.
Відтак, в позовній заяві позивачем не вказано підстав звернення з позовом саме до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
За таких обставин приходжу до висновку, що дана цивільна справа не підсудна Ужгородському міськрайонного суду Закарпатської області та підлягає передачі на розгляд до Солом'янський районного суду м. Києва за підсудністю за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцезнаходженням відповідача - Департамент патрульної поліції України, що має статус юридичної особи, так як у Управління патрульної поліції в Закарпатській області області не має статусу юридичної особи, а Державна казначейська служба України є лише органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За викладених обставин, керуючись ст. ст.19, 27, 28, 31, 260, 353,354 ЦПК України,
Цивільну справу №308/7265/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області, Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - направити до Солом'янського районного суду м. Києва, що знаходиться за адресою: 02000, м.Київ, вул.Максима Кривоноса,25 - за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник