вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.06.2025м. ДніпроСправа № 904/664/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електал", Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Строй Сервіс", Дніпропетровська область, с. Раївка
про стягнення 31 851,54 грн
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Електал" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Строй Сервіс" про стягнення 31 851,54 грн, з яких: 30 400,00 грн - основний борг, 851,20 грн - пеня, 174,74 грн - 3% річних, 425,60 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 1/21/11-24 від 21.11.2024.
Суд ухвалою від 20.02.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Електал" залишив без руху; запропонував Товариству з обмеженою відповідальністю "Електал" усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду чеку та опису вкладення у цінний лист (оригіналів або належним чином засвідчених копій), які підтверджують факт відправлення відповідачу (на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) копії позовної заяви і доданих до неї документів у строк до 06.03.2025.
05.03.2025 до господарського суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 05.03.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд ухвалою від 06.05.2025 перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/664/25 за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 26.05.2025.
Представник відповідача отримав вищевказану ухвалу 14.05.2025, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.46).
В підготовче засідання 26.05.2025 з'явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився.
Суд ухвалою від 26.05.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 11.06.2025.
У судове засідання 11.06.2025 представники позивача та відповідача не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
21.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електал" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фасад Строй Сервіс" (покупець) було укладено договір поставки № 1/21/11-24 (далі - договір).
Постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і сплатити на умовах цього договору продукцію електротехнічного призначення (далі - товар) в сумі, вказаній у відповідному рахунку-фактурі і далі у відповідній видатковій накладній, які визначають відносно товару, що поставляється за даною угодою наступне: найменування товару, ціну і вартість товару (п. 1.1. договору).
Підпис покупця/представника покупця у відповідній видатковій накладній постачальника при отриманні товару однозначно підтверджує факт отримання покупцем оригіналу видаткової накладній і оригіналу рахунку-фактури для оплати товару, а так само підтверджує факт постачання/отримання товару (п. 1.3 договору).
Постачальник поставляє товар на умовах постачання: EXW м. Дніпро, в розумінні Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс (у редакції 2020 р.) (п. 2.1. договору).
Постачання товару здійснюється окремими партіями згідно відповідних видаткових накладних постачальника, оформлених на товар, що поставляється, і є невід'ємною частиною цього договору в частині визначення об'єму фактично поставленого товару у рамках цього договору (п. 2.2. договору).
Моментом виконання зобов'язань постачальника за даною угодою є отримання уповноваженим представником покупця товару і відповідним чином оформлених документів, що підтверджують прийняття товару покупцем: рахунок-фактура, витратна накладна, сертифікат якості (п. 2.3. договору).
У разі не надання постачальником документів, вказаних в п. 2.3. договору, покупець має право не приймати товар, що поставляється, до моменту передання йому оригіналів вказаних документів (п. 2.3.1. договору).
Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається у момент виконання зобов'язання постачальника по передачі товару покупцю (п. 2.4. договору).
Загальна сума цього договору визначається сумою вартості товару, вказаної у витратних накладних, які постачальник передав покупцеві впродовж терміну дії цього договору. Усі розрахунки за даною угодою здійснюються в національній валюті Україні (п. 3.1. договору).
Покупець сплачує кожну поставлену партію товару в безготівковій формі на поточний рахунок постачальника авансовим платежем в розмірі 50% від суми, зазначеної в рахунку-фактурі постачальника. Інші 50% від суми зазначеної в рахунку-фактурі постачальника покупець сплачує в безготівковій формі на поточний рахунок постачальника протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання товару (п. 3.2. договору).
Фактом оплати товару вважається зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.3. договору).
У разі не оплати товару по закінченню терміну, визначеного п. 3.2., покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення. Нарахування пені проводиться за увесь період існування простроченої заборгованості і припиняється з моменту повного погашення простроченої заборгованості. В разі прострочки оплати товару більше 30 календарних днів з моменту закінчення строку, визначеного п.3.2. цього договору, покупець додатково зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від загальної такої простроченої заборгованості (п. 6.1. договору).
Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2024, але у будь-якому разі - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1. договору).
Позивач виставив відповідачу рахунок № 513 від 19.11.2024 на оплату товару вартістю 60 823,74 грн з ПДВ.
Позивач стверджує, що на виконання п. 3.2. договору 21.11.2024 відповідач сплатив авансовий платіж в розмірі 50% від суми зазначеної в рахунку-фактурі постачальника 30 423,74 грн, а в подальшому на виконання умов договору він поставив відповідачу товар на загальну суму 60 823,74 грн, на підтвердження чого надав видаткові накладні:
- № НФ-159 від 22.11.2024 про поставку товару на суму 3237,42 грн з ПДВ (а.с. 14);
- № НФ-164 від 02.12.2024 про поставку товару на суму 57 586,32 грн з ПДВ (а.с. 15).
Господарський суд зауважує, що з наданих позивачем рахунку № 513 від 19.11.2024, накладних № НФ-159 від 22.11.2024 та № НФ-164 від 02.12.2024 вбачається, що вони складені на виконання договору № ЭЛ-149-24.
Позивач зазначає, що номер договору поставки зазначений у рахунку на оплату № 513 від 19.11.2024 та у видаткових накладних № НФ-159 від 22.11.2024 та № НФ-164 від 02.12.2024 не співпадає з номером договору поставки № 1/21/11-24 від 21.11.2024 з тих причини, що рахунок на оплату № 513 від 19.11.2024 було сформовано раніше підписаного договору поставки відповідно до замовлення відповідача, облікова програма позивача автоматично згенерувала та підтягнула порядковий номер замість номеру договору, який був укладений між сторонами в подальшому, що привело до невідповідності номера указаному у видаткових накладних з номером договору поставки №1/21/11-24 від 21.11.2024.
Відповідно до п. 3.2. договору покупець сплачує кожну поставлену партію товару в безготівковій формі на поточний рахунок постачальника авансовим платежем в розмірі 50% від суми, зазначеної в рахунку-фактурі постачальника. Інші 50% від суми зазначеної в рахунку-фактурі постачальника покупець сплачує в безготівковій формі на поточний рахунок постачальника протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання товару.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).
Таким чином, відповідно до п. 3.2. договору та з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України відповідач повинен був сплатити за поставлений товар:
- за накладною № НФ-159 від 22.11.2024 суму 3237,42 грн у строк до 27.11.2024 включно (22.11.2024 + 5 календарних днів);
- за накладною № НФ-164 від 02.12.2024 суму 57 586,32 грн у строк до 09.12.2024 включно (02.12.2024 + 5 календарних днів, враховуючи те, що останній день строку припадає на вихідний день).
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлений товар в повному обсязі не сплатив, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 30 400,00 грн.
Позивач стверджує, що з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 1 вих. № 17/01-25 від 17.01.2025 (а.с. 16), в якій вимагав сплатити заборгованість, однак, відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів оплати поставленого товару в сумі 30 400,00 грн відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 30 400,00 грн є правомірними та підлягають задоволенню.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 851,20 грн за період з 17.12.2024 по 14.02.2025.
Відповідно до п. 6.1. договору у разі не оплати товару по закінченню терміну, визначеного п. 3.2., покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення. Нарахування пені проводиться за увесь період існування простроченої заборгованості і припиняється з моменту повного погашення простроченої заборгованості. В разі прострочки оплати товару більше 30 календарних днів з моменту закінчення строку, визначеного п. 3.2. цього договору, покупець додатково зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від загальної такої простроченої заборгованості.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний не правильно.
Згідно перерахунку, виконаного господарським судом, розмір пені є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред'явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення пені в заявленому позивачем розмірі.
Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 17.12.2024 по 14.02.2025 у розмірі 174,74 грн та інфляційні втрати за той же період у розмірі 425,60 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний не правильно.
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 149,82 грн та інфляційні втрати у розмірі 364,80 грн.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 31 765,82 грн, з яких: 30 400,00 грн - основний борг, 851,20 грн - пеня, 149,82 грн - 3% річних, 364,80 грн - інфляційні втрати.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Господарський суд зазначає, що позовна заява подана позивачем до суду в електронній формі.
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 3082,50 грн згідно з платіжною інструкцією № 4537 від 18.02.2025, замість 2422,40 грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 660,1 грн.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 660,10 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 6,54 грн (0,27 %), на відповідача - 2415,86 грн (99,73 %).
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Строй Сервіс" (52523, Дніпропетровська область, с. Раївка, вул. Центральна, буд. 40, ідентифікаційний код 40966304) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електал" (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна, буд. 26, ідентифікаційний код 31540498) 34 181,68 грн, а саме: 31 765,82 грн, з яких: 30 400,00 грн - основний борг, 851,20 грн - пеня, 149,82 грн - 3% річних, 364,80 грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2415,86 грн, про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 11.06.2025
Суддя І.В. Мілєва