вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.06.2025м. ДніпроСправа № 904/1224/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.
за позовом Криворізької східної окружної прокуратури, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг в інтересах держави в особі Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
до Фізичної особи-підприємця Яценка Олексія Михайловича, Дніпропетровська область, м. Дніпро
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 199 069,08 грн
Представники:
від прокуратури: Федотова О.П.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Криворізька східна окружна прокуратура в інтересах держави в особі Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради звернулась до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Яценка Олексія Михайловича, в якій просить суд:
- визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 03.04.2024, № 2 від 11.06.2024, № 4 від 27.09.2024 до договору № 55 від 12.02.2024, укладені між Відділом освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради та Фізичною особою - підприємцем Яценком Олексієм Михайловичем;
- стягнути з Фізичної особи - підприємця Яценка Олексія Михайловича на користь Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради штрафні санкції у розмірі 199 069,08 грн.
Ухвалою суду від 24.03.2025 позовну заяву залишено без руху та запропоновано Криворізькій східній окружній прокуратурі усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: платіжного документу, який підтверджує факт сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі (доплатити 33,57 грн); заяви з уточненням прохальної частини позовної заяви, а саме: вказати окремо суму пені та інфляційних втрат у строк до 07.04.2025 включно.
31.03.2025 до господарського суду від прокурора надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою прокурор подав до суду докази доплати досудового збору (33,57 грн) та заяву про уточнення прохальної частини позовної заяви, в якій просить:
- визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 03.04.2024, № 2 від 11.06.2024, № 4 від 27.09.2024 до договору № 55 від 12.02.2024, укладені між Відділом освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради та Фізичною особою - підприємцем Яценком Олексієм Михайловичем;
- стягнути з Фізичної особи - підприємця Яценка Олексія Михайловича на користь Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради 199 069,08 грн, з яких: 127 333,77 грн - пеня, 71 735,31 грн - інфляційні втрати.
Суд ухвалою від 02.04.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 06.05.2025.
До господарського суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 02.04.2025, який направлявся на адресу відповідача, з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Як убачається з матеріалів справи, адреса відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві, та відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В підготовче засідання 06.05.2025 з'явився прокурор, представники позивача та відповідача не з'явились.
Суд ухвалою від 06.05.2025 відклав підготовче засідання на 26.05.2025.
В підготовче засідання 26.05.2025 з'явився прокурор, представники позивача та відповідача не з'явились.
Суд ухвалою від 26.05.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 11.06.2025.
У судове засідання 11.065.2025 з'явився прокурор, представники позивача та відповідача не з'явились.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
Прокурор зазначає, що 25.01.2024 відділ освіти виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради опублікував оголошення UA-2024-01-25-008226-a про відкриті торги (з особливостями) на закупівлю товару: сходові підйомники для забезпечення доступності для маломобільних груп населення, зокрема, осіб з інвалідністю, до закладів освіти району у кількості 12 штук. Джерелом фінансування закупівлі визначено кошти місцевого бюджету на загальну суму 1 044 000 грн. У процедурі закупівлі взяв участь один учасник - ФОП Яценко Олексій Михайлович (РНОКПП - НОМЕР_1 ), який подав остаточну цінову пропозицію в розмірі 1 044 000 грн. Протокольним рішенням уповноваженої особи замовника № 35 від 05.02.2024 переможцем відкритих торгів з особливостями визначено єдиного учасника ФОП Яценка Олексія Михайловича. Визначаючи зазначеного учасника переможцем у закупівлі замовник дійшов висновку, що його тендерна пропозиція відповідає вимогам оголошення про проведення закупівлі та вимогам до предмету закупівлі, відсутні будь-які підстави для відхилення пропозиції цього учасника.
За результатами процедури закупівлі 12.02.2024 між Відділом освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради (замовник) та Фізичною особою - підприємцем Яценком Олексієм Михайловичем (постачальник) було укладено договір № 55 (далі - договір).
Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність замовникові товар (далі - товар) Сходові підйомники для забезпечення доступності для маломобільних груп населення, зокрема осіб з інвалідністю до закладів освіти району ( код ДК 021:2015:33190000-8 - Медичне обладнання та вироби медичного призначення, код НК 024:2023: 17819 - Підіймач інвалідного візка /пасажира), а замовник зобов'язується оплатити зазначений товар на умовах, передбачених цим договором. Товар може бути поставлений окремими партіями згідно заявок замовника. Під партією товару розуміється обсяг товару, вказаний покупцем в одній заявці. Товар закуповується для закладів освіти Довгинцівського району з метою подальшого використання під час можливого виникнення надзвичайної ситуації (п. 1.1. договору).
Найменування, кількість та ціна товару вказані в специфікації (п. 1.2. договору).
Ціна цього договору становить: 1 044 000,00 грн (один мільйон сорок чотири тисячі грн. 00 коп.) без ПДВ згідно з специфікацією (Додаток №1 до договору) (п. 3.1. договору).
Ціна товару за одиницю встановлюється в національній валюті (п. 3.2. договору).
Оплата товару здійснюється на підставі рахунку та видаткової накладної шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника (п. 3.5. договору).
Оплата товару здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати постачання кожної окремої партії товару та за умови наявності відповідного бюджетного фінансування (п. 3.6. договору).
Усі розрахунки проводяться у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення (п. 3.7. договору).
Постачання товару здійснюється постачальником до 30.04.2024. Місце поставки - 50000 , м. Кривий Ріг, заклади освіти Довгинцівського району, Додаток № 2 (п. 4.1. договору).
Право власності на товар та ризик його пошкодження або втрати переходить до замовника з моменту одержання товару за накладною та актом приймання (п. 4.3. договору).
Постачальник зобов'язаний своєчасно поставляти і передавати у власність замовника товар за накладною та актом приймання (п. 5.3.1. договору).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по цьому договору передбачається застосування штрафних санкцій відповідно до чинного законодавства України (п. 7.1. договору).
У разі порушення строків поставки товару, передбачених цим договором, постачальник сплачує замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно поставленого товару та відшкодовує інфляційні втрати відповідно до встановленого індексу інфляції (п. 7.2. договору).
Сплата пені не звільняє сторони від повного виконання зобов'язань за цим договором (п. 7.3. договору).
Цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2024, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 10.1. договору).
Зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, зазначених у цьому договорі про закупівлю, та оформляються у письмовій формі шляхом укладення відповідної додаткової угоди (угод) сторонами (п. 10.4. договору).
Істотні умови договору про закупівлю відповідно до пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пп. 4 п. 11.1. договору).
У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей. Вказані умови можуть бути змінені шляхом укладання відповідної додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками обох сторін, скріплюється печатками сторін (за наявності) та є невід'ємною частиною цього договору. (п. 11.1. договору).
Пропозиції щодо внесення змін до цього договору може робити кожна із сторін цього договору (п. 11.3. договору).
Пропозиція сторони щодо внесення змін до цього договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін до цього договору. Обмін інформацією щодо внесення змін до цього договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування (п. 11.4. договору).
Сторони підписали додаток № 1 до договору «Специфікацію» (а.с. 57), в якій погодили товар, що підлягає поставці: Сходові підйомники для забезпечення доступності для маломобільних груп населення, зокрема, осіб з інвалідністю до закладів освіти району - DW-ST003, у кількості 12 шт на загальну суму 1 044 000,00 грн без ПДВ (ціна за 1 шт - 87 000,00 грн без ПДВ).
03.04.2024 сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору (а.с. 58), в якій, з урахуванням складності виконання робіт, які унеможливлюють виконання зобов'язань, домовились продовжити строк виконання зобов'язання договору та п. 4.1. договору викласти в такій редакції: "4.1. Постачання товару здійснюється постачальником до 15.06.2024. Місце поставки 50000 , м. Кривий Ріг, заклади освіти Довгинцівського району, додаток № 2.».
11.06.2024 сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору (а.с. 59), в якій, з урахуванням складності виконання робіт, які унеможливлюють виконання зобов'язань, домовились продовжити строк виконання зобов'язання договору та п. 4.1. договору викласти в такій редакції: "4.1. Постачання товару здійснюється постачальником до 30.09.2024. Місце поставки 50000 , м. Кривий Ріг, заклади освіти Довгинцівського району, додаток № 2.».
24.09.2024 сторони підписали додаткову угоду № 3 до договору (а.с. 59), в якій згідно п.п.3 п. 11 договору «покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покрашення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю» та листа від постачальника № 23/09 від 23.09.2024 сторони домовились змінити предмет закупівлі та викласти специфікацію в іншій редакції (а.с. 60), відповідно до якої сторони погодили товар, що підлягає поставці: Сходові підйомники для забезпечення доступності для маломобільних груп населення, зокрема осіб з інвалідністю до закладів освіти району YHR-LD01, у кількості 12 шт на загальну суму 1 044 000,00 грн без ПДВ (ціна за 1 шт - 87 000,00 грн без ПДВ).
