печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32502/24-ц
Пр. № 2-3200/25
14 травня 2025 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судових засідань Сміян А.Ю.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - позивач, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 90 456,33 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 23.07.2019 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 500819374, на підставі якої АТ «Альфа-Банк» надав відповідачу кредит у розмірі 76 480,00 грн., зі сплатою 23 % річних, строком на 36 місяців на споживчі потреби.
23.02.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 23.07.2019 року № 500819374. Згідно з розрахунком заборгованості за ОСОБА_1 станом на 23.02.2021 рок наявна заборгованість, яка становить 90 456,33 грн.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.07.2024 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 08.11.2024 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.11.2024 року відкладено розгляд справи на 18.02.2025 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.02.2025 року відкладено розгляд справи на 14.05.2025 року.
У судове засідання представник позивача не з'явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву у якій просив розгляд справи здійснювати без його участі.
У судове засідання відповідач не з'явилася; про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Статтею 280 ЦПК України, встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на вказане, суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 23.07.2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 500819374, на підставі якої АТ «Альфа-Банк» надав відповідачу кредит у розмірі 76 480,00 грн., зі сплатою 23 % річних, строком на 36 місяців на споживчі потреби. Згідно з п. 2 відкрито у Банку рахунок № НОМЕР_1.
23.02.2021 року між АТ «Альфа-Банк» « Клієнт» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» «Фактор» укладено договір факторингу № 1, відповідно до п. 2.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а АТ «Альфа-Банк» відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено у додатку № 1-1 до договору.
Відповідно до додатку № 1-1 до договору факторингу № 1 від 23.02.2021 року, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 90 456,33 грн., з яких: 70 328,02 грн. - сума за основою заборгованості, 20 083,92 грн. - сума заборгованості по відсотках.
Як визначено у ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).
Стаття 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 518 ЦК України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання. Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
За положеннями ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно з пунктом 2.3. договору факторингу право вимоги вважається відступленим фактору з моменту підписання цього договору. В день підписання цього договору сторони підписують Акт приймання-передачі реєстру Боржників, за формою, встановленою в додатку №2 до цього договору.
Пунктом 4.1. договору факторингу встановлено, що ціна права вимоги становить 243 430 993,52 грн.
Отже, на підставі договору факторингу № 1 від 23.02.2021 року, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло прав кредитора у зобов'язанні, що виникло з договору № 500819374 від 23.07.2019 року, укладеного між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .
Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною другою ст. 638 ЦК України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, зі змісту договору від 23.07.2019 року № 500819374 вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування.
Відповідач погодилась на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить його підпис на укладення оферти на укладення Угоди про надання кредиту № 500819374 та паспорті споживчого кредиту.
Водночас, виписка про рух коштів клієнта є первинним документом та підтверджує отримання відповідачем кредитних коштів Банку.
Така правова позиція викладені у постанові Верховного Суду по справі № 200/5647/18 від 16.09.2020 року в якій зазначено: доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі №554/4300/16-ц від 25.05.2021 року, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по рахунками є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Крім цього, виписки руху коштів по особовим рахункам, що міститься в матеріалах справи, у сукупності із розрахунком, є доказом отримання позичальником кредитних коштів.
Таким чином, Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором. Відповідач зобов'язувався здійснювати погашення кредиту та внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі, не менше мінімального обов'язкового платежу. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображено у розрахунку заборгованості за вказаним договором.
Так, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором станом на 23.02.2021 року в розмірі 90 456,33 грн.
На підтвердження факту надання кредиту та користування кредитними коштами відповідачу, позивачем до позовної заяви долучено виписку по рахунку рахунок № НОМЕР_1 за період з 23.07.2019 року по 22.02.2021 року, з якої вбачається, що відповідач частково сплачувала заборгованість за договором, що свідчить про визнання ним факту укладення договору між ним та позивачем.
Проте, ОСОБА_1 зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість у розмірі 90 456,33 грн., з яких: 70 328,02 грн. - сума за основою заборгованості, 20 083,92 грн. - сума заборгованості по відсотках.
Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У частині 1 ст. 81 ЦПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження сплати заборгованості за кредитним договором.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд з ним погоджується. Будь-яких заперечень чи контррозрахунку відповідач не надав.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 500819374 від 23.07.2019 року у розмірі 90 456,33 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Як визначено у ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача додано: копію договору № 05-10/23 про надання правничої допомоги від 05.10.2023 року, укладеного між адвокатом Макєєвим В.М. та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» в особі директора Наваренка В.Г., копію акту № 1 приймання-передачі наданих послуг від 07.03.2024 року за договором № 05-10/23 про надання правничої допомоги від 05.10.2023 року та копію платіжної інструкції № 1123 від 07.03.2024 року на суму 7 100,00 грн.
Відповідно до акту № 1 приймання-передачі наданих послуг від 07.03.2024 року за договором № 05-10/23 про надання правничої допомоги від 05.10.2023 року, адвокатом надані, а клієнтом прийнятті юридичні послуги відповідно до договору № 05-10/23 про надання правничої допомоги від 05.10.2023 року по справі за позовом ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом: надання первинної консультації - 1 год. - 1 000,00 грн.; правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини - 3 год. - 3 000,00 грн.; підготовка та подання позовної заява - 3, 1 год. - 3 100, 000 грн.
Сторони зазначають, що підписання Клієнтом вказаного Акту свідчить про відсутність у нього претензій щодо обсягу, якості наданих послуг та вартості за наданні послуги.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 7 100,00 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подачу позову до Печерського районного суду м. Києва сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3125 від 25.06.2024 року, які підлягають стягненню з відповідача, оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 11, 509, 512, 514, 518, 525, 526, 527, 530, 610, 615, 625, 626, 627, 629, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077 Цивільного кодексу України, ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 133-142, 263-265, 267, 273, 274-279, 280-289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 23.07.2019 року № 500819374 у розмірі 90 456 (дев'яносто тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн 33 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. та 7 100 (сім тисяч сто) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, буд. 2, ЄДРПОУ 40340222.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 26.05.2025 року.
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