Справа № 758/6445/25
07 травня 2025 року суддя Подільського районного суду міста Києва Блащук А.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,-
ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, приходжу до висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
У ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року (зі змінами) (Закон № 3674-VI).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 розглядалося питання сплати судового збору у випадку оскарження постанови районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 зазначено «відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону № 3674-VI).
Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.
Тож особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і Закон № 3674-VI винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить».
У справі, що розглядається за позовною заявою ОСОБА_1 , адміністративне стягнення стосовно нього було накладено на підставі постанови, винесеної суб'єктом владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не судом (суддею).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи (як і постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті)) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Наведеним вище нормам статті 288 КУпАП кореспондують положення підпункту 2 частини першої статті 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
З цих положень вбачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 4 Закону № 3674-VI за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Згідно з п. 1 ч. 3 Закону № 3674-VI ставка судового збору у разі подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»
№ 4059-IX від 19 листопада 2024 року з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу становить 3 028 грн 00 коп.
Ставка судового збору за звернення з цим позовом складає 3 028*0,4=1211 грн 20 коп.
Доказів сплати судового збору позивачем до суду не надано.
З реквізитами для сплати судового збору можна ознайомитись за посиланням: https://pd.ki.court.gov.ua/sud2607/gromadyanam/rs/.
Отже судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимоги, передбаченої ч. 3 ст. 161 КАС України, а саме не сплачено судовий збір у встановленому Законом № 3674-VI розмірі.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
У разі невиконання вимог суду позовна заява буде залишена без розгляду та повернута позивачу.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.М.Блащук