27.09.2024 сторони підписали додаткову угоду № 4 до договору (а.с. 60), в якій, з урахуванням складності виконання робіт, які унеможливлюють виконання зобов'язань, домовились продовжити строк виконання зобов'язання договору та п. 4.1. договору викласти в такій редакції: "4.1. Постачання товару здійснюється постачальником до 15.10.2024. Місце поставки 50000 , м. Кривий Ріг, заклади освіти Довгинцівського району, додаток № 2.».
Відповідно до п. 4.1. договору постачання товару здійснюється постачальником до 30.04.2024. Місце поставки - 50000, м. Кривий Ріг, заклади освіти Довгинцівського району, Додаток № 2.
Відповідно до пп. 4 п. 11.1. договору, істотні умови договору про закупівлю відповідно до пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
В свою чергу, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю.
Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (тобто зміни істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов'язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Отже, під час дії договору сторони могли змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов'язань (строк поставки товару), шляхом продовження цього строку, однак виключно за наявності документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Як наголошує прокурор, в якості підстави для укладення додаткових угод № 1, № 2 та № 4 зазначено: «складність виконання робіт, які унеможливлюють виконання зобов'язань».
Прокурор зауважує, що предметом договору № 55 від 12.02.2024 є поставка товару, а не виконання робіт. В той же час, при укладенні вказаних додаткових угод відповідачем не було документально підтверджено належними доказами об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку поставки. Будь-якого документального підтвердження об'єктивних обставин, що унеможливлюють вчасну поставку відповідач не надав. Саме по собі посилання постачальника на складність виконання робіт (без будь - якого документального підтвердження вказаної обставини) носять суб'єктивний характер. Під час участі у процедурі закупівлі, відповідач міг ініціювати внесення змін до тендерної документації (зокрема, в частині внесення змін щодо строку поставки та документального підтвердження обставин щодо продовження строків поставки товару), а також мав можливість відмовитися від укладання договору, проте, таким правом не скористався. Натомість відповідач прийняв рішення укласти договір на певних умовах (з визначеним строком поставки) та відповідно несе повну відповідальність за настання можливих для нього негативних майнових наслідків. Таким чином, як зазначає прокурор, укладення додаткових угод № 1 від 03.04.2024, № 2 від 11.06.2024 та № 4 від 27.09.2024 до договору щодо продовження строку поставки товару без наявності документально підтверджених об'єктивних обставин спотворює результати закупівлі та нівелює ефективність досягнення мети закупівлі - задоволення потреб територіальної громади у встановлений строк, заради якого оголошувався тендер. Можливість зміни істотних умов договору внаслідок недобросовісних дій сторін робить результат закупівлі невизначеним і призводить до неефективного використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Враховуючи викладене, прокурор вважає, що такі додаткові угоди № 1 від 03.04.2024, № 2 від 11.06.2024 та № 4 від 27.09.2024 укладені з порушенням ст. 41 Закону, а отже підлягають визнанню судом недійсними, не породжують правових наслідків для сторін, а отже строк поставки товару повинен був залишитися первинним, тобто 30.04.2024.
Прокурор зазначає, що за даними, опублікованими на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів (https://spending.gov.ua/new/), замовником було перераховано бюджетні кошти на виконання умов договору в сумі 1 044 000,00 грн на користь постачальника - ФОП Яценко Олексія Михайловича - 28.11.2024 (згідно з накладними від 18.10.2024). Це свідчить про неналежне виконання постачальником умов договору № 55 від 12.02.2024 щодо своєчасності поставки товару та створює підстави для стягнення з ФОП Яценка Олексія Михайловича штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань. Прокурор нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 127 333,77 грн за період з 01.05.2024 по 17.10.2024, та інфляційні втрати у розмірі 71 735,31 грн за період з травня 2024 року по жовтень 2024 року.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначаються Законом України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі").
Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ч. 1, 3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).
Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
На момент підписання договору № 55 від 12.02.2024 відповідачем було погоджено всі його істотні умови: предмет, ціна, строк виконання зобов'язань за договором та строк його дії відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України й Закону України "Про публічні закупівлі".
Так, відповідно до п. 4.1. договору постачання товару здійснюється постачальником до 30.04.2024. Місце поставки - 50000 , м. Кривий Ріг, заклади освіти Довгинцівського району, додаток № 2.
