вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" червня 2025 р. Справа№ 910/2461/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Суліма В.В.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Повелько А.Р. - адвокат, посвідчення № 1426;
від відповідача: Драчова М.С. - адвокат, посвідчення № 000480;
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 (повний текст - 06.12.2024)
у справі № 910/2461/24 (суддя - Мандриченко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 1 894 286,77 грн.
1. Короткий зміст оскаржуваної ухвали у даній справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" у прийнятті додаткового рішення.
2. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, 18.12.2024 (засобами поштового зв'язку) Товариство з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (була зареєстрована 20.12.2024), в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції повністю. Ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 88 805,58 грн витрат на професійну правничу допомогу. Поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 задоволено клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження. Поновлено скаржнику пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/2461/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі № 910/2461/24. Судове засідання призначено на 04.03.2025 о 14 год. 40 хв.
Водночас, матеріали справи відправлялись до суду касаційної інстанції для перегляду рішення та постанови.
15.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/2461/24, які були отримані головуючою суддею 19.05.2025 (в перший день після виходу головуючої судді з відпустки).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 19.05.2025 було призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" щодо розподілу судових витрат до розгляду на 04.06.2025.
В судове засідання 04.06.2025 з'явились представники обох сторін. Представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити оскаржувану ухвалу скасувати, заяву - задовольнити та стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 88 805,58 грн за розгляд справи в суді першої інстанції. Представник відповідача проти задоволення поданої апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення.
Апеляційна скаргу була розглянута в розумний строк у розумінні ст. 6 Конвенції, з незалежних від суду причин, задоволення клопотання про продовження строку розгляду заяви, у урахуванням направлення матеріалів справи до суду касаційної інстанції, враховуючи дію воєнного стану в Україні, а також інші чинники.
3. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів
Апелянт не погоджується з постановленою ухвалою, вважає її необґрунтованою, прийнятою з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, в результаті чого помилково відмовив позивачу в розподілі судових витрат з огляду на відсутність акту приймання - передачі.
При цьому, скаржник вважає, що оскільки до заяви про ухвалення додаткового рішення були додані всі необхідні документи для розподілу судових витрат, тому позивачу в своїй заяві від 17.06.2024 та заяві про ухвалення додаткового рішення від 11.10.2024 не потрібно було зазначити, що ще якісь докази будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення.
Окрім цього, скаржник, вважає необґрунтованою відмову суду першої інстанції у поновленні строку на подання акту приймання - передачі, оскільки під час підготовки до судового засідання 27.11.2024 адвокатами було виявлено, що випадково до заяви про ухвалення додаткового рішення не було долучено акту надання послуг № 64 від 12 жовтня 2024 року.
Тому, за доводами скаржника, були всі підстави для поновлення строку на подання доказів з огляду на військові дії, відключення світла, повітряні тривоги та віддалений формат роботи працівників АО «Овчаров та партнери», що і призвело до несвоєчасного подання доказу.
Разом з цим, апелянт вважає, що відмова у поновленні строку на подання акту приймання є проявом надмірного формалізму. А тому апелянт просив оскаржувану ухвалу скасувати, задовольнивши подану заяву.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу саме на ухвалу суду першої інстанції від 28.11.2024 у даній справі не скористався.
4. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як зазначалось раніше, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" у прийнятті додаткового рішення. Тоді як основним рішенням у справі судом першої інстанції було здійснено розподіл судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, у прохальній частині позовної заяви позивач просив суд стягнути судові витрати, що складаються з суми судового збору в розмірі 28 414,20 грн та суми витрат на професійну правничу допомогу, включаючи "гонорар успіху" у розмірі, що становить 5% від суми задоволених позовних вимог.
При цьому, в мотивувальній частині позовної заяви позивачем було зазначено, що гонорар успіху за домовленістю сторін договору встановлений у розмірі 5% від суми, що буде стягнута з відповідача у справі, але не більше, ніж буде стягнуто компенсації гонорару успіху.
Судом першої інстанції правомірно зазначено, що позивачем наведено у позові попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Разом з цим, в подальшому 18.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" подало до господарського суду заяву щодо розподілу судових витрат від 17.06.2024, по тексту якої лише містяться посилання саме на норму ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, однак в ній, тобто заяві, не викладає жодним чином заяву щодо того, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, як і поважні причини їх неподання чи обставини неможливості їх подання до ухвалення рішення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі № 910/2461/24 позов задоволено частково, а саме стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" 1 047 544 грн 93 коп. 3% річних, 728 566 грн 56 коп. інфляційних втрат та 26 641 грн 15 коп. судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено повністю.
Разом з цим, лише 27.11.2024 до Господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" надійшло клопотання про долучення доказів, в якому заявник просив долучити до матеріалів справи акт про надання послуг № 16 від 12.10.2024 та поновити строк на подання вказаного акту.
При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" не реалізувало своє право на подання заяви, за змістом якої б вказало, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. А тому, відповідні докази понесення судових витрат мали бути подані позивачем у строк до закінчення судових дебатів, а саме по 08.10.2024. Вказане стало підставою для відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" у прийнятті додаткового рішення.
Відхиляючи доводи скаржника про застосування надмірного формалізму суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Нормою ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону).
05.08.2021 між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Легал Хаус" (у подальшому змінило назву на Адвокатське об'єднання "Овчаров та Партнери", укладено договір про надання правової допомоги та додаток №1 до нього і додаткова угода від 23.12.2022, згідно яких сторони домовились, що оплата послуг виконавця здійснюється у формі оплати за послуги за погодинними базовими ставками та оплати гонорару успіху, погодинні базові ставки становлять гривневий еквівалент 100 євро за годину роботи адвоката та 50 євро за годину роботи юриста, орієнтовний розрахунок за представництво в суді першої інстанції буде становити 40 годин роботи адвоката, що, відповідно, складає гривневий еквівалент 4 000 євро за надання правової допомоги.
Як вбачається з п. 2.6 додатку № 1 від 05 серпня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 05 серпня 2021 року, після надання послуг відповідно до предмету договору сторони підписують акт приймання-передачі послуг.
Відповідно до п. 3.5. додатку № 1 від 05 серпня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 05 серпня 2021 року за погодженням сторін наприкінці визначеного звітного періоду виконавець складає звіт.
Судом першої інстанції правомірно зазначено, що позивачем у вказаний строк (ані до ухвалення рішення справі, ані протягом 5 днів пісдя його ухвалення) доказ належного виконання умов договору та прийняття клієнтом виконання, а саме, акт приймання-передачі послуг (всупереч умовам договору (п. 2.6)), не подав. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що звіт також ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції всупереч умов договору подано не було.
В цій частині суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про надмірний формалізм, оскільки суд першої інстанції правомірно врахував умови укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги. Тоді як невиконання таких умов - не є проявом надмірного формалізму, а свідчить про невиконання сторонами умов договору.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що ч. 1 ст. 221 ГПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
В даному аспекті, суд апеляційної інстанції враховує також непослідовну поведінку адвоката позивача, який вказуючи про надмірний формалізм (при апеляційному оскарженні ухвали суду), в суді першої інстанції подав 27.11.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" клопотання про долучення доказів, в якому просив долучити до матеріалів справи акт про надання послуг № 16 від 12.10.2024 та поновити строк на подання вказаного акту. В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначив, що під час підготовки до судового засідання 27.11.2024 адвокатами було виявлено, що випадково до заяви про ухвалення додаткового рішення не було долучено акту про надання послуг № 16 від 12.10.2024.
Разом з цим, з долученого до клопотання доказу вбачається, що він не містить навіть суми наданих послуг. А тому доводи відповідача в цій частині приймаються як обґрунтовані, щодо того, що представниками адвоката позивача не лише було порушено порядок подання доказу надання послуг (обумовленого договором), а й він містить суттєві недоліки.
Суд апеляційної інстанції на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України враховує правові позиції Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 28.07.2022 у справі № 903/781/21, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) При цьому, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
В цій частині суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що адвокатами позивача не було доведено та надано обставин фактичного понесення таких витрат через невиконання умов договору про надання правової допомоги. А тому доводи скаржника про необґрунтованість ухвали суду першої інстанції - відхиляються через безпідставність.
Таким чином, на підставі ст.ст. 2, 126, 129, 244, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, ст. 281 - 283 ГПК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скаргу не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - залишенню без змін.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі № 910/2461/24 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі № 910/2461/24 - залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Повний текст постанови складено 11.06.2025.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді В.В. Сулім
А.Г. Майданевич