Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6238/25
Провадження №
11.06.2025 року м.Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому продовжено.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , 28.04.2025 року о 12 годині 15 хвилин, перебували біля будинку за адресою: м. Київ, вул. Білицька, 36, та помітили автомобіль марки «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Максіс Інжиніринг» на даху якого перебувала монтажна алюмінієва драбина Itoss 3x11.
Після цього у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 раптово виник спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану ОСОБА_4 та ОСОБА_5 28.04.2025 о 12 годині 16 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Білицька, 36, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи спільно, за попередньою змовою, без розподілу злочинних ролей, демонтували та таким чином здійснили крадіжку монтажної алюмінієвої драбини Itoss 3x11, яка знаходилась на даху автомобіля марки «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Максіс Інжиніринг».
Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, тим самим спричинили потерпілому ТОВ «Максіс Інжиніринг» (код ЄДРПОУ 40295369) матеріальну шкоду на загальну суму 8220 гривень 30 копійок (без ПДВ).
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.185 КК України, що кваліфікується як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим кримінальним правопорушенням, визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, надавши наступні пояснення по суті пред'явленого обвинувачення. Так, 28.04.2025 року о 12 годині 15 хвилин, він перебував біля будинку за адресою: м. Київ, вул. Білицька, номер будинку не пам'ятає, та помітив автомобіль на даху якого перебувала монтажна алюмінієва драбина. Після цього у нього та ОСОБА_5 раптово виник спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи спільно, за попередньою змовою, без розподілу злочинних ролей, демонтували монтажну алюмінієву драбину з даху автомобіля.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних про особу обвинуваченого, процесуальних документів, необхідних для ухвалення вироку.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 в учиненні інкримінованого при вищевикладених обставинах кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
При призначенні покарання обвинуваченому у відповідності до ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що в відповідності до вимог ст.12 КК України є тяжким злочином (ч.4 ст.185 КК України).
Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Відповідно до положень ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації. У кожному конкретному випадку суди зобов'язані врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують чи обтяжують покарання. Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчиненого злочину, як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність утриманців), його матеріальний стан, тощо.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 вид та міру покарання суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, обставину що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ступінь суспільної небезпеки, сукупність усіх фактичних обставин, які його характеризують: обстановку і спосіб злочинного діяння, його наслідки, негативне ставлення до вчиненого, дані, що характеризують особу винного, зокрема те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, не одружений, немає на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, проте підробляє неофіційно на будівництві, під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, знаходиться під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з 11.04.2015 року.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
Разом з цим, суд вважає за доцільне, на підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з покладенням окремих обов'язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки такий вид покарання, на думку суду, є справедливим та співмірним, а також достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому продовжено.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , 28.04.2025 року о 12 годині 15 хвилин, перебували біля будинку за адресою: м. Київ, вул. Білицька, 36, та помітили автомобіль марки «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Максіс Інжиніринг» на даху якого перебувала монтажна алюмінієва драбина Itoss 3x11.
Після цього у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 раптово виник спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану ОСОБА_4 та ОСОБА_5 28.04.2025 о 12 годині 16 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Білицька, 36, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи спільно, за попередньою змовою, без розподілу злочинних ролей, демонтували та таким чином здійснили крадіжку монтажної алюмінієвої драбини Itoss 3x11, яка знаходилась на даху автомобіля марки «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Максіс Інжиніринг».
Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, тим самим спричинили потерпілому ТОВ «Максіс Інжиніринг» (код ЄДРПОУ 40295369) матеріальну шкоду на загальну суму 8220 гривень 30 копійок (без ПДВ).
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, яке кваліфікується як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим кримінальним правопорушенням, визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, надавши наступні пояснення по суті пред'явлених обвинувачень. Так, ОСОБА_5 зазначив про те, що точну дату вчинення ним кримінального правопорушення він не пам'ятає, проте все, що зазначено прокурором в обвинувальному акті відповідає дійсності. Так, він разом з ОСОБА_4 прийшли до будинку за адресою: м. Київ, вул. Білицька, номер будинку не пам'ятає, та помітив автомобіль на даху якого перебувала монтажна алюмінієва драбина. Після цього у нього та ОСОБА_4 раптово виник спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи спільно, за попередньою змовою, без розподілу злочинних ролей, демонтували монтажну алюмінієву драбину з даху автомобіля.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних про особу обвинуваченого, процесуальних документів, необхідних для ухвалення вироку.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого при вищевикладених обставинах кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
При призначенні покарання обвинуваченому у відповідності до ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до вимог ст.12 КК України є тяжким злочином.
Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.
Відповідно до положень ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації. У кожному конкретному випадку суди зобов'язані врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують чи обтяжують покарання. Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчиненого злочину, як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність утриманців), його матеріальний стан, тощо.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та міру покарання суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, обставину що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ступінь суспільної небезпеки, сукупність усіх фактичних обставин, які його характеризують: обстановку і спосіб злочинного діяння, його наслідки, негативне ставлення до вчиненого, дані, що характеризують особу винного, зокрема те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, не одружений, немає на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно непрацевлаштований, під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, знаходиться під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з 11.06.2006 року.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
Разом з цим, суд вважає за доцільне, на підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з покладенням окремих обов'язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки такий вид покарання, на думку суду, є справедливим та співмірним, а також достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
До ОСОБА_4 запобіжний захід не застосовано.
До ОСОБА_5 запобіжний захід не застосовано.
Судові витрати під час досудового розслідування відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 368-371, 373, 374, 376, 615, КПК України суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
монтажну алюмінієву драбину «Itoss 3х11», висота 3,15/2, 80/5, 12/7, 11 м 7611 - повернути власнику;
відеозапис, який записано на CD-R диск з файлами: «Video 2025-04-29 at 10.37.37»», «Video 2025-04-29 at 10.37.38»; «XVR_ch8_main_20250428134512_20250428134608» - залишити в матеріалах кримінального провадження;
штани чорного кольору та куртку червоного кольору, які поміщеного до спец пакету №QHY 01486102 - повернути власнику;
штани зеленого кольору, куртку зеленого кольору, які поміщеного до спец пакету №QHY 014860 - повернути власнику.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1