У подальшому сторони підписали додаткову угоду № 1 від 03.04.2024 до договору (а.с. 58), в якій з урахуванням складності виконання робіт, які унеможливлюють виконання зобов'язань, домовились продовжити строк виконання зобов'язання договору та п. 4.1. договору викласти в такій редакції: "4.1. Постачання товару здійснюється постачальником до 15.06.2024. Місце поставки 50000 , м. Кривий Ріг, заклади освіти Довгинцівського району, додаток № 2.».
11.06.2024 сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору (а.с. 59), в якій з урахуванням складності виконання робіт які унеможливлюють виконання зобов'язань, домовились продовжити строк виконання зобов'язання договору та п. 4.1. договору викласти в такій редакції: "4.1. Постачання товару здійснюється постачальником до 30.09.2024. Місце поставки 50000 , м. Кривий Ріг, заклади освіти Довгинцівського району, додаток № 2.».
27.09.2024 сторони підписали додаткову угоду № 4 до договору (а.с. 60), в якій, з урахуванням складності виконання робіт, які унеможливлюють виконання зобов'язань, домовились продовжити строк виконання зобов'язання договору та п. 4.1. договору викласти в такій редакції: "4.1. Постачання товару здійснюється постачальником до 15.10.2024. Місце поставки 50000 , м. Кривий Ріг, заклади освіти Довгинцівського району, додаток № 2.».
Із системного аналізу й тлумачення норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що визначена сторонами в договорі умова щодо строку поставки товару є істотною умовою договору про закупівлю.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проте норми Закону України "Про публічні закупівлі", які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, є спеціальними щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №926/3421/22).
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. (ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Відповідно до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).
За приписами пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону;
9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об'єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 "Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку. У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.
Отже, вказана правова норма передбачає за можливе внесення змін до договору про закупівлю, зокрема щодо продовження строку виконання зобов'язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Тому під час дії спірного договору сторони могли змінити таку істотну умову як строк виконання зобов'язань (строк поставки товару) шляхом його продовження, однак лише за наявності документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Відповідно до роз'яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору" стосовно продовження строку дії договору та виконання зобов'язання: форма підтвердження об'єктивних обставин для продовження строку дії договору Законом не визначена, оскільки вона залежить від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства.
У роз'ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, що міститься у листі № 3304-04/69987-06 від 24.11.2020 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" вказано, що внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладання додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.
Відтак форма документального підтвердження обставин, що підтверджують причини внесення змін до договору, має бути передбачена у підписаному сторонами договорі.
Як убачається зі змісту договору № 55 від 12.02.2024, у ньому згадується лише про один спосіб підтвердження настання таких обставин - документальний (п.п. 4 п. 11.1. договору).
Зі змісту спірних додаткових угод убачається, що відповідні зміни були внесені у зв'язку зі складністю виконання робіт, яка унеможливлює виконання зобов'язань, без будь-яких посилань на документально підтверджені об'єктивні обставини, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили.
Будь-які належні та достовірні докази, які б слугували достатньою підставою для зміни істотної умови за договором в частині зміни строку виконання зобов'язання з поставки товару в матеріалах справи відсутні. Також відповідач не довів належними й допустимими доказами неможливість виконання зобов'язання з поставки товару у визначений договором строк.
Відповідно до п. 9.1. договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов'язань за цим договором, якщо це стало неможливим внаслідок дії непереборної сили (форс - мажорних обставин), які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо), якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання договірних зобов'язань.
Доказом виникнення обставин непоборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються уповноваженими органами (п. 9.3. договору).
Доказів звернення до Торгово-промислової палати України з приводу підтвердження обставин непереборної сили та отримання сертифікату про форс-мажорні обставини відповідачем суду не надано.
Наведене вказує на те, що будь-яких законних підстав та документально підтверджених об'єктивних обставин для продовження строку виконання робіт за договором на дату укладання спірних додаткових угод не було.
Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.
Суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, приймає як сприятливі наслідки такої господарської діяльності, так і несприятливі, а тому, підписуючи договір, мав здійснювати власний комерційний розрахунок наслідків здійснення відповідних дій з урахуванням того, що договір між сторонами укладено відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі".
Ключовими відмінностями між непереборною силою та невідворотною обставиною є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Відтак у матеріалах справи відсутні будь-які відомості та докази наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), невідворотної зміни обставин та їх впливу на неможливість своєчасної поставки товару, обґрунтування проведення аналізу причинно-наслідкового зв'язку між неможливістю виконувати зобов'язання та такими обставинами.
