ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
11 червня 2025 року Справа № 906/1364/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Розізнана І.В. , суддя Миханюк М.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ-НМ" на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.04.2025 (повний текст - 03.04.2025) у справі №906/1364/24 (суддя Давидюк В.К.)
за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (м.Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ-НМ" (м.Житомир)
про стягнення 327525,37 грн
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до ч.13 ст.8, ч.3 ст.252 та ч.ч.2, 10 ст.270 ГПК України
Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ-НМ" 327525,37 грн заборгованості за договором купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-16966-2 від 26.09.2024, з яких 304261,82 грн - основний борг, 5780,97 грн - інфляційні втрати, 15686,94 грн - пеня та 1795,64 - 3% річних.
Підставою позовних вимог зазначено неналежне виконання ТОВ "ПРОФІТ-НМ" умов договору купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-16966-2 від 26.09.2024 в частині оплати вартості поставленого товару, з посиланням на ст.ст.526, 625, 629, 655, 693 Цивільного кодексу України та ст. 218, 230 Господарського кодексу України.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.04.2025 у справі №906/1364/24 задоволено позов Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ-НМ". Стягнуто з відповідача на користь позивача 304261,82 грн основного боргу, 5780,97 грн інфляційних, 15686,94 грн пені, 1795,64 грн 3% річних, 4912,88 грн судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ-НМ" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
В скарзі апелянт, зокрема зазначає, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару за умовами договору №UUB16966-2 від 26.09.2024, однак, всупереч умов договору до вартості товару позивач неправомірно нарахував послуги з перевезення надані нібито на підставі актів наданих послуг, вартість яких позивач протиправно включив в суму позовних вимог, протиправно збільшивши вартість предмету договору на загальну суму 69672,41 грн.
Апелянт вважає посилання позивача на підписані акти, нібито обома сторонами договору без будь-яких заперечень та зауважень, не відповідають дійсності, так як підписанні не уповноваженим представником Товариства та про надання таких послуг сторонами обговорено не було, в зв'язку з чим між сторонами виник спір стосовно неправомірного донарахування послуг з перевезення не передбачених умовами договору, враховуючи те, що товар отримувався на складі продавця відповідно до умов договору, доказів узгодження іншого місця поставки суду надано не було, а надані докази (акти) не містять інформації про перевезення товару у місце не узгоджене договором на вимогу нібито покупця за узгодженням з продавцем відповідно до п.3.3 Договору.
Враховуючи наведене позивачем за отриманий товар була сплачено кошти у розмірі 144085,45грн, тому заборгованість складала лише 219515 грн (363600 грн - 144085,45грн), про що відповідач наголошував уповноваженим особам філії "Ємільчинське лісове господарство" ДП "Ліси України", що свідчить про наявність спору між сторонами з приводу зайво нарахованих коштів.
Апелянт зазначає, що останній період нарахування інфляційних втрат не відповідає законодавчо визначеним обставинам та є неповним, незрозумілим, який неможливо перевірити виходячи зі змісту позовної заяви, що також стосується інших розрахунків, тому позовні вимоги в цій частині також є необґрунтованими та задоволенню не підлягали.
Тому, апелянт вважає, що суд поклав на відповідача додаткові витрати не передбачені умовами договору, та стягнув штрафні санкції за наявності спору щодо суми заборгованості, в зв'язку з чим в цій частині допустив незаконність і необґрунтованість рішення, неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, що відбулося внаслідок незалучення відповідача та неналежного його повідомлення про день, час та місце розгляду справи, що призвело до неможливості надати відповідачу вчасно свої заперечення та, як наслідок, неправильне їх дослідження та оцінки судом, та неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин.
На підставі викладеного апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення в частині стягнення 69672,41 грн - неправомірно донарахованих послуг з перевезення, 5780,97 грн інфляційних втрат; 15686,94 грн пені, 1795,64 грн 3% річних, та постановити нове про відмову з задоволенні позову в цій частині за безпідставністю та необґрунтованістю даних позовних вимог.
Листом від 22.04.2025 матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.
29.04.2025 матеріали справи №906/1364/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою суду від 01.05.2025 апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ-НМ" на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.04.2025 у справі №906/1364/24 залишено без руху.
12.05.2025 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ-НМ" на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.04.2025 у справі №906/1364/24. Встановлено позивачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали. Роз'яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Розпорядженням керівника апарату суду від 10.06.2025, у зв'язку з перебуванням судді - члена колегії Коломис В.В. у відпустці, з метою недопущення порушення процесуальних строків та відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.8.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №906/1364/24.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/1364/24 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Розізнана І.В., суддя Миханюк М.В.
Ухвалою суду від 10.06.2025 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ-НМ" на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.04.2025 у справі №906/1364/24 колегією суддів у складі головуючий суддя Саврій В.А., суддя Розізнана І.В., суддя Миханюк М.В.
Колегія суддів приймає до уваги, що ухвалу про відкриття апеляційного провадження було доставлено позивачу в його електронний кабінет 13.05.2025 о 19:44, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (т.2, а.с.24).
За визначенням п.п.2,5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже останнім днем, процесуального строку для надання позивачем відзиву на апеляційну скаргу, враховуючи вихідні, є 26.05.2025.
Позивачем не було подано відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до положень ч.3 ст.263 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
26 вересня 2024 року між Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі підписувача - уповноваженої особи філії "Ємільчинське лісове господарство" ДП "Ліси України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ-НМ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-16966-2 (т.1, а.с.22-26).
Відповідно до п.1.1. договору, за результатами аукціону, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти наступний товар, яким є необроблена деревина, що реалізована під час аукціону (аукціонів), яка відповідає умовам цього договору (далі - товар), і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в розділі 4 цього Договору: Товар - Деревина дров'яна ПВ Береза / - >=5; Порода - береза; Об'єм лоту/п. лоту (куб. м) - 300.000; Ціна продажу за 1 куб.м. грн./куб.м з ПДВ - 1212.00; Ціна (вартість) продажу грн./лот з ПДВ - 363600.00.
У пункті 3.2. Договору погоджено, що поставка Товару за даним Договором здійснюється окремими частинами (партіями Товару) на умовах FCA (нижній/проміжний склад Продавця) / EXW (верхній склад Продавця) згідно з Графіком поставки, сформованим в електронній торговій системі (ЕТС) Біржі, за формою, наведеною у Додатку №1, який є невід'ємною частиною даного Договору. Графік поставки підписується електронними підписами уповноважених осіб Сторін (КЕП або УЕП) в ЕТС Біржі протягом строку на укладання цього Договору, встановленого Регламентом.
Відповідно до п.3.3. договору, за домовленістю Сторін може бути погоджено інші умови поставки, а саме:
- DAP - у погоджене Сторонами місце призначення (доставки);
- FCA (нижній/проміжний склад Продавця) - у погоджений Сторонами ж/д термінал із завантаженням на залізничні вагони.
Як передбачено п.4.1. договору загальна вартість Товару, що є предметом цього Договору, встановлена в гривні відповідно до умов біржового (аукціонного) свідоцтва №16966/260924/45175696/1 від 26 вересня 2024 р. про результати Аукціону та складає 363600.00 (триста шістдесят три тисячі шістсот гривень 00 копійок), з ПДВ.
Зміна вартості Товару не допускається, окрім випадків, коли Сторони погодили зміну умов поставки Товару відповідно до п.3.3. цього Договору
Позивач поставив відповідачу передбачений договором Товар у належному розмірі, що підтверджується товарно-транспортними накладними серії ЮЖГ №030931 від 01.10.2024, ЮЖГ №160509 від 01.10.2024, серії ЮЖГ №181011 від 01.10.2024, серії ЮЖВ №780757 від 02.10.2024, серії ЮЖГ №181024 від 04.10.2024, серії ЮЖВ №780763 від 03.10.2024, серії ЮЖГ №000528 від 04.10.2024, серії ЮЖГ №000530 від 04.10.2024, серії ЮЖГ №210248 від 02.10.2024, серії ЮЖГ №181033 від 07.10.2024, серії ЮЖВ №780768 від 07.10.2024, серії ЮЖВ №770732 від 08.10.2024, серії ЮЖГ №181035 від 08.10.2024, серії ЮЖГ №000537 від 08.10.2024, серії ЮЖВ №780771 від 08.10.2024, серії ЮЖВ №981819 від 08.10.2024, серії ЮЖГ №140210 від 12.10.2024, серії ЮЖГ №140211 від 12.10.2024.
Також, згідно актів наданих послуг №3191 від 01.10.2024, №3202 від 01.10.2024, №3204 від 01.10.2024 №3221 від 02.10.2024, №3231 від 02.10.2024, №3242 від 03.10.2024, №3250 від 04.10.2024, №3252 від 04.10.2024, №3253 від 04.10.2024, №3280 від 07.10.2024, №3281 від 07.10.2024, №3292 від 08.10.2024, №3293 від 08.10.2024, №3296 від 08.10.2024, №3297 від 08.10.2024, №3298 від 08.10.2024, №3357 від 12.10.2024, №3359 від 12.10.2024 позивач надав відповідачу послуги з перевезення лісопродукції.
Акти підписані обома сторонами договору без будь-яких заперечень та зауважень.
Відповідач вартість поставленого товару сплатив частково, у розмірі 144085,45грн.
У вимозі (претензії) від 07.11.2024 позивач просив відповідача сплатити суму заборгованості за товар та надані послуги з перевезення у розмірі 304261,82 грн протягом семи днів з моменту отримання вимоги (а.с.65-66).
Позивачем було долучено до справи акт звірки розрахунків, у якому сторони підтвердили суму заборгованості у розмірі 304261,82 грн (т.1, а.с.229).
Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовними вимогами про стягнення з ТОВ "ПРОФІТ-НМ" 304261,82 грн основного боргу, 5780,97 грн інфляційних втрат, 15686,94 грн пені та 1795,64 грн 3% річних, оскільки відповідач оплату вартості поставленого йому товару та наданих послуг з перевезення здійснив частково на суму 144085,45грн.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-16966-2 від 26.09.2024, який за своєю суттю є змішаним, оскільки в ньому містяться елементи купівлі-продажу та перевезення.
Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч.1 ст. 656 ЦК України).
Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.2 ст.692 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Як вбачається з товарно-транспортних накладних позивач поставив відповідачу Товар на встановлену у договорі об'єм та суму.
В апеляційній скарзі відповідач визнає факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару за умовами договору №UUB16966-2 від 26.09.2024.
Однак відповідач вважає, що всупереч умовам договору до вартості товару позивач неправомірно нарахував послуги з перевезення, чим протиправно збільшив вартість предмету договору на загальну суму 69672,41 грн.
Колегія суддів приймає до уваги, що у п.4.4. договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання рахунку (рахунків) з урахуванням умов, визначених пунктом 4.2. договору, якщо інше не обумовлено сторонами згідно з пунктом 4.6. договору.
При постачанні партії товару на умовах DAP у погоджене сторонами місце призначення (доставки), покупець додатково сплачує продавцю документально підтверджену вартість послуг по перевезенню партії товару, вартість пакувальних реквізитів, карантинних та радіологічних сертифікатів тощо.
Згідно актів наданих послуг позивач надав відповідачу послуги з перевезення лісопродукції на загальну суму 69672,41 грн.
Апелянт в скарзі зазначає, що товар отримувався на складі продавця, однак доказів вказаного не надає.
Колегія суддів приймає до уваги, що місцезнаходження відповідача - місто Житомир. Водночас, згідно товарно-транспортних накладних - пункт розвантаження: «с.Параніне»; вказане село розташоване у Звягельському районі Житомирської області.
Апелянт на надає доказів того, що сторонами першочергово було погоджено у договорі саме «с.Параніне», при цьому місцезнаходження відповідача відрізняється від пункту розвантаження.
Також приймається до уваги, що акти наданих послуг перевезення підписані обома сторонами договору без будь-яких заперечень та зауважень.
Апелянт зазначає, що акти надання послуг підписанні не уповноваженим представником Товариства.
Водночас, апелянт не пояснює чому Невмержицький Микита Григорійович є неповноважною особою на підписання спірних актів надання послуг, при цьому в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в графі «Відомості про структуру власності юридичної особи», Невмержицький Микита Григорійович зазначений як «керівник (підписант)».
Також, в подальшому, у акті звірки розрахунків відповідач підтвердив суму заборгованості у розмірі 304261,82 грн (т.1, а.с.229).
Дійсність акту звірки розрахунків апелянт не оскаржує.
Зі сторони відповідача вказаний акт підписано Кірсановим Володимиром Вікторовичем, який в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в графі «Відомості про керівника юридичної особи» зазначений як «керівник».
Викладені вище обставини підтверджують послуги з перевезення на загальну суму 69672,41 грн.
Таким чином, на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар та надано послуги з перевезення на загальну суму 448347,27 грн (378674,86 грн + 69672,41 грн).
Відповідач вартість поставленого товару сплатив частково, у розмірі 144085,45грн, заборгувавши 304261,82 грн (448347,27 грн - 144085,45грн).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимоги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення з ТОВ "ПРОФІТ-НМ" 304261,82 грн основного боргу.
Крім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5780,97 грн інфляційних втрат, 15686,94 грн пені та 1795,64 грн 3% річних.
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як передбачено ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.7.4. Договору за несвоєчасну або неповну оплату партії Товару, в тому числі у випадку здійснення оплати партії Товару Покупцем на умовах відтермінування платежу, Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час про строчення в їх сплаті.
Сплата трьох процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши в апеляційному провадженні заявлені позивачем розрахунки інфляційних, пені та 3% річних, нараховані за період з 17.10.2024 по 12.12.2024, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони здійснені відповідно до умов договору і приписів чинного законодавства та є арифметично правильними.
За змістом ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ-НМ" про стягнення 304261,82 грн основного боргу, 5780,97 грн інфляційних втрат, 15686,94 грн пені, 1795,64 грн 3% річних.
Твердження відповідача про неналежне повідомлення судом першої інстанції про розгляд справи не приймається до уваги, оскільки ухвали суду направлялися на офіційну юридичну адресу відповідача, а розгляд справи двічі відкладався.
Матеріалами справи підтверджується, що суд першої інстанції вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Пронін проти України», «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації») одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії»).
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.
У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, рішення Господарського суду Житомирської області від 01.04.2025 у справі №906/1364/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ-НМ" - без задоволення.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ-НМ" на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.04.2025 у справі №906/1364/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 11.06.2025.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Миханюк М.В.