ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.05.2025Справа №910/15394/24
за позовом фізичної особи - підприємця Іванини Юрія Дмитровича
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"
про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 1 123 783,93 грн,
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Солонюк К.Г.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Фізична особа - підприємець Іванин Юрій Дмитрович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 1 123 783,93 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що не погоджується із фактом відмови у сплаті страхового відшкодування та мотивацією такої відмови та зі строками у які ця відмова була страховиком надана.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Через систему "Електронний суд" 02.01.2025 від представника відповідача надійшов відзив, у якому представник заперечував проти позову та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки договір страхування набув чинності 21.06.2024, а згідно пояснень позивача вантаж було навантажено 20.06.2024, тобто до набуття чинності договором, а відтак згідно пункту 10.6 договору це є винятком зі страхових випадків, а тому відсутні підстави для здійснення страхової виплати.
Через систему "Електронний суд" 03.01.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні.
Через систему "Електронний суд" 06.01.2025 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні.
Через систему "Електронний суд" 06.01.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
Через систему "Електронний суд" 14.01.2025 від представника відповідача надійшли заперечення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 призначено розгляд справи у підготовче судове засідання на 05.03.2025.
Через систему "Електронний суд" 05.03.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
Протокольною ухвалою суду від 05.03.2025 відкладено підготовче засідання на 16.04.2025.
Через систему "Електронний суд" 16.04.2025 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.
Протокольною ухвалою суду від 16.04.2025 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті на 21.05.2025.
Протокольною ухвалою суду від 21.05.2025 відкладено судовий розгляд справи на 28.05.2025.
В судовому засіданні 28.05.2025 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги; представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.
28.05.2025 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
20.06.2024 ФОП Іванина Ю.Д. уклав із Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" (надалі - ПрАТ "СК "АРКС", Страховик, Відповідач) Договір добровільного страхування відповідальності автоперевізника №062Гсвп4зда та Додаткову угоду №1 від 25.06.2024 до нього (надалі - Договір страхування), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди третім особам та/або їх майну під час здійснення Страхувальником перевезень вантажів відповідно до умов Договору.
26.06.2024 при розвантаженні вантажу, що перевозився згідно умов Договору перевезення, вантажоотримувачем - ТОВ "Маресто Україна" було виявлено його пошкодження (надалі - Подія), про що в присутності представника Експедитора ОСОБА_2 та представника Перевізника водія ОСОБА_1 було складено Акт огляду вантажу (товару) №26/06/24 (надалі - Акт огляду).
Актом огляду, було зафіксовано, що в ході розвантаження виявлені пошкодження пакування та товару у кількості 69 (шістдесяти дев'яти) одиниць і недостачу товару у кількості 3 (три) одиниці, а також зазначено, що робоча спроможність обладнання не встановлювалась, оскільки могли бути наявні дефекти.
25.06.2024, на виконання умов Договору страхування, Позивач звернувся на гарячу лінію Відповідача із відповідним повідомленням про настання страхового випадку.
26.06.2024 повноважним представником інтересів Страховика було проведено огляд пошкодженого вантажу, про що було складено відповідний Акт огляду пошкодженого вантажу.
28.06.2024 ФОП Іваниною Ю.Д. було надано ПрАТ "СК "АРКС" Заяву про подію та на виплату (надалі - Заява), а також інші визначені умовами Договору страхування (зокрема, його п.16.3) документи, необхідні для прийняття Страховиком вмотивованого рішення щодо заявленої Події.
За результатами розгляду Заяви, за вих. №13513/12ЦВ від 08.10.2024 ПрАТ "СК "АРКС" направило на адресу ФОП Іванини Ю.Д. лист, яким відмовило у виплаті страхового відшкодування.
Позивач вважаючи таку відмову протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Згідно абз. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Як передбачено абз. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно п. 3 статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до частини 1 статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Пунктом 3 частини 1 статті 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Частиною 1 статті 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством; страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Як передбачено частинами 2, 3 статті 991 ЦК України, договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
Судом встановлено, що для відмови у виплаті страхового відшкодування в листі від 08.10.2024 №13513/12ЦВ слугувало декілька підстав:
- п. 10.6 договору - страховик в будь-якому випадку не здійснює виплату страхового відшкодування, якщо перевезення вантажу, включаючи навантаження вантажу на транспортний засіб, почалося до моменту набуття чинності цього договору;
- п. 10.2.32 договору - не підлягає виплаті страхове відшкодування за вимогами щодо відшкодування шкоди, яка виникла в результаті або під час перевезення, якщо транспортний засіб, контейнер та/або його спеціальне обладнання прибули до місця призначення технічно справними, без наявності механічних ушкоджень, при цілісному кузові, цистерні, платформі, без слідів ушкодження, проникнення та зі справними пломбами вантажовідправника.
