Справа № 308/4739/25
3/308/2726/25
02 червня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працює, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №283187 вбачається, що 27.03.2025 року о 15 годині 02 хвилин на дорозі М08 2 км. водій ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі ВАЗ21061 державний номерний знак НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування таким, правопорушення вчинене повторно протягом року.
Своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання, повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином, шляхом надсилання повідомлень.
У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
З огляду на те, що особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, мала можливість отримати судові повістки за місцем проживання, проте не вживала заходів для явки до суду, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала можливість настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням ч.5 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення.
Разом з тим з довідки наявної в матеріалах справи ОСОБА_1 30.10.2023 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №410286.
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такої кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторність вчинення правопорушення протягом року в діяннях ОСОБА_1 .
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.
В силу положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч. 1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Пунктом 1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5ст.126 КУпАП не доведена, у зв'язку з чим, провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст.7, 126, 247, 251, 294 КУпАП, суддя,-
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Дегтяренко К.С.