Справа №752/12723/25
Провадження №2-а/752/314/25
про залишення позовної заяви без руху
02 червня 2025 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кокошко О.Б., розглянувши позовну заяву адвоката Мерніка Олексія Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення митних правил, -
Адвокат Мернік Олексій Вікторович в інтересах ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення митних правил.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Положеннями ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено відповідні вимоги до позовної заяви.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 по справі №543/775/17 зазначено, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, у вищевказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 (провадження №21-1410а16), який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, тобто від 3028 грн.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач ОСОБА_1 оскаржує 39 постанов від 08.04.2025, 09.04.2025 та 05.05.2025, а до суду звернувся з позовною заявою лише 26.05.2025, тобто з порушенням строків звернення до адміністративного суду - після десяти днів з дня вручення вищевказаної постанови.
У тексті позовної заяви представник позивача щодо строку звернення до суду зазначає, що оскаржувані постанови позивач отримав, як додатки до листів відповідачів від 14.04.2025 та 05.05.2025, направлених Приватному підприємству «Паво груп», керівником якого є позивач. Водночас вказані постанови, направлені Укрпоштою, позивач отримав 15.05.2025.
Суд зауважує, що при наявності об'єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов'язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
За таких обставин, позивачем був пропущений строк звернення до суду з вказаним позовом, а наведені представником позивача підстави для поновлення такого строку судом не приймаються.
Також позивач у позовній заяві об'єднав 2 позовні вимоги до:
- відповідача Львівської митниці про визнання протиправними та скасування 39 постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення митних правил від 09.04.2025;
- відповідача Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування 39 постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення митних правил від 05.05.2025.
Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви щодо 2 позовних вимог до відповідачів у сумі 1937,92 грн з урахуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору.
Отже, позивач просить у вказаному позові визнати протиправними та скасувати 78 постанов, кожна з яких потребує окремого визначення кола доказів, необхідних для встановлення наявності або відсутності конкретного права чи обов'язку.
Таким чином, кожна з оскаржуваних позивачем постанов може становити окремий предмет спору та бути самостійною підставою для звернення до суду, а тому є об'єктом справляння судового збору за кожну постанову окремо.
Позовна заява подана з порушенням вимог, викладених у ст. 123 КАС України, а саме:
- до позовної заяви не додана заява про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення пропущеного строку та не додані докази поважності причин його пропуску, оскільки позивач подав позовну заяву до суду з порушенням строку звернення;
- до позовної заяви не додано документ на підтвердження сплати судового збору за позовну заяву, у сумі 35851 (тридцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят одна) грн 52 коп. із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору (605,60 грн х 0,8 = 484,48 грн; 484,48 грн х 78 постанов = 37789,44 грн; 37789,44 грн - 1937,92 грн = 35851,52 грн) за наступними реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Голосіїв.р-н/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783;
Банк отримувача - Казначейство України;
Код банку отримувача (МФО) - 899998;
Рахунок отримувача - UA488999980313131206000026002;
Код класифікації доходів бюджету - 22030101;
Найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір;
Призначення платежу - *; 101; РНОКПП позивача (для юридичних осіб код за ЄДРПОУ); судовий збір за позовною заявою (ПІБ фізичної особи чи назва юридичної особи позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивач в установлений судом строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, повинен усунути зазначені недоліки, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 241-243, 256, 286, 294 КАС України, суддя, -
Позовну заяву адвоката Мерніка Олексія Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення митних правил - залишити без руху.
Повідомити позивачу про необхідність усунення зазначених недоліків позовної заяви впродовж десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. Б. Кокошко