Так, страховик наголосив по-перше, на тому що вантаж був навантажений для перевезення до набуття чинності договору добровільного страхування; по-друге, що відсутні будь-які документальні підтвердження настання страхової події, що свідчить про відсутність підстав у здійснені страхової виплати.
Суд ознайомившись із договором добровільного страхування відповідальності автоперевізника від 20.06.2024 №062Гсвп4зда встановив наступне.
Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди третім особам та/або їх ману під ас здійснення страхувальником перевезень вантажів відповідно до умов договору.
Так, пунктом 2.1 договору визначено, що дата початку дії договору: 20.06.2024.
Пунктом 13.1 договору визначено, що договір набуває чинності з 00-00 годин дати початку дії договору, яка вказана в п. 2.1 договору, але не раніше дня, наступного за днем сплати страхувальником страхового платежу (першого страхового платежу) в обсязі, визначеному в п. 5.5 договору на розрахунковий рахунок чи до каси страховика та діє до 24-00 годин дня, вказаного в п. 2.2 договору, як дата закінчення дії договору.
З матеріалів справи вбачається, що ФОП Іванина Ю.Д. платіжною інструкцією від 20.06.2024 №3367 вніс перший платіж за страхування CMR у розмірі 16 558,28 грн.
Отже, аналізуючи вище зазначені умови договору, суд прийшов до висновку, що договір добровільного страхування відповідальності автоперевізника від 20.06.2024 №062Гсвп4зда набув чинності та почав діяти з 00:00 год 21.06.2024.
Згідно пояснень ФОП Іванина Ю.Д. вих. №25/09 від 25.09.2024: "автомобіль був поданий під завантаження 20.06.2024 року близько 15 год. 20 хв. Київського часу".
Аналогічні твердження були зазначені і в позовній заяві позивача.
Розділ 10 договору добровільного страхування відповідальності автоперевізника від 20.06.2024 №062Гсвп4зда визначає винятки зі страхових випадків.
Так, згідно пункту 10.6 страховик в будь-якому випадку не здійснює виплату страхового відшкодування, якщо перевезення вантажу, включаючи навантаження вантажу на транспортний засіб, почалося до моменту набуття чинності цього договору.
В судовому засіданні представник позивача не заперечував того факту, що транспортний засіб був поданий під завантаження 20.06.2024, проте стверджував, що страхова подія настала 25.06.2024, а тому вказаний випадок підпадає під страхову виплату.
Суд не погоджується із вказаними представником позивача твердженнями та наголошує на тому, що пункт 10.6 договору чітко визначає, що є винятком зі страхових випадків.
Отже, враховуючи той факт, що вантаж в супереч приписів пункту 10.6 договору добровільного страхування відповідальності автоперевізника від 20.06.2024 №062Гсвп4зда був навантажений на транспортний засіб 20.06.2024, а договір набув чинності 21.06.2025, то випадок, що стався з позивачем 25.06.2024 є винятком зі страхового випадку, а тому страхова виплата не підлягає виплаті.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (ч. 3 ст. 74 ГПК України)
За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, позивачем всупереч ст. 13, 74 ГПК України за наявними матеріалами справи не доведено факту повідомлення з боку відповідача про відмову від отримання послуги, за який передбачено у п. 6.4. застосування відповідальності у вигляді стягнення неустойки, як підстави заявленого позову, що вказує на відсутність обов'язкової умови для задоволення такого позову.
Вказані обставини свідчать про недоведеність позивачем порушення його прав та інтересів відповідачем, що є підставою для відмови в задоволенні позову повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 129, 231, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця Іванини Юрія Дмитровича до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 1 123 783,93 грн - відмовити в повному обсязі.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 11.06.2025.
Суддя Н.І. Зеленіна