ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 915/249/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард»: Ільїн О.В.,
від Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс: Фігель С.І.,
від Миколаївська міська рада: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі
апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард» та Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс»
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2025 року про призначення експертизи та зупинення провадження, повний текст якої складено 04.04.2025, суддя в І інстанції Мавродієва М.В., в м. Миколаєві
у справі №915/249/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Миколаївська міська рада
про усунення перешкод у користуванні майном
У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Асгард» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», в якій просив суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Асгард», шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс» демонтувати (знести) за власний рахунок огорожу з бетонно-кам'яною основою й металічними вставками та фундамент огорожі та відновити земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 після демонтажу самочинного будівництва до стану, який передував початку будівельних робіт.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив наступне:
- відповідач був землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005 на підставі укладеного з Миколаївською міською радою договору оренди землі №5581 від 13.03.2008, термін дії якого закінчився 13.03.2018;
- позивач є землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 на підставі укладеного з Миколаївською міською радою договору оренди землі №7643 від 28.05.2010, термін дії якого поновлено за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.10.2020 у справі №915/985/20 на 10 років до 21.06.2030;
- вказані земельні ділянки є суміжними;
- при виході на об'єкт сертифікованим інженером-геодезистом, з метою визначення координат точок земельної ділянки на місцевості згідно кадастрового номера 4810136300:02:056:0010, встановлено, що відповідач встановлює огорожу з бетонно-кам'яною основою й металевими вставками та фундамент огорожі не на межі земельних ділянок з кадастровими номерами 4810136300:02:056:0005 та 4810136300:02:056:0010, а з відступом понад 50 см на спірну земельну ділянку, що перебуває в користуванні позивача. Відповідачем встановлена бетонно-кам'яна огорожа з відступом на 3 м та на 1,2 м на спірну земельну ділянку, що перебуває в користуванні позивача, активно ведуться підготовчі дії для встановлення фундаменту та бетонно-кам'яних огорож по периметру земельної ділянки.
Посилаючись на вказані обставини, позивач стверджує, що відповідач самовільно захопив та розпочав самовільне будівництво огорожі з бетонно-кам'яною основою й металічними вставками та фундаменту під огорожі на спірній земельній ділянці чим здійснює позивачу, як землекористувачу, перешкоди у користуванні такою земельною ділянкою шляхом встановлення на такій земельній ділянці огорожі з бетонно-кам'яною основою й металічними вставками.
Під час розгляду справи судом першої інстанції з боку позивача було заявлено три клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи. 10.03.2025 позивачем подано суду клопотання з остаточним переліком питань, в якому він просив призначити у справі № 915/249/24 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
На вирішення експертизи позивач просив поставити наступне питання:
- чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард», зі сторони суміжних землекористувачів, а також зазначити в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд) та зазначити площу та координати такого порушення?.
В обґрунтування свого клопотання позивач зазначив, що у позові він посилався на проведення відповідачем у грудні 2023 року будівельних робіт на земельних ділянках, що є суміжними до земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, яка перебуває у користуванні позивача. За такого, відповідач користується земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, яка йому не належить, та встановлює огорожу на земельній ділянці землекористувачем якої є позивач. З огляду на те, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, мають значення для правильного вирішення справи та не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, враховуючи той факт, що для вирішення справи по суті необхідно встановити обставини, які мають значення для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, позивач просив призначити експертизу.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що у разі призначення судом судової земельно-технічної експертизи він клопоче про поставлення на вирішення експерта наступних питань:
- чи відповідає розроблена технічна документація на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
- чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об'єктів належних Товариству з обмеженою відповідальністю «Асгард» розміщених за адресою м.Миколаїв, вул. Богородична, 32 відносно меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 правовстановлювальним документам та технічній документації із землеустрою та землекористування на цю земельну ділянку? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності?
- чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», зі сторони суміжного землекористувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард» (кадастровий номер земельної ділянки 4810136300:02:056:0010), а також зазначити в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд) та зазначити площу та координати такого порушення?
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2025 у справі №915/249/24, з урахуванням ухвали про виправлення описки, клопотання ТОВ “Асгард» про призначення судової земельно-технічної експертизи та клопотання ТОВ “Амальгама Люкс» про призначення судової земельно-технічної експертизи задоволено частково. Призначено у справі №915/249/24 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (м.Миколаїв, вул.1 Воєнна, 2-А).
На вирішення експертизи поставлено наступні питання:
1) чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард», зі сторони суміжного землекористувача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс», а також зазначити в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд тощо) та зазначити площу та координати такого порушення?;
2) чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс», зі сторони суміжного землекористувача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард», а також зазначити в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд тощо) та зазначити площу та координати такого порушення?.
Витрати по проведенню експертизи покладено на обох сторін, у рівних частках, з подальшим їх розподілом за наслідками розгляду справи. Попереджено експерта про, передбачену ст.ст.384, 385 КК України, кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Роз'яснено сторонам, що згідно з ч.4 ст.41 ГПК України вони вправі до початку проведення судової експертизи заявити відвід експерту у порядку та з підстав, зазначених у ч.ч.5,6 ст.31 ГПК України. Направлено до Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м.Миколаїв, вул.1 Воєнна, 2-А) матеріали господарської справи №915/249/24. Провадження у справі зупинено до одержання результатів експертизи.
Суд дійшов висновку про необхідність з'ясування обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин. Заперечення відповідача, що винесені позивачем на вирішення експертизи питання виходять за межі предмету доказування у даній справі, судом відхиляються, оскільки обґрунтовуючи клопотання про проведення експертизи позивач вказує на порушення його прав на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, з боку відповідача, однак для надання суду відповідних доказів цього просить призначити земельно-технічну експертизу.
За такого, суд вважав, що доречним є поставити на вирішення експертизи наступне питання: чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард», зі сторони суміжного землекористувача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс», а також зазначити в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд тощо) та зазначити площу та координати такого порушення?
З урахуванням заперечень відповідача стосовно можливого допущення при розробці технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 та при винесенні її на місцевість, порушення межі земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, яка була сформована раніше, і відповідно поставлення під сумнів наявності у позивача прав на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 у сформованих межах, суд вважає достатнім та доречним поставити на вирішення експертизи питання: чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс», зі сторони суміжного землекористувача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард», а також зазначити в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд тощо) та зазначити площу та координати такого порушення?.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс», в якій останнє просить ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2025 у справі №915/249/24 скасувати в частині поставлення експерту першого питання.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд збільшив підстави позову, ініціював своїм рішенням збір нових доказів, знівелював настання для позивача законних процесуальних наслідків за невчинення відповідної процесуальної дії, порушив принцип змагальності сторін, не надавши відповідачу заперечити в своїх заявах по суті стосовно нових фактичних підстав позову. Відхиляючи доводи та заперечення відповідача, суд дійшов формального висновку, що поставлене ним питання кореспондується з предметом позову, а тому входять до предмету доказування повністю проігнорувавши заявлені підстави позову, не визначивши чітко межі доказування тобто, що саме повинно входити до предмету доказування у цій справі.
На думку відповідача, призначення судом експертизи с поставленням на вирішення питання чи є порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 з боку відповідача, включає в себе необхідність дослідження меж земельної ділянки з кадастром номером 4810136300:02:056:0010 в частині суміжного розташування з іншими земельними ділянками, які не входять до предмета доказування у цій справі, оскільки позивач їх не наводить у підставах позову, жодних письмових доказів стосовно таких земельних ділянок матеріали справи не містять. Заяв стосовно нових підстав позову матеріали справи не містять.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард», в якій останнє просить ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2025 у справі №915/249/24 скасувати в частині поставлення на вирішення експертизи другого питання.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, суд першої інстанції дійшов формального висновку, що поставлене відповідачем питання про порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, кореспондується з предметом позову, а тому ймовірно входить до предмету доказування.
У відзиві відповідач зазначає, що апеляційна скарга ТОВ «Асгард» є необґрунтованою, безпідставною та такою, що направлена на уникнення можливості встановлення судом факту порушення спірних меж між земельними ділянками з кадастровими номерами 4810136300:02:056:0010 та 4810136300:02:056:0005 саме з боку позивача, а тому не підлягає до задоволення.
У відзиві позивач зазначає, що винесене на вирішення судової експертизи питання, яке оскаржує відповідач, не виходить за межі предмету спору та призведе до всебічного та повного встановлення обставин справи.
Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 відкрито апеляційні провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс» та Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард» у справі №915/249/24 та призначено справу до розгляду на 10.06.2025 12:00.
В судовому засіданні 10.06.2025 брали участь представники позивача та відповідача. Представник третьої особи участі не брав, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи, за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Згідно зі ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (ч. 1).
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (ч. 3). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (ч. 4). Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 5). Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч. 6).
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний господарський суд погоджується із прийнятою судом першої інстанції ухвалою, зазначаючи при цьому наступне.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані яких потребують спеціальних знань.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об'єктивним дослідженням обставин та доказів. Призначення експертизи у дійсній справі не спрямоване на затягування розгляду, а є засобом для встановлення доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося вище, предметом позову є вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, орендарем якої є позивач, шляхом зобов'язання відповідача демонтувати (знести) за власний рахунок огорожу з бетонно-кам'яною основою й металічними вставками та фундамент огорожі та відновити земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 після демонтажу самочинного будівництва до стану, який передував початку будівельних робіт.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач встановлює огорожу з бетонно-кам'яною основою й металевими вставками та фундамент огорожі не на межі земельних ділянок з кадастровими номерами 4810136300:02:056:0005 та 4810136300:02:056:0010, а з відступом понад 50 см на спірну земельну ділянку, що перебуває в користуванні позивача. Відповідачем встановлена бетонно-кам'яна огорожа з відступом на 3 м та на 1,2 м на спірну земельну ділянку, що перебуває в користуванні позивача, активно ведуться підготовчі дії для встановлення фундаменту та бетонно-кам'яних огорож по периметру земельної ділянки.
Посилаючись на вказані обставини, позивач стверджує, що відповідач самовільно захопив та розпочав самовільне будівництво огорожі з бетонно-кам'яною основою й металічними вставками та фундаменту під огорожі на спірній земельній ділянці чим здійснює позивачу, як землекористувачу, перешкоди у користуванні такою земельною ділянкою шляхом встановлення на такій земельній ділянці огорожі з бетонно-кам'яною основою й металічними вставками.
Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи, на вирішення експертизи позивач просив поставити наступне питання: - чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард», зі сторони суміжних землекористувачів, а також зазначити в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд) та зазначити площу та координати такого порушення?.
Клопотання мотивоване тим, що першочерговим в спірних правовідносинах є встановлення обставини захоплення відповідачем частини земельної ділянки позивача, вказане не може бути підтверджене іншими засобами доказування, аніж висновком судового експерта.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що право власності на нерухоме майно відповідача за адресою м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108/2 та формування земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005 відбулося раніше ніж набуття права власності позивача та формування земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, що свідчить про можливе допущення при розробці технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 та при винесенні її на місцевість, порушення межі земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, яка була сформована раніше В зв'язку з відсутністю огорожі на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005 позивач протягом тривалого часу безпідставно та безвідповідально використовує цю земельну ділянку, яка перебуває у користуванні у відповідача, для власних господарських потреб, розміщуючи на ній автотранспортні засоби, засмічуючи її, використовуючи її як для власних потреб, так і для потреб орендарів, які орендують у відповідача нерухоме майно. З метою захисту свого нерухомого майна відповідач на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, без порушень меж із суміжною земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 частково встановив огорожу з воротами та хвіртками.
Враховуючи викладені обставини, а також клопотання позивача про призначення експертизи, відповідач також заявив клопотання про призначення у даній справі експертизи, на вирішення якої просив поставити, зокрема, наступне питання: - чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», зі сторони суміжного землекористувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард» (кадастровий номер земельної ділянки 4810136300:02:056:0010), а також зазначити в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд) та зазначити площу та координати такого порушення?.
Отже, проаналізувавши обставини даної справи, судова колегія зазначає, що ключовим питанням в рамках спірних правовідносин виступає визначення меж двох суміжних земельних ділянок, оскільки з одного боку позивач вважає, що в даному випадку є порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 (орендарем якої є позивач), зі сторони відповідача, що проявляється у здійсненні будівництва огорожі з бетонно-кам'яною основою й металічними вставками та фундаменту під огорожі на спірній земельній ділянці, а з іншого боку відповідач вказує про можливе допущення при розробці технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 та при винесенні її на місцевість, порушення межі земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, яка була сформована раніше, і відповідно поставлення під сумнів наявності у позивача прав на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 у сформованих межах.
За визначенням частини 1 статті 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Відповідно до п. п. 1.2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 (далі - Інструкція) та п. 6.1. розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, одним з основних видів (підвидів) експертизи, зокрема, є земельно-технічна експертиза.
Основними завданнями земельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки.
Суд бере до уваги, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 29.05.2019 у справі №916/989/18 вирішення питання про призначення судової експертизи є дискрецією судів першої та апеляційної інстанції з урахуванням конкретних обставин справи та за умови наявності визначених статтею 99 ГПК України сукупності передумов для такого призначення.
Дискрецією встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази, надавати їм оцінку для виконання завдання господарського судочинства наділені суди першої та апеляційної інстанції як суди факту (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №522/7636/14-ц).
Звернення Верховного Суду до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №522/763614-ц про те, що встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку уповноважений саме суд факту (перша та апеляційна інстанція) є вже усталеною судовою практикою (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі №912/3192/18, від 07.10.2020 у справі №922/3780/19, від 28.10.2020 у справі №904/3667/19).
Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (див. рішення Суду у справі Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013).
Суд апеляційної інстанції зважає на те, що призначення судом експертизи має на меті повне, всебічне встановлення обставин, шляхом отримання відповідей на питання, відповіді на які не можуть бути надані судом з огляду на необхідність спеціальних (специфічних) знань, і котрі є необхідними для правильного вирішення спору.
Відтак, призначення судом першої інстанції судової експертизи, має на меті ухвалення законного та обґрунтованого рішення за результатом вирішення спору.
Враховуючи зміст заявлених позовних вимог, обставини на які посилається позивач та заперечення, які вказує відповідач, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи належних та достовірних доказів на підтвердження відповідних обставин, адже вони не можуть бути доведені чи спростовані сторонами за допомогою інших засобів доказування, окрім як висновком експерта, оскільки вирішення питання про їх наявність чи відсутність належить до сфери спеціальних знань та кола питань, що вирішуються земельно-технічною експертизою, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.
Судова колегія зазначає, що у даному випадку є необхідним призначення судової земельно-технічної експертизи, оскільки з характеру заявлених сторонами позовних вимог та заперечень вбачається наявність спору щодо фактичного проходження меж суміжних земельних ділянок.
Предметом доказування у цій справі є зокрема питання: чи мало місце фактичне порушення меж земельної ділянки, наданої у користування позивачу, внаслідок дій відповідача, пов'язаних із будівництвом огорожі, а також чи порушено межі ділянки, що перебуває у користуванні відповідача, діями позивача.
Встановлення таких обставин вимагає проведення відповідних геодезичних робіт, застосування спеціальних методик обчислення координат, визначення площ і технічного аналізу результатів - знань, які виходять за межі звичайних юридичних процедур.
З урахуванням наведеного, вищевказані фактичні обставини не можуть бути з'ясовані виключно на підставі письмових та інших доказів, наданих сторонами, оскільки жоден із них не дозволяє однозначно встановити відповідність зведених споруд встановленим межам земельних ділянок.
Крім того, сторони взаємно не визнають викладені кожним фактичні обставини, що ще раз підтверджує потребу у проведенні об'єктивного технічного дослідження із залученням фахівця у спеціальній сфері.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що для повного з'ясування істотних для вирішення спору обставин існує необхідність у з'ясуванні обставин щодо: 1) чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард», зі сторони суміжного землекористувача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс», а також зазначити в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд тощо) та зазначити площу та координати такого порушення? 2) чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс», зі сторони суміжного землекористувача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард», а також зазначити в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд тощо) та зазначити площу та координати такого порушення?.
Поставлені судом на вирішення експерта питання є належними та прямо стосуються предмета спору, а тому висновок експерта має істотне значення для правильного вирішення справи по суті.
Призначення експертизи у цій справі є процесуально виправданим та необхідним заходом з метою повного й всебічного з'ясування обставин справи.
Суд першої інстанції, виходячи з предмету та підстав заявленого позову, пропозицій сторін, користуючись процесуальними правилами, які надаються суду, остаточно визначив питання, з яких має бути проведена експертиза, що цілком відповідає положенням частини 4 статті 99 ГПК України. Зміст питань є логічним і узгоджується з предметом спору в даній справі, у цілому відповідає судовій практиці у цій категорії спорів та, за висновком суду апеляційної інстанції, є достатнім для з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення цього спору.
Оцінивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні питання про призначення судової експертизи правильно застосував норми процесуального законодавства та правильно визначив коло питань, що потребують експертного висновку, у той час, як зміст доводів апелянтів цього не спростовує.
При цьому колегією суддів встановлено, що сторонами не було надано жодних висновків експертизи з приводу поставлених експерту ухвалою суду питань.
Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Змагальність сторін є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (пункту 4 частини третьої статті 2 ГПК України), зміст якої розкривають положення статті 13 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 3 та 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржників щодо необхідності вилучення запитань із переліку питань поставлених на експертизу, оскільки призначення експертизи із таким переліком питань у даній справі пов'язане з існуванням у позиціях сторін та наявних у справі доказів розбіжностей, що позбавляє суд ухвалити обґрунтоване рішення на підставі повних і всебічно з'ясовних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених ними доказами, які були досліджені в судовому засіданні з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Заперечення відповідача щодо виходу питань, винесених позивачем на розгляд експертизи, за межі предмету доказування є необґрунтованими, адже предметом доказування у цій справі є встановлення фактичного стану земельної ділянки, зокрема наявності чи відсутності порушень її меж, які безпосередньо впливають на право користування позивача. Питання, поставлені на експертизу, стосуються саме визначення меж земельної ділянки, наявності будівельних споруд та інших об'єктів, які можуть бути перешкодою у користуванні, тобто є ключовими для вирішення спору по суті. Враховуючи, що суд не має спеціальних знань для встановлення цих технічних фактів, вони належать до компетенції експерта, а отже, ці питання цілком відповідають предмету доказування і є необхідними для обґрунтування вимог позивача та об'єктивного розгляду справи, що, навпаки, підтверджує правомірність призначення у даній справі комплексної судової експертизи.
Інші заперечення апелянтів зводяться до встановлення фактичних обставин справи та надання їм оцінки, що є неможливим на цій стадії судового процесу та не можуть бути підставою для скасування постановленої у справі ухвали, наведені доводи скаржників не спростовують висновків суду першої інстанції.
При цьому, заявники за наслідками проведення експертизи не позбавлені права доводити ті чи інші обставини відповідним доказами, оскільки висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів зауважує на тому, що зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунуті.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Пунктом 6 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, зумовленим неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Враховуючи те, що при призначенні судової експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, суд в такому випадку може скористатися своїм правом, наданим йому процесуальним законом, що не може вважатися порушенням норм процесуального права.
З огляду на викладене та враховуючи те, що доводи апелянтів про порушення Господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду про призначення експертизи та зупинення провадження у справі не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не вбачає.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням того, що наведені в апеляційних скаргах порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2025 у справі №915/249/24.
За таких обставин, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард» та Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2025 у справі №915/249/24 задоволенню не підлягають, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард» та Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2025 року про призначення експертизи та зупинення провадження у справі №915/249/24 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2025 у справі №915/249/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і відповідно до приписів статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 11.06.2025.
Головуючий суддя А.І. Ярош
судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська