вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.06.2025р. Справа № 904/1058/25
За позовом: Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», м. Кривий Ріг
До: Фізичної особи-підприємця Королькова Віктора Васильовича, м. Кривий Ріг
Про: стягнення 28 637,98грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участі представників сторін
АТ «Криворізька теплоцентраль» (позивачем) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ФОП Королькова В.В. (відповідач) про стягнення 28 637,98грн. (в т.ч.: 20 311,74грн. - заборгованості, 5 271,50грн. - інфляційних втрат, 1 273,17грн. - 3% річних, 1 550,99грн. - пеня та 230,58грн. плата за абонентське обслуговування) за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії №3108/жб від 01.11.21р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.25р. відкрито провадження у справі №904/1058/25, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
ФОП Королькова В.В. (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення 22.03.25р. копії ухвали суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
ДП «Криворізька теплоцентраль» 16.03.2017р. перетворено у ПАТ «Криворізька теплоцентраль», про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до ч. 2 ст. 108 Цивільного кодексу України ПАТ «Криворізька теплоцентраль» є правонаступником ДП «Криворізька теплоцентраль».У зв'язку з проведенням державної реєстрації змінено тип товариства з ПАТ «Криворізька теплоцентраль» на АТ «Криворізька теплоцентраль» про що 14.05.18р. внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
АТ «Криворізька теплоцентраль» є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України «Про теплопостачання» як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником нежитлового приміщення 4 за адресою: АДРЕСА_1 є Корольков Віктор Васильович.
Також відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських-формувань, Корольков Віктор Васильович має статус фізичної особи - підприємця.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011р. року «Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства «Криворіжтепломережа» до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» до ДП «Криворізька теплоцентраль» передано об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (після перейменування - Покровський), Інгулецькому та Саксаганському районах міста.
Таким чином, з 01.10.2013р. виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку № 44 по вул. Едуарда Фукса є АТ «Криворізька теплоцентраль».
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
АТ «Криворізька теплоцентраль» як виконавцем послуг 01.10.21р. на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Таким чином, з 01.11.21р. між АТ «Криворізька теплоцентраль» та ФОП Корольковим В.В. укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (позивачем присвоєно договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 3108/жб від 01.11.21р.), відповідно до п. 5 якого виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018р. №315 (надалі Методика № 315). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11 договору).
Відповідно до пункту 30 вказаного договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (ч. 3 п. 41 договору).
Факт поставки теплової енергії у період з листопада 2021р. по березень 2024р. підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок № 44 по вул. Едуарда Фукса у місті Кривий Ріг.
Відповідно до акту №2 від 01.10.2010р. в нежитловому приміщенні 4 в буд. 44 по вул. Едуарда Фукса виконано видимий розрив на системі центрального опалення, стояки заізольовані, в приміщенні встановлено автономне опалення. Тобто, нежитлове приміщення забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела опалення.
Разом з цим, з урахуванням положення п. 5 договору власник нерухомого майна, обладнаного індивідуальними джерелами опалення , зобов'язаний здійснювати оплату за постачання теплової енергії, яка складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
З 01.01.22р. внесено зміни до Методики № 315 та відповідно до розділу IV, п. 8 Методики № 315, який визначає обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку, що складає для 1-5 поверхових будинків 25%.
Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляються між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалювальних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень (розділ IV п. 12 Методики № 315).
Обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення визначається відповідно до розділу II пункт 2.
На виконання умов зазначеного договору АТ «Криворізька теплоцентраль» здійснено постачання теплової енергії відповідачу на протязі всього періоду передбаченого договором та щорічними розпорядженнями виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області «Про початок та закінчення опалювального періоду», що підтверджується актами подання теплоносія на будинок та актами припинення подання теплоносія, зведеними відомостями розподілу теплової енергії, звітами про споживання та виставленими для оплати рахунками-фактурами.
На підтвердження виконання своїх зобов'язань по договору щодо постачання теплової енергії позивачем надано рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії (надання послуг) за період з листопада 2021р. по березень 2024р. на загальну суму 20 311,74грн. та послуги абонентського обслуговування за період з листопада 2021р. по березень 2024р. на суму 230,58грн.
