Житомирський апеляційний суд
Справа №281/372/24 Головуючий у 1-й інст. Свинченко Г. Д.
Категорія 68 Доповідач Павицька Т. М.
09 червня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Борисюка Р.М., Коломієць О.С.
за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Житомирі цивільну справу №281/372/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють вимог на предмет спору - орган опіки і піклування Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області, орган опіки і піклування виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способів участі батька у вихованні дитини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 24 січня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Свинченко Г.Д. в селищі Лугини Житомирської області,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- зобов'язати ОСОБА_5 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з дочкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визначити наступні способи участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_6 :
1. встановити дні, по яким він буде забирати дочку до себе додому, а саме з 18:00 год п'ятниці першого та третього тижня місяця до 20:00 год неділі (з суботою та неділею включно) першого та третього тижня місяця з правом залишення дитини на ніч. Організацію передачі дитини від матері до батька визначити в наступному порядку: з 18:00 год кожної п'ятниці першого та третього тижня місяця батько забирає дитину у матері за адресою: АДРЕСА_1 , а мати забирає дитину від батька о 20:00 год неділі першого та третього тижня місяця за адресою: АДРЕСА_2 ;
2. встановити дні, по яким він буде забирати дочку до себе додому, а саме: з 18:00 год вівторка кожного другого та четвертого тижня місяця до 08:00 год ранку п'ятниці кожного другого та четвертого тижня місяця з правом залишення дитини на ніч. Організацію передачі дитини від матері до батька визначити в наступному порядку: з 18:00 год вівторка кожного другого та четвертого тижня місяця батько забирає дитину у матері за адресою: АДРЕСА_1 , а мати забирає дитину від батька о 08:00 год ранку в п'ятницю за адресою: АДРЕСА_2 ;
3. встановити періоди відпочинку батька з дочкою згідно наступного графіку:
- в третій - четвертий тиждень місяця січня щорічно - в зимовий період,
- в третій-четвертий тиждень місяця серпня щорічно - в літній період,
- в перший-другий тиждень місяця березня - у весняний період,
- в перший-другий тиждень місяця листопада - у осінній період.
Організацію передачі дитини від матері до батька у вказані періоди відпочинку встановити наступним чином: в перший день відпочинку за вказаним вище графіком о 08:00 год батько забирає дитину у матері за адресою: АДРЕСА_1 , а мати забирає дитину від батька о 20:00 год останнього дня відпочинку за адресою: АДРЕСА_2 ;
4. встановити систематичні побачення батька з дочкою у святкові дні, а саме: День народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_2 , Новий рік - 1 січня, Великодень - на відповідний календарний рік, 19 січня - День Святого Миколая за старим стилем, 04 листопада - День народження батька, ІНФОРМАЦІЯ_3 - День народження бабусі, ІНФОРМАЦІЯ_4 - День народження дідуся щорічно з 11:00 год до 20:00 год;
5. зобов'язати ОСОБА_5 не чинити перешкоди у відвідуванні батьком будь-якого дитячого навчального закладу дошкільної освіти та шкільної освіти, який відвідує дитина та повідомляти про зміну адреси місця проживання дитини та місця побачення дитини, в разі її зміни за 7-днів до її зміни;
6. зобов'язати ОСОБА_5 не пізніше ніж за дві години до передбаченого графіком побачення з дитиною повідомляти його засобами телефонного зв'язку чи доступними месенджерами про виникнення поважних обставин, за яких зустріч батька з дитиною є неможливою та повідомити батька про лікувальний заклад, в якому проходить лікування дитина, для надання можливості батькові відвідати дитину та не чинити йому при цьому перешкоди;
7. зобов'язати його не пізніше ніж за дві години до передбаченого графіком його побачення з дитиною повідомляти ОСОБА_5 засобами телефонного зв'язку чи доступними месенджерами про намір прибути для побачення з дитиною.
В обґрунтування позову зазначав, що від спільного шлюбу із ОСОБА_5 у них є спільна дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що після розірвання шлюбу у них з відповідачем погіршились відносини, розпочалися спори з приводу його участі у вихованні доньки. Стверджує, що відповідач почала чинити йому перешкоди у спілкуванні із дитиною та її вихованні. Зазначає, що з метою визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, він звернувся до органу опіки та піклування виконавчого комітету Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області. Вказує, що органом опіки та піклування було сформовано висновок із визначенням днів та годин побачень з дитиною та організаційно визначено порядок їх виконання та способи його участі у вихованні дитини. Стверджує, що спочатку рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області, яким затверджено висновок про його участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, з труднощами, але виконувалося сторонами. Вказує, що в подальшому відповідач змінила заклад дошкільної освіти дитини, змінила місце проживання дитини та не повідомила його про вказані обставини, тобто повністю ізолювала його від дитини. Стверджує, що відповідач не дає йому бачитися з дитиною, спілкуватися з донькою, чим чинить йому перешкоди у вихованні та спілкуванні з дитиною. Враховуючи вищевикладене просив задовольнити позов в повному обсязі.
Рішенням Лугинського районного суду Житомирської області від 24 січня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено наступний порядок участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
Встановлено дні по яким ОСОБА_1 буде забирати дочку, ОСОБА_6 , до себе додому, а саме: з 18.00 год п'ятниці першого та третього тижня місяця до 18.00 год неділі (з суботою та неділею включно) першого та третього тижня місяця з правом залишення дитини на ніч. Організацію передачі дитини, ОСОБА_6 від матері - ОСОБА_2 до батька - ОСОБА_1 визначено в наступному порядку: - з 18:00 год кожної п'ятниці першого та третього тижня місяця батько, ОСОБА_1 , забирає дитину у матері ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , а мати ОСОБА_2 забирає дитину ОСОБА_6 від батька ОСОБА_1 о 18.00 годині у неділю першого та третього тижня місяця за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановлено періоди відпочинку батька, ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_6 з можливістю коригування за домовленістю із матір'ю дитини ОСОБА_2 , не порушуючи режиму дня та режиму навчання малолітньої дитини, згідно наступного графіку: третій - четвертий тиждень місяця січня щорічно - в зимовий період, третій - четвертий тиждень місяця серпня щорічно - в літній період, перший - другий тиждень місяця березня - в весняний період, перший - другий тиждень місяця листопада - в осінній період. Організацію передачі дитини від матері до батька у вказані періоди відпочинку встановлено наступним чином: в перший день відпочинку за вказаним вище графіком о 8:00 год батько ОСОБА_1 , забирає дитину у матері ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , а о 20:00 год останнього дня відпочинку мати ОСОБА_2 забирає дитину у батька за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановлено систематичні побачення батька, ОСОБА_1 , з малолітньою дочкою ОСОБА_6 , почергово, через один рік, у святкові дні, а саме: День Народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_2 , Новий рік - 1 січня, Великодень (на відповідний календарний рік), 19 січня - День Святого Миколая за старим стилем, та щороку 04 листопада - День народження батька, з 11.00 години до 20.00 години.
Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди у відвідуванні батьком, ОСОБА_1 , будь - якого дитячого навчального закладу дошкільної освіти та шкільної освіти, який відвідує дитина та повідомляти про зміну адреси місця проживання дитини та місця побачення дитини, в разі її зміни за 7 днів до її зміни. Зобов'язано ОСОБА_2 не пізніше ніж за дві години до передбаченого графіком побачення з дитиною повідомляти ОСОБА_1 засобами телефонного зв'язку чи доступними мессенджерами про виникнення поважних обставин, за яких зустріч батька з дитиною є неможливою (хвороба дитини, перебування на лікуванні, що має бути підтверджено медичною документацією) та повідомити батька про лікувальний заклад, в якому проходить лікування дитина, для надання можливості батькові відвідати дитину та не чинити йому при цьому перешкод. Зобов'язано ОСОБА_1 не пізніше ніж за дві години до передбаченого графіком його побачення з дитиною повідомляти ОСОБА_2 засобами телефонного зв'язку чи доступними мессенджерами про намір прибути для побачення з дитиною. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково, а саме встановити наступний спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою: у присутності матері по суботам з 16 год до 18 год на її території з урахуванням стану здоров'я дитини, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що судом першої інстанції не вірно зазначено про те, що ініціатором розлучення між сторонами була ОСОБА_3 . Зазначає, що підготовче судове засідання у даній справі було проведено 09.09.2024 за участю сторін та було призначено судовий розгляд, що виключає надання будь-яких доказів під час судового розгляду, натомість стороною позивача на протязі всього судового розгляду подавалися докази і суд першої інстанції цьому сприяв. Вказує, що судом першої інстанції з незрозумілих підстав був допитаний представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Коростенської міської ради, оскільки Коростенський міськвиконком на це не уповноважував допитаного представника. Зазначає, що посилання суду першої інстанції про те, що батько дуже турбується про свою доньку є помилковими, оскільки позивачем було подано позов про зменшення розміру аліментів, які з нього стягувалися за рішенням суду, а відтак така поведінка батька не свідчить про піклування про доньку. Звертає увагу на те, що на момент подання позову позивач мав велику заборгованість по сплаті аліментів і протягом двох років її не сплачував та не цікавився донькою. Вказує, що позивач неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Стверджує, що після розлучення дитина була на утриманні тільки матері.
Звертає увагу на те, що дитина постійно хворіє, їй встановлений діагноз РАС (розлад аутичного спектору), кожні два місяці дитина відвідує лікарів психіатра і невролога. Вказує, що ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції не врахував стан дитини, оскільки дитина хворіє та потребує особливого утримання. Стверджує, що відповідач не заперечує проти спілкування батька з дитиною, але просить встановити спосіб спілкування батька у її присутності по суботам з 16 год до 18 год та на її території з урахуванням стану здоров'я дитини. Враховуючи вищевикладене просить рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 24 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково, а саме встановити наступний спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою: у присутності матері по суботам з 16 год до 18 год на її території з урахуванням стану здоров'я дитини, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Рішення суду першої інстанції переглядається в частині задоволених позовних вимог, а тому в іншій частині не переглядається судом апеляційної інстанції на предмет законності та обґрунтованості.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.01.2020.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Встановлено, що рішенням Київського апеляційного суду від 09 січня 2024 року (справа №759/11958/23) стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 4 544 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 28.06.2023 та до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 січня 2024 року (справа №279/4682/23) стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на її утримання в розмірі 4000 грн щомісячно, починаючи з 25.07.2023 - довічно.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 вересня 2024 року (справа №281/155/24) змінено розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Київського апеляційного суду від 09 січня 2024 року в справі №759/11958/23, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 3500 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області від 15.08.2023 №104 затверджено висновок органу опіки та піклування Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області про участь батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_6 та спілкування з нею.
Відповідно до зазначеного висновку, орган опіки та піклування, вважає за доцільне, зокрема, визначити спосіб участі батька дитини ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою з обов'язковим врахуванням стану здоров'я, інтересів та потреб дитини: щотижня у середу, п'ятницю, неділю - з 09:00 до 18:00 години за адресою: АДРЕСА_2 , без присутності матері дитини ОСОБА_5 . Визначено, що ОСОБА_5 щотижня у середу, п'ятницю, неділю о 09:00 год передає ОСОБА_6 батьку, який після спілкування з донькою, щотижня у середу, п'ятницю, неділю о 18:00 год передає доньку ОСОБА_5 . Рекомендовано батькам дитини разом вирішувати всі питання, що стосуються доньки та попередньо домовлятися про зміни, що виникають у графіку, в тому числі вирішення питання періодичного залишення дитини на ніч у батька ОСОБА_1 .
Зі змісту акту від 22.05.2024 складеного представником служби у справах дітей виконавчого комітету Коростенської міської ради слідує, що ОСОБА_2 в телефонному режимі відмовила позивачу у побаченні з дитиною.
Відповідно до копії заяви від 25.12.2024 ОСОБА_1 звертався до Служби у справах дітей Лугинської селищної ради із заявою про сприяння в наданні можливості побачити дитину в святкові дні та передати їй новорічні та різдвяні подарунки.
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 11.11.2024 за місцем реєстрації позивача, встановлено, що ОСОБА_1 проживає разом з батьками. Батько дитини є ФОП, до доньки ставиться гарно і відповідально. До відповідальності не притягувався. Під час обстеження встановлено, що в будинку зроблений капітальний ремонт, є всі належні умови для проживання дитини, є окреме місце для відпочинку, продукти харчування в належній кількості. Дитина забезпечена усім необхідним. Відносини в родині зі слів бабусі гарні.
Відповідно до листа Лугинського закладу дошкільної освіти «Сонечко» №34 від 11.11.2024 та листа КУ «Коростенський інклюзивно-ресурсний центр» Коростенської міської ради №72 від 14.11.2024, ОСОБА_1 приділяє належну увагу дитині, цікавиться її успіхами у закладах дошкільної освіти, відвідує всі відкриті заходи у яких бере участь донька, дитина із задоволенням реагувала на батька та бабусю. Конфліктних ситуацій зі сторони батька не виникало. На даний момент дитина відвідує заклад дошкільної освіти №6 у м. Коростень та перебуває в групі компенсуючого типу (логопедичну групу).
Відповідно до довідок КНП «Лугинська центральна районна лікарня» №53 від 15.11.2024 та №37 від 15.11.2024, ОСОБА_1 на обліку в лікарів психіатра та нарколога не знаходиться.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні ВП №75400733 ОСОБА_1 станом на липень 2024 року мав заборгованість у розмірі 48 903,21 грн.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні ВП №75400733 ОСОБА_1 станом на жовтень 2024 року мав заборгованість у розмірі 1610,48 грн.
Станом на 15.01.2025 у ОСОБА_1 відсутня заборгованість зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідками №23.9-23/87352 від 12.11.2024 року, №23.9-23/90653 від 23.12.2024 та №23.9-23/б/н від 15.01.2025.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що висновок органу опіки та піклування, затверджений рішенням Лугинської селищної ради від 15.08.2023 №104, довідка про відсутність заборгованості по аліментам станом на 15.01.2025 та фотосвітлини дитячої кімнати для проживання ОСОБА_6 , подані під час розгляду справи по суті є належними доказами по справі, оскільки підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню по справі. Відповідачка не довела та не надала суду належних та допустимих доказів того, що позивач притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що спілкування з позивачем буде суперечити інтересам дитини, а також доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов'язків відносно дитини. Жодних обставин підтверджених належними та допустимими доказами, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітньою донькою, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з донькою, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, судом не встановлено, відповідачем не доведено і будь-яких доказів цьому останньою не надано.
Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №753/8671/21 (провадження №61-550св22), постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі №582/18/21 (провадження №61-20968сво21)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі №761/42030/21 (провадження №61-12101св23), постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі №607/20787/19 (провадження №61-11625сво22)).
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як на підставу своїх порушених прав послався на те, що він приймає активну участь у вихованні та утриманні дитини, проте відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з донькою ОСОБА_6 .
Предметом спору у справі, що переглядається, з урахуванням меж та підстав апеляційного оскарження, є усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини.
Статтею 18 Конвенції ООН про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункти 1 і 3 статті 9 Конвенції ООН про права дитини).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною є реалізацією матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Отже, системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.
Батько, який проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе врахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства).
Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судами України як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Йогансен проти Норвегії» від 07 серпня 1996 року).
Таким чином, положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.
У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду: від 05 жовтня 2022 року у справі №196/1202/19 (провадження №61-5501св22), від 26 червня 2023 року у справі №753/5374/22 (провадження №61-2097св23) та багатьох інших.
Стаття 3 ЦПК України передбачає, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема змагальність сторін, диспозитивність.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд неодноразово зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 14 вересня 2021 року у справі №910/14452/20).
У даній справі колегією суддів встановлено, що право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування доньки з батьком відповідає його інтересам. Жодних обставин, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітньою донькою, чи обставин, які б свідчили про таке спілкування батька з донькою, яке б перешкоджало нормальному розвитку дитини, колегією суддів не встановлено.
Суд першої інстанції, встановлюючи порядок побачень батька з малолітньою дочкою, обґрунтовано виходив з того, що підстави для усунення батька від спілкування з дитиною відсутні, та враховуючи відсутність згоди між сторонами щодо порядку участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, такий порядок встановлюється судом.
Разом з цим, визначаючи порядок побачень батька з донькою, суд першої інстанції не навів належного обґрунтування свого рішення.
Визначений судом першої інстанції спосіб спілкування батька з дочкою та його участь у її вихованні не в повній мірі відповідає інтересам дитини з огляду на її вік (5 років) та стан здоров'я, що у свою чергу не сприятиме гармонійному розвитку дитини та не можна визнати законним і обґрунтованим.
Відповідна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі №201/11767/18 (провадження61-4947св20).
Колегія суддів звертає увагу на те, що при вирішенні спору щодо визначення порядку участі батька у спілкуванні та вихованні доньки необхідно врахувати вік дитини, ставлення батьків до дитини, кожен з яких бажає спілкування з донькою, і участі в їх вихованні, наявність спору з цього приводу між колишнім подружжям, який впливає на інтереси доньки, у тому числі, її думку та бажання спілкуватися з батьком.
Наявність конфлікту та неприязні відносин між відповідачкою та позивачем не є підставою для обмеження прав останнього на спілкування з дочкою.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у матеріалах справи наявний висновок органу опіки та піклування Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області від 15 серпня 2023 року, яким рекомендовано визначити спосіб участі батька дитини ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою з обов'язковим врахуванням стану здоров'я, інтересів та потреб дитини: щотижня у середу, п'ятницю, неділю - з 09:00 до 18:00 години за адресою: АДРЕСА_2 , без присутності матері дитини ОСОБА_5 . Рекомендовано визначити, що ОСОБА_5 щотижня у середу, п'ятницю, неділю о 09:00 год передає ОСОБА_6 батьку, який після спілкування з донькою, щотижня у середу, п'ятницю, неділю о 18:00 год передає доньку ОСОБА_5 . Рекомендовано батькам дитини разом вирішувати всі питання, що стосуються доньки та попередньо домовлятися про зміни, що виникають у графіку, в тому числі вирішення питання періодичного залишення дитини на ніч у батька ОСОБА_1 .
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).
Оцінюючи наданий органом опіки та піклування Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області висновок від 15 серпня 2023 року №104, колегія суддів виходить з того, що зазначений висновок не є обґрунтованим та не містить висновку щодо розв'язання даного спору, не аналізує позовні вимоги та не враховує інтереси дитини.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що наданий органом опіки та піклування висновок у даній справі, не повинен братися до уваги при вирішенні даного спору.
Встановлюючи порядок побачень батька з донькою, колегія суддів враховує інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своєю дочкою.
Зважаючи на вік дитини, стан її здоров'я, відсутність у справі відомостей негативного характеру про особу позивача та його ставлення до доньки, доцільним є встановлення наступного порядку участі батька у спілкуванні та вихованні дитини:
- особисті побачення кожного першого та третього тижня місяця з 18.00 год п'ятниці до 15.00 год неділі без присутності матері дитини з ночівлею дитини за місцем проживання батька;
- особисті побачення кожного року, за погодженням з матір'ю дитини, протягом 14 безперервних днів, у літній період, для забезпечення відпочинку та оздоровлення дитини, спільний відпочинок батька з донькою без присутності матері дитини;
- особисті побачення кожного року, за погодженням з матір'ю дитини, протягом 7 безперервних днів, у зимовий період, для забезпечення відпочинку та оздоровлення дитини, спільний відпочинок батька з донькою без присутності матері дитини;
- особисті побачення у святкові дні, а саме: День Народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_2 , Новий рік - 1 січня, Великодень (на відповідний календарний рік), 19 січня - День Святого Миколая за старим стилем, почергово, через один рік, з 11.00 години до 18.00 години без присутності матері за місцем проживання батька, в громадських місцях, призначених для відпочинку та розвитку дитини;
- побачення щороку у дні народження батька (04 листопада), з 11.00 години до 18.00 години щороку за місцем проживання батька, в громадських місцях, призначених для відпочинку та розвитку дитини без присутності матері. Зустрічі проводити з урахуванням стану здоров'я дитини. У дні зустрічей та побачень ОСОБА_1 вправі забрати ОСОБА_6 із дошкільного закладу освіти, шкільного закладу освіти, навчального закладу (гуртка, секції), місця проживання та по їх завершенню зобов'язаний повернути дитину за місцем її проживання.
Наведений вище спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дочки, на переконання колегії суддів, забезпечить справедливу рівновагу між інтересами дитини та батьків, а також рівність прав батьків щодо дитини, не будуть мати нав'язливого та обтяжливого характеру для дитини, та сприятимуть налагодженню довірливих відносин батька із дочкою.
При цьому, колегія суддів роз'яснює, що батьки не позбавлені права у майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини. Також у разі виникнення підстав для твердження про настання негативних наслідків для дитини за результатами спілкування з батьком у випадку доведеності вказаного мати не позбавлена права порушити питання про зміну способу участі батька у вихованні дитини.
Також, колегія суддів роз'яснює, що визначений судом спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини не є перешкодою для підтримки зв'язків між батьком і дитиною у інших формах за погодженням батьків.
Доводи апелянта про встановлення графіку спілкування з дитиною по суботам з 16 год до 18 год у присутності матері на її території створюватиме можливості для маніпуляцій щодо можливості побачення з дитиною, приводи для чергових конфліктів між сторонами, що не відповідатиме якнайкращим інтересам дитини.
Доводи апеляційної скарги про незадовільну поведінку позивача та вчинення ним домашнього насильства колегія суддів не приймає до уваги, оскільки матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження цих обставин, як то судових рішень про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.
Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки судом першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог не повно з'ясовано обставини справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, ухвалене ним рішення, у вказаній частині підлягає скасування з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 24 січня 2025 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити у вказаній частині нове судове рішення про часткове задоволення позову.
Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити наступний порядок участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- особисті побачення кожного першого та третього тижня місяця з 18.00 год п'ятниці до 15.00 год неділі без присутності матері дитини з ночівлею дитини за місцем проживання батька;
- особисті побачення кожного року, за погодженням з матір'ю дитини, протягом 14 безперервних днів, у літній період, для забезпечення відпочинку та оздоровлення дитини, спільний відпочинок батька з донькою без присутності матері дитини;
- особисті побачення кожного року, за погодженням з матір'ю дитини, протягом 7 безперервних днів, у зимовий період, для забезпечення відпочинку та оздоровлення дитини, спільний відпочинок батька з донькою без присутності матері дитини;
- особисті побачення у святкові дні, а саме: День Народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_2 , Новий рік - 1 січня, Великодень (на відповідний календарний рік), 19 січня - День Святого Миколая за старим стилем, почергово, через один рік, з 11.00 години до 18.00 години без присутності матері за місцем проживання батька, в громадських місцях, призначених для відпочинку та розвитку дитини;
- особисті побачення щороку у дні народження батька ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), з 11.00 години до 18.00 години за місцем проживання батька, в громадських місцях, призначених для відпочинку та розвитку дитини без присутності матері.
Зустрічі проводити з урахуванням стану здоров'я дитини.
У дні зустрічей та побачень ОСОБА_1 вправі забрати ОСОБА_6 із дошкільного закладу освіти, шкільного закладу освіти, навчального закладу (гуртка, секції), місця проживання та по їх завершенню зобов'язаний повернути дитину за місцем її проживання.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 11 червня 2025 року.
Головуючий
Судді