печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25879/25-к
05 червня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні - заступника керівника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 62025100110000031 від 25.01.2025, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не адвоката, не депутата, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,
До слідчого судді Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання заступника керівника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 62025100110000031 від 25.01.2025, відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 62025100110000031 від 25.01.2025 відповідає вимогам ст. 182, 184 КПК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчими Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100110000031 від 25.01.2025 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 255, ч. 3, 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 369 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше січня 2025 року, у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , як керівників злочинної організації, а також ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 та інших наразі невстановлених членів злочинної організації виник спільний протиправний умисел на отримання неправомірної вигоди від представників ТОВ «БУД АЛЬЯНС УКРАЇНА» у виді «відкату» за виконання низки договорів на виконання робіт з капітального ремонту у розмірі 15 % від загальної суми перерахованих за виконані роботи коштів.
Вказані особи попередньо добровільно зорганізувались у стійке ієрархічне об'єднання, яке з метою вчинення незаконних дій направлених на отримання неправомірної вигоди, склавши та узгодивши при цьому єдиний план злочинних дій з розподілом функцій кожного з учасників злочинної організації, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам організації, підкоряючись під час злочинної діяльності організаторам злочинної організації.
Для досягнення злочинної мети, відомої всім учасникам організації, останні діяли спільно і узгоджено, при цьому кожний з них виконував функції у вчиненні злочинів, усвідомлюючи, що вчиняє злочини спільно з іншими його учасниками, відповідно до визначеного напрямку діяльності та розуміючи, що обумовлена мета може бути досягнута лише в результаті спільної діяльності всіх учасників організації.
Реалізовуючи свій спільний злочинний умисел, діючи умисно та відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, усвідомлюючи протиправність свої дій, маючи на меті власне незаконне збагачення, ОСОБА_9 , діючи за погодженням із ОСОБА_17 , 26.01.2025 о 14 годині 21 хвилині на стадіоні «Sports Field», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Нижньоключова, 12, зустрівся із ОСОБА_15 та довів до її відома необхідність отримання неправомірної вигоди від низки суб?єктів господарювання, з якими КО «Київзеленбуд» у 2024 році укладались договори на виконання робіт.
Також, під час зустрічі, ОСОБА_9 проінструктував ОСОБА_15 у необхідності подальшого розподілення неправомірної вигоди між членами злочинної організації у розмірах визначених ним та ОСОБА_17 .
Під час наступної зустрічі, яка відбулась 07.02.2025 о 09 годині 12 хвилин у приміщенні супермаркету «Сільпо», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 32б, ОСОБА_9 надав ОСОБА_15 переліки об?єктів, за виконання робіт на яких, члени злочинної організації бажають отримати неправомірну вигоду у виді «відкатів» у розмірі 15 % від загальної суми договорів.
Також, 20.02.2025 близько 12 години 30 хвилин у приміщенні закладу громадського харчування «Моменто», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Златоустівська, 2/4 ОСОБА_9 повідомів ОСОБА_15 , що для забезпечення реалізації протиправного умислу для отримання неправомірної вигоди від представників ТОВ «БУД АЛЬЯНС УКРАЇНА» за підписання актів виконаних робіт за договором між КО «Київзеленбуд», а також подальшої участі в виконанні робіт на замовлення КО «Київзеленбуд», слід вести спілкування із директором КП по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва ОСОБА_4 , як особі яка рекомендувала укласти договір із вказаним суб'єктом господарювання.
В подальшому, ОСОБА_15 , діючи умисно, відповідно до заздалегідь розробленого спільного злочинного плану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою власного незаконного збагачення, відповідно до розподілу ролей, 21.02.2025 о 10 годині 41 хвилині, у приміщенні закладу громадського харчування «Моменто», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Златоустівська, 2/4, зустрілась із ОСОБА_4 та висловила останньому прохання надати неправомірну вигоду за підписання актів виконаних робіт по договору між КО «Київзеленбуд» та ТОВ «БУД АЛЬЯНС УКРАЇНА» без зауважень та можливість укладення договорів у подальшому. У свою чергу, ОСОБА_4 діючи умисно, будучи обізнаним про діяльність злочинної організації, до складу якої входить ОСОБА_18 усвідомлюючи наміри її протиправної діяльності, однак не будучи залученим до її складу, погодився на спільне виголошення пропозиції представникам ТОВ «БУД АЛЬЯНС УКРАЇНА» про надання неправомірної вигоди, а також надав поради щодо способів здійснення передачі такої неправомірної вигоди членам злочинної організації.
Вказаними діями учасники злочинної організації та ОСОБА_4 забезпечили висловлення прохання про надання неправомірної вигоди представнику суб?єкта господарювання за вчинення ними дій із використанням наданого їм службового становища.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у пособництві у проханні надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу просив задовольнити у повному обсязі, визначивши підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Підозрюваний у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, зазначивши про необгрунтованість та надуманість підозри, а також не доведеність ризиків, зазначених органом досудового розслідування у клопотанні. Крім того, розмір застави, про яку клопоче сторона обвинувачення, є надто завищеним, не співрозмірним із ймовірно вчиненим злочином та нібито спричиненої шкоди.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та вивчивши доводи, яким воно обгрунтовується, письмові заперечення сторони захисту, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Так, слідчим суддею встановлено, що слідчими Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100110000031 від 25.01.2025 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 255, ч. 3, 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 369 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження 30.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
Обставини, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема:
- матеріали УСР у м. Києві ДСР НП України від 25.01.2025 № 10142-2025 щодо виявлення обставин кримінального правопорушення;
- протоколами допитів свідка ОСОБА_15 від 26.01.2025, 08.02.2025, 05.03.2025;
- протоколами складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.01.2025, 02.04.2025;
- висновком експерта за результатами судової семантико-текстуальної експертизи від 16.05.2025 № СЕ-19-25/28196-ЛД.
Вручене ОСОБА_4 повідомлення про підозру повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним, зокрема, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, п. 32, Series A, № 182).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Факти та відомості, які були озвучені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру. У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Європейський суд з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, вказав, що «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
Отже, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
А відтак доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є безпідставними.
Крім того, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що питання правильності кваліфікації дій підозрюваної особи, як і наявності чи відсутності в її діях складу злочину, вирішуються виключно вироком суду.
Так, метою застосування запобіжного заходу згідно зі ст. 177 КПК України, серед іншого, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від слідчого, прокурора чи суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; продовжити вчиняти кримінальні правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою для застосування запобіжного заходу у застави до підозрюваного ОСОБА_4 є згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України наявність обґрунтованої підозри вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому звернутися з клопотанням, погодженим з прокурором, до слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у зв'язку з тим, що підозрювана особа може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, що інкримінуються ОСОБА_4 є тяжким корупційним злочином і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду (ризик втечі).
При цьому, Європейський суд з прав людини у справі «Мамедова проти Росії» за №7064/05 від 01.06.2006, неодноразово відзначав, що суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів».
Також ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слід зазначити таке.
Наявність цього ризику обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі, буде знищувати та підробляти речі та документи, у тому числі оригінали документів, які ще не вилучені органом досудового розслідування, та які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що також підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик незаконно впливати на свідків, спеціаліста та інших учасників кримінального провадження, обґрунтовується тим, що на даний час у кримінальному провадженні не встановлені та не допитані усі свідки кримінального правопорушення.
У свою чергу, ОСОБА_4 , з огляду на його поінформованість з колом потенційних свідків у даному кримінальному провадженні, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за скоєне буде шляхом підкупу, примушування, іншого тиску впливати на вказаних свідків з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань або надання неправдивих показань у кримінальному провадженні.
Крім того, слід враховувати встановлену кримінальним процесуальним законодавством України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім того, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 у разі не обрання йому запобіжного заходу буде продовжувати вчиняти злочини, у тому числі по'вязані з незаконним впливом на свідків та інших учасників кримінального провадження.
Варто також зазначити, що 29.05.2025 ОСОБА_4 під час досудового розслідування кримінального провадження № 42024100000000126 від 04.03.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.
З урахуванням зазначених відомостей у сукупності вважаю, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім застави, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Пунктом другим ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на сьогодні такий розмір складає від 60 560 грн до 242 240 грн).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому, має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Потрібно не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Крім того, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Необхідність визначення розміру застави саме в такому розмірі обґрунтовується тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство не встановлює обов'язку розкривати джерело походження коштів для сплати застави.
Водночас відповідно до вимог ст. 178 КПК України судом крім ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, поряд з іншими обставинами, оцінюється майновий стан підозрюваного.
Визначена стороною обвинувачення сума застави, є непомірною для ОСОБА_4 та не обгрунтованою в достатній мірі.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваного обґрунтоване та підлягає задоволенню. Застосовуючи такий захід, слідчий суддя виходить з того, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, встановленим у ході розгляду цього клопотання.
Проте, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, майновий стан підозрюваного, того, що розмір застави не повинен обмежуватись лише сумою майнової шкоди та бути надто непомірною для підозрюваного та у достатній мірі повинна гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, вважаю за належне призначити заставу у розмірі, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 242 240, 00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками /підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області або його територіальних підрозділів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У частині 5 статті 194 КПК України закріплено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Такі обов'язки, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Такі обов'язки обумовлюються доведеністю існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, за своїм характером не є занадто обтяжливими для ОСОБА_4 та зможуть запобігти спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та у цьому кримінальному провадженні, можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється.
Зі змісту ч. 4 ст. 176, ч. 7 ст. 194 та ч. 2 ст. 196 КПК України вбачається, що вказані норми наділяють слідчого суддю правом у період, коли досудове розслідування в рамках певного кримінального провадження ще триває (до його закінчення), вирішувати питання щодо обрання особі запобіжного заходу, але вони не обмежують тривалість застосування такого заходу строками досудового розслідування. Вказане питання регулюється ч. 7 ст. 194 КПК України, у відповідності до якої строк дії ухвали в частині покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не може становити більше двох місяців.
Крім того, за приписами ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, КПК України не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний запобіжний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу в частині покладення/продовження обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України. При цьому, судовий контроль за дотриманням прав підозрюваного у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який у тому числі може приймати рішення щодо застосування та продовження строку застосування до підозрюваного запобіжних заходів. Таким чином, враховуючи зазначені вище положення Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя вважає, що термін дії обов'язків має бути визначений в межах строку досудового розслідування, тобто до 06 серпня 2025 року.
На підставі наведеного, керуючись ст. 131-132, 176-178, 182, 193-196, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати у кримінальному провадженні № 62025100110000031 від 25.01.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави.
Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 242 240, 00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
р/р UA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
МФО 820172;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні № 62025100110000031 від 25.01.2025.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками /підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області або його територіальних підрозділів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 06 серпня 2025 року.
У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1