Справа № 761/20350/22
Провадження № 1-в/761/242/2025
04 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_3 , подане в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
Захисник ОСОБА_3 звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва в інтересах ОСОБА_4 з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить:
скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року по справі № 761/11323/22, на автомобіль марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 ;
речовий доказ автомобіль марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 , який відповідно до постанови старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у м. Києві від 20 червня 2022 року, передано на зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Г.Хоткевича, 20-Б, повернути власнику ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 січня 2025 року кримінальне провадження №12022100000000362, відомості щодо якого внесено до ЄРДР 18 червня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 . Разом з тим, в ухвалі суду про закриття провадження не вирішено долю речового доказу, а саме автомобіля марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 та не вирішено питання скасування накладеного на нього арешту ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року по справі № 761/11323/22.
Заявник - власник майна та його захисник у судове засідання не з'явились, просили клопотання про скасування арешту майна розглядати за їх відсутності.
Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею першою Першого протоколу до Конвенції. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до статті 13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.
Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частинах першій та другій статті 321 Цивільного кодексу України, згідно з якими, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Спеціальні підстави законного обмеження особи у реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання у право мирного володіння майном.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 1 статті 539 КПК України регламентовано, що питання, які виникають після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Тим самим, суд визначаючись з питанням дійсності у справі інших питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, ураховує таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Щодо питання скасування арешту у порядку ст. 174 КПК, то слід відмітити, що дана стаття наведеного Кодексу передбачає, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 січня 2025 року кримінальне провадження № 12022100000000362, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 червня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із смертю ОСОБА_5 .
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 червня 2022 року з метою збереження речових доказів накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на автомобіль марки «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , яким керував ОСОБА_5 .
Оскільки на даний час кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із смертю останнього, а тому на даний час відпала потреба у подальшому арешті, накладеному ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року по справі № 761/11323/22, у зв'язку з чим, клопотання захисника ОСОБА_3 , подане в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 174 Кримінального процесуального кодексу України,
Клопотання захисника ОСОБА_3 , подане в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року по справі № 761/11323/22, на автомобіль марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 .
Речовий доказ - автомобіль марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 , який відповідно до постанови старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у м. Києві від 20 червня 2022 року, передано на зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Г.Хоткевича, 20-Б, повернути власнику - ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1