печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25502/25-а
09 червня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
02.06.2025 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка передана судді Ільєвій Т.Г. 06.06.2025 для вирішення питання про відкриття провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
В порушення наведених положень, позивач не зазначив: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
Окрім цього, суд звертає увагу, що частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною першою статті 122 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222КУпАП України покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП України.
Відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17, який відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, суд враховує при застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Згідно з положеннями ст.46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ст.213 КУпАП україни, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частини 1 та 2ст.222 КУпАП).
Таким чином, суд звертає увагу, що позивачу необхідно визначитись з вірним колом сторін, у відповідності до вимог КАС України.
Разом з цим, суд роз'яснює, що визначення способу захисту та кола учасників процесу є правом позивача, оцінку яким буде надано при розгляді справи по суті.
Відтак, позивачу необхідно подати уточнену позовну заяву, з урахуванням всіх учасників процесу.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, провадження у справі не може бути відкрито, а тому, відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, її слід залишити без руху з вказаних вище підстав та надати позивачеві строк для усунення недоліків, протягом десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
В разі невиконання відповідно до цієї ухвали вимог ст. 161 КАС України, позовна заява, відповідно до ч.5 ст.169 КАС України, буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161,169, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА