79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" червня 2025 р. Справа №914/3335/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Панова І.Ю.,
Суддів Зварич О.В.,
Скрипчук О.С.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства “Надра України» “Західукргеологія» б/н від 24.04.2025 (вх. №01-05/1252/25 від 24.04.2025)
на рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2025 (повний текст рішення складено 09.04.2025)
у справі №914/3335/23 (суддя Козак І.Б.)
За позовом: Фізичної особи-підприємця Подвірного Олега Михайловича, с. Зубра,
до відповідача: Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства “Надра України» “Західукргеологія», м. Львів,
про: стягнення 233 080,43 грн
В порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.
На розгляд господарського суду Львівської області 09.11.2023 Фізичною особою-підприємцем Подвірним Олегом Михайловичем подано позов до Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства “Надра України» “Західукргеологія» про стягнення 233080,43 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач не оплатив повністю вартість виконаних підрядних робіт за договором №01432606/2 від 22.02.2021 на суму 157500,00 грн. Крім того, позивачем нараховано відповідачу 51429,00 грн інфляційних втрат, 11327,05 грн 3% річних, 12824,38 грн пені.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.04.2025 у справі №914/3335/23 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства “Надра України» “Західукргеологія» на користь Фізичної особи-підприємця Подвірного Олега Михайловича 157500,00 грн основного боргу, 51429,00 грн інфляційних втрат, 11314,00 грн 3 % річних, 12751,02 грн пені, 3494,90 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що за відповідачем облікується заборгованість перед позивачем на суму 157500,00 грн, що є вартістю виконаних позивачем, проте неоплачених відповідачем підрядних робіт. Зазначена обставина підтверджена у рішенні суду від 11.12.2024 у справі №914/1882/24, враховуючи наведене суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 157500,00 грн заборгованості є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Щодо стягнення 51429,00 грн інфляційних втрат, 11327,05 грн 3 % річних за червень 2021-жовтень 2023 місцевий господарський суд, здійснивши перерахунок суми пені в межах визначеного позивачем періоду нарахування, встановив, що правомірний розмір стягнення становить 12751,02 грн пені, 51429,00 грн інфляційних втрат, 11314,00 грн 3 % річних.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Дочірнє підприємство приватного акціонерного товариства “Надра України» “Західукргеологія» оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 24.04.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2025 у справі №914/3335/23 та прийняти нове судове рішення у цій частині, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю.
Зазначає, що за наслідками проведення ревізії Західним офісом Держаудитслужби діяльності відповідача встановлено завищення ФОП Подвірним О.М. вартості виконаних підрядних робіт за договором №01432606/2 від 22.02.2021 на суму 535948,00 грн. , в зв'язку з чим у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості у розмірі 157000,00 грн. та фінансових санкцій.
Також вказує, що умовами договору підряду №01432606/2 від 22.02.2021 сторони не погоджували іншої суми підрядних робіт, тоді як п.4.2 Договору Сторони визначили, що вартість Робіт може бути змінена за згодою Сторін у разі зміни обсягів робіт, зміни вартості матеріалів, виробів і конструкцій, підтверджених документально, зміни рівня заробітної плати га оформляється шляхом укладання додаткових угод про внесення змін та доповнень до цього Договору та додатків до нього. Оскільки сторони не укладали жодних додаткових угод про збільшення договірної суми підрядних робіт, відсутні підстави для стягнення 157500,00 грн і відповідно штрафних санкцій.
Позивач правом на подання відзиву не скористався, про розгляд справи був належним чином повідомлений.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Малех І.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства “Надра України» “Західукргеологія» б/н від 24.04.2025 (вх. №01-05/1252/25 від 24.04.2025) на рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2025 у справі №914/3335/23 та апеляційну скаргу вирішено розглядати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Скрипчук О.С.
Відводів суддям в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України на адресу суду не надходило.
Фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:
02.02.2021 Дочірнє підприємство ПрАТ "НАК "НАДРА УКРАЇНИ" "ЗАХІДУКРГЕОЛОГІЯ" (Замовник, Відповідач, ДП "ЗАХІДУКРГЕОЛОГІЯ") та фізична особа-підприємець Подвірний Олег Михайлович (Підрядник, Позивач) уклали договір № 01432606/2, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання виконати ремонтно-будівельні роботи, з використанням власних матеріалів, власним обладнанням та засобами в приміщенні Замовника, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА 33, а Замовник зобов'язується прийняти га оплатити належним чином виконані роботи.
У розділі 4 “Вартість (ціна) робіт та порядок розрахунків» Договору Сторони визначили, що вартість Робіт може бути змінена за згодою Сторін у разі зміни обсягів робіт, зміни вартості матеріалів, виробів і конструкцій, підтверджених документально, зміни рівня заробітної плати га оформляється шляхом укладання додаткових угод про внесення змін та доповнень до цього Договору та додатків до нього.
Оплата вартості робіт буде здійснюватись у наступному порядку: - попередню оплату в розмірі 50% від вартості робіт, вказаної в п. 4.1.2. та 100% вартості матеріалів, вказаної в п.4.1.1. Договору, Замовник перераховує на поточний рахунок Підрядника протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Договору; - остаточний розрахунок Замовник перераховує на поточний рахунок Підрядника протягом 5 (п'яти) банківських днів з момент) прийняття Замовником виконаних робіт у порядку, передбаченому п.5.3. Договору, (п.4.4. Договору).
Відповідно до п.5.3 Договору Замовник впродовж 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання акта приймання-передачі виконаних робіт від Підрядника, зобов'язується направити Підряднику підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт. У випадку ненадання у вищезазначений строк Підряднику підписаного акту або мотивованої відмови, роботи будуть вважатися прийнятими, наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті Замовником.
Сторони підписали Додаток №1 до договору підряду - Специфікацію, де визначили загальну договірну ціну - 1587001,63 грн.
Сторони спору підписали Довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за травень 2021 на суму 1657500,00 грн, та Акт виконаних будівельних робіт за травень 2021 на суму 1657500,00 грн.
Платіжним дорученням №1847 від 23.03.2021 на суму 887001,63 грн та №1849 від 24.03.2021 на суму 612998,37 грн відповідач оплатив позивачу вартість виконаних робіт та матеріалів на загальну суму 1500000,00 грн.
Додатковою угодою від 16.05.2021 до договору №01432606/2 ціну договору було змінено (в частині збільшення вартості угоди) до 1 657 500,00 гривень.
Відповідно до п. 1.2.5.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на І квартал 2023 року та на підставі направлень, виданих начальником Західного офісу Держаудитслужби №87, 88, 89 від 30.01.2023 року, №212 від 27.02.2023 року, №268 від 13.03.2023 року головними державними аудиторами Західного офісу Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП “Західукргеологія» за період з 01.01.2018 року по 31.12.2022 року.
Ревізію проведено з 31.01.2023 року по 14.03.2023 року (із зупиненням для проведення зустрічної звірки з 06.02.2023 року по 27.02.2023 року та з 06.03.2023 року по 08.03.2023 року).
За наслідками проведення ревізії Західним офісом Держаудитслужби складено Акт №131307-21/2 від 21.03.2023 року.
Відповідно до висновків акту №131307-21/2 від 21.03.2023 року ревізією встановлено ряд порушень, які призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів на суму 2366,1 тис. гри та інші порушення фінансової дисципліни на суму 190,7 тис. гривень.
З огляду на виявлені в ході перевірки порушення, відповідач направив директору ДП “Західукргеологія» вимогу №131307-14/3358-2023 від 03.05.2023 року “Про пред'явлення обов'язкових до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства».
Зазначена вимога містить виявлені перевіркою порушення законодавства та вказівки, які необхідно виконати позивачу з метою усунення виявлених ревізією порушень.
