печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10922/24-ц
пр. 2-2555/25
01 квітня 2025 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
позивачки: не з'явилася,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, -
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач, АТ «Українська залізниця») про стягнення невиплаченої одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивачка працювала у відокремленому підрозділі Київська дирекція залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» з 2020 року, звільнена 28 листопада 2023 року на підставі наказу № 1644/ОС від 22 листопада 2023 року.
Між адміністрацією Київської дирекції залізничних перевезень та Київським територіальним комітетом профспілки залізничників і транспортних будівельників України укладено Колективний договір на 2001-2005 року, пролонгований на 2006-2023 роки. Норми, умови, гарантії та пільги, що встановлені Колективним договором у відповідності до статті 18 КЗпП України розповсюджуються на всіх працівників Київської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця». За умовами вказаного колективного договору адміністрація взяла на себе зобов'язання оплати праці.
Маючи достатній стаж роботи на залізничному транспорті для отримання матеріальної допомоги, 04 лютого 2022 року позивачка подала заяву про виплату їй матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб у відповідності до пункту 3.10 колективного договору. Сума матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022- 2023 рік, яку роботодавець мав виплатити позивачці, становить 30 990,00 грн.
Однак, роботодавець так і не виплатив матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 30 990,00 грн., таким чином не виконавши свої зобов'язання за колективним договором, чим грубо порушив гарантовані права позивачки.
Ухвалою судді від 13 березня 2024 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.07.2024 року.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці судове засідання, призначене на 01.07.2024 року, знято з розгляду та призначено на 19.09.2024 року.
23 липня 2024 року представником відповідача до суду подано відзив, в якому вказано про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними. 14 березня 2022 року правлінням АТ «Укрзалізниця» на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, керуючись статтею 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» прийнято рішення про призупинення інших додаткових виплат, що передбачені Галузевою угодою, колективним договором структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги. Наразі виплата матеріальної допомоги на оздоровлення, передбачена Колективним договором на період дії режиму воєнного стану в Україні зупинена та не здійснюється.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.09.2024 року відкладено судове засідання на 15.01.2025 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.01.2025 року відкладено судове засідання на 01.04.2025 року.
В судове засідання учасники справи не з'явились; про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином. 28 березня 2025 року позивачка подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій відмовилася від позовних вимог в частині стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік, оскільки АТ «Укрзалізниця» здійснило виплату цієї допомоги у грудні 2024 року. Предсатвник позивача подав заяву про проведення судового засідання без технічної фіксації.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини та приходить до наступного.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд установив, що позивачка працювала у виробничому підрозділі Київської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» з 2020 року на посаді контролера перонного (квитковий).
Відповідно до наказу № 1732/ОС від 28 листопада 2023 року позивачка переведена з відокремленого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень АТ «Українська залізниця» до Служби приміських пасажирських перевезень АТ «Українська залізниця», де працює по теперішній час.
04 лютого 2022 позивач звернулась до відповідача з заявою про надання їй матеріальної допомоги на оздоровлення.
Згідно з пунктом 3.10 розділу ІІІ «Оплата праці» Колективного договору між адміністрацією і Дорожнім комітетом профспілки Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на 2001-2005 роки, пролонгованого на 2006-2022 роки, зі змінами та доповненнями, затвердженими робочою комісією відповідно до протоколу від 30 листопада 2021 року № 1 ( далі - Колективний договір ), матеріальна допомога на оздоровлення надається згідно із Порядком надання щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», який є додатком до цього Колективного договору ( ця норма вступає в дію з 01 січня 2022 року).
Пунктом 1.1.4. витягу із протоколу № Ц-54/31 Ком. т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, ухвалено призупинити виплату працівникам інших додаткових виплат, передбачених Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема, матеріальної допомоги. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та на поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно із рішеннями правління, роз'яснення щодо нарахування та виплати яких буде надано додатково директором з управління персоналом та соціальної політики.
Згідно із статтею 10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Відповідно до статті 13 КЗпП України, статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміст колективного договору визначається сторона-ми. У колективному договорі встановлюються взаємні обов'язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо форм, системи, розмірів заробітної плати, інших видів трудових виплат ( доплат, надбавок, премій і т. і. ) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угода-ми, гарантії.
Статтею 18 КЗпП України передбачено, що положення колективного договору розповсюджуються на усіх працівників підприємства, установи, організації та є обов'язковими для роботодавця і працівника.
Частиною другою статті 97 КЗпП України установлені форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими ( регіональними ) угодами.
Як вбачається із матеріалів справи, в абзаці першому пункту 3.10 розділу ІІІ «Оплата праці» Колективного договору передбачено надання один раз у календарному році матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених Законом на перше січня звітного року, працівникам філії, які безперервно працювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше шести місяців та подали відповідну письмову заяву.
Основоположні права громадян, пов'язані з реалізацією права на працю, передбачені статтями 43-46 Конституції України.
У той же час відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв'язку із військовою агресією рф на території України введений воєнний стан, який неодноразово продовжений і триває станом на час розгляду цієї справи. Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб визначені положеннями Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 6 цього Закону в Указі Президента України «Про введення воєнного стану в України» зазначений вичерпний пере-лік конституційних прав та свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку із введенням воєнного стану, зазначений строк дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
15 березня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набув чинності 24 березня 2022 року, і визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Пунктом другим розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» регламентовано, що під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, установлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Отже положення Законом України «Про правовий режим воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП України, мають пріоритетне застосування на період дії воєн-ного стану.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
З копії витягу з протоколу № Ц-54/31 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року убачається, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні призупинені виплати, передбачені Галузевою угодою, колективними договорами, зокрема, у пункті 1.1.4 вказано: «….. додаткові виплати, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема, матеріальної допомоги, призупинити. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та на поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління, роз'яснення щодо нарахування та виплата яких буде надано додатково директором з управління персона-лом та соціальної політики». Оскільки виплати, які є предметом спору у даній справі, передбачені пунктом 3.10 Колективного договору між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» і Дорожнім комітетом профспілки залізничників і транспортних будівельників України на 2002-2005 роки, пролонгованого на 2006-2022 роки, їх призупинення відповідачем узгоджується із положенням статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Вказаний Закон є чинним, не скасований, не визнаний неконституційним, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Питання правомірності введення державою окремих обмежень під час дії воєнного стану, у тому числі й з урахуванням міжнародних договорів, роз'яснено й у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22. Таким чином виплати позивачці було призупинено, тому звернення з цієї підстави до суду не позбавляє позивача після закінчення воєнного стану звернутися до суду з такими вимогами у випадку, якщо відповідач не проведе із нею відповідний розрахунок.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди», статтею 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», статтями 9, 10, 13, 18, 97 КЗпП України, статтями 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 11.04.2025 року.
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