ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
11 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/358/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь логістика»
на рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2025 (суддя Т.І. Демченко, м.Одеса, повне рішення складено 28.04.2025)
у справі №916/358/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь логістика»
про стягнення 1260069,44 грн,
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПП Центр» звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь логістика», в якій просило стягнути з відповідача 1260069,44 грн, а саме: 431258,17 грн суми основного боргу, 732074,18 грн штрафу, 63586,87 грн пені та 33150,22 грн інфляційних втрат.
19.02.2025 за вказаною позовною заявою Господарським судом Одеської області відкрито провадження у справі №916/358/25, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.04.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь логістика» про стягнення 1260069,44 грн задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь логістика» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» основну заборгованість у сумі 431258,17 грн, штраф у сумі 732074,18 грн, пеню у сумі 63586,87 грн, інфляційні втрати у сумі 33150,22 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 18901,04 грн.
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Південь логістика» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
Апеляційна скарга подана представником скаржника 28.05.2025 через систему «Електронний суд», зареєстрована судом 28.05.2025 за вх.№2271/25.
Одночасно із поданням апеляційної скарги скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (вх.№2273/25 від 28.05.2025).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги та клопотання визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2025 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.05.2025.
30.05.2025 від позивача надійшов відзив (вх.№2271/25/Д1 від 30.05.2025) на апеляційну скаргу відповідача, у якому позивач навів доводи щодо необґрунтованості апеляційної скарги, а також висловив свої заперечення проти відкриття апеляційного провадження, посилаючись на те, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, і що в ордері адвоката скаржника - Григорчук І.О. не вказано номер судової справи, в якій таке представництво буде здійснюватися, а також можуть мати місце обставини наявності одного ордеру по двох різних інстанціях (першій та апеляційній), за однією серією та одним номером, що не передбачено чинним законодавством.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь логістика» на рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2025 у справі №916/358/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/358/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
06.06.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ознайомившись з матеріалами справи, а також з апеляційною скаргою та доданими до неї документами, колегія суддів вважає, що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.
По-перше, відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із частиною другою статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1)рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2)ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Частиною третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Колегією суддів встановлено, що вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення Господарським судом Одеської області оголошено 23.04.2025, повне рішення складено та підписано 28.04.2025. Отже, 19.05.2025 є кінцевим строком для подання апеляційної скарги на вказане рішення суду (з урахуванням того, що кінцевий строк на апеляційне оскарження припадає на 18.05.2025 (неділю), а наступним за ним робочим днем є 19.05.2025 - понеділок), між тим скаржник подав апеляційну скаргу 28.05.2025, тобто з пропуском строку для її подання.
У прохальній частині апеляційної скарги апелянт просив поновити строк на подання апеляційної скарги.
За умовами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.
Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи, і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк.
Як на причину пропуску строку на подання апеляційної скарги, скаржник послався на отримання оскаржуваного судового рішення його представником - адвокатом Григорчук І.О. лише 08.05.2025 і подання апеляційної скарги в межах двадцятиденного строку з дня вручення повного рішення суду.
Відповідно до частин третьої, четвертої, п'ятої статті 242 Господарського процесуального кодексу України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно із частиною шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Судовою колегією встановлено, що 02.05.2025 представником відповідача - адвокатом Григорчук І.О. через систему «Електронний суд» подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді. Також, як вбачається із долученої до матеріалів апеляційної скарги роздруківки, оскаржуване рішення було отримано адвокатом Григорчук І.О. у її електронний кабінет 08.05.2025.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваного рішення Господарським судом Одеської області було надіслано відповідачу за допомогою засобів поштового зв'язку та отримано останнім 05.05.2025, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 115).
Таким чином, відповідно до приписів частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України датою вручення оскаржуваного судового рішення є 05.05.2025, а тому передбачений положенням частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 26.05.2025 (з урахуванням того, що двадцятий день з дня отримання копії рішення припадає на 25.05.2025 (неділю), а наступним за ним робочим днем є 26.05.2025 - понеділок), у той час як апеляційну скаргу було подано лише 28.05.2025.
За таких умов, Південно-західний апеляційний господарський суд критично оцінює посилання скаржника, як на причину для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, на отримання рішення суду першої інстанції представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь логістика» лише 08.05.2025.
При цьому отримання представником апелянта рішення суду пізніше, ніж його отримав сам скаржник, не змінює передбаченого Господарським процесуальним кодексом України строку апеляційного оскарження та не може використовуватись для новації початку його обчислення.
З огляду на викладене, доводи заявника, які зазначені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, Південно-західний апеляційний господарський суд визнає неповажними, а заперечення позивача проти відкриття апеляційного провадження в цій частині знайшли своє підтвердження.
По-друге, відповідно до частини першої статті 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв'язку.
18.10.2023 введений в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX.
Зокрема, цей Закон передбачає обов'язкову наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі для осіб, перелік яких визначений у частині шостій статті 6 Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно із частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Південь логістика», яке є юридичною особою, входить до переліку осіб, визначених частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України, для яких є обов'язкова наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно із пунктом 2 частини другої статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Колегія суддів встановила, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Південь логістика» в апеляційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Крім того, за змістом відповіді №11791512, сформованої засобами підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», скаржник не має зареєстрованого електронного кабінету.
По-третє, згідно із пунктом 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України «Про судовий збір».
Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позивач звернувся з даним позовом у 2025 році.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 вище означеного Закону за подання до господарського суду позову майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
За умовами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Також правова позиція щодо необхідності застосування частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Як зазначалось, рішенням Господарського суду Одеської області від 23.04.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь логістика» про стягнення 1260069,44 грн задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь логістика» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» основну заборгованість у сумі 431258,17 грн, штраф у сумі 732074,18 грн, пеню у сумі 63586,87 грн, інфляційні втрати у сумі 33150,22 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 18901,04 грн.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2025 у даній справі скасувати в частині стягнення штрафу у сумі 732074,18 грн.
Таким чином, за апеляційне оскарження рішення суду апелянт мав сплатити судовий збір в розмірі 13177,34 грн, виходячи з такого розрахунку: 732074,18 грн (ціна позовної вимоги майнового характеру в оспорюваній сумі) х 1,5 % (ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру) х 150% (ставка за подання апеляційної скарги на рішення суду) х 0,8 (понижуючий коефіцієнт, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки апеляційна скарга була подана через систему «Електронний суд») = 13177,34 грн.
Проте скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не надав жодних доказів сплати судового збору.
При цьому колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що під час реєстрації апеляційної скарги б/н від 28.05.2025 у справі №916/358/25, надісланої Товариством з обмеженою відповідальністю «Південь логістика» через підсистему «Електронний суд», не виявилося вказаних у додатку документів, а саме: квитанції про сплату судового збору, про що відділом документообігу (канцелярією) Південно-західного апеляційного господарського суду складено 28.05.2025 відповідний акт.
Заперечення відповідача стосовно того, що в ордері адвоката Григорчук І.О. не вказано номер судової справи, в якій таке представництво буде здійснюватися, а також можуть мати місце обставини наявності одного ордеру по двох різних інстанціях (першій та апеляційній), за однією серією та одним номером, що є не передбачено чинним законодавством, колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.
Поняття ордеру визначено у частині другій статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення №41).
Пунктом 2 Положення №41 передбачено, що ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
Згідно з пунктом 4 Положення № 41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням у пункті 12.
Натомість пункт 12 Положення №41 не містить вимоги щодо необхідності зазначення в ордері номера справи, в якій адвокат має повноваження на надання правничої допомоги.
Посилання позивача на те, що можуть мати місце обставини наявності одного ордеру по двох різних інстанціях (першій та апеляційній), за однією серією та одним номером, спростовуються матеріалами справи. Так, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1885955 посвідчує повноваження адвоката Григорчук І.О. представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь логістика» у Господарському суді Одеської області; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1908530 посвідчує повноваження адвоката Григорчук І.О. представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь логістика» у Південно-західному апеляційному господарському суді.
Згідно із частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За змістом частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Частинами третьою та четвертою статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що скаржником не виконані вимоги статей 256 та 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Встановивши недоліки апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь логістика», колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме:
-надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2025 у справі №916/358/25, в якій вказати інші поважні причини пропуску строку на подання апеляційної скарги;
-надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 13177,34 грн;
-Товариству з обмеженою відповідальністю «Південь логістика» зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь логістика» на рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2025 у справі №916/358/25 залишити без руху.
2.Встановити скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали апеляційну скаргу буде або повернуто або відмовлено у відкритті апеляційного провадження у залежності від повноти усунення недоліків.
4.Повідомити скаржника про можливість подати заяву про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги з відповідними доказами, використовуючи засоби електронного зв'язку (підсистеми «Електронний суд», офіційної електронної пошти суду).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран