ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"10" червня 2025 р. Справа № 906/799/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Маціщук А.В.
судді Бучинська Г.Б.
судді Філіпова Т.Л.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії Радомишильське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.01.2025 р.
постановлене у м. Житомир, повний текст складено 21.01.2025 р.
у справі № 906/799/24 (суддя Кудряшова Ю.В.)
за позовом фізичної особи-підприємця Висоцького Юрія Михайловича
до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії Радомишильське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про стягнення 2 165 392,89 грн. заборгованості з урахуванням відсотків річних та інфляційних втрат і штрафу
Відповідно до рішення від 08.01.2025 р. Господарський суд Житомирської області частково задоволив позов фізичної особи-підприємця Висоцького Юрія Михайловича у справі № 906/799/24. Згідно з рішенням суду підлягає стягненню з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії Радомишильське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь фізичної особи-підприємця Висоцького Юрія Михайловича 1908401,14 грн. заборгованості, 130400,26 грн. штрафу, 29920,51 грн. інфляційних втрат, 26877,93 грн. 3 % річних та 31433,99 грн. витрат зі сплати судового збору. Суд відмовив у стягненні 63995,09 грн. заборгованості, 4706,57 грн. штрафу, 1091,39 грн. 3 % річних та 29920,51 грн. інфляційних втрат. Також суд закрив провадження у справі в частині стягнення 100000,00 грн. заборгованості у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії Радомишильське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати і постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 р. апеляційну скаргу відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії Радомишильське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" залишено без руху, запропоновано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме - надати суду мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки суд дійшов висновку, що наведені скаржником обставини є неповажними причинами пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження.
У визначений судом строк відповідач Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії Радомишильське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" подав до суду клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи таке клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скаржник пояснює, що всіх працівників філії «Радомишльське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» 31 грудня 2024 року було переведено до філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» і єдиним працівником філії «Радомишльське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» є виконуючий обов'язки директора філії Целованський Юрій Анатолійович, який до цього призначення працював на посаді головний лісничий філії, у функціональні обов'язки якого не входили здійснення контролю за роботою юридичної служби філії, судовими справами, проведення претензійно-позовної роботи. Тому про дану справу дізнався лише 09.05.2025 р.
Розглянувши клопотання скаржника, колегія суддів не встановила підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням таких обставин.
Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абз. 8 пп. 2.2 п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 р. № 5-р/2020).
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Так, відповідно ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до норм з ч.2 ст.256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку у розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Тобто, право на поновлення строку реалізується з урахуванням конкретних обставин, яким суд має надати правову оцінку і які сторона повинна обґрунтувати.
На підставі матеріалів справи судом встановлено, що вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення було проголошено в судовому засіданні без участі представника відповідача/скаржника 08.01.2025 р. Повний текст рішення було складено 21.01.2025 р. та надіслано скаржнику в електронний кабінет підсистеми "Електронний Суд". Довідками про доставку електронного листа підтверджено отримання оскаржуваного рішення, як філією "Радомишльське лісомисливське господарство" 22.01.2025 о. о 01:01 год. /а.с. 193 у т.1/ так і Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" 22.01.2025 р. о 01:01 год. /а.с. 192 у т.1/.
Отже, відповідно до норм ч. 1 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції закінчився 10.02.2025 р., тоді як скаржник подав дану апеляційну скаргу 15.05.2025 р. - з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Колегія суддів встановила, що скаржник жодним чином не спростував обставини, які на підставі матеріалів справи встановлені судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, а саме те, що апеляційна скарга вже подавалась особою, яка не має повноважень на її подання, і такі обставини не визнані поважною причиною на поновлення строку на апеляційне оскарження відповідно до норм ч.3 ст.260 ГПК України.
Так, скаржником не надано доказів на підтвердження того, що філія "Радомишльське лісомисливське господарство" припинила свою господарську діяльність, і керівник філії не має повноважень на подання/підписання апеляційної скарги.
Разом з тим, судом встановлено, що ухвалою від 06.05.2025 р. у даній справі Північно-західний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні клопотання про заміну відповідача у справі з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Радомишльське лісомисливське господарство" на Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" та закрив апеляційне провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України. Апеляційним судом встановлено при цьому, що передавальний акт активів та пасивів, прав та зобов'язань від філії "Радомишльське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України" до філії "Столичний лісовий офіс" ДП "Ліси України" відсутній як станом на час подання апеляційної скарги 07.02.2025 р., так і станом на 06.05.2025 р. (дата судового засідання та ухвалення рішення), а відтак - не затверджений наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", що було підтверджено самим представником в судовому засіданні. Інформація у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про статус Радомишльської філії як припиненої відсутня. Таким чином апеляційний суд виснував, що звернення ДСГП "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" ДП "Ліси України" з клопотанням про заміну відповідача у справі є передчасним, а тому в його задоволенні слід відмовити.
Суд апеляційної інстанції встановив таким чином, що апеляційна скарга Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" на рішення господарського суду Житомирської області від 08.01.2025 р. у справі № 906/799/24 за позовом Фізичної особи-підприємця Висоцького Юрія Михайловича до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Радомишльське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення 2165392 грн. заборгованості подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, що є підставою для закриття апеляційного провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
Ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 р. про закриття апеляційного провадження у даній справі не оскаржена і набрала законної сили.
Отже, повторно звертаючись із апеляційною скаргою у даній справі на рішення господарського суду Житомирської області від 08.01.2025 р. у справі № 906/799/24, скаржник фактично виправив помилку, встановлену судом, за межами строку на апеляційне оскарження рішення, що не може оцінюватись як поважна причина пропуску процесуального строку.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Натомість наведені скаржником обставини про те, що всіх працівників філії «Радомишльське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» 31 грудня 2024 року було переведено до філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», і виконуючий обов'язки директора філії Целованський Юрій Анатолійович є єдиним працівником філії «Радомишльське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України», - не підтверджують об'єктивної неможливості скаржника Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії Радомишильське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" подати апеляційну скаргу у визначений нормами Господарського процесуального кодексу України двадцятиденний строк, який є об'єктивно достатній для кожного учасника процесу. Звертається увага, що у даному випадку довідками про доставку електронного листа підтверджено отримання оскаржуваного рішення, як філією "Радомишльське лісомисливське господарство" 22.01.2025 о. о 01:01 год. /а.с. 193 у т.1/ так і Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" 22.01.2025 р. о 01:01 год. /а.с. 192 у т.1/, тобто - про результат вирішення спору судом були обізнані заздалегідь, як філія "Радомишльське лісомисливське господарство" так і Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України".
Оскільки судом не встановлені поважні причини пропуску процесуального строку, тому суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права заявника не порушені, оскільки він завчасно одержав судове рішення, а після звернення із апеляційною скаргою суд залишав її без руху, надавши скаржнику можливість звернутись з іншим обґрунтованим клопотанням про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, навівши поважні підстави для його поновлення. Як зазначено вище, скаржником не наведено інших підстав та не надано доказів на підтвердження поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Судом звертається увага, що необгрунтоване поновлення строку на апеляційне оскарження порушує права іншої сторони, її сподівання на забезпечення належного здійснення правосуддя.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008 р.).
Підсумовуючи викладене і керуючись ст. 2, 119, 256, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії Радомишильське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.01.2025 р. у справі № 906/799/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.