печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4591/23-ц
06 червня 2025 рокуПечерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Козлова Р.Ю.,
при секретарі Іваненку С.С.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
Представник позивача звернулась до суду з даним позовом (з урахуванням клопотання про виправлення описки в позовній заяві), просила суд ухвалити рішення, яким просила стягувати аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що 23.10.2016 року між позивачем та відповідачем укладено шлюб.
У шлюбі народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року шлюб між сторонами розірвано.
Після розірвання шлюбу спільна донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжила проживати з матір'ю.
На даний момент позивач з дочкою проживають за територіальними межами України в Сполучених Штатах Америки. За твердженнями позивача відповідач належної участі в утриманні дитини не бере, усі витрати, пов'язані із забезпеченням потреб дитини, несе позивач.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Ухвалою судді від 03.03.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Представник відповідача визнав позовні вимоги частково - у розмірі 8000,00 аліментів на місяць.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 23.10.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено (зареєстровано) шлюб Бучанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про що 23.10.2016 року було зроблено (складено) актовий запис №280 та видано свідоцтво про шлюб за серією НОМЕР_1 .
Від шлюбу у ОСОБА_1 зі ОСОБА_2 народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в Штаті Флорида , за місцем народження дитини, було видано свідоцтво про народження, реєстраційний номер справи: 109-2017-044232 від 17.03.2017 року.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 31.08.2021 року в справі № 757/22347/21-ц між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23.10.2016 року за актовим записом № 280, у Бучанському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, було розірвано.
Після розірвання шлюбу малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишилась проживати з матір'ю.
Загальновідомо те, що 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. З метою захисту життя та здоров'я дитини позивач з дочкою виїхали за територіальні межі України та на момент розгляду справи проживають в Сполучених Штатах Америки.
Відповідно до наданих позивачем доказів, витрати на утримання дитини, включаючи оплату проживання, навчання, харчування, балету, одягу та розваг складає більше 2000 дол. США щомісячно.
Згідно із відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на праві власності зареєстровані:
-27 земельних ділянок загальною площею більше 3 гектарів;
-житловий будинок загальною площею 53,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
-житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 35,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
-житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 336 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
-житловий будинок загальною площею 45 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;
-16/25 частки житлового будинку загальною площею 143,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;
-1/4 частини квартира загальною площею 58,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ;
-житловий будинок з господарськими побудовами загальною площею 47,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 .
Суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на те, що з вказаного майна ОСОБА_2 не отримує жодного доходу, оскільки судом оцінюється саме загальний матеріальний стан відповідача та відповідач не позбавлений можливості отримувати дохід від такої діяльності з метою забезпечення потреб дитини.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент прийняття рішення в справі відповідач ОСОБА_2 є:
-єдиним учасником/кінцевим бенефіціарним власником/генеральним директором ТОВ "ЕНЕРДЖИ СИСТЕМ ГРУП" (код за ЄРПОУ 38049676), статутний капітал товариства - 17 000 000 грн.;
-єдиним учасником/директором ТОВ "АДЖАСТМЕНТ" (код за ЄДРПОУ 43723961), статутний капітал товариства - 1 000 грн.;
-єдиним учасником/кінцевим бенефіціарним власником/директором ТОВ "ЕС.ПІ.ВІ.ІНВЕСТ-1" (код за ЄДРПОУ 38419005), статутний капітал товариства - 100 000 грн.
Суд не приймає до уваги надані відповідачем довідки про доходи ОСОБА_2 як керівника ТОВ "Аджастмент", ТОВ "ЕС.ПІ.ВІ.Інвест-1", ТОВ "АВС Енерджи", ТОВ "Енерджи систем груп", оскільки відсутність доходу від трудової діяльності не спростовує факту наявності корпоративних прав у ОСОБА_2 як учасника цих суб'єктів господарювання, вартість яких, виходячи із розміру статутного капіталу, становить 17101000,00 грн. Докази іншої вартості корпоративних прав у матеріалах справи відсутні. Крім того, корпоративні права в ТОВ "АВС Енерджи" були відчужені відповідачем вже після відкриття провадження в даній справі, однак жодної інформації з приводу ціни такого правочину надано не було.
Також суд критично ставиться до поданих відповідачем фінансової звітності зазначених суб'єктів господарювання та довідок щодо невнесення статутного капіталу, оскільки зазначені документи складені та підписані самим відповідачем, доказів подання та реєстрації фінансової звітності в органах податкового контролю надано не було. Також в матеріалах справи відсутні належні докази бухгалтерського обліку, що підтверджують факт невнесення чи неповного внесення коштів до статутного капіталу.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень: 1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу; 2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства; 3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками; 4) про ліквідацію товариства.
Докази настання будь-яких наслідків невнесення коштів до статутного капіталу в матеріалах справи відсутні.
Крім того встановлено, що у Відповідача є чинне свідоцтво на торговельну марку № НОМЕР_2 .
В ході розгляду справи за клопотаннями сторін було неодноразово витребувано інформацію щодо руху коштів на банківських рахунках відповідача.
На підставі отриманої від банків інформації розмір доходів та витрат ОСОБА_2 суттєво відрізняється від офіційно задекларованого ним доходу.
Зокрема, відповідно до отриманої від АТ "КБ "ПРИВАТБАНК", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", ПАТ "БАНК ВОСТОК", АТ "ОТП БАНК" та АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" інформації з початку 2022 року на банківські рахунки ОСОБА_2 надійшло близько 90000000 (дев'яносто мільйонів) гривень із різних джерел, у тому числі міжнародних переказів та готівкових поповнень рахунків.
При цьому, як вбачається із аналізу призначень платежів зазначені кошти в значних розмірах витрачались на туристичні подорожі, оплату готелів, ресторани, магазини чоловічого одягу тощо.
Зокрема, відповідно до виписок з банківських рахунків відповідача в АТ "КБ "ПРИВАТБАНК" та АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" за період з 22 лютого 2022 року по 21 січня 2024 року було витрачено близько 900 000 (дев'ятсот тисяч) гривень на туристичні послуги та закордонні поїздки. Операції за банківськими рахунками свідчать про придбання турів на дороговартісні курорти (гірськолижний курорт Куршевель, Мілан, Чорногорія, Пальма де Майорка, Маврикій тощо). Крім того, відповідно до наданої банками інформації відповідач оплачував проживання в дороговартісних готелях (наприклад, готель LE AGAVI POSITANO в Італійській Республіці (28.04.2023 сплачено 43990,70 грн.), готель Palazzo Parigi Hotel & Grand Spa (20.12.2023 сплачено 79072,70 грн.) тощо).
Згідно із випискою по банківському рахунку в АТ "КБ "ПРИВАТБАНК" 09.07.2022 року відповідач витратив 163 851,90 грн. (сто шістдесят три тисячі вісімсот п'ятдесят одну гривню 90 копійок) на придбання чоловічого одягу.
Також вбачаються систематичні витрати відповідача на відвідування ресторанів, оплати чеків за якими суттєво перевищують розмір мінімального рекомендованого розміру аліментів на дитину в місяць.
Також судом встановлено, що 07.11.2023 року відповідач здійснив переказ коштів в розмірі 16 000,00 приватному навчальному закладу для дітей - Приватний заклад "Ліцей "Клевер скул". Відповідно до наявної в матеріалах справи інформації, окрім ОСОБА_3 , у відповідача інші діти відсутні. Докази того, що така оплата здійснювалась для навчання ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутня. За наявними матеріалами справи дочка навчається в США.
Також судом враховано те, що відповідно до банківських виписок по рахунках відповідача, відкритих в АТ "БАНК ВОСТОК" та АТ "ОТП БАНК", з 2024 року наявні систематичні банківські операції з оплати товарів/послуг за межами України, зокрема в Чорногорії, що свідчить про наявність доходу для тривалого перебування за кордоном.
На основі дослідження виписки по банківському рахунку відповідача в АТ "Райффайзен Банк" судом встановлено отримання ним значного доходу без підтвердження джерела походження коштів.
Зокрема за період з 2022 року на рахунки в АТ "Райффайзен Банк" ОСОБА_2 було отримано кошти в загальній сумі 84 723 977,00 грн. (вісімдесят чотири мільйони сімсот двадцять три тисячі дев'ятсот сімдесят сім гривень).
Суд критично ставиться до доданих до відзиву Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2021 року по 4 квартал 2022 року, оскільки зазначений документ не підтверджує розмір доходу відповідача на час розгляду справи, а отримана під час розгляду справи інформація підтверджує наявність у відповідача доходу, достатнього для сплати аліментів. Відсутність доказів факту декларування доходу не спростовує його наявність та підтверджується відповідних належними, достовірними та достатніми доказами. Зокрема, суд зауважує, що станом на кінець квітня 2023 року, тобто на момент подання відповідачем до суду Відомостей, а також довідок про доходи, на його банківському рахунку в АТ "Райффайзен Банк" знаходилось більше 10 000 000 (десяти мільйонів) гривень. Крім того, розмір витрат ОСОБА_2 відповідно до отриманої від банків інформації суттєво перевищує розмір офіційних задекларованих доходів відповідно до наданих Відомостей.
Крім того, суд вважає безпідставними посилання відповідача на заборгованість перед банками, оскільки із інформації про рух коштів вбачається наявність у відповідача достатнього доходу для погашення протягом такої заборгованості. Розмір та спрямування відповідачем коштів на задоволення власних потреб, а не погашення кредитної заборгованості, і наслідки таких дій не можуть бути покладені на малолітню дитину у вигляді зменшення розміру необхідного їй утримання.
В судовому засіданні, яке відбувалося 06.06.2025, представником відповідача було надано квитанції про сплату відповідачем аліментів на ОСОБА_3 у 2025 році по 5000,00 грн. на місяць. Виходячи із наявних матеріалів справи, розмір сплачених відповідачем коштів на утримання дочки очевидно не відповідає інтересам малолітньої дитини. Провадження в даній справі було відкрито в лютому 2023 року, а тому квитанції про перерахування аліментів за період з грудня 2024 року по червень 2025 року не свідчать про належне виконання батьківських обов'язків. Сума коштів, що перерахована відповідачем як аліменти за 7 місяців (35 000,00 грн.) становить менше половини витрат позивача на утримання дитини в місяць.
У відповідності до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН "Про права дитини" від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до положення ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові Цивільного касаційного суду Верховного Суду від 04.07.2018 р. по справі № 490/4522/16-ц.
Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина перша статті 184 СК України).
Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд прийде до висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї із сторін. При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, що встановлено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів (п. 17)".
У відповідності до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; докази про витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Судом під час прийняття рішення враховується наявність у відповідача на праві власності значної кількості об'єктів нерухомості, корпоративних прав, прав інтелектуальної власності, значних грошових надходжень, а також витрат відповідача, що перевищують розмір офіційно задекларованого доходу.
Докази того, що відповідач є непрацездатним чи має на своєму утриманні інших неповнолітніх чи непрацездатних осіб, в матеріалах справи відсутні.
Крім того, суд виходить із принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, якими є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним, та враховує розмір щомісячних витрат позивача на утримання дитини, який становить більше 2000 дол. США.
У відповідності до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Таким чином, аліменти підлягають стягненню з 03 лютого 2023 року.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на встановлені у справі обставини, що мають юридичне значення та наведені положення Закону, суд вважає необхідним присудити до стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 40 000,00 грн. (сорок тисяч гривень 00 копійок), починаючи з 03 лютого 2023 і до досягнення дитиною повноліття.
Визначаючи вказаний розмір аліментів, враховує інтереси та матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів, відсутність у відповідача інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення та часткове визнання позову відповідачем.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Оскільки судом задоволено позов а позивач згідно Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та, виходячи із ціни позову, що становить 300000,00 грн., суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 3000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 80, 84,110,112, 113, 180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2,10,76-81, 141-142, 200, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_8 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти у твердій грошовій сумі на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 40 000 грн. (сорок тисяч гривень), щомісяця, починаючи з 03 лютого 2023 року і до досягнення нею повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_8 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) аліментів у твердій грошовій сумі на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 40 000 грн. (сорок тисяч гривень), щомісяця, починаючи з 03 лютого 2023 року в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути зі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_8 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави 3000,00 грн. судового збору.
Повний текст рішення суду складено 06.06.2025 року.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя