Справа № 2-4695/11
Провадження
27 травня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Будзан Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання - Лебідь О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ», ОСОБА_2 ,-
У березні 2025 року до Подільського районного суду міста Києва надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ», ОСОБА_2 .
В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича перебуває виконавче провадження НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа №2-4695/11 виданого 30.01.2013 Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованость за кредитним договором №6624418 від 15.07.2008 в розмірі 179816,13 грн, судові витрати в розмірі 1820 грн, а всього 181636,13 грн. Вказує, що приватним виконавцем здійснено всі необхідні заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», для належного виконання судового рішення та в ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем встановлено, що у боржника відсутні кошти, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача у повному обсязі. Іншого нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення не знайдено. Вказує, що приватним виконавцем перевірено та встановлено, що за ОСОБА_2 у період шлюбу а саме з 27.08.2010 з ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності зареєстровано квартиру та земельну ділянку. Оскільки, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, не міститься інформація про нотаріально посвідчений договір про поділ вищезазначеного майна між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то останні не ділили майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Зазначене нерухоме майно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а оскільки чинним законодавством приватному виконавцю не надано права самостійно вирішувати питання визначення частки майна боржника, то виконавець, керуючись нормами ст. 443 ЦПК України вважає за необхідне звернутися до суду із даним поданням щодо визначення частки боржника у праві спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 березня 2025 року головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року прийнято до розгляду подання та призначено до розгляду в судовому засіданні.
Приватний виконавець у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, подання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
Заінтересовані особи у судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 443 ЦПК України, неявка сторін і заінтересованих осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 15.10.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа №2-4695/11 виданого 30.01.2013 Подільським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» суму заборгованості за кредитним договором №6624418 від 15.07.2008 в розмірі 179816,13 грн, судові витрати в розмірі 1820 грн, а всього 181636,13 грн.
Супровідним листом від 15.10.2024 №10002 боржнику ОСОБА_1 та стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «АНСУ»приватний виконавець надіслав повідомлення про відкриття виконавчих проваджень та копії постанов від 15.10.2024.
У межах виконавчого провадження приватним виконавцем: 15.10.2024 винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, 16.10.2024 винесено постанову про зміну реєстраційних даних, 10.12.2024 винесено постанову про розшук майна боржника.
Приватним виконавцем зроблено відповідні запити, згідно яких була надана наступна інформація.
Згідно відповіді на запит №232903862 від 15.10.2024 до Державної фіскальної служби України, боржник за вказаними у запиті податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває (а.с. 25).
Відповідно до відповідей на запити №232903858 від 15.10.2024 та №233023270 від 16.10.2024 до Пенсійного фонду України, за даними, надісланими у запиті, неможливо однозначно ідентифікувати фізичну особу (а.с. 26-27).
У відповідності до відповіді на запит №233255640 від 17.10.2024 до Пенсійного фонду України, особу знайдено в РЗО, але відсутні дані про отримання доходу (а.с. 28).
Згідно відповідей на запити №233023363 від 16.10.2024 та №233255701 від 17.10.2024 до Державної податкової служби України, інформація про податкового агента та суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, і суму утриманого ними податку, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, в Державному реєстрі відсутня (а.с. 29-30).
Відповідно до інформації наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області від 25.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області від 28.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 28.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області від 28.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області від 28.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області від 28.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області від 28.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області від 28.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області від 29.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області від 25.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області від 25.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області від 29.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області від 28.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 31.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області від 30.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області від 28.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області від 30.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 29.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області від 28.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30.10.2024, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області від 30.10.2024, за боржником ОСОБА_1 земельних ділянок не зареєстровано (а.с. 41-64).
Згідно відповіді на запит №232903861 від 15.10.2024 до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, за боржником ОСОБА_3 зареєстровано транспортний засіб ВАЗ 211440, 2007 року виписку, VIN НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , колір зелений (а.с. 66).
Однак, місцезнаходження транспортного засобу приватному виконавцю невідомо.
Відповідно до інформації наданої Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» за №062/14-11223 від 31.10.2024, згідно з даними реєстрових книг комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» кв. АДРЕСА_1 на праві власності за ОСОБА_3 не зареєстрована (а.с. 71-72).
Отже, як вбачається з матеріалів подання та зазначено приватним виконавцем, боржник не має грошових коштів чи майна яке належить їй особисто для можливості виконання рішення суду.
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00049366933 від 11.02.2025 року, 27.08.2010 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , було укладено шлюб. Відомості про розірвання шлюбу відсутні (а.с. 79-81).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №412584222 від 11.02.2025, ОСОБА_2 на праві власності належить нерухоме майно, а саме:
1) квартира; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1593231232224; опис об'єкта: загальна площа 80,6 кв.м., житлова площа 45,5 кв.м.; адреса: АДРЕСА_2 ; документи, поданні для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, квартири, серія та номер: 893, виданий 20.08.2019, видавник: Селіверстов В.О., приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області.
2) земельна ділянка, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1379456432227; кадастровий номер: 3222784701:01:002:0253; адреса: АДРЕСА_3 ; документи, поданні для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 1253, виданий 27.11.2020, видавник: приватний нотаріус Корнієвська Н.В. (а.с. 82-83).
Звертаючись із вказаним поданням, приватний виконавець просив визначити частку майна божника ОСОБА_3 у спільному сумісному майні подружжя з ОСОБА_2 , зазначаючи, що вказане майно було набуто ОСОБА_2 у шлюбі з ОСОБА_3 .
Так, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 набув право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договорів купівлі-продажу.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця (ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).
Порядок розгляду подання про визначення частки майна боржника у спільному майні передбачений ст. 443 ЦПК України, згідно з якою питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.
Порядок вирішення процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах, спрямований на розв'язання суто процесуальних суперечок та здійснення судового контролю за ключовими аспектами виконавчого провадження, при цьому спір, що існував між боржником та стягувачем, вже вирішений судовим рішенням, що виконується.
У справі, що розглядається, підставою звернення приватного виконавця до суду із поданням стало те, що бездіяльність боржника ускладнює виконання рішення суду у справі №2-4695/11 та, на переконання приватного виконавця, є необхідність у виділенні частки майна боржника, яким він володіє спільно з іншою особою.
Як встановлено судом, боржнику у виконавчому провадженні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належать квартира за адресою: АДРЕСА_2 , та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договорів купівлі-продажу. Таке майно є спільною сумісною власністю боржника та її чоловіка, набуте ними в шлюбі, частку боржника в цьому майні не визначено.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, за загальним правилом ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Конструкція норми ст. 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-843цс17.
Визначення частки боржника у майні та подальше звернення стягнення на неї забезпечить виконання рішення суду у справі №2-4695/11, яке тривалий час не виконується у порядку примусового виконання.
Докази того, що боржником вживалися заходи для погашення суми заборгованості, у матеріалах справи відсутні, які і відсутні докази того, що між боржником та співвласником нерухомого майна ОСОБА_2 були домовленості щодо іншого розподілу часток в праві спільної сумісної власності.
Встановлено, що боржник не має іншого майна, на яке може бути звернено стягнення. Зазначене підтверджується матеріалами справи, що містять копії документів вказаного виконавчого провадження, які свідчать про здійснення приватним виконавцем заходів щодо виконання вказаного виконавчого листа.
У постанові від 22.12.2020 у справі № 643/16464/17 (провадження № 61- 4405) Верховний Суд, виходячи із обставин справи, вважав за можливе за результатами розгляду подання державного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, визначивши ідеальну частку боржника у спільній сумісній власності. Велика Палата Верховного Суду 15.01.2020 по справі № 367/6231/16-ц відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 10.07.2019 у справі № 822/1154/16, шляхом вказівки, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об'єктом цивільних прав, яка може бути об'єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об'єкта нерухомого майна; у разі виявлення виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.
Отже, визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення боргу із боржника, який немає іншого майна, на яке може бути звернено стягнення. Визначення такої частки не призведе до звуження належних боржнику прав на майно, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.
Зважаючи на зазначені норми вимог матеріального та процесуального закону, та врахувавши право приватного виконавця на звернення до суду із поданням про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, яке передбачено статтею 443 ЦПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог подання з врахуванням доведеності факту належності майна боржнику, яким вона володіє з іншим співвласником.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що оскільки право власності на нерухоме майно квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , було придбано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в період їх шлюбу, то дане майно є їх спільною сумісною власністю і частка боржника в цьому майні становить 1/2 його частину.
Керуючись стятими 260, 261, 353-355, 443, ЦПК України, суд
Подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ», ОСОБА_2 , задовольнити.
Визначити, що боржнику - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОКПП НОМЕР_3 , на праві спільної сумісної власності належить частина у нерухомому майні, а саме: у квартирі, загальною площею 80,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта 1593231232224, на підставі купівлі-продажу №893 від 20.08.2019; у земельній ділянці з кадастровим номером 3222784701:01:002:0253, площею 0,08 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта 1379456432227, на підставі договору купівлі-продажу № 1253 від 27.11.2020, якими вона володіє спільно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , код РНКОПП НОМЕР_4 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Ухвалу складено 27.05.2025.
Суддя Леся БУДЗАН