Так, позивачем надано до суду: рахунок - фактура №9130 від 30.11.21р. на суму 1 549,13грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №9130 від 30.11.21р. на суму 1 549,13грн.; рахунок - фактура №10830 від 31.12.21р. на суму 1 706,65грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №10830 від 3.12.21р. на суму 1 706,65грн.; рахунок - фактура №01529 від 31 січня 2022 р. (на суму 2 455,63 грн); акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №1529 від 31.01.22р. на суму 2 455,03грн.; рахунок - фактура №4934 від 28.02.22р. на суму 2 318,03грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №4934 від 28.02.22р. на суму 2 318,03грн.; рахунок - фактура №8962 від 02.03.22р. на суму 2 817,91грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №8962 від 02.03.22р. на суму 2 817,91грн.; рахунок - фактура №11270 від 31.03.22р. на суму 2 565,72грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №11270 від 31.03.22р. на суму 2 565,72грн.; рахунок - фактура №3615 від 30.04.22р. на суму 161,56грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №3615 від 30.04.22р. на суму 161,56грн.; рахунок - фактура №14067 від 30.04.22р. на суму 7,28грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №14067 від 30.04.22р. на суму 7,28грн; ??рахунок - фактура №15939 від 31.05.22р. на суму 7.28грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №15939 від 31.05.22р. на суму 7,28грн.; ??рахунок - фактура №17573 від 30.06.22р. на суму 8,00грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №17573 від 30.06.22р. на суму 8,00грн.; ???рахунок - фактура №19260 від 31.07. 22р. на суму 8,00грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №19260 від 31.07.22р. на суму 8,00грн.; рахунок - фактура №20874 від 31.08.22р. на суму 8,00грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №20874 від 31.08.22р. на суму 8,00грн.;???? рахунок - фактура №22510 від 30.09.22р. на суму 8,00грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №22510 від 30.09.22р. на суму 8,00грн.; рахунок - фактура№24473 від 31.10.22р. на суму 8,00грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №24473 від 31.10.22р. на суму 8,00грн.; рахунок - фактура №26817 від 30.11.22р. на суму1 290,62грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №26817 від 30.11.22р. на суму 1 290,62грн.; рахунок - фактура №31856 від 31.12.22р. на суму 1 344,07грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №31856 від 31.12.22р. на суму 1 344,07грн.; рахунок - фактура №01505 від 31.01.23р. на суму 1 985,37грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №01505 від 31.01.23р. на суму 1 985,37грн.; рахунок - фактура №05156 від 28.02.23р. на суму 1 718,17грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №05156 від 28.02.23р. на суму 1 718,17грн.; рахунок - фактура №08608 від 31.03.23р. на суму 1 023,74грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №08608 від 31.03.23р. на суму 1 023,74 грн.; рахунок - фактура №11396 від 30.04.23р. на суму 8,34грн.; акт надання послуг з абонентського обслуговування №11396 від 30.04.23р. на суму 8,34грн.; рахунок - фактура №13208 від 31.05.23р. на суму 8,34грн.; акт надання послуг з абонентського обслуговування №13208 від 31.05.23р. на суму 8,34грн.; рахунок - фактура №14872 від 3006.23р. на суму 8,34грн.; акт надання послуг з абонентського обслуговування №14872 від 30.06.23р. на суму 8,34грн.; рахунок - фактура №16608 від 31.07.23р. на суму 8,34грн.; акт надання послуг з абонентського обслуговування №16608 від 31.07.23р. на суму 8,34грн.; рахунок - фактура №18670 від 31.08.23р. на суму 8,34грн.; акт надання послуг з абонентського обслуговування №18670 від 31.08.23р. на суму 8,34грн.; рахунок - фактура №20550 від 30.09.23р. на суму 8,34грн.; акт надання послуг з абонентського обслуговування №20550 від 30.09.23р. на суму 8,34грн.; рахунок - фактура №22351 від 31.10.23р. на суму 8,34грн.; акт надання послуг з абонентського обслуговування №22351 від 31.10.23р. на суму 8,34грн.; рахунок - фактура №24913 від 30.11.23р. на суму 888,22грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №24913 від 30.11.23р. на суму 888,22грн.; рахунок - фактура №28641 від 31.12.23р. на суму 2 009,72грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №28641 від 31.12.23р. на суму 2 009,72 грн.; рахунок - фактура №1602 від 31.01.24р. на суму 1 760,59грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №1602 від 31.01.24р. на суму 1 760,59грн.; рахунок - фактура №5150 від 29.02.24р. на суму 606,24грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №5150 від 29.02.24р. на суму 606,24грн.; рахунок - фактура №8632 від 31.03.24р. на суму 186,95 грн.; акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) №8632 від 31.03.24р. на суму 186,95грн., а також докази направлення вказаних актів та рахунків на адресу відповідача.
АТ «Криворізька теплоцентраль» посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати за поставлену теплову енергію у сумі 20 311,74грн. у період з листопада 2021р. по березень 2024р. та послуги з абонентського обслуговування у розмірі 230,58грн. за той самий період, що і є причиною виникнення спору.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.
В свою чергу, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії, то на споживача покладено обов'язок укласти договір з теплопостачальною організацією.
Виникнення цивільних прав та обов'язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а споживач отримує такі послуги, оскільки від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався), та має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. № 1875-IV визначав основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Частиною 1 ст. 19 «Про житлово-комунальні послуги» визначалось, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Проте судом встановлено, що всупереч наведених вимог закону відповідачем у спірний період не був укладений відповідний договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
У той же час, відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. Разом із цим, визначальним для вибору виду договору для укладення між теплопостачальною організацією та споживачем, і, як наслідок, тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018р. в справі № 904/6293/17.
Суд зазначає, що підставою для виникнення у відповідача зобов'язань з оплати послуг з постачання теплової енергії без укладеного договору є, насамперед, факт надання відповідних послуг, а також доведення обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами, адже споживання теплової енергії не може бути безоплатним.
Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р. (далі - Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (п. 20 Правил).
Відповідно до п. 3 Правил послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 17.06.2011р. «Про забезпечення єдиного підходу для формування тарифів на житлово-комунальні послуги» тарифи формуються для трьох категорій споживачів: населення, бюджетних установ, інших споживачів.
У листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.03.2015р.ж № 2450/15/61-15 надано роз'яснення, що оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами «для населення» здійснюють власники чи користувачі квартири, інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них, а для власників нежитлових приміщень застосовується тариф як для «інших споживачів».
Таким чином, господарський суд зазначає, що підставою для виникнення у відповідача зобов'язань з оплати послуг з постачання теплової енергії без укладеного договору є, насамперед, факт надання відповідних послуг, а також доведення обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами, адже споживання теплової енергії не може бути безоплатним.
Законом України від 03.12.20р. № 1060-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», який набрав чинності 01.05.21р., до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» внесенні зміни, у тому числі й щодо організації договірних відносин між виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Факт поставки теплової енергії у період з листопада 2021р. по березень 2024р. підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок № 44 по вул. Едуарда Фукса у місті Кривий Ріг.
Таким чином, з урахуванням приписів п. 34 договору, строк оплати відповідачем поставленої теплової енергії та плати за абонентське обслуговування за період листопад 2021р. - березень 2024р. є таким, що настав.
Доказів сплати відповідачем вартості поставленої теплової енергії на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та функціонування внутрішньобудинквих систем опалення будинку в розмірі 20 311,74грн. та плати за абонентське обслуговування в розмірі 230,58грн. суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення з відповідача за користь позивача вартості поставленої теплової енергії в розмірі 20 311,74грн. та плати за абонентське обслуговування в розмірі 230,58грн.
Відповідно до пункту 45 договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати за теплову енергію, позивач розрахував та просить суд стягнути суму пені в розмірі 1 550,99грн., яка розрахована за період прострочення оплати з 04.01.22р. по 20.02.24р.
Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.20р. було доповнено Розділ IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України п. 7 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Так, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) 11.03.20р. оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.20р. на усій території України установлено карантин з 12.03.20р., який скасовано 30.06.23р.
До того ж типовий договір на постачання теплової енергії від 01.11.21р., тобто вже після внесення змін до чинного законодавства. Тому сторони на момент укладення договору розуміли, що строк нарахування пені вже не буде обмежений 6-місячним строком.
У той же час, як зазначено судом вище встановлений карантин скасовано 30.06.23р.
Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України "Про запобігання корупції" та зазначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Беручи до уваги, що позивач надав відповідачу житлово-комунальні послуги, відповідно заборонено нарахування неустойки (штрафу та пені) з початку карантину по 30.07.23р. (тридцять днів після скасування карантину).
Враховуючи викладене позовні вимоги про стягнення пені по 30.07.23р. задоволенню не підлягають.
З урахуванням приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.23р. №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», нарахування пені у спірних правовідносинах підлягає з 31.07.23р.
При цьому суд звертає увагу, що можливий строк нарахування штрафних санкцій (6 місяців згідно ч. 6 ст. 232 ГК України) продовжився на період дії карантину, і на цей же період нарахування штрафних санкцій було заборонено. При цьому продовжений строк закінчився з завершенням карантину, а тому нарахування штрафних санкцій за межами цього строку є неправомірним. Це стосується як пені, так і штрафу, що хоча і нараховується одномоментно, але також має строк свого можливого нарахування. Відповідно позовні вимоги про стягнення штрафу і пені задоволенню не підлягають.
Аналогічна правова позиція щодо відсутності підстав для стягнення пені викладена у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.23р. у справі №904/3296/23, від 07.08.24р. у справі №904/6487/23.
Окрім того, при перевірці розрахунків судом виявлено помилки при визначенні початку періоду нарахування, а саме позивачем не враховано, що останні дні місяців, 30.04.23р., 31.12.23р., 31.03.24р. - неділя, а тому нарахування потрібно починати не з 01.05.23р., 01.01.24р., 01.04.24р., а з 02.05.23р., 02.01.24р. та 02.04.24р. відповідно.
Таким чином, здійснивши перерахунок суд встановив, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 136,15грн., в решті слід відмовити.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 5 271,50грн та 3 % річних у розмірі 1 273,17грн. за загальний період з 04.01.22р. по 20.02.25р . При перевірці розрахунку суд виявив аналогічну помилку при визначенні початку періоду нарахування, що й при розрахунку пені, тому вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 272,96грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаних нарахувань є правильною.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з відповідача - Фізичної особи-підприємця Королькова Віктора Васильовича ( АДРЕСА_2 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача - Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1; код ЄДРПОУ 00130850): 20 311,74грн. - заборгованості; 136,15грн. - пені; 1 272,96грн. - 3 % річних; 5 271,50грн. - інфляційних втрат; 230,58грн. - плати за абонентське обслуговування та 2 878,38грн. - витрат зі сплати судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
3.В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 11.06.25р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.