Враховуючи викладене, вказане збільшення строку виконання зобов'язання з поставки товару шляхом укладання додаткових угод № 1 від 03.04.2024, № 2 від 11.06.2024 та № 4 від 27.09.2024 до договору про закупівлю товару за державні кошти № 55 від 12.02.2024 суперечить ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 19 Особливостей.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).
Господарський суд зазначає, що у статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 203 загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України).
Враховуючи викладене, укладані додаткові угоди № 1 від 03.04.2024, № 2 від 11.06.2024 та № 4 від 27.09.2024 до договору про закупівлю товару за державні кошти № 55 від 12.02.2024 підлягають визнанню недійсними, а позовні вимоги в цій частині - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги прокурора про стягнення з відповідача пені та інфляційних втрат.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Як вказано вище, господарський суд визнав додаткові угоди № 1 від 03.04.2024, № 2 від 11.06.2024, № 4 від 27.09.2024 до договору № 55 від 12.02.2024, укладені між Відділом освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради та Фізичною особою - підприємцем Яценком Олексієм Михайловичем, недійсними.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 4.1. договору постачання товару здійснюється постачальником до 30.04.2024.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів поставки товару у встановлений договором строк відповідач не надав.
Відповідно до п. 7.2. договору, у разі порушення строків поставки товару, передбачених цим договором, постачальник сплачує замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно поставленого товару та відшкодовує інфляційні втрати відповідно до встановленого індексу інфляції.
Прокурор відповідно до п. 7.2. договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 127 333,77 грн за період з 01.05.2024 по 17.10.2024.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України).
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені та встановлено, що він виконаний правильно.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 127 333,77 грн пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також прокурор нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 71 735,31 грн за період з травня 2024 року по жовтень 2024 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини другої вказаної статті нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З аналізу ст. 625 Цивільного кодексу України вбачається, що стягнення зазначених нарахувань (3% річних та інфляційні втрати) здійснюється у разі прострочення саме грошового зобов'язання. Можливість нарахування та стягнення інфляційних втрат за порушення негрошового зобов'язання чинним законодавством не передбачено.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачем було прострочено негрошове зобов'язання, то нарахування інфляційних втрат в даному випадку є необґрунтованим та безпідставним. Отже позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 71 735,31 грн задоволенню не підлягають.
Господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).
Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій», у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.
Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів».
Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.
В постанові від 24.04.2019 по справі № 911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:
"18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
19. Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
20. ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."
Криворізькою східною окружною прокуратурою листом від 31.01.2025 за № 60-914ВИХ-25 (а.с. 78-80) повідомлено Відділ освіти виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про наявні порушення інтересів держави та територіальної громади та запропоновано надати інформацію про вжиття заходів щодо усунення таких порушень.
У відповіді від 12.02.2025 за № 235 (а.с. 80-81) повідомлено, що умови договору № 55 від 12.02.2024 (з урахуванням укладених додаткових угод щодо внесених змін до строків поставки товару) не віднесено ГКУ та ЦКУ до істотних умов і, відповідно, не призвело до збитків, а отже, у Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради не має підстав для нарахування збитків та їх стягнення.
Прокурор зазначає, що з огляду на викладене, зі сторони уповноваженого органу допущено нездійснення відповідного захисту інтересів держави: не пред'явлено до суду позову на захист інтересів держави про визнання недійсними додаткових угод до договору, а також про стягнення з відповідача штрафних санкцій, внаслідок чого інтереси держави залишаються незахищеними. У зв'язку із викладеним у прокурора виникло не тільки право, а й обов'язок відреагувати на їх порушення шляхом пред'явлення до суду цього позову.
Криворізькою східною окружною прокуратурою листом № 60-1635ВИХ-25 від 10.03.2025 (а.с. 81) повідомлено Відділ освіти виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду цього позову.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за немайнові вимоги підлягає стягненню з відповідача у розмірі 7267,20 грн.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору за майнову вимогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на прокурора - 873,03 грн (36,04 %), на відповідача - 1549,37 грн (63,96 %).
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 03.04.2024, № 2 від 11.06.2024, № 4 від 27.09.2024 до договору № 55 від 12.02.2024, укладені між Відділом освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 16, ідентифікаційний код 04544501) та Фізичною особою - підприємцем Яценком Олексієм Михайловичем ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Яценка Олексія Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 16, ідентифікаційний код 04544501) 127 333,77 грн пені, про що видати наказ.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Яценка Олексія Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору у розмірі 8816,57 грн, про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 11.06.2025
Суддя І.В. Мілєва