У вимозі зокрема зазначено, що внаслідок необґрунтованого застосування окремих ресурсних норм (зокрема, норми очищення стелі та стін від старої побілки (РН12-64-1 (2)), ґрунтування стін та стелі (Е13-13-1), які входять у склад комплексної норми з шпаклювання стін та стель мінеральною шпаклівкою (ЕН15-182-1 (2)), також необґрунтоване застосування норми з улаштування натяжної стелі (ЕН15-66-1), замість влаштування підшивки вертикальних поверхонь підвісних стель гіпсокартонними та гіпсоволокнистими листами (ЕН15-66-2), та норми розбирання покриттів підлог з штучного паркету на мастиці (РН7-2-4), замість розбирання покриттів підлог з щитового паркету (РН7-2- 2), а також необґрунтованого списання (декларування) окремих матеріальних ресурсів ФОП Подвірний О.М. завищено вартість ремонтно-будівельних робіт по об'єкту "Офіс по вул. Героїв УПА, 33", які оплачені підприємством на суму 351,0 тис. грн., в результаті чого не дотримано вимоги пп. 6.4.3 та 6.4.7 ДСТУ Б Д.1.1.-1:2023, умов укладеної угоди, ст. 22 ЦК України та ст. 224 та 225 ГК України, завдано матеріальної шкоди (збитків) підприємству на вказану суму.
Також, за результатами контрольних обмірів, проведених в ході ревізії встановлено завищення обсягів ФОП Подвірним О.М. окремих робіт, зокрема: з шпаклювання стін мінеральною шпаклівкою "Cerezit" та високоякісного фарбування стін полівінілацетатними водоемульсійними сумішами в кількості 56,28 м.кв. та робіт з силіконування примикань в кількості 97,5 м. та призвело до завищення їх вартості на загальну суму 27,4 тис. грн., чим недотримано вимоги п.п. 6.4.3 та 6.4.7 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 та ст. 22 ЦК України та ст. 224 та 225 ГК України, завдано матеріальної шкоди (збитків) підприємству на вказану суму.
З метою усунення вказаних порушень Західний офіс Держаудитслужби України повідомив відповідача у цієї справі про необхідність провести претензійно позовну роботу з ФОП Подвірним О.М. та суму завищення вартості будівельних робіт відобразити в дебіторській заборгованості підприємства та забезпечити відшкодування коштів в загальній сумі 378,4 тис. грн., відповідно до вимог цивільного та господарського законодавства.
Не погоджуючись із вимогою відповідача №131307-14/3358-2023 від 03.05.2023 року та вважаючи її у вказаній частині незаконною і протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у справі №380/12061/23.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі №380/12061/23 відмовлено у задоволенні позову ДП ПрАТ НАК “Надра України “Західукргеологія» до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа ПрАТ “Національна акціонерна компанія “Надра України» про визнання протиправними та скасування окремих положень вимоги Західного офісу Держаудитслужби від 03 травня 2023 року №131307-14/3358-2023 "Про усунення виявлених порушень законодавства", а саме абзаців 19-21.
Позивач долучив висновок експерта №48/23 від 27.09.2022, виконаний на замовлення Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства “Надра України» “Західукргеологія».
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі №380/12061/23 залишено без змін рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2024.
У рішенні Господарського суду Львівської області від 11.12.2024 у справі №914/1882/24 за позовом Дочірнього підприємства ПрАТ "НАК Надра України" "Західукргеологія" до Фізичної особи-підприємця Подвірного Олега Михайловича про стягнення 535'948,00 гривень (378'448,00 грн сплачені Позивачем, 157'500,00 грн - кредиторська заборгованість Позивача) відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки недоведеною обставину завищення Відповідачем (ФОП Подвірним О.М.) вартості робіт, а отже вчинення ним господарського правопорушення, що потягло виникнення збитків. Крім того, суд враховував, що Позивач вимагає стягнути 157'500,00 грн кредиторської заборгованості Позивача. Тобто це сума, яка обліковується Позивачем як заборгованість перед Відповідачем, яка не сплачена Відповідачу. За цих обставин така сума не може бути визнана збитками навіть теоретично (п.62 рішення суду від 11.12.2024).
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі №914/1882/24 залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2024 у справі №914/1882/24.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2025 у справі №914/1882/24 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України «Західукргеологія» на рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2024, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 30.12.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 914/1882/24.
Станом на дату винесення рішення спірна заборгованість на суму 157'500,00 грн не сплачена відповідачем.
При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 527 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За загальним правилом зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Спірні правовідносини між сторонами виникли з Договору від 22.02.2021, який за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (стаття 839 ЦК України).
За змістом статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Порядок оплати роботи замовником визначений частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу, згідно з якою якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Статтею 857 ЦК України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Господарським судом встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 11.12.2024 у справі №914/1882/24, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025, встановлено, що сторони 16.05.2021 уклали додаткову угоду до договору, відповідно до якої внесли зміни до пункту 4.1 Договору, змінивши його ціну - 1' 657' 500,00 гривень.
Відповідач (ФОП Подвірний О.М.) виконав обумовленні договором роботи на суму 1' 657' 500,00 грн, що підтверджується такими документами:
- Актом наданих послуг № 1606001 від 16.06.2021;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021.
Позивачем частково сплачено вартість виконаних робіт на суму 1' 500' 000 грн, що підтверджується такими платіжними дорученнями: № 1847 від 23.03.2021 на суму 887' 001,63 грн та № 1849 від 24.03.2021 на суму 612' 998,37 грн.
Неоплаченою залишалася частина виконаних, проте неоплачених підрядних робіт на суму 157500,00, яку позивач просить стягнути в межах цієї справи №914/3335/23.
Згідно зі статтею 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до частини першої статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Отже, судове рішення - це основний акт правосуддя, акт реалізації конституційних повноважень органу державної, судової влади, яким вирішується правовий спір від імені держави Україна. Тому для держави і суспільства незаперечний інтерес становить повага до судового рішення, визнання обов'язковості його виконання, довіра до прийнятих судами рішень.
Відповідно до частини третьої статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що в даному випадку за відповідачем обліковується заборгованість перед позивачем на суму 157500,00 грн, що є вартістю виконаних позивачем, проте неоплачених відповідачем підрядних робіт, зазначена обставина встановлена у рішенні суду від 11.12.2024 у справі №914/1882/24 та відповідно до ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню, для даної справи має преюдиційне значення а отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 157500,00 грн основної заборгованості є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Також, на підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 51429,00 грн інфляційних втрат, 11327,05 грн 3 % річних за червень 2021 - жовтень 2023.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 ЦК України.
Так за ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Колегія суддів зазначає, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання. Тому зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що правомірний розмір стягнення 3% річних та інфляційних втрат з відповідача за період червень 2021-жовтень 2023 становить 51429,00 грн інфляційних втрат та 11314,00 грн 3 % річних.
Окрім цього, за порушення строків оплати виконаних підрядних робіт на підставі п.7.2 договору підряду позивач нарахував відповідачу 12824,38 грн пені за червень 2021 - жовтень 2023.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойка (штраф, пеня) це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення зобов'язання. Пеня є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Пунктом 7.2. Договору передбачено, що за невчасне здійснення розрахунків за виконані роботи Замовник сплачує Підряднику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання, від вартості робіт за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені, враховуючи встановлені обставини справи, відсутність доказів сплати основного боргу, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що правомірний розмір пені що підлягає стягненню з відповідача за період червень 2021-жовтень 2023 становить 12751,02 грн.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2025 у справі №914/3335/23 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для його скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства “Надра України» “Західукргеологія» б/н від 24.04.2025 (вх. №01-05/1252/25 від 24.04.2025) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2025 у справі №914/3335/23 - залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Суддя Зварич О.В.,
Скрипчук